Організація роботи племпідпрнсмств

Прообразом станцій штучного осіменіння сільськогос­подарських тварин були пункти при племрадгоспах- та державних племінних розплідниках і заводських стай­нях. Вперше станцію штучного осіменіння тварин було відкрито в 1937 р. в Пришекснінському держплемроз- пліднику ярославської худоби (Вологодська область).

Починаючи з 1955 р. спершу на Україні, а потім і по всьому Радянському Союзу було організовано державні станції з племінної роботи і штучного осіменіння тва­рин. Спочатку їх відкривали при дослідних господар­ствах науково-дослідних установ, навчальних господар­ствах, на базі держплемрозплідників і пунктів племін­них господарств, а потім вони стали самостійними одиницями (племпідпрпємствами).

Основними організаційними одиницями при широко­му застосуванні штучного осіменіння тварин є племпід- приємства та їхні периферійні лабораторії з селекційно- племінної роботи і відтворення стада, а також пункти штучного осіменіння тварин у господарствах.,1

Організаційні форми і функції племпідприємств по­стійно удосконалюються. Практика показала, що най­більш ефективними є підприємства з племінної ро­боти та штучного осіменіння сільськогосподарських тва­рин. Вони стали центрами якісного поліпшення тварин та організації всього комплексу робіт у тваринництві, особливо племінних господарств.

Тепер у країні налічується понад 620 великих плем­підприємств. Вони мають добре обладнані лабораторії з новими технологіями виробництва, їх укомплектовано цінними плідниками районованих порід, на них працю­ють висококваліфіковані спеціалісти.

Залежно від видів обслуговування маточного пого­лів'я типи і розміри племпідприємств можуть бути ком­плексними або спеціалізованими (забезпечення госпо­дарств спермою плідників тільки одного виду тварин).

За масштабами діяльності і покладеними на них завданнями з урахуванням місцевих умов є кілька типів племпідприємств:

Державні племпідприємства республіканського (центральні), крайового і обласного значення, які об­слуговують господарства зони їхньої діяльності і здій­снюють методичне керівництво роботою інших племпід­приємств. На Україні центром усієї селекційно-племінної роботи і штучного осіменіння сільськогосподарських тва­рин є Укрплемоб'єднання, а в кожній області — обл- племоб'єднання.

Міжрайонні державні племоб'єднання здійснюють роботи з селекції і відтворення стада в господарствах зони їхньої діяльності.

Районні державно-кооперативні племпідприєм­ства здійснюють роботу в господарствах одного району.

Племпідприємства будують за кількома типовими проектами на сухому і рівному місці недалеко від транс­портних вузлів. Враховують також можливість забез­печення якісною водою, електроенергією та дотримання ветеринарно-санітарних вимог.

За генеральним планом забудови територія його має бути поділена на три зони.

Зона А — суворо ізольована. В ній розміщуються при­міщення для утримання плідників з вигульними двора­ми, лабораторно-технологічний корпус і карантинне при­міщення для зберігання сперми протягом 28—ЗО днів. Цю зону огороджують високим парканом, і вхід до неї допускається тільки через зону Б і санпропускник. В'їзд та виїзд із зони дозволяється тільки через контрольно-дезинфекційні пункти. Тут розташовано ветери­нарний пункт."

Зона Б умовно ізольована. В ній розміщено вироб­ничі дільніїді з передачі сперми для транспортування в господарства, здійснення експедиційних перевезень, ізо­лятор з боксами, стаціонарне сховище замороженої сперми. Цю зону також огороджено.

Зона В — умовно відкрита. В ній розміщено примі­щення для адміністративного персоналу та спеціаліс­тів об'єднання, транспортний цех та інші приміщення.

На відстані 250—500 м від станції розміщується ка­рантинний двір, цех кормовиробництва, житлові та інші приміщення.

Всю територію станції і кожну зону огороджують. Допускати сторонніх осіб, транспортні засоби і тварин суворо забороняється. Санітарно-захисний розрив між племпіднриемством і населеним пунктом повинен ста­новити не менш як 300 м.

