Патологія В післяродовий період.

ПЛАН

1.Причини захворювань самок в післяродовий період.

2.Післяродовий вестибуліт і вагініт, їх характеристика і лікування.

3.Виворіт і випадання матки причини, ознаки і лікування.

4.Післяродові ендометрити і метрити.

5.Загальна післяродова інфекція.

6.Залежування після родів.

7.Субінволюція матки.

8.Післяродовий парез.

9.Післяродові еклампсія та невроз.

10. Профілактика хвороб післяродового періоду.

 

¨ Література

1.І.І.Карташов, Г.С.Шарапа Акушерство гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. – К.: Вища школа 1991. с. 227-259

2.Н.Н.Михайлов Акушерство, гинекология и искусственное осеменение сельськохозяйственних животних М.: Агропромиздат 1990. с. 370-401

3. Яблонський В.А., Хомін С.П., Калиновський Г.М., Харута Г.Г. та інші Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – ПП.: Нова книга 2006. с. 402 - 423

4.В.М.Яблонський Практичнее акушерство гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. - К.: Мета 2002. с. 157 – 166.

 

! Основні терміни і поняття

Субінволюція матки, залежування після ролів, вивертання і випадання матки, післяродовий парез (післяродова кома), післяродова інфекція: септицемія, піємія, септикопіємія; ендометрит, метрит, периметрит, післяродовий сепсис, післяродова еклампсія, 

& Теоретичні вказівки

ВИВОРІТ І ВИПАДАННЯ МАТКИ

     Причини. Утримання вагітних тварин на похилій підлозі, бурхливі потуги після родів, швидке витягуван­ня плода надмірним зусиллям, розслаблення широкий маткових зв'язок та ін.                                                  

Симптоми. Випадання матки починається інвагінацією, яка залишається непомітною. Згодом матка виходить за межі вульви у формі грушоподібного тіла укорів (вона сягає скакального суглоба). У жуйних тварин помітні карункули, коли відокремиться послід. Інколи у вивернутій матці залишається послід, У кобил зовнішній вигляд випалої матки має бархатисту поверхню, у свиней — ковбасоподібне утворення, у собак, кішок — форму парних трубок.                                         

Під впливом навколишніх умов у матці розвиваються застійні явища і набряки. На початку випадання матка має темно-червоний, а потім синювато-бурий колій­на тканинах утворюються тріщини від незначних травм або мимовільно. У ділянках некрозу настає відокрем­лення змертвілиx тканин. Можливий сепсис.

G Лікування. Запобігають травмуванню та забруд­ненню тканин матки. Щоб полегшити вправлення матки, тварину розміщують на дерев'яному настилі так, щоб трохи підняти задню частину тіла. Матку обробляють розчинами етакридину лактату, фурациліну, антибіотиків (до і після відділення посліду). Після сакральної  анестезії акуратно відокремлюють послід. Тріщини зма­зують 5 %-м спиртовим розчином йоду, а потім емульсією стрептоциду або синтоміцину. Помічники обгорта­ють випалу матку чистим простирадлом, а акушер починає її вправляти спочатку навколо вульви, а потім по­ступово вводячи її тканини у тазову порожнину. Далі до верхівки рога приставляють кулак і остаточно вводять матку в черевну порожнину. Рукою розправляють склад­ки матки.

При інвагінації матки (вип'ячуванні) розправляють її складки і вправляють. Перед вправленням матки у її м'язовий шар бажано ввести у кількох місцях окситоцин: коровам — 50, вівцям — 15, собакам — 3—10, кішкам — 3—5 Од.

Через 2 год повторюють сакральну анестезію. На вульву накладають шви з валиками. Нижню частину вульви не зашивають, щоб забезпечити стікання сечі. Шви знімають через 3—4 дні.

РОЗРИВ МАТКИ

Розрив матки буває повний (наскрізний), коли пору­шується цілісність усіх її шарів, і частковий — пору­шується один або два шари. Захворювання найчастіше спостерігається у корів.

Причини. Розрив матки настає при сильних і бурхливих потугах під час родів. Сприятлива причина захворювання — переродження м'язового шару матки або недостатнє розкриття каналу шийки матки. Непра­вильні положення, позиція і членорозміщення плода, його перерозвинення, водянка чи багатоплідність теж можуть стати причиною захворювання. Головна причи­на, яка зумовлює розрив матки, є груба і некваліфіко-вана допомога породіллі (бувають випадки, коли при родах невміло або необережно маніпулюють акушер­ськими інструментами в матці або   витягають плід, в якого оголені кінці кісток після фетотомії).

Симптом и. При неповних розривах виникають сильні потуги, біль під час потуг і в проміжках між ни­ми. Промацуванням виявляють напруженість нижньої стінки живота. Звичайно ці симптоми не помітні до пов­ного розриву матки. При повному розриві матки різко погіршується загальний стан тварини, слизові оболонки блідніють, наростає загальна слабкість через знач­ну внутрішню кровотечу. Потуги раптово припиня­ються.

У великих тварин вагінальним дослідженням виявля­ють місце і величину розриву, петлі кишок, згустки крові. Зовнішньої кровотечі майже не буває, тому що кров потрапляє у черевну порожнину.

Лікування. Насамперед зменшують потуги, для чого тварині надають спокій, тепло укутують крижі і по­перек. Позитивні результати дає крижова (сакральна) анестезія.

Під час маніпуляцій у матку не слід вводити розчин лікарських речовин. Для зменшення кровотечі призна­чають засоби, які підвищують скорочувальну здатність матки (окситоцин, пітуїтрин, препарати маткових ріж­ків). В яремну вену вводять кровозамінні засоби: ізото­нічний розчин натрію хлориду (3—4 л) або 40 %-й роз­чин глюкози (400—500 мл). Корисно перелити 3—4 л крові. На місце розриву матки (після лапаротомії) на­кладають шви. Рану черевної стінки з'єднують швами.

Шви закривають колодійною пов'язкою, яку знімають через 10—12 днів.

Профілактика: Вміле подання родової допомо­ги. Акуратне і кваліфіковане маніпулювання інструментами у матці.