Заходи профілактики неплідності

На підставі даних гінекологічного дослідження маточного поголів'я тварин, їх розділяють на групи: вагітних; тих, що знаходяться в післяродовому періоді; осімсне-них але ще непсрсвірених на вагітність; з ознаками патологічних процесів у статевих органах, неплідних і в кожній групі проводять відповідні заходи. Для вагітних тварин створюють такі умови, які забезпечують збереження вагітності і нормальну підго­товку їх до отелення; за осімсненими тваринами ведуть спостереження на випадок появи (чи не появи) у них чергової тічки та охоти (через 18-22 дні); серед корів, що недавно розтелилися, проводять акушерську диспансеризацію, скеровану на швидше завершення інволюції статевих органів і відновлення відтворної здатності; хворих тварин -лікують; неплідних тварин піддають гінекологічній диспансеризації з відпо­відними профілактичними та терапевтичними заходами.

Оскільки неплідність худоби має багатопричинну природу, то заходи по її про­філактиці повинні бути комплексними -організаційно-господарськими, зоотехнічни­ми, ветеринарними. Вони мають чітко виконуватися, щомісячно слід аналізувати їх результативність.

Оргатзаційпо-господарські заходи, в першу чергу, зводяться до:

4 створення міцної кормової бази;

4 застосування прогресивних методів заготівлі, зберігання та використання кормів;

4 забезпечення повноцінної годівлі тварин, особливо в сухостійний період;

4 підтримання у тваринницьких приміщеннях оптимального мікроклімату, до­тримання ветеринарно-санітариних вимог щодо тваринницьких ферм;

4 організації (на засадах контракту з ветеринарними установами) диспансери­зації тварин.

Зоотехнічні (зооінжепериї) заходи передбачають:

4 цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку, одержання ним серед­ньодобового приросту 700-800 г до 6-місячного віку, 700-750 г з 6-12-ти місяців і 600-650 грамів у телят старше 12-місячного віку, з досягненням в 16-18 місяців жи­вої маси 380-400 кг. Недотримання цих вимог приводить не лише до запізнілого ста­тевого і фізіологічного дозрівання телиць, а й до сповільнення у них ритму статевої циклічності, недостатнього розвитку геніталій, ускладненого перебігу в таких тварин вагітності та родів, сповільнення післяродової інволюції статевих органів;

4 періодичні визначення поживності кормів із внесенням відповідних змін у ра­ціони годівлі тварин. Для компенсування нестачі вітамінів у зимово-стійловий період потрібно вводити сухостійним та післярозтельним коровам вітамінні препарати;

4 диференційовану фазову годівлю корів у відповідності з їх фізіологічним станом;

4 зоогігіснічний контроль за мікрокліматом тваринницьких приміщень; щоден­ний моціон корів та телиць;

4 своєчасний запуск корів, окреме їх утримання та повноцінна годівля у сухо­стійний період;

4 суворе дотримування інструктивних вимог в роботі пункту штучного осіме-ніння, своєчасне виявлення тварин в охоті і осіменіння їх в оптимальні строки при суворому дотриманні асептики та антисептики.

Ветеринарні заходи.

При постановці тварин на стійлове утримання необхідно:

4 провести клінічне обстеження маточного поголів'я з взяттям на облік корів із незавершеним післяродовим періодом, хворих і неплідних, і розробити план ветери­нарних заходів щодо кожної з цих груп;

4 здійснювати постійний контроль за ветеринарним станом тваринницьких при­міщень та пункту штучного осіменіння;

4 забезпечити своєчасне проведення планових ветеринарно-профілактичних за­ходів, своєчасне виявлення та ізоляцію хворих тварин, кваліфіковане їх лікування;

* проводити ранню діагностику вагітності осімснепих тварин;

Ф ввести в практику ветеринарного обслуговування тварин акушерську та гіне­кологічну диспансеризацію- комплекс діагностичних, лікувальних та профілактич­них заходів, скерованих на забезпечення нормального перебігу вагітності, родів та післяродового періоду у самок, збереження життєздатності отриманого від них молод­няка. Оскільки відтворення стада с безперервним процесом, то й акушерська та гіне­кологічна диспансеризація повинна бути безперервними і здійснюватися поетапно.

