Тестовий контроль знань на тему: “патологія вагітності. Аборти”.

1 варіант

1 Як називається накопичення рідини в підшкірній клітковині і шкірі?

1. Водянка.

2. Випадання піхви.

3. Піометра.

4. Набряк.

2 Наслідком якого аборту є муміфікація плода?

1. Ідіопатичного.

2. Повного.

3. Неповного.

4. Симптоматичного.

3 Який аборт може спостерігатися при залежуванні перед пологами?

1. Звичайний.

2. Травматичний.

3. Штучний.

4. Аліментарний.

4 Як називається явище, коли плід розм’якшується або розріджується?

1. Муміфікація.

2. Мацерація.

3. Петрифікація.

4. Путрифікація.

 

5 Який аборт виникає внаслідок виснаження або ожиріння вагітної тварини?

1. Аліментарний.

2. Звичайний.

3. Симптоматичний.

4. Штучний.

 

6 Як називається явище, при якому відбувається відкладання в тканинах плода солей Са?

1. Путрифікація.

2. Петрифікація.

 3. Мацерація.

4.Муміфікація.

 

7 При якому аборті тварин вибраковують?

1. Ідіопатичному.

2. Аліментарному.

3. Травматичному.

4. Звичайному.

 

8 Як називається обертання навколо поздовжньої осі вагітної матки або одного її рогу на 90-180°С і більше?

1. Згинання.

2. Перекручування.

3. Субінволюція.

4. Опускання.

 

9 Для попередження яких абортів тваринам через 5-7 днів після осіменіння ін’єкують прогестерон?

1. Інфекційних.

2. Скритих.

3. Аліментарних.

4. Травматичних.

 

10 Які аборти частіше всього бувають в останній третині вагітності?

1. Звичайні.

2. Аліментарні.

3. Симптоматичні.

4. Травматичні.

 

11 Яка хвороба протікає у формі вип’ячування або вивертання?

1. Передчасні перейми і потуги.

2. Залежування вагітних.

3. Водянка плодових оболонок.

4. Випадіння піхви.

 

12 Який прогноз при водянці плодових оболонок?

1. Сприятливий.

2. Несприятливий.

3. Обережний.

 

13 При якому аборті вагітність припиняється зовсім?

1. Ідіопатичний.

2. Повний.

3. Неповний.

4. Травматичний.

 

14 Який аборт може протікати без ознак?

1. Аборт з гнильним розпадом.

2. При муміфікації плода.

3. Аборт з розсмоктуванням.

4. При мацерації плода.

              Варіант № 2.

1 Як називається хвороба, що характеризується враженням нервово-м’язового і зв’язуючого апаратів крупа і тазових кінцівок і зумовлюється порушенням рухової функції?

  1. Післяродовий парез.

  2. Випадіння матки.

  3. Передчасні потуги.

  4. Залежування породіль.

 

2 Який аборт настає у корів в результаті інфантилізму?

  1. Симптоматичний.

  2. Ідіопатичний.

  3. Звичайний.

  4. Інфекційний.

 

3 Як називається явище, при якому плід зменшується за розміром і стає щільним?

  1. Петрифікація.

  2. Муміфікація.

  3. Путрифікація.

  4. Мацерація.

 

4 Як називається аборт, який супроводжується частковим перериванням вагітності?

  1. Повний.

  2. Штучний.

  3. Неповний.

  4. Симптоматичний.

 

5  При якій вагітності роблять лапаротомію?

  1. Яєчниковій.

  2. Абдомінальній.

  3. Піхвовій.

  4. Матковій.

 

6 Як називається аборт, який є наслідком різних причин?

  1. Звичайний.

  2. Ідіопатичний.

  3. Аліментарний.

  4. Симптоматичний.

 

7 Як називається розпад плода з утворенням газів?

  1. Мацерація.

  2. Петрифікація.

  3. Путрифікація.

  4. Емфізема.

 

8 Як називається аборт, який виникає при різних аномаліях і запальних процесах плаценти і оболонок плода?

  1. Ідіопатичний.

  2. Симптоматичний.

  3. Звичайний.

  4. Інфекційний.

 

9 Які основні причини випадання піхви?

  1. Залежування тварин.

  2. Розслаблення піхвових та маткових зв’язок.

  3. Запалення матки.

  4. Затримання посліду.

 

10 Який аборт спостерігається у донарських тварин?

  1. Звичайний.

  2. Симптоматичний.

  3. Штучний.

