Корова із затриманням посліду материнської частини плаценти

тобто закінчення родів, вважається 35 хв., у корів - 6 годин, овець і кіз - 5 годин, у свиней, кішок, сук - до 3-х годин. Найдовша тривалість послідової стадії родів у корів обумовлена особливістю морфології плацен­ти (А. П. Студєнцов).

За даними клінічних спосте­режень І. П. Заянчковського та Г. М. Калиновського у 50 % корів послідова стадія родів закінчува­лася протягом 2-х годин, 10%- до 5 годин і у 7,6 % вона тривала до 12 годин.

Етіологія. Розрізняють безпосередні причини захворювання і фактори, що спри­яють його виникненню.

До загальних факторів, що сприяють виникненню затримання фетальної частини плаценти, належать неповноцінна і недостатня годівля, прив'язне утримання вагіт­них тварин, особливо корів у запуску, водянка навколоплідних оболонок, перерозви­нуті плоди, двійні у одно народжуваних самиць, виснаження або ожиріння тварин. А. П. Студєнцов, як безпосередні причини затримання фетальної частини плаценти виділяє:

а)недостатню напруженість послідових перейм і інволюції матки (атонія матки);

б)зростання (злипки) плодової і фетальної частин плацент внаслідок запальних процесів в ендометрії або в хоріоні плода.

Згідно даних багатьох авторів (І. П. Заянчковський 1957; В. С. Шипілов, 1977; Н. Glok, 1969 та ін.), основними причинами затримання посліду є атонія матки зни­ження протеолітичних процесів у плаценті в останні тижні вагітності та під час родів, порушення капілярного кровообігу у ворсинках хоріону і гідролітичного стану тка­нини плаценти на ґрунті неповноцінної годівлі, надмірної експлуатації та незадовіль­ного утриманням протягом вагітності. Дискусійною є теорія щодо ролі алергічних, токсичних, нервових, гормональних, генетичних і генеалогічних факторів у етіології цього захворювання.

Патогенез. Виходячи з етології та симптоматики хвороби, можна зробити висновок про істотну роль у її виникненні розладів мікроциркуляції крові у материнській частині плаценти. Це підтверджується даними вмісту вільного гепарину в крові як основного фактора антикоагуляційної системи.

Встановлено (Г. М. Калиновський), що гепаринове число крові корів при затри манні посліду буває значно вищим, ніж при нормальному отеленні. Низька концентрація вільного гепарину число крові при нормальному отеленні забезпечує згортання крові і гемостаз в мікроциркуляторному  судинному руслі материнської частини плаценти, а висока концентрація цільною гепарину в крові в період родів гальмує гемостаз і тромбування суди у материнських плацентах, тобто підтримує циркуляцію крові в них на такому ж рівні, як і при вагітності; швидкий і ефективний фізіологічний ге­мостаз є необхідною умовою нормального перебігу родів (Є. П. Федорова і М. Ф. Калишнікова, 1976).

Не можна забувати і морфологічних механізмів регуляції кровообігу в материнській частині плаценти. Починаючи з 3,5-місячного терміну тільності в основах мате­ринських плацент утворюються артеріовенозні анастомози (рис. 94), а на 6-му місяці у венулах і венозних синусах починається закладка клапанів, що мають різну форму виступаючих в їх просвіт складок інтими. На 9-му місяці тільності стулки клапанів находять одну на одну і можуть повністю перекрити канал судин. У венулах, локалізованих безпосередньо під основами плаценти, функціонують клапани, що належать до так званих "інтимальних подушок". У венулах другої половини тільності, що виходить із материнських плацент, утворюються гладком'язові сфінктерні кільця.

Вени материнських плацент належать до групи безм'язових вен, їх стінки зрос­лі зі стромою залозистої частини, вони пасивні у відношенні впливу на циркуляцію крові (В. Н. Банков, 1974). Отже, гемостаз у венозних судинах материнських плацент визначають концентрацією вільного гепарину і функціонування їх морфологічних структур, здатних перекривати течію крові.

При нормальному перебігу отелення перераховані морфофункціональні зміни в організмі і в материнських частинах плацент сприяють відділенню і вигнанню посліду з матки зразу або в перші години після народження теляти. Відділенню плодових оболонок сприяє скорочення гладеньких м'язових клітин основ материнських пла­цент, внаслідок чого зало­зиста тканина дугоподібно завертається в бік слизової оболонки матки, крипти роз­ширяються і ворсинки хорі­ону вільно виходять із них.

 

Таким чином, у патогенезі затримання фетальної частини плаценти головне Значення має стан гемоста­зу в судинах мікроциркуляторного кровоносного рус­ла материнських плацент

 

і скоротлива функція основ материнських плацент. Роз'єднанню котиледонів і карункулів, вивільненню ворсинок із крипт сприяє рідина, що міститься в порожнині матки під час родів, оскільки вона мас протеолітичні властивості.

Скорочення стінки матки в процесі роз'єднання ворсин котиледонів і крипт карункулів має другорядне значення. Основна скоротлива функція матки - вигнання п порожнини матки вже відділеного посліду (фетальної частини плацент і навколоплід­них оболонок).

Симптоми. Розрізняють повне, неповне і часткове затримання посліду (рис. 95). Повне частіше буває у корів і кобил. При повному - у корів, у всіх плацент котиледони з'єднані з карункулами, а із статевої щілини звисають пуповина з навколоплід­ними оболонками або їх взагалі не видно.

У кобил рідко буває затримання феталь­ної частини плаценти, але якщо буває, то завжди повне. Із статевої щілини теж зви­сають навколоплідні оболонки і пуповина.

У багатоплідних роділь переважно затримуються фетальні плаценти окремих плодів.