Першу диспансеризацію необхідно проводити під час запуску тварин, переве­дення їх в сухостійну групу (цех). При цьому роблять повний клінічний огляд твари­ни, визначають у неї стан вим'я і перевіряють її на субклінічний мастит; при погребі беруть кров для біохімічних досліджень, оцінки фізіологічного стану тварин, рівня у них обмінних процесів. За 2-3 тижні до родів дослідження крові повторюють, їх про­водять також в середині і в кінці стійлового періоду. На великих фермах, де неможли­во дослідити кров усіх корів, її беруть у 10 % корів даної групи, так званих еталонних корів, і па цій підставі роблять висновок про стан обміну речовин на даний час у всіх сухостійних корів,

В сироватці крові здорових корів і телиць напередодні родів повинно міститися 65-73 г/л загального білка, при співвідношенні альбумінів до глобулінів - 0,9-1,3, гамма-глобулінів - 10-16%, залишкового азоту- 20-40 мг%, сечовини- 20—40 мг%, кальцію- 2,5-3,13 ммоль/л, неорганічного фосфору- 1,45-1,65 ммоль/л, кароти­ну- 0,40-0,60 мг%, вітаміну А - 40-85 мг%, цукру - 2,20-3,30 ммоль/л, кетонових тіл -0,1-0,6 г/л, при лужному резерві 50-60 об./%. Відношення кальцію до фосфору -2: 1 чи 1,7: 1, кислотних еквівалентів до основних- 0,55-0,65. Цукрово-протсїнове відношення в раціоні повинно дорівнювати 1: 0,8-1,5 щоб на 100 І протеїну припа­дало 80-150 г цукру.

Високий рівень загального білка, гамма-глобулінів, холестерину, бета-ліпопрогеї-дів, низька концентрація вітамінів А і Ста низький білковий індекс с ознакою схиль­ності вагітних тварин до патології родів.

Концентрація сстрадіолу в плазмі крові при нормальному перебігу вагітнос­ті складає 150-350 пг/мл, його відношення до прогестерону- 1: 25 і нижче. Якщо ж воно складає 1: ЗО і більше, то у тварин може виникати затримання посліду і субінволюція матки. Мстою цього етапу диспансеризації є оцінка фізіологічного ста­ну сухостійних корів.

При виявленні розладів обміну речовин проводять відповідну корекцію раціонів, застосовують вітамінні, мінеральні препарати І т. п, Співвідношення застосованих масляних концентратів вітаміну А і О повинно бути 1.0: 1. В останні дні вагітності не слід застосовувати вітаміну Е, оскільки він пригнічує скоротливу функцію матки.

З метою нормалізації обміну речовин при нестачі вітамінів, профілактики затри­мання посліду, післяродових захворювань можна вводити коровам за 20-30 днів до отелення 10 мл 0,5 %-го водного розчину селеніту натрію (0,1 мг на 1 кг маси тіла).

Другу акушерську диспансеризацію слід проводити у родильному відділенні (цеху отелень), спостерігаючи за появою у тварин передвісників родів, розкриттям у них родових шляхів під час родів, часом появи плодового міхура, частин плода і перебігом родів.

Роди - фізіологічний процес. Всіляке необгрунтоване, нскваліфіковане і перед­часне втручання в нього недопустиме.

Стадія розкриття шийки матки триває біля 12 годин; корова при цьому може час від часу трохи мукати, у її піхву випинається плодовий міхур, але це не є показанням для втручання. Стадія виведення плода звичайно триває до 3-4 годин. При затриман­ні виведення вклиненого в тазову порожнину плода потрібно обережно потягнути його за виступаючі кінцівки, то за одну, то за другу, дещо догори і назад (недосвідчені тваринники звичайно тягнуть плід вздовж осі тулуба і вниз, що приводить до затис­кання його спини прогнутим крижово-хвостовим зчленуванням).

Не можна зволікати з наданням родопомочі при затягуванні родів, її слід надавати з дотриманням правил асептики та антисептики.