  4. Медикаментозний.

 

11 При якому захворюванні тварин розміщують в темному приміщенні, дають заспокійливе або роблять сакральну чи задню епідуральну анестезію, а кобил проводять кроком 2-3 години?

  1. Залежування вагітних.

  2. Передчасні перейми і потуги.

  3. Випадіння піхви.

  4. Водянка плодових оболонок.

 

12 Який аборт виникає через захворювання матері або недоліки у догляді, утриманні і годівлі матері?

  1. Ідіопатичний.

  2. Штучний.

  3. Звичайний.

  4. Симптоматичний.

13 При якому захворюванні тварини непокояться, встають, лягають, тужаться,  оглядаються на живіт, t° тіла підвищується?

  1. Залежування вагітних.

  2. Аборт повний.

  3. Передчасні перейми і потуги.

  4. Випадіння піхви.

14 В якому випадку при ректальному дослідженні виявляють тверде, спотвореної  форми тіло?

  1. Штучний аборт.

  2. Травматичний аборт.

  3. При емфіземі плода.

  4. При мацерації плода.

2.3. ФІЗІОЛОГІЯ РОДІВ І ПІСЛЯРОДОВОГО ПЕРІОДУ. ГОДІВЛЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ І ПОРОДІЛЬ ТА ДОГЛЯД ЗА НИМИ.

ПЛАН

1.Типові родильні приміщення та ветеринарно-санітарні вимоги до них.

2.Утримання корів-породіль.

3.Будова кісткового тазу домашніх тварин і значення тазу в родовому процесі.

4.Передвісники родів.

5.Причини наступання і ознаки наближення родів.

6.Роди їх тривалість, періоди.

7.Взаємовідношення плода і родових шляхів.

8.Післяродовий період. Лохії. Інволюція статевих органів.

9.Особливості родів у тварин різних видів.

10.Допомога при фізіологічних родах.

11.Правила прийому новонароджених, їх годівля, утримання, значення молозива.

12.Утримання породіль після родів.

13.Ветеринарно – акушерська диспансеризація.

 

¨ Література

1.І.І.Карташов, Г.С.Шарапа Акушерство гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. – К.: Вища школа 1991. с. 176-201

2.Н.Н.Михайлов Акушерство, гинекология и искусственное осеменение сельськохозяйственних животних М.: Агропромиздат 1990. с. 259-286

3. Яблонський В.А., Хомін С.П., Калиновський Г.М., Харута Г.Г. та інші Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – ПП.: Нова книга 2006. с. 314 - 345

4.В.М.Яблонський Практичне акушерство гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. - К.: Мета 2002. с. 133 – 140.

 

! Основні терміни і поняття

Передвісники родів, родова домінанта, перейми, потуги, вісь таза, положення, позиція, передлежання, членорозміщення, стадія родів: підготовча, стадія виведення плода, послідова стадія; післяродовий період, лохії, субінволюція матки.

 

& Теоретичні вказівки

 

ОБЛАДНАННЯ РОДИЛЬНИХ ВІДДІЛЕНЬ І ПІДГОТОВКА ТВАРИН ДО РОДІВ

 

Родильне відділення — приміщення для утримання вагітних тварин за кілька днів до родів і після них. Го­ловне призначення їх вводиться до кваліфікованого ве­дення родів у тварин, одержання здорового молодняка і запобігання гінекологічним захворюванням самок. Це досягається додержанням правил асептики і антисеп­тики при родах і належним доглядом за новонародже­ними.

Родильне відділення для корів рекомендується буду­вати за типовими проектами поблизу корівників. Воно складається із секції для санітарної обробки, передродової, власне родильного відділення, профілакторію (рис. 33), аптеки, кімнати для обслуговуючого персона­лу, інвентарної і кубової. Секції повинні бути чистими, сухими і теплими (10 °С) з світловим коефіцієнтом 1: 10. Добре обладнана вентиляція забезпечить тварин свіжим повітрям. Потрібне таке обладнання: возик для транс­портування телят, 1—2 ванни-термоси для підігрівання молозива, пересувна дезинфекційна установка, фіксацій­ний станок з підведенням гарячої і холодної води.

У родильному відділенні повинно бути 10—12 % місць від загальної кількості тварин на фермі. Корів утриму­ють на прив'язі. Роди у корів проводять у просторих стій­лах. Якщо немає окремо родильного відділення, то реко­мендується обладнати під нього кращу частину корів­ника — чисту, світлу, простору, з похилою підлогою.