Положенії«про держплемоб'еднання і пункт

(лабораторно) штучного осімсніння тварин

Державні підприємства з племінної роботи і штучно­го осіменіннЯ сільськогосподарських тварин (племоб'єд- нання, племпідприємства) створюються за постановою Ради Міністрів республіки або виконавчого комітету крайової чи обласної Ради народних депутатів. Вони здійснюють контроль за виконанням наказів, директив та інструкцій з питань племінної справи і штучного осі- меніння сільськогосподарських тварин.

Держплемпідприємства є самостійними госпрозрахун­ковими підприємствами, користуються правами юридич­ної особи.

Племпідприємства організують і здійснюють роботу з масового поліпшення породних і підвищення продуктив­них якостей тварин шляхом раціонального використання висококласнії* племінних плідників, особливо плідників- поліпшувачів; широкого застосування штучного осіме- ніння сільськогосподарських тварин у всіх господарствах їхньої зони діяльності з використанням високоякісної сперми плідників; впровадження заходів для досягнення високої заплідненості тварин та профілактики їхньої неплідності; здійснення генотипічної селекції плідників шляхом оцінкії їх за якістю потомства і відбору поліп­шувачів; контролю за зоотехнічним облРкчж, реєстра­ цією новонародженого молодняка і його вирощуванням, комплектуванням стад тощо.

Держплемпідприємства координують свою роботу з науковими установами і племінними господарствами зо­ни їхньої діяльності та спеціалістами агропромислових комітетів і об'єднань.

Вони разом з керівниками та спеціалістами госпо­дарств розробляють перспективні та річні плани сел^к- ційно-племінної роботи і штучного осіменіння тварин. Відповідно до укладених договорів і погоджених графі­ків забезпечують господарства спермою плідників. Спе­ціалісти племпідприємств подають практичну допомогу господарствам в обладнанні лабораторій з відтворення стада чи пунктів штучного осіменіння, в проведенні штуч­ного осіменіння тварин, у налагодженні обліку і звітнос­ті, вивчають запліднювальну здатність сперми, причини неплідності тощо.

Важливим завданням є впровадження в практику роботи досягнень науки і передового досвіду, добір, під­готовка і перепідготовка техніків та зооветспеціалістів колгоспів і радгоспів.

Держплемпідприємства надають великого значеная питанням племінної справи, а тому до плану роботи включають племінну характеристику плідників з ураху­ванням породного районування, джерел комплектування підприємств плідниками, забезпечення повноцінної го­дівлі, утримання і ефективного використання їх.

Вони займаються питаннями індивідуального добору і лінійного розведення, суворого дотримання плану за­кріплення плідників за господарствами, своєчасного за­везення якісної сперми на пункти, перевірки й оцінки плідників за якістю потомства. До планів роботи спеціа­лісти включають питання методів племінного удоскона­лення маточного поголів'я, ЯКІСНОГО І ГЄНЄОЛОГІЧНоГО складу тварин, організації виставок племінних тварин тощо.

Пункти штучного осіменіння або лабораторії з від­творення стада в господарствах відкривають за рішен­ням відповідного агропромислового об'єднання на основі висновку спеціальної комісії, яка враховує ветеринарио- санітарний стан ферми чи комплексу, кваліфікацію Тех­ніка, придатність приміщення, наявність обладнання пункту, матеріалів, інструментів, договору з племцід- приємствами 'тощо. На відкриття пункту видають відпо

 

 

відний паспорт, і тільки тоді племпідприємство має пра­во завозити на нього сперму плідників.

Приміщення племпідпрнсмстн

та обладнання їх

На території племпідприемства розміщуються при­міщення і споруди згідно з проектом. Нерідко викорис­товують пристосовані будівлі, але так, щоб було забез­печено технологічний процес взяття, оцінки, обробки і використання сперми.

Основним приміщенням слід вважати лабораторно- технологічний корпус (рис. 29).