На підставі даних про перебіг родів у корів їх відносять до однієї із трьох після­родових груп:

1) корови, що розтелилися нормально, - за ними проводять звичайне ветеринар­не спостереження протягом післяродового періоду і при потребі надають допомогу;

2) корови з затяжним виведенням плода і затриманням посліду до 6-8 годин; їм зразу ж вводять внутрішньом'язово маткові препарати - окситоцин (75-80,0 ОД), пітуїтрин- (3-5 мл), прозерин- (0,5 %-й, 2-3 мл), срготил - (0,05 %-й, 6-8 мл), фу-рамон - (1 %-й, 2-3 мл), карбохолін - (0,1 %-й, 2-3 мл), брсвіколін - (1 %-й, 8 мл на 100 кг живої маси), сргометрин - (0,02 %-й, 5-6 мл) і т. п. Для підвищення ефектив­ності терапії та з мстою профілактики ускладнень через 5-6 годин можна ввести в матку протимікробні та протизапальні засоби;

3) корови з ускладненнями родів та післяродового періоду, яким надавалася аку­шерська родова допомога, їм вводять внутрішньом'язово згадані міотропш препарати, внутрішньоматково - септометрин, екзутср, метромакс, трицилін, емульсію йод-ві-смуі-сульфаміду, пінисту суспензію йодизолу, фуразолідонові палички і т. п., внутріш-ньовенно - новокаїн, 40 %-й розчин глюкози, 10 %-й розчин хлориду кальцію.

Ефективність профілактичної терапії перевіряють по етапах диспансеризації.

Роди повинні проходити в чистому, попередньо вимитому гарячою водою з лугом, продезінфікованому і побіленому боксі чи відповідно прибраному стійлі. В ньому по­винна бути чиста свіжа підстилка, на великих фермах обладнують родильні відділен­ня, при вході в які повинен бути дсзкшшмок, зволожений 4 %-им розчином їдкого на­трію чи 2 %-им розчином креоліну. В родильному відділенні організовують постійне чергування. З початком родів черговий повинен замити круп роділлі, корінь хвоста, зовнішні статеві органи, промежину та стегна розчином фурациліну чи хлораміну.

Потрібно забезпечити високу ветеринарну культуру родопомочі та догляду за ко­ровами в післяродовий період. Оскільки однією із причин післяродових захворювань є невміле надання родової допомоги, необхідно навчати чергових родильного відділення основним правилам її надання. Позитивний вплив на післяродову інволюцію статевих органів у корів має утримання їх разом з новонародженими телятами.

Післяродову акушерську диспансеризацію необхідно проводити, як правило, на 2-3-й, 5-7-й, 13-14-й день і в кінці післяродового періоду. При цьому у корів до­сліджують стан геніталій, беруть при потребі проби крові та маткових виділень для біохімічних, бактерологічних, імунологічних досліджень, для діагностики атонії чи гіпотії матки, ендометритів. При виявленні хворих тварин, їх слід ізолювати, назначи­ти відповідне лікування та провести дезінфекцію бокса. Тут потрібно бути особливо уважним, пам'ятаючи, що під час отелення залозистий епітелій матки майже повніс­тю руйнується і цс продовжується ще 10 днів після родів. Первинна епітелізація сндо-метрію відбувається на 3-й тиждень після отелення. Лише після цього відновлюється секреція маткових залоз. При нормальній годівлі та догляді це відновлення структури геніталій затягується до 30—45 днів, а при незадовільних умовах - до 90 днів.

Одночасно проводять комплекс заходів по діагностиці, лікуванню та профілактиці маститів.

Дані диспансеризації заносять у відповідний журнал чи диспансерну картку, спро­щена форма якого (для малих ферм) наведена в додатку.

Метою даного етапу диспансеризації є забезпечення нормального перебігу після­родового періоду, недопущення запальних процесів та інших ускладнень, ініціація циклічної активності яєчників, швидке відновлення відтворної здатності тварини, створення в її геніталіях сприятливих умов для осіменіння та запліднення.

Годівля та утримання післяотсльних корів повинні також сприяти зміцненню за­хисних сил організму, підвищенню тонусу та скоротливої здатності матки, швидшому звільненню її від лохій, запального ексудату, пригнічувати життєдіяльність в ній мі­кроорганізмів і стимулювати регенеративні процеси в спдомстрії.

Складовою частиною диспансеризації є контроль за штучним осімснінпям. Корів. у яких післяродова ациклія та анафродизія затягнулася довше 30-45 днів, піддають гі­некологічній диспансеризації - проводять комплексне дослідження з детальною оцін­кою стану геніталій і призначенням лікування. При відсутності патологічних змін в геніталіях і задовільній годівлі тварин можна застосувати стимулюючу терапію, по­чинаючи від загальиотонізуючих та утеротонічних препаратів аж до використання препаратів специфічної дії.