Треба, щоб у родильному відділенні була кімната для обслуговуючого персоналу з належним обладнанням, а також приміщення для фуражу та інвентаря. Поряд з родильним приміщенням слід обладнати приміщення для новонароджених телят — профілакторії, які з'єднуються з родильним відділенням вікном.

У свинарниках роль родильних приміщень виконують спеціально обладнані станки (7—10 м²) для опоросів, куди ставлять свиноматок (по одній) за місяць до родів.

У великих вівчарських господарствах родильне від­ділення для овець обладнують перед початком масового ягніння. У середній частині кошари, відділеній від боко­вих воріт, роблять просторий баз з дерев'яних щитів. Площа підлоги для вівці повинна становити 1,5 м². В од­ному з його кутів обладнують ветеринарно-акушерський пункт, в якому є шафа з медикаментами та інструмен­тами, стіл, стілець, рукомийник, вішалка для рушників, халатів та ін.

Під час окоту організовують цілодобове чергування працівників чабанської бригади, а в родильному відді­ленні — ветперсоналу. При перших ознаках настання ро­дів чабани виловлюють вівцю і поміщають у родильне відділення, де й відбувається ягніння, а в разі потреби подають вівці акушерську допомогу.

 

Рис. 33. Обладнання секції профілакторію: / — вентиль подачі дезрозчину; 2 — повітронагнітач; 3 — витяжний вентилятор; 4 — стельовий вентилятор; 5 — при­лад водяного опалення; 5 — кормовий прохід; 7 — напівбок­си для новонароджених телят; 8 — канали гнойовидалення; 9 — гнойові проходи.

Жеребну кобилу за два місяці до вижереблення пов­ністю звільняють від роботи і ставлять у денник, де вона перебуває 3—4 тижні, поки лоша зміцніє і звикне до матері.

У родильному відділенні розміщують ветеринарну ап­теку, призначену для подання першої допомоги при ро­дах. До комплекту аптеки входить набір антисептичних засобів: 5 %-й спиртовий розчин йоду, 3—4 %-й розчин карболової кислоти, калію перманганат, етакридину лак­тат, колодій, рідина Новикова, лобелін, кофеїн в ампу­лах та ін. В аптеці повинен бути набір хірургічних інстру­ментів (ножиці, зігнуті по площині, голкотримачі, голки хірургічні, скальпелі, закриті ножі, кровозупинні пінцети, петлепроводи, очні гачки Одиничні, шарнірний гачок і акушерська клюка). Для перев'язування потрібно мати вату, бинти, марлю, кетгут, шовк в ампулах № 4, 5, 6, нестерильний шовк у бобінах, синтетичні нитки. Звичай­ні нитки небажано використовувати через їхню гігроско­пічність і погану стерилізацію. З господарського інвента­ря потрібні кружка Есмарха, халати, надплічники, фар­тух, вірьовки завдовжки 2—3 м, пристосування для витягування плода, емальований посуд, мило, рушники, умивальник.

При родильному приміщенні влаштовують вигульні двори (загони), щоб кожна самка могла здійснювати моціон. Якщо вагітним тваринам не організувати моціо­ну, це може бути однією з причин дородових і післяро­дових захворювань.

Персонал, який обслуговує родильні відділення, не повинен обслуговувати інші відділення. Він має бути обіз­наний з ветеринарно-санітарними правилами подання рододопомоги.

Підстилку міняють щодня. Прохід обробляють вапном-пушонкою з розрахунку 200 г на 1 м² підлоги. Підлогу та стіни родильного місця старанно прибирають і дезинфікують 3—4% (70 °С) розчином гідроокису нат­рію або прозорим розчином хлорного вапна, яке містить 3 % активного хлору. На 1 м² потрібно 0,5 л дезинфікуючого розчину. Для знезараження можна використовувати дезинфектанти: глак. і глак-Ц в аерозольній упаковці. Після 4—5 год місце додатково промивають водою, застилають свіжою соломою і використовують для наступ­них родів.

У родильних відділеннях організовують цілодобове чергування, оскільки роди-відбуваються не тільки вдень, а й уночі. Працювати тут можна в чистих халатах, не дозволяється виходити в них за межі відділення.