При частковому затриманні, що буває найбільше у корів, із статевої щілини зви­сають навколоплідні оболонки аж до скакових суглобів і нижче, а з'єднані між собою котиледони і карункули залишаються тільки в окремих місцях.

У більшості хворих загальний стан не змінюється. При акті сечовиділення вони неспокійні, напружуються, піднімають хвіст, переступають кінцівками, із статевої щілини разом з сечею виділяються залишки навколоплідних рідин.

Діагноз. Звисання навколоплідних оболонок із статевої щілини та відсутність ви діленого Посліду у стійлі тварин - основні підстави для постановки діагнозу.

При повному затриманні посліду діагноз підтверджують вагінальним дослідженням. Введеною в родові шляхи рукою визначають наявність посліду, його ступінь за тримання. При відсутності контролю за перебігом послідової стадії родів, виділений послід можуть з'їсти самі роділлі або собаки, якщо вони є на фермі. Про повне від ділення фетальної частини плаценти від материнської у корів можна стверджу нити тільки після ретельного дослідження виділених із матки навколоплідний, оболонок і, перш за все, котиледонів. їх розкладають і розправляють па щиті або столі і оглядають кожний котиледон: при само­тні.ному виділенні вони мають круг-no овальну форму, не розірвані, тем­но вишневого кольору, ворсинчасті.

У кобил цілість виділеної феталь­ної частини плаценти визначають за розгалуженням кровоносних судин: При повному відділенні вони нага­дують замкнуту сітку на розтягнутій судинній оболонці.

У сук і кішок оглядають кожну виділену плаценту зразу ж після на­родження цуценят і котенят — вона мас форму мішечка, на якому чітко виділяється поясок фетальної частини плаценти, по краю якого добре помітні маргі­нальні гематоми (рис. 96).

Лікування. Застосовують консервативне і оперативне лікування. Консервативне лікування корів починають не пізніше 6 годин від народження теляти. З цією метою коровам випоюють 10-15 л 5 %-го теплого розчину кухонної солі або цукру (0,5 кг па 10 л води); внутрішньовенно вводять 200-250 мл 40 %-го розчину глюкози з 20 мл 5 %-го розчину аскорбінової кислоти, внутрішньом'язово - розчин синестролу, під­шкірно — розчин прозерину тощо.

У порожнину матки в проміжок між слизовою оболонкою і навколоплідними обо­лонками вводять пробіотик ендоспорин: одну або дві ампули по 500 млрд мікробних клітин в 20 мл фізіологічного розчину натрію хлориду або в 0,5 % розчину новокаїну, одну - дві свічки ендоспорину, що містять по 500 млрд мікробних тіл.

Бунце (1956) рекомендує вводити в порожнину матки "ензим-препарати", до скла­ду яких входять протеолітичні ферменти пепсин і трипсин. Проведеними нами до­слідженнями установлено, що ферменти, так само як і ваготіл, екзутер, розчин калію перманганату та етакридину лактату руйнують муцини слизової оболонки і їх не мож­на застосовувати у порожнину матки.

Підшкірно ін'єктують розчини: ерготилу 0,05 % - 6-8 мл, ергометрину 0,02 % -5-6 мл, 0,1 % карбахоліну - 2-3 мл, 2 % бревіколіну - 10 мл.

Необхідно не забувати, що навіть при існуванні високоефективних засобів і ме­тодів лікування корів при затриманні посліду, найраціональнішою є профілактика за­хворювання, її основою повинні бути організаційно-господарські і зооветеринарні заходи: запуск корів на 55-60 днів; регулярний моціон особливо в період сухостою; годівля нетелей і корів в запуску кормами високої якості; виключення із раціону кис­лих і недоброякісних кормів; переведення корів за 10-15 днів до отелення в родильне відділення; підтримання високого санітарного стану в родильному відділенні, в боксах для родів; підготовка корів і нетелей до родів (миття зовнішніх статевих органів і кореня хвоста дезінфекційним розчином, дезінфекція стійла, боксу); правильне ве­дення родів: дотримання тиші, відсутність сторонніх людей у приміщенні; спостере­ження за перебігом родів без передчасного втручання для їх прискорення; утримання від передчасного розривання навколоплідних оболонок; надання допомоги роділлі тільки при необхідності, пам'ятаючи, що перша стадія родів триває від 1 до 12 годин, а друга - до 4-х годин; створення можливостей для обов'язкового облизування коро­вою теляти зразу ж після його народження; збирання і випоювання корові не пізніше 2-х годин після народження теляти 3-5 л навколоплідних рідин або 10-15 мл теплої підсоленої води, чи 5 % розчину цукру; перше доїння корів не пізніше 2-х годин після народження теляти; виключення можливостей прийому роділлею холодної води.

З цією ж метою коровам за 2-5 тижнів до отелення щоденно згодовують впродовж 10-12 днів по 5 таблеток кайоду або ж підшкірно ін'єкують по 20 мл свіжого молози­ва, взятого від інших здорових тварин.

Ефективним способом профілактики затримання посліду у корів є згодовування їм за 80-55 днів до отелення суміші, до складу якої входять такі компоненти: 1 млн І.О. вітаміну А, 100.000 І.О. вітаміну D і 600 мг вітаміну С. Не менш ефективним є згодовування коровам за 12-15 днів і 5-3 дні до отелення тільки вітамінів А і D в за­значених дозах (А. X. Ібрагімова, 1993).

В. А. Кльонов (1984) з метою профілактики затримання посліду рекомендує за­стосовувати, виготовлений із навколоплідних рідин корів препарат, - амністрон по 2 мл внутрішньом'язово 2 рази з інтервалом 10 годин.

Оперативне відділення фетальної частини плаценти від материнської виконують рукою у корів через 24 години після народження теляти, у кобил - через 15-20 хв. після народження лошати.