Найкращими стимуляторами відтворної здатності корів є правильна підготовка їх до отелення, повноцінна годівля, добрі умови утримання, своєчасний запуск.

Для підвищення фізіологічного тонусу геніталій можна робити 5-хвилинний ма­саж матки та яєчників через пряму кишку, теплі ректальні ванни; змазувати розетку шийці матки 1 %-им розчином йоду чи зрошувати її 10 %-им розчином цукру, 1 %-им розчином бікарбонату чи хлористого натрію; вводити в матку 0,2-0,3 %-ий розчин Люголя; згодовувати тваринам протягом 8-15-ти днів по 20-30 мл екстрактів елеуте-рокока; вводити підшкірно, з інтервалом 5-7 днів, по 20-30 мл тканинного препарату, виготовленого за методом В. П. Філатова, 20-50 мл біостимульгіну. В зимово-стійло­вий період можна вводити сухостійним та післяотельним коровам внутрішньом'язово вітамінні препарати - масляний розчин вітаміну А (250-500 тис. МО), тривіта-мін (15 мл), тетравіт (5-6 мл) з інтервалом 5-1 днів, застосовувати 3-разову ін'єкцію 10 %-ої суспензії АСД-Ф2 на тстравіті, 7 %-го розчину іхтіолу по 10 мл, з інтервалом 48 годин. Добрі наслідки дає підшкірне введення ЗО мл свіжовидоєного молозива від корів, які нормально розтелилися декілька годин тому.

Проводячи заходи по профілактиці неплідності, необхідно пам'ятати про тісний функціональний зв'язок між маткою і яєчником. До тих пір, поки в матці будуть хоч незначні патологічні зміни, до тих пір в яєчнику буде зберігатися жовте тіло і навпаки, тобто невід'ємним компонентом стимуляції статевої функції є викликання розсмок­тування жовтого тіла. Перспективним в цьому плані є використання простагландинів р2«, тому що вони викликають розсмоктування жовтого тіла, стимулюють скорочення матки, охоту та овуляцію, приймають участь в процесі родів, викликають загострення прихованих хронічних процесів, сприяючи цим одужанню тварин. Оскільки на про­стагландини реагують лише тварини з функціонуючим жовтим тілом, то при фрон­тальних обробках їх вводять двічі, з інтервалом 11-12 днів. При першій обробці ак­тивне жовте тіло буває у 60 % тварин, а при другій - практично у всіх. Із синтетичних аналогів простагландинів найчастіше використовують сстрофан (вну грішньом'язово, 2 мл чи 500 мкг активної речовини) та снзапрост (1,5 мл чи 6 мл активної речовини), ремофан (Спофа), аніпрост (УФА), еструмат (Великобританія), простий (США). На 4-5-й день після введення цих препаратів у більшості тварин виникає охота і їх осі-мсняють. Тим тваринам, що не прийшли в охоту, через 10-12 днів вводять препарати повторно і осімсняють через 72 і 96 годин.

Ефективним є комбіноване застосування простагландинів з фолікуліном чи про-зерином (одночасно), а також введення ЗО мл молозива і через 48 годин якогось з про­стагландинів (естрофан, снзапрост).

Тваринам з функціональними розладами відтворення, при частих перегулах можна вводити через 14-20 годин після останнього осіменіння неоміцин-сульфат (0,5 г) чи лсвоміцетин-сукцинат натрію (0,5-1,0 г), поліміксин-М сульфат (0,5-1,0 г) у 5-Ю мл фізіологічного розчину.

Можна також вводити таким коровам по 5 мл вітаміну А і тривітаміну в день осі­меніння і повторно на 4—6-й день. Всіх корів, що не запліднилися протягом 60-ти днів після отелення, необхідно виділити в окрему групу, старанно дослідити і вжити від­повідних заходів щодо поновлення відтворної здатності.

Слід підкреслити, що будь-яка стимуляція статевої функції допустима лише після акушерського і гінекологічного дослідження кожної тварини і визнання її здоровою. При наявності патологічних процесів у статевих органах, чи при незадовільній вгодо­ваності тварин стимуляція протипоказана. Безсистемні масові обробки, без врахування фізіологічного стану тварин, можуть викликати у них аборти, неповноцінні статеві ци­кли, вихід біологічно неповноцпініх статевих клітин, що не запліднюються чи швидко переривають свій розвиток. Тобто, керувати статевою функцією слід кваліфіковано.