При перших ознаках родів у тварини слід обмити її зовнішні статеві органи, промежину, хвіст і стегна під душем теплою водою з милом і обтерти ці частини тулу­ба щіткою, змоченою розчином етакридину лактату (1: 1000), фурациліну (1: 5000) або перманганату калію (1: 1000), 1 %-м розчином формаліну, хлораміну Б, кре­оліну або лізолу. Поросних свиноматок купають. У ко­били рекомендується бинтувати хвіст. Брудну і мокру підстилку з станків видаляють і кладуть суху чисту со­лому. Надалі за самкою здійснюють нагляд і переводять її у родильне відділення або бокс.

 

ФІЗІОЛОГІЯ РОДІВ. ПОНЯТТЯ ПРО РОДОВИЙ АКТ

 

Причини виникнення і розвитку родів давно цікавили вчених. Настання родів трактується багатьма теоріями, наприклад теорією «стороннього тіла», механічною, пла­центарною, хімічною, гормональною та багатьма іншими. Але жодна з цих теорій не розкриває суті родів. Вони лише частково відмічають концепцію родів і не поясню­ють комплексу зв'язаних з нею обставин.

Найбільш правильно пояснює настання родів нейро­гуморальна теорія. Згідно з нею, роди настають у резуль­таті дії на організм вагітної самки деяких факторів. Ця теорія грунтується на таких даних. На кінець вагітності виростає плід, в організмі вагітної самки зменшується кількість гормонів лютеостерону і продану, які затриму­ють скорочення матки, але помітно збільшується кіль­кість ацетилхоліну, окситоцину, адреналіну і естрону, які зумовлюють скорочення матки і черевного преса. Крім гормонів у виникненні й перебігу родів велика роль на­лежить нервовій системі. Перед родами підвищується чутливість симпатичної нервової системи і спинного моз­ку, знижується функція головного мозку. А під час родів у корі головного мозку самки під впливом імпульсів, які йдуть від плода, створюється родова домінанта, яка виз­начає діяльність всього організму породіллі.

 

Отже, роди — це не простий результат дії якої-не-будь однієї причини. Це складний нейрогуморальний про­цес, який виникає внаслідок впливу комплексу причин. Вони діють залежно від стану центральної нервової си­стеми і умов навколишнього середовища.

Не дивлячись на велику кількість проведених наукових досліджень цей фізіологічний процес остаточно не вивчений. Загадковими і нерозшифрованими як для вчених, так і для практиків залишається питання: "Чому роди у більшості ви­падків відбуваються вночі або зранку, а не в день?"; "Чому впродовж усього плодоношення самка зберігає плід і лише вкінці його розпочинається родовий процес?"; "Що є стартовим механізмом початку родового процесу - реакція нервової, гуморальної чи іншої систем, які є відповідальними за цей складний механізм?", "Чому різноманітні фактори зовнішнього або ж внутрішнього середовища в одних екстремальних умовах здатні прискорити, в інших - загальмовувати, а ще в інших не спричинити ніякого впливу на цей складний фізіологічний процес?", "Чому фактор годівлі самок за 1-2 доби до умовного терміну родів володіє синхронізуючою дією для одночасного про­яву цього процесу у багатьох вагітних самок?" та багато інших питань, над якими ще не один десяток років будуть працювати вчені-акушери.

Більшість учених, які займалися вивченням фізіології родів, схиляються до дум­ки, що під час них відбувається цілеспрямована переорієнтація нейроендокринної ре­гуляції статевої системи самок на виведення плода з утроби матері.

Причину родів вбачають також у дегенеративних процесах в оболонках плода, і головним чином у плаценті, які порушують зв'язок між плодом і матір'ю, що веде до зігнання плода з порожнини матки, як стороннього тіла.

Початок родової діяльності пояснюють і впливом гормональних факторів. З розвитком вагітності в організмі самки збільшується кількість секретів надниркових залоз та задньої частки гіпофіза, які мають здатність спричиняти скорочення матки. Уже на 9-му місяці вагітності корів жовте тіло припиняє виділення прогестерону і в яєчнику починає рости фолікул, який синтезує естрогени. Під їх впливом відбувається

розрідження і витікання слизового корка шийки матки та її відкриття. Зміна маткового піску спричиняє скорочення міометрію і початок родів.

Впродовж тривалої історії вивчення механізмів родів були висловлені різні теорії і гіпотези, але жодна з них в повній мірі не може пояснити і розкрити причини цього складного фізіологічного процесу, хоча, ніде правди діти, жодна з них не може бути відкинута і в якійсь мірі заслуговує на увагу. В кожній з цих теорій автори наводять причину, яка на їх думку є стартовою, першочерговою і яка викликає перше скоро­чення м'язів матки.