Площа манежу для взяття сперми у бугаїв і жереб­ців має бути не менш як 40—60 м2 (заввишки 3,5—4 м), у баранів і кнурів — не менш як 10—20 м2. Манеж має спільні стіни з мийною кімнатою, лабораторією і боксом, його підлогу роблять з асфальту нахилом до каналіза­ційного трапу, а стіни заввишки 1,5 м від підлоги обли­цьовують глазурованими керамічними плитками. Тут підтримують температуру на рівні 18—22 °С та забез­печують добре природне і електричне освітлення. Біля стіни роблять захищене місце для людей, монтують во­допровідний кран з шлангом для миття підлоги і стін.

Для санітарної обробки плідників необхідно мати передманежне приміщення, в якому розміщують душо­ву та сушильню. В манежі встановлюють станки і чу­чела спеціальних конструкцій для взяття сперми від плід­ників.

У суміжній з манежем кімнаті обладнують стериль­ний бокс для остаточної підготовки штучних вагін. Две­рі між боксом і манежем повинні бути завжди зачинені, а проріз у них завішують з обох боків поліетиленовими занавісками. Тут встановлюють бактерицидні лампи. Стерилізаційна кімната використовується для стерилі­зації всіх приладів і посуду, для взяття й обробки спер­ми. У стіні між боксом і стерилізаційною роблять проріз, куди ставлять шафу-термостат для штучних вагін та спермоприймачів. У цій кімнаті має бути автоклав.

Мийна кімната використовується для миття приладів та посуду. Підлогу і стіни заввишки 1,5 м вистилають плиткою. У цій кімнаті мають бути холодна та гаряча вода, каналізація, освітлення, ванна для миття штучних вагін, пральна машина, столи для посуду, шафи для збе­рігання інструментів, запасних циліндрів, камер, хала­тів, одягу та ін.

Лабораторію для дослідження і технологічної оброб­ки сперми обладнують лабораторними столами вздовж стін, термостатами, шафами, електрохолодильниками, мікроскопами та іншим обладнанням, яке необхідне для розбавлення та заморожування сперми. Тут обладнують окремі робочі місця для оцінки сперми під мікроскопом, визначення концентрації сперміїв, розведення та фасу- вання сперми.

У спеціальній лабораторії для заморожування сперми обладнують, як правило, три кімнати. В залі для гли­бокого заморожування сперми розміщують спеціальне обладнання та апаратуру. В окремій просторій кімнаті з доброго вентиляцією встановлюють сховища для замо­роженої сперми. В експедиційному приміщенні оформ­ляють документи і видають через вікно сперму з сховища для відправлення в господарства. Крім того, є примі­щення для санітарної обробки посудин Дьюара, термо­сів та ін. Розмір адміністративного приміщення зале­жить від кількості персоналу, і воно не потребує спеці­ального санітарного режиму.

Пункт (лабораторія) штучного осіменіння,

його обладнання і забезпечення

Успішна робота з відтворення тварин неможлива без відповідним чином обладнаного пункту з штучного осі­меніння маточного поголів'я.

Пункти штучного осіменіння тварин будують за ти­повими проектами. Приміщення пункту складається з лабораторії для оцінки і зберігання сперми, мийної кім­нати для миття і стерилізації інструментів, апаратури та посуду, манежу для осіменіння тварин, приміщення для тимчасового перебування корів і телиць після осі­меніння та підсобних приміщень. На пунктах штучного осіменіння овець обладнують два тамбури площею по 18 м2 для осіменених і неосіменених овець, а у разі по­треби і приміщення для баранів.

Площа манежу для осіменіння корів становить 16— 20 м2, а на комплексах — до 120 м2; вівцематок — 6—8; кобил — 50 м2. У манежі роблять підлогу з твердим по­криттям, щоб її легко було чистити і мити. Мають бути водопроводи з холодною і теплою водою, станки для осіменіння маток. У манежі забезпечують добре природ­не і електричне освітлення, температуру 18—25 °С і на­дійну вентиляцію. Стіни манежу фарбують білою олій­ною фарбою або облицьовують світлою плиткою.

