Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Будова штучної вагіни і II підготовка до використання
Будова і підготовка штучної вагіни повинні забезпечувати одержання еякулята, бути безпечними для тварини і запобігати хворобам. Штучна вагіна складається з таких частин (рис. 7, 8): основний циліндр або корпус, що має патрубок з отвором для вливання води і вдування повітря; тонкостінна гумова трубка (камера); ебонітовий краник, через який вдувають повітря у міжстінний простір вагіни; загвинчувана гайка, що замінює краник (у вагіні для жеребця); спермоприймач з кришкою; сполучна трубка для приєднання спермоприймача до вагіни для кнура; гумовий тримач спермоприймача; гумові кільця для закріплення камери на циліндрі (є у вагінах для бугая, кнура і жеребця); манометр з гумовим балоном або кулями Річардсона (є тільки у вагіні для кнура конструкції Полтавського науково-дослідного інституту свинарства). У вагінах для барана і бугая застосовуються два типи спермоприймачів: двостінний скляний спермоприймач, у міжстінний простір якого наливають теплу воду, що запобігає різкому охолодженню сперміїв, і одностін- ний скляний або пластмасовий. Одностінні спермоприй- мачі можна застосовувати при температурі повітря не нижче 18—20 °С. Для кнура й спеціальний спермоприймач, зроблений з прозорої пластмаси (плексигласу або капрону). Він складається з градуйованого стакана, ковпака і гумового фільтра. Як спермоприймач для кнура можна також використати звичайну скляну банку з широкою шийкою місткістю 0,5 л, заввишки 16 і діаметром 8 см. Підготовка штучної вагіни до використання складається з кількох послідовних операцій. 1. Вагіну миют ь (складен у, але без спермоприймача) в тазу або у ванні"теплим розчином двовуглекислої (2— —З %) або вуглекислої (1—1,5%) соди. Миють користуючись йоржиком, спеціальною протиркою чи куском марлі, намотаним на паличку або захопленим корнцангом. Після миття вагіну обполіскують чистою гарячою водою, висушують або насухо витирають всередині і зовні чистим рушником або марлевою серветкою. Вагіни слід мити відразу ж після роботи. Миють і ті вапни, якими ще не користувалися.
/ — циліндр; 2 — камера; 3 — фіксуючі кільця; 4 — отвір для виходу води і повітря; 5—поліетиленовий спермоприймач одноразового застосування; 6 — з'єднувальна частина спермоприймача; 7 — змішувач спермоприймача; 8 — чохол-пробірка для відбору проб; 9 — з'єднувальна муфта; 10 — лінія термічної герметизації; —лінія відрізу спермоприймача; 12 — лінія відокремлення чохла-пробірки.
2.Вагіну дезинфікують (знезаражують) такими способами: автоклавують протягом 10—15 хв у дистильованій воді при температурі 105 °С і тиску 0,3—0,4 атм; кип'ятять у стерилізаторі протягом 20 хв також у дистильованій воді; старанно протирають за допомогою корнцанга або довгого пінцета всю внутрішню поверхню гумової камери ватним тампоном, змоченим 96° спир- том-ректифікатом. Спирт швидко звітрюється, і поверхня камери залишається сухою. 3.Чисто вимитий спермоприймач знезаражують одним з таких способів: витримують у сушильній шафі при температурі 160—180 °С протягом 20 —30 хв, а потім охолоджують до кімнатної температури; споліскують 70 °С спиртом, виливають спирт і промивають 4—5 разів 1 % розчином хлористого натрію; спермоприймач разом з кришкою ставлять у посудину з теплою водою і кип'ятять протягом 3—5 хв. Вийнявши спермоприймач з кип'ятку, його споліскують 4—5 разів 1 %-м розчином натрію хлориду. Знезаражений спермоприймач негайно закривають кришкою. Після знезаражування у міжстінний простір двостінних спермоприймачів вливають воду, яка після обігрівання стінок спермоприймача повинна мати температуру ЗО—35 °С для бугая і 25—ЗО °С для барана (вимірюють хімічним термометром). Отвір для води затикають гумовою пробкою. Підготовлені спермоприйма- чі ставлять у шафу-термостат з температурою ЗО—35 °С. 4.Вийнявши ебонітовий краник, вставляють у патрубок скляну лійку і вливають у міжстінний простір вагіни теплу воду, яка має температуру 55—60 °С. Не слід переповнювати вагіну водою, бо стінка камери стає від цього дуже тугою, що може загальмувати еякуляцію. Норми заповнення вагіни водою такі: для бугая — 350—500 мл, барана — 150—180, кнура — 500—600 (укорочена вагіна для бугая) і близько 1200 мл, якщо використовують спецвагіну, та жеребця— 1500—2500 мл. Підготовлені вагіни зберігають у термостатах при температурі 40—42 °С. 5.Вливши воду, внутрішню поверхню вагіни змазують за допомогою стерильної скляної палички тонким шаром очищеного білого чи жовтого вазеліну, заздалегідь простерилізованого при температурі 100 °С. Той ківець вагіни, до якого приєднуватимуть спермоприймач, залишають незмазаним на 3—5 см.