 

 

 

Серед них можна назвати теорії: тиску, розтягнення м'язів матки, стороннього тіла, токсикозу, подразнення нервових закінчень м'язів матки вуглекис­лотою, теорію зрілості м'язів матки, реакції маткового центру на подразнення  та  не­йрогуморальну теорію Ніколаєва - Лазарева - Петченка.

e Теорія тиску. Окремі автори вважають, що плід, досягнувши свого зрілого стану, сильно тисне на тканини матки, в яких міститься велика кількість нервових гангліїв, особливо в ділянці дорсальної частини шийки матки, викликаючи при цьому рефлекторне скорочення м'язів матки.

e Теорія розтягнення. Автори цієї теорії вважають, що в кінці вагітності плід, що інтенсивно росте, розвивається, заповнює порожнину матки і призводить до максимального розтягнення її стінок, що є подразником для початку скорочення м'язів і родового процесу.

e Теорія стороннього тіла. Причиною початку родів, на думку авторів, є дегенеративні зміни та переродження і процеси в оболонках плода (плодів), які порушують зв'язок між плодовою і материнською частинами плаценти і плід виявляється стороннім тілом, що обумовлює скорочення матки та виведення його з її порожнини.

e Теорія токсикозу. Автори даної теорії пояснюють початок родової активності по­стійним накопиченням в організмі матері великої кількості продуктів обміну речовин, що надходять як від самого плода, так і з плаценти, і які є фактичними подразниками хеморецепторів матки, викликаючи її збудження і початок скорочення.

Згідно теорії подразнення нервових закінчень м'язів матки вуглекислотою першопричиною початку родів є перенасичення організму матері СО₂, яка надходить у великій кількості від плода в кінці вагітності і є основним подразником нервових закінчень м'язів матки, що викликає їх скорочення.

e На думку авторів теорії реакції маткового центру в живому організмі людини і тварини всі без винятку життєво важливі фізіологічні процеси, в тому числі й розмно­ження, контролюються і регулюються відповідними центрами центральної нервової системи, тобто родовий процес регулюється через так званий "матковий центр". Із Збільшенням строків вагітності, особливо в її кінці, в організмі матері накопичують­ся гормони наднирників, задньої долі гіпофізу, плаценти, що обумовлює подразнен­ня механо-хемо-барорецепторів матки, а через них і відповідних маткових центрів у головному і спинному мозку. Тут ці імпульси концентруються, нагромаджуються і викликають формування родової домінанти. Після досягнення певного рівня вони викликають перші родові перейми у вигляді потужного скорочення матки, що є по­чатком родового акту.

e Нейрогуморальна теорія Ніколаєва - Лазарева - Петченка. Ангори даної теорії розділили всі причини початку родів на три групи: а) фактори, що підготовляють роди; б) фактори, що викликають роди; в) фактори, що підтримують ритміку родів,

Фактори, що підготовляють роди: а) зниження збудливості кори і підвищення збудливості спинного мозку; б) підвищення збудливості нервово-м'язового апарату матки; в) підсилення подразнень баро- і механорецепторів матки; г) тонотропна дія адре­нергічної іннервації матки; д) накопичення естрогенів і зменшення концентрації прогес­терону; є) накопичення глікогену і глютатіону, які підвищують збудливість міометрію.

 

 

Фактори, що викликають роди: а) тономоторна дія холінергічних механізмів матки; б) подразнення рецепторів матки і її шийки плодом, формування родової домі­нанти; в) розвиток гормонального "поштовху" на матку (різке зростання концентрації естрогенів).

Фактори, що підтримують роди: а) швидкий тономоторний ефект ацетилхоліну; б) нейтралізація (руйнування) холінестеразою ацетилхоліну; в) гальмівна дія окситоцину (пітоцину) на холінестеразу; в) антагоністична (пригнічуюча) дія пітоцинази і ні окситоцин; г) гальмівна дія естрогенів на пітоциназу; д) подразнення парацервікальних та паравагінальних гангліїв, які викликають скорочення матки.

