Дослідження органів статевої системи плідників

Бугая фіксують за роги, при потребі застосовують методи заспокоєння (за допо­могою нейролептиків, аміназину, ромпуну) чи знеболення і проводять андрологічне дослідження за прийнятою в клініці схемою: реєстрація, анамнез, загальне клінічне дослідження і дослідження статевих органів із застосуванням методів огляду, паль­пації, ректального і рефлексологічного досліджень, вивчення проявів безумовних статевих рефлексів (локомоторного, ерекції, обнімального, парувального, еякуляції), оцінювання одержаної від плідника сперми.

При потребі більш глибокої оцінки плідника за рівнем обмінних процесів у його організмі та у продукованій ним спермі проводять біохімічне дослідження крові на вміст загального білка, глюкози, кальцію, неорганічного фосфору, каротину, резервну лужність, концентрацію у спермі фруктози та Індекс фруктолізу, активність у ній ферментів - каталізаторів аеробних та анаеробних процесів; роблять біохімічне до­слідження сечі, бактеріологічне дослідження сперми та змиву з прспуція; проводять андрологічну диспансеризацію бугаїв за Вороніним.

Андрологічну диспансеризацію бугаїв проводять у гри етапи:

Перший етап проводять під час вирощування бугайців до 6-місячного віку у пле­мінних заводах та господарствах-рспродукторах. Мета цього етапу - виявити і вибра­кувати бугайців із природженими аномаліями розвитку.

Другий етап є диспансеризацією відібраних для племінних цілей бугайців віком від 6 до 12 місяців під час дорощування та попереднього випробування їхньої племінної цінності в господарствах- елеверах та спеціальних випробних станціях. На підставі вивчення ступеня прояву статевих рефлексів, дослідження статевих органів та сперми кожного плідника роблять попередню комісійну оцінку його андрологічної цінності.

Третій етап андрологічноїдиспансеризації? диспансеризацією племінних бугаїв, що надійшли на племпідприємство. Вона включає систематичний нагляд за станом здоров'я плідників та їх відтворною здатністю у процесі племінного використання; дослідження бугаїв на такі заразні захворювання, як туберкульоз, паратуберкульоз, лептоспіроз, лейкоз, бруцельоз, трихомоноз, вібріоз, псевдомоноз, інфекційний рино-трахеїт; дослідження сперми та змиву з препуція на бактерійне забруднення, колі-титр; дослідження крові на вміст білка, кальцію, неорганічного фосфору, каротину, резерв­ну лужність; дослідження сечі (питома вага, білок, цукор, кетонові тіла, Домініки); аналіз спермопродукції бугая (скільки отримано еякулятів, з них придатних для ви­користання, середній об'єм еякуляту, виготовлено за аналізований період спсрмодоз. заморожено спермодоз, вибраковано після розморожування, осімепсно вперше корів та телиць, з них запліднилося, процент запліднення); дані клінічного дослідження бугая (згідно прийнятої схеми) і врешті робиться висновок про відтворну здатність бугая. Результати диспансеризації заносять у "картку андрологічної диспансеризації бугая-плідника".

Показники дослідження бугаїв, їх спермопродукції та результатів використання дають змогу віднести їх до однієї з трьох груп (за П. М. Савіним):

1. Високопліднї бугаї— це плідники, в результаті використання яких заплідне­ність корів та телиць від першого осіменіння склала понад 75 %. Статеві рефлекси у таких самців чітко виражені, об'єм еякуляту не менше 5 мл, концентрація сперміїв понад 1 млрд/мл, їхня рухливість- понад 8 балів, живих сперміїв- 80...95 %, ви­живання 70... 110 годин, кількість патологічних форм - не більше 3 %. У такій спермі міститься 460...680 мг% фруктози, чітко виражена позитивна залежність між актив­ністю ферментів гіалуронідази та лужної фосфатази і запліднювальною здатністю сперміїв,

2. Бугаї з нормальною плодючістю — це ті, в результаті використання яких отри­мано заплідненість корів та телиць від першого осіменіння у межах 70 %. Вони добре проявляють статеві рефлекси, об'єм еякуляту у них 3...4 мл, концентрація сперміїв 0,4 – 0,8 млрд/мл, рухливість сперміїв 7...9 балів, виживання 50... 80 годин, кількість патологічних форм не більше 5 %, У такій спермі міститься 300...500 мг% фруктози, виражена позитивна залежність між активністю ферментів гіалуронідази та лужної фосфатази і запліднювальною здатністю сперміїв.

3. Бугаї із зниженою плодючістю - це ті, при використанні яких спостерігалася велика кількість повторних осіменінь корів і телиць. Вони характеризуються частим гальмуванням статевих рефлексів або виділенням сперми низької якості (об'єм ея­куляту близько 2 мл, концентрація сперміїв 0,2...0,5 млрд/мл, їх рухливість менше шести балів, патологічних форм - до 20 %, виживання - ЗО годин.

Сперма цієї групи бугаїв відзначається низькими показниками вмісту фруктози, активності ферментів гіалорунідази та лужної фосфатази, великою кількістю патоло­гічних форм сперміїв.

4. Неплідні бугаї, що виділяють мало сперми, з низькими показниками концентра­ції сперміїв, їх рухливості, виживання, а також вмісту фруктози, активності ферментів гіалуронідази та лужної фосфатази, великою кількістю патологічних форм сперміїв,

Бугаї третьої і четвертої груп непридатні для використання на племпідприємствах.