Приєднують до вагіни спермоприймач. Одностін- ний чи двостінний спермоприймач для бугая і барана, знявши кришку, вставляють у незмазаний кінець вагіни; у вагіні для бугая закріплюють спермоприймач за допомогою гумового тримача, а спермоприймач для барана підтримують пальцями. Спермоприймач для кнура з'єднують з кінцем вагіни за допомогою гумової трубки. Гумовий спермоприймач для жеребця надівають на горловину штучної вагіни. Приєднавши спермоприймач, нагнітають у міжстін- ний простір вагіни повітря так, щоб стінки камери зімкнулися і утворили щось подібне до природної вагіни. Повітря вдувається за допомогою гумового балона спеціального компресора. У вагіну для кнура конструкції Полтавського науково-дослідного інституту свинарства повітря нагнітають у простір між металевим кожухом і камерою за допомогою куль Річардсона. Тиск становить 45—60 см водяного стовпа. Під час садки тиск збільшується на 4—5 см. У разі зниження тиску слід підкачати повітря. У вагіну для жеребця повітря нагнітати не слід. Перед самим взяттям сперми в цілком підготовленій вагіні вимірюють температуру. Вона повинна бути в межах 40—42 °С. Щоб температура у підготовлених вагінах не знизилась на момент взяття сперми, їх слід тримати у шафі-термостаті при температурі 40—42 °С, однак не дуже довго, бо вазелін, вбираючись у гуму, псує камери. Рекомендується закривати вхідний отвір штучної вагіни спеціальною закладкою з м'якого поролону, що очищає статевий член від решток бруду або пилу. ТЕХНІКА ВЗЯТТЯ СПЕРМИ Сперму у плідників беруть у спеціальному манежі через 2 год після годівлі (згідно з розпорядком роботи) на тварину в механічному станку або чучело (рис. 9). У манежі завжди підтримують належний санітарний стан. Тут повинно бути світло і тепло. Коли одержують сперму від бугаїв і баранів, у станок ставлять самку, кастрата чи іншого плідника. Слід підбирати такого партнера для кожного плідника, щоб
Механічні чучела для взяття сперми від бугаїв.
останній проявляв статеві рефлекси з найбільшою силою. Такі індивідуальні схильності плідників встановлюють щоденним спостереженням, дані якого записують до журналу. Не можна вибирати для взяття сперми дуже високих тварин, а також тварин з широким крупом, бо в цьому разі доводиться відводити статевий член плідника надто далеко вбік, що може бути причиною появи у нього больових відчуттів, які гальмують рефлекс еякуляції. Тварину фіксують у станку, щоб вона не могла вийти з нього. Хвіст кобили від ріпиці до половини забинтовують полотняним бинтом, щоб волосся не порізало статевий член жеребця. Самка, кастрат чи плідник (кожен з яких використовується як підставна тварина) повинні бути здоровими. Бугаїв виводять за допомогою палиці-водила, жеребців — на поводах або розв'язках (норовистих жеребців повинні виводити два конюхи). Баранів і кнурів підганяють у манеж по одному. Па цей час штучна вагіна повинна бути вже підготовленою.
Під час виведення бугая технік, тримаючи підготовлену штучну вагіну в правій руці (для лівий — в лівій), стоїть трохи осторонь і ззаду від станка і уважно стежить за плідником, якого підводять. Як тільки плідник робить стрибок на підставну тварину, технік швидко підходить і приставляє вагіну до крупа підставної тварини вгору спермоприймачем під кутом 35—40° до горизонтальної лінії так, щоб середина вагіни була біля хвоста тварини. Одночасно технік обережно відводить лівою рукою статевий член бугая трохи вбік, спрямовуючи його в отвір штучної вагіни. При цьому не можна до торкатися до статевого члена бугая (а також барана), слід захоплювати пальцями тільки препуцій. Все це роблять дуже швидко. Ні в якому разі не можна надівати вагіиу на статевий член, бугай повинен сам увести його в отвір вагіни. Садка бугая триває лише кілька секунд. Після характерного різкого поштовху вперед бугай виділяє сперму одним імпульсом. Вагіну не слід відривати від статевого члена відразу за поштовхом, а треба поступово опускати її вниз, поки бугай не зійде з підставної тварини (завдяки цьому запобігають виділенню сперми повз вагіну). Як тільки він витягне статевий член з вагіни, її повертають вниз спермоприймачем,, випускають через краник повітря, щоб сперма.стекла у спермоприймач, і виносять у тепле приміщення (лабораторію), де спермоприймач відокремлюють від вагіни і закривають кришкою. Штучну вагіну негайно