Згідно з цією теорією, родова діяльність розпочинається внаслідок подразнення ацетилхоліном, концентрація якого в кінці вагітності у плаценті різко зростає, гангліїв, розміщених у нервових сплетіннях матки. Ацетилхолін постійно накопичується в плаценті і в кінці вагітності його концентрація максимальна. Крім цього, в кінці вагітності в крові матері накопичуються у великій кількості такі гормони, як окситоцин, адреналін та естрогени, які також стимулюють початок родової діяльності, Одночасно з цим, початок родової діяльності забезпечується значним зниженням п кінці вагітності вмісту в крові такого гормону, як прогестерон, безпосередня дія яко­го направлена на збереження спокою вагітної матки, тобто на гальмування її скорот­ливої здатності.

Тобто, родовий акт є результатом складного комплексу взаємодії фізіологічних процесів, які відбуваються в материнському організмі протягом тривалого часу.

Через привідкритий цервікальний канал у порожнину матки входить повітря, змі­нюється внутрішньоматковий тиск, починаються перейми, що викликає рух плода і тиск на стінку та шийку матки, тобто це і можна вважати початком родів (С. II. Хомин, 1985).

Тобто, головним подразником, який викликає початок родів, є плід, який своїм тиском і рухами подразнює нервові закінчення (рецептори) матки. Безпосередньо перед родами під прямим впливом релаксину та непрямим впливом інших гуморальних факторів відбувається розслаблення зв'язок кісткового тазу і розкриття шийки матки.

Отже, початок і перебіг родів обумовлені впливом таких факторів:

Нервово-рефлекторні фактори - зниження и кіпці вагітності збудливості кори головного мозку і одночасне зростання збудливості спинного мозку та рецепторів матки; утворення в корі головного мозку "родової домінанти"' підвищення чутливості (сенсибілізації) нервово-м'язових структур матки до окситоцину і інших біо­логічно активних речовин локомоторної дії; часткова "фізіологічна десенсибілізація" чутливих імтрамуральних нервових утворень (рецепторів) матки щодо залишків, що утворилися під час вагітності.

Гормональні фактори - зростання синтезу в кінці вагітності і на початку родів фето-плацентарним комплексом і яєчниками естрогенів (естрадіолу, естрону і, осо­бливо, естріолу), що мають багатогранний вплив на нервово-м'язові елементи матки. При цьому зростає збудливість, провідність та реактивність міометрію до біологічно активних речовин: окситоцину, простагландинів, серотоніну, ацетилхоліну, катехоламінів і кінінів, а також до інших аналогів окситичної дії. Зміна співвідношення поміж естрогенами і прогестероном у бік переваги естрогенів веде до зняття прогестеронового блоку міометрію, а також до втрати прогестероном, а можливо й хоріонічним гонадотропіном (ХГ) і хоріонічним соматотропіном антиконтрактильних властивос­тей; підвищення зростання у крові в кінці вагітності рівня кортикостероїдів, які тісно зв'язані з естрогенами та необхідні для забезпечення скорочувальної функції матки.

Нейрогуморальні фактори - підсилення в кінці вагітності і перед родами син­тезу окситоцину, серотоніну, простагландинів, катехоламінів, ацетилхоліну, кінінів та різкий спад активності ферментів, що їх нейтралізують - окситоцинази (пітоцинази), холінестерази, моноамінооксидази, кінінази та ферменту, який нейтралізує проста­гландини; зміна чутливості міометрію до біологічно-активних речовин (підвищення чутливості а-рецепторів і зниження активності Р-рецепторів).

Біоенергетичні фактори, які визначають готовність матки в кінці вагітності до посилення скорочення міометрію - зростання синтезу в кінці вагітності актоміозину (скорочувального білка), глікогену, АТФ та інших фосфорних з'єднань, електролітів (кальцію, натрію, калію), мікроелементів (кобальту, заліза, цинку).

Метаболічні і трофічні фактори - велике накопичення деяких продуктів обміну речовин плода (компенсований ацидоз плодів веде до посилення їх рухів); високий прояв дегенеративних процесів, що відбуваються у дозрілій плаценті, повний роз­виток м'язових елементів, еластичних й інших сітчасто-волокнистих сполучнотка­нинних структур матки; функціональна зрілість контрактильної системи міометрію (міофібрил, актоміозину); максимальна функціональна активність білків саркоплазми м'язових клітин матки та їх субклітинних субстанцій - мітохондрій та рибосом, і на цьому фоні - різке підвищення інтенсивності та енергетичної ефективності окислю­вальних процесів (зростання активності сукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази, збільшення тиску кисню та інтенсивності його засвоєння тканинами матки).