Потрібно також пам'ятати, що навіть при добрій організації відтворення біля тре­тини, а то й половина тварин не запліднюються від першого осіменіння і приходять в охоту повторно; з них знову частина прийде в охоту втретє і т. д. Кожне з цих ось менінь є імунізацією, що приводить до підвищення титру сперміоантитіл. Тому необ­хідно домогтися такої ситуації, щоб тварина запліднювалася від першого - другого осіменіння, бо наступні осіменіння будуть малоефективними. Від корів, що не за­пліднилися протягом 80-ти днів післяотсльного періоду, не отримають до кінця року приплоду Тому, щоб не допустити в господарстві яловості і забезпечити повноцінне функціонування статевої системи самки, отримання від неї приплоду в оптимальний з фізіологічної та господарської точки зору час, слід добиватися поновлення у всіх ко­рів відтворної здатності протягом 30-45-ти днів післяотсльного періоду і запліднення їх не пізніше 60-80-ти днів після родів.

Період від 30-го по 90-й день після отелення - це період роздою та осіменіння. У недостатньо підготованих до цього в сухостійний період корів під впливом потоку імпульсів з молочної залози наступають зрушення гормональної рівноваги та обміну речовин на користь лактогснезу з розвитком дисфункції яєчників. При цьому сповіль­нюється дозрівання фолікулів, погіршується якість овоцитів.

При організації відтворення м'ясних тварин виходять з потреби народження на­щадків у оптимальний час - у лютому - квітні з тим, щоб потім можна було випасати молодняк разом з матерями. Тому основні осіменіння тут проводять в травні - липні.

Для синхронізації у них охоти можна застосовувати аніпрост (через 48 годин піс­ля ін'єкції препарату у 75 % тварин наступає охота) або введення під шкіру вуха на 9 днів імплантанта інтервет.

Паралельно з профілактикою неплідності слід здійснювати заходи по збереженню новонародженого молодняка.

Питання для самоконтролю

1. Що розуміють під неплідністю та яловістю тварин?

2. Які існують форми неплідності?

3. Які основні причини неплідності тварин?

4. Якими методами користуються при проведенні гінекологічного дослідження тварин'?

5. Які існують форми уродженої неплідності?

6.  Які причини старечої, кліматичної та експлуатаційної неплідності?

7. Які форми аліментарної неплідності зустрічаються найчастіше?

8. Які основні причини симптоматичної неплідності?

9. Яка патологія матки буває часто причиною неплідності?

10.  Які патологічні процеси у яєчниках часто бувають причиною неплідності?

11. Якими клінічними ознаками найчастіше проявляються функціональні розлади яєчників?

12. Які інфекційні хвороби часто бувають причиною неплідності тварин?

13. Які основні принципи лікування гінскологічно хворих тварин?

 

ВЕТЕРИНАРНА АНДРОЛОГІЯ

Ветеринарна андрологія (апсігох - мужчина, Іо$ох - наука) - наука про патологію статевих органів самців.

Цс одна із галузей клінічних дисциплін, що вивчає етіологію, патогенез і клінічні ознаки цих захворювань, розробляє лікування уражених ними тварин та заходи про­філактики.

Захворювання самців з локалізацією патологічного процесу в статевому апараті розглядалися у курсі внутрішніх незаразних хвороб (закупорювання уретри камін­цями), спеціальної хірургії (фімоз, парафімоз, новоутворення, орхіт, епідидиміт, ге­матоцеле, гідроцсле тощо), паразитології (трихомоноз, кампілобактеріоз), онкології (сімонома, папіломатоз).

Багато авторів, як хірургів (1. І. Магда та І. І. Вороній, 1963; М. В. Плахот та ін., 1977), так і ветеринарних акушерів вказували на необхідність вилучення із різних клінічних дисциплін таких захворювань в окремий самостійний розділ або, навіть, окрему дисципліну - ветеринарну андрологію. Ця наука охоплює широке коло захво­рювань незаразної і заразної етіології, але в данному розділі будуть розглянуті лише ті з них, виникнення яких порушує статеву функцію самців і викликає їх неплідність.