Анафродизія, німфоманія і вірилізм корів

Етіологія та патогенез цих патологічних станів дуже різноманітний і залежить від багатьох факторів. Іх симптомокомплекс надзвичайно складний і повністю ви­явити його не завжди вдається, але прояв неплідності майже завжди зводиться до та­ких клінічних станів як анафродизія - цілковитої відсутності ознак стадії збудження статевого циклу або ановуляториого статевого циклу, німфоманія — прояви статевого збудження через короткі проміжки часу або тривале перебування тварини в стадії статевого збудження, та вірилізм - спотворення статевого циклу і рефлексів, що ви­ражаються в набутті коровою ознак бугая.

Анафродизія найчастіше спостерігається у корів-псрвісток в зимово-весняний період, і триває до 5 місяців, а інколи - і довше.

Етіологія. Розрізняють анафродизію первинну або аліментарну, та вторинну, що виникла на ґрунті загального або гінекологічного захворювання (В. Я. Андріевський), токсикозу, старості.

Аліментарна виникає у корів внаслідок виснаження під час тільності на ґрунті недостатньої, малопоживної і незбалансованої годівлі у зимово-весняний період стій­лового утримання.

 

 

Рис. 160. Точка уколу голки при пункції кісти яєчника (за В.Г. Мартиновим).

 

Вторинна проявляється в результаті запальних процесів у статевих органах, пере­родження яєчників, загальних інфекцій і паразитарних захворювань на фоні достат­ньої і збалансованої годівлі і задовільних умов утримання.

Патогенез. У неплідних тварин при анафродизії порушується нейротормональна регуляція яєчників. Концентрація фолікулостимулюючого гормону в крові корів в середині статевого циклу і перед тічкою вища, ніж у тварин з нормальним статевим циклом, а лютеїнізуючого - дуже низька або він зовсім відсутній.

Нижчою є також концентрація тірсотропного гормону. Зниження в крові у два рази концентрації лютеїнізуючого і тіреотропного гормонів зумовлює якісні зміни в яєчниках, що проявляються розладом фолікулогснезу і виникненням анафродизії.

Симптоми. При аліментарній анафродизії за відсутності стадії збудження стате­вого циклу виявляють сухість слизових оболонок зовнішніх статевих органів, зни­женням розмірів матки, атрофію і склероз яєчників, а при вторинній- наявність в яєчнику персистентного жовтого тіла або кісти.

Оскільки анафродизія не є захворюванням, а одним із основних симптомів не­плідності, то лікування тварин повинно бути спрямоване на відновлення їх відтворю-вальної функції.

Вірилізм у корів виникає як результат німфоманії або її ускладнення і характе­ризується розвитком ознак маскулінізації: покращенням вгодованості, лордозом, вип'ячуванням кореня хвоста, потовщенням шиї і підгрудка, спотворенням статевого інстинкту і схильністю до гетеросексуалізму, гіпертрофією клітора, подовженням ін­тервалу між статевими циклами, виникненням анафродизії, проявом стадії збудження тільки у час прогулянки або випасу, зростанням в молоці вмісту жиру і погіршенням його якості, збільшенням маси зовнішніх і внутрішніх статевих органів, різким збіль­шенням об'єму порожнини піхви від 1-2 л до 5-8 л; утворенням одно- або двосто­ронньої багатокамерної у яєчниках кісти або їх кістозним переродженням, склерозом яєчників, збільшенням наднирникових залоз за розвитку гіпертрофії коркового шару, зниженням резервної лужності крові і підвищенням вмісту білка за рахунок альбумі­нів, збільшенням в крові концентрації андрогенів.

"Німфоманія" і "вірилізм" проявляються настільки характерно, що поставити діа­гноз захворювання не важко.

Німфоманія (путрИотапіа) - розлади нейрогормональної регуляції статевої функції, що характеризуються інтенсивним проявом феноменів тічки, загального збу­дження та охоти, тривалістю до декількох діб, що повторюються через 2-5 діб. Із статевих губ виділяється у великій кількості тічковий слиз, іноді з прожилками крові. У такої корови спостерігають сильне розслаблення крижово-сідничних зв'язок із за­падинами між коренем хвоста та сідничними горбами (рис. 159). У яєчниках форму­ються одна за одною кісти, що швидко розсмоктуються.

Зустрічається в господарствах із значним використанням у раціонах корів жому (В. Е. Андрієвський) у корів усіх вікових груп і проявляється у період найвищої про­дуктивності.

Етіологія. Основна причина німфоманії, як вказано вище, - розлад нейрогормональної регуляції функції статевих органів, при якій в організмі корів секреція і на­копичення естрогенів перевищує їх фізіологічну норму.

Патогенез німфоманії дуже тісно пов'язаний з вірилізмом. Вважають, що німфо­манія і вірилізм - це дві взаємозв'язані форми розладу функції нервово-гормональної регуляції не тільки статевої системи, а всього організму. В обох випадках у тварин різ­ко порушується обмін речовин і внаслідок кістозного переродження яєчників - утво­рення і виділення естрогенів, створюються умови для гіперсекреції наднирниками андрогенів і розвитку ознак німфоманії чи вірилізму.

Отже, "анафродизія" - це симптом, властивий багатьом формам неплідності, а "німфоманія" і "вірилізм" - важкі захворювання, у патогенезі яких переважають нер-вово-гормональні розлади.

Збалансована і повноцінна годівля, тканинна і вітамінотерапія є основними захо­дами лікування і профілактики німфоманії та вірилізму тварин.

Симптоми. Статеве збудження при німфоманії проявляється через короткі про­міжки часу (5-12 днів), але у корів зберігається гетсроссксуальність, ознаки екстер'є­ру самиці, кормовий рефлекс переважає над статевим, знижується кількість і якість молока, внаслідок постійного статевого збудження вони марніють.

Ректальним дослідженням у корів виявляють збільшення одного або обох яєчни­ків за наявності фолікулярних кіст або персистентного жовтого тіла, або його кісти.

Аритмія статевих циклів - укорочення їх тривалості, видовження чи нерегуляр­ність є частим явищем на багатьох фермах. Дослідження показали, що нормальна три­валість статевих циклів спостерігається приблизно у 55 % корів, вкорочені -у 1,5-5 % і видовжені - у 40 % корів. Вкорочені статеві цикли обумовлюються атрезією фоліку­лів, формуванням неповноцінного жовтого тіла, передчасним активуванням механізму регресії жовтого тіла, тоді як видовжені інтервали між черговими стадіями збудження статевого циклу бувають при несвоєчасній їх діагностиці чи, як наслідок ранньої емб­ріональної смертності з подальшою псрсистенцією жовтого тіла (В. А. Яблонський).