Механічні фактори - призупинення вільного розтягнення матки в результаті зни­ження активності прогестерону, значне збільшення і остаточне дозрівання плодів та посилення їх рухової активності; розсмоктування та різке зменшення продукції амніотичної рідини і максимальне приближення першого плоду до шийки матки, що також викликає механічне подразнення нервових гангліїв сенсибілізованих естроге­нами рецепторів матки, шийки матки звільнення її від слизового корка та відкриття.

ЗМІНИ МАТКИ ПІД ЧАС РОДІВ

Фізіологічна активність матки визначається перш за все функціональним станом її нервово-м'язових структур, основними параметрами чого є тонус, збудливість, провідність, скоротливість та реактивність на біологічно активні речовини. З наближенням строків родів тут домінують α-рецептори. Зростання концентрації естроге­нів з паралельним зниженням вмісту прогестерону і викликає ослаблення чутливості β-рецепторів, що обумовлює скорочення матки. Тому блокада β-рецепторів має прак­тичне значення при збудженні родової діяльності.

Стимуляція а-адренергічних рецепторів матки підсилює її скорочення, в той час, як їх блокування - знижує їх. Стимуляція β-рецепторів знижує скорочувальну актив­ність матки.

 

 

В процесі родів розтягнуті м'язові волокна матки при кожній переймі все більше скорочуються (контракція), взаємно зміщуються, переплітаючись одне з одним в ре­зультаті чого відбувається їх так звана ретракція (нашарування). З ретракційним пере­групуванням м'язових волокон матки тісно пов'язана дистракція (розтягнення) ший­ки матки. Іншими словами, в процесі родів відіграють роль три фактори - контракція, ретракція і дистракція м'язових волокон, а також процес активного їх розслаблення.

При цьому спрацьовує феномен "домінанти верхівки рогу", суть якої полягає В тому, що м'язи верхівки рогів матки починають скорочуватися раніше, більш інтенсив­но і протяжно, ніж інші сегменти матки. При нормальних родах хвиля скорочення роз­повсюджується впродовж 30-80 сек. від кінцевих ділянок яйцепроводів до тіла матки.

Що стосується місця виникнення першого - пускового скорочення матки, за яким іде розповсюдження скорочувальної хвилі, то тут існує декілька думок. За аналогією і діяльністю м'язів ряд авторів висловлюються за наявність у міометрії ділянок так зва­ного "водія ритму", де зароджуються скорочення. З іншого боку, інші вчені вважають, що в матці немає якогось центру зародження скорочення і шляху розповсюдження імпульсу. Кожний сегмент міометрію може функціонувати як синусний вузол. Кожна точка м'язів матки може стати спонтанно активною і відіграти роль синусного вузла або "водія ритму". Розміщення цієї місцевої активності залежить лише від йонної рівноваги у м'язовій тканині.

З точки зору йонної теорії збудження, в основі скорочувальної активності матки при родах лежать зміни мембранних потенціалів м'язової клітини.

Властивість живої тканини збуджуватися, тобто відповідати на зовнішні подраз­ники тісно пов'язана з тонусом маткових м'язів. Тонус і збуджуваність матки визна­чаються морфо-функціональним станом нервово-м'язових структур.

Значній морфологічній і функціональній перебудові під час вагітності і родів під­дається і судинна система матки. Кровоносні судини, особливо вени, стають довши­ми, стінки судин гіпертрофуються, кровонаповпення значно підсилюється. Швидкість кровотоку у матці в кінці вагітності прискорюється, насиченість крові киснем зростає в декілька разів

Перейми і потуги ведуть до зменшення об'єму циркулюючої крові в міометрії, а це викликає тимчасову його гіпоксію, що особливо виражене в кінці періоду розкрит­тя шийки матки (підготовчого).

При нормальних родах в період пауз між переймами і потугами гемодинаміка в міометрії швидко відновлюється, а при слабкості родової діяльності відбуваються значні відхилення в гемодинаміці - утруднений приплив і відтік крові як результат зменшення судинного тонусу матки, інколи спазматичні явища.

Відомо, що однією з умов розвитку родового процесу є оптимальний стан вну­трішнього середовища організму роділлі, причому, особливе значення має стан кис­лотно-лужної рівноваги крові. У вагітних перед родами в крові відзначається компен­саторний метаболічний ацидоз та дихальний алкалоз. Під час першого і, особливо, другого періоду родів метаболічний ацидоз підсилюється, але, як правило, залиша­ється компенсованим.

 

Таз як шлях для народження плоду. Родові шляхи складаються з двох основних частин: 1) кістково-зв'язової основи і 2) м'яких частин.