Лабораторію пункту розміщують у найтеплішій і най­світлішій кімнаті площею 6—12 м2. Тут зберігають спер­му, контролюють її якість і готують до використання, є також необхідні реактиви, інструменти та апаратура. У лабораторії ставлять столи, холодильник, термостат, посудину Дьюара, шафи, стільці тощо. Підлогу засти­лають лінолеумом або метлаською плиткою.

Мийну кімнату площею 6—10 м2 розміщують поряд з лабораторією з виходом у манеж. У ній знаходиться обладнання для нагрівання води, миття та стерилізації приладів, інструментів, посуду, прання халатів, рушни­ків тощо.

Пункти обладнують електричним освітленням, цент­ральним опаленням, водопроводом, вентиляцією, дезба- р'єрами та огороджують. Біля пунктів для осіменіння корів і кобил рекомендують мати конов'язі, а для осіме­ніння вівцематок — по 2—3 загони на 70—80 голів ко­жен.

У теплу пору року для осіменіння корів і телиць на пасовищах або в літніх таборах використовуються пе­ресувні будиночки-пуикти, встановлені на полоззя з га­ками. Можуть бути пункти з лабораторією, мийною кім­натою і манежем загальною площею 20 м2. Приміщення другого варіанта дерев'яного пункту площею 7 м2 має лабораторію і мийну кімнату. До нього прибудовують

 

 

манеж з розбірних щитів. Такі пересувні пункти можна використовувати, організовуючи осіменіння овець. Пунк­ти забезпечують усім необхідним через держпідприємст- ва, ветеринарні аптеки тощо.

У багатьох господарствах Української PCP органі­зовано лабораторії з селекційно-племінної роботи і від­творення стада

Права і обов’язки оператора штучного осіменіння тварин

Операторами штучного осіменіння тварин можуть працювати зооветспеціалісти, а також особи, що мають освіту не менш як за 8 класів і досвід роботи в тварин­ництві, за умови, що вони пройшли підготовку на спеці­альних курсах і мають відповідне посвідчення. У своїй роботі вони керуються діючими рекомендаціями та ін­струкціями з штучного осіменіння тварин. Оператор пра­цює під безпосереднім керівництвом зооветспеціалістів господарства. Представники держплемпідприємства та ветеринарних установ систематично перевіряють його роботу, одночасно подаючи необхідну допомогу. При­значення оператора на роботу і звільнення

з роботи ви­рішує керівник господарства, погоджуючи це питання з держплемпідприємством.

 

Оператор штучного осіменіння зобов'язаний: дотримувати в чистоті приміщення пункту, його об­ладнання і не менш як три рази на місяць проводити дезинфекцію

 

особисто приймати привезену сперму, забезпечити її належне зберігання і використання протягом встанов­леного строку, контролювати рівень азоту в посудині Дьюара;

перевіряти під мікроскопом активність сперміїв при одержанні сперми від племпідприємства і перед кожним осіменінням корів чи телиць;

обов'язково записувати в ордерах результати перевір­ки якості сперми і терміново повідомляти племпідпри- ємство про одержання неякісної сперми тощо;

особисто проводити всі операції з підготовки інстру­ментів до роботи;

організовувати і брати особисту участь у виявленні охоти у корів і телиць, а також своєчасно повідомляти ве­теринарного спеціаліста господарства про безрезультат­ні осіменіння або виявлені захворювання тварин;

своєчасно осіменяти тварин, брати участь у роботі, пов'язаній із стимуляцією відтворювальної здатності корів і діагностикою вагітності;

робити записи в журналі або в спеціальній карточці про осіменіння самок, результати досліджень на вагіт­ність і роди за встановленими формами, а також вести календар техніка чи стенд ефективності штучного осіме­ніння корів;

подавати заявки на придбання необхідного облад­нання, інструментів та реактивів;

щомісяця звітувати перед племпідприємством і керів­ництвом господарства про роботу за встановленими фор­мами;

постійно працювати над підвищенням своєї квалі­фікації.

Оператор штучного осіменіння тварин має право да­вати обов'язкові для виконання вказівки працівникам ферм щодо заходів, спрямованих на успішну роботу з відтворення стада.