Кістково-зв'язовою основою родових шляхів є таз, який складається з двох без­іменних кісток, що з'єднуються одна з одною своїми нижніми частинами за допомо­гою тазового зрощення. Кожна з безіменних кісток в свою чергу складається з трьох кісток: широкої клубової кістки, що утворює суглоб з крилами крижів, лобкової і сід­ничної кісток, що утворюють дно таза. У новонароджених тварин усі три кістки спо­лучені хрящем, а у дорослих вони зростаються у одну кістку.

Крім клубових кісток, тазова порожнина з боків обмежена ще широкими тазови­ми зв'язками; зверху - крижовою кісткою і першими хвостовими хребцями; спере­ду - вона безпосередньо межує з черевною порожниною і нарешті, ззаду обмежена шкірно-м'язовою стінкою, так званою діафрагмою таза.

 

 

 

Діафрагма таза має своєю основою м'язи і фасції. У верхній частині через діафрагму проходить пряма кишка, а у нижній - піхва. Пружність діафрагми зу­мовлює звуження піхви і є іноді перешкодою для проходження широких ділянок плода. Надмірне розслаблення м'язів діафрагми є фактором, що сприяє випадін­ню піхви назовні.

Для встановлення роз­мірів (об'єму) тазу користу­ються такими поняттями

- тазова вісь - поздовжня лінія, що проходить через центр тазової порожнини на однаковій відстані від усіх однойменних кісткових виступів, тобто вектор прохо­дження плода під час родів через тазову порожнину;

- висота входу в таз - лінія, проведена від переднього краю лобкового зрощен­ня до переднього кінця тіла крижів;

-.

Таз кобили має найсприятливішу будову для родів серед усіх інших видів свій­ських тварин, він доволі обширний. На бокових стінках таза розміщені широкі зв'язки з товстим шаром м'язів, що забезпечує еластичність тазової порожнини. Вхід до таза майже округлий, тільки донизу має незначне звуження. Найбільша ширина по верхньому поперечному діаметру. Дно таза майже горизонтальне, тільки передній край його трохи опущений, що збільшує розміри входу и таз. Вісь таза кобили мас вигляд лінії, зверненої незначним викривленням догори.

 

 

Крижі під час родій бувають мало­рухомі, бо зчленування їх з клубовою кісткою щільніше; це в процесі родів особливого значення немає, бо розміри Тазової порожнини великі, а бокові стін­ки дуже податливі.

Таз корови має будову, несприятли­ву для проходження плода під час родів. Він має овальний вхід, витягнутий у до­вжину і форму зрізаного конуса.

Вісь таза має вигляд ламаної лінії. Дно таза жолобкувате і має великий підйом у задній частині, що спричиняє зміну напрямку руху плода під час ви­воду з родових шляхів, а тому частини їлода, що увійшли в тазову порожнину, ржуть тут натрапляти на деякі пере­шкоди дальшому просуванні назовні.

Під тиском плода, що проходить по родових шляхах, крижі трохи зміщу­ються догори. Це зміщення можливе у корів, як наслідок, не зовсім міцного зчленування крижів з клубовою кіст­кою. Насильне натиснення крижової кістки догори при витяганні занадто великого плода може спричиняти розтягнення зв'язок крижово-клубового зчленування, або навіть розрив їх, що призводить до важ­кого захворювання (залежування після родів).

Таз дрібних жуйних, свиней і м 'ясоїдних має в анатомічному відношенні такі осо­бливості в будові тазової порожнини, що створюють умови, сприятливі для родів.

М'які структури родових шляхів представлені тканинами матки і шийки, піхви та вульви. Під час родів шийка матки повільно розкривається повністю і її межа між зовнішніми і внутрішніми отворами практично зникає. Піхва легко розтягується і не протидіє проходженню плоду. Розтяжність вульви дещо менша ніж піхви, тому великі плоди під час родів інколи затримуються в цьому місці.

Коли шийка матки цілком розкривається, межа між зовнішніми і внутрішніми отворами її згладжується. Тільки у корів іноді верхня стінка втулкоподібного виступу шийки матки спостерігається у вигляді складки в порожнині піхви.

У тазовій порожнині розташовані, крім піхви і шийки матки, ще пряма кишка і сечовий міхур. Через те, що пряма кишка і сечовий міхур на початку родів спо­рожняються, вони в цьому стані не перешкоджають розширенню м'яких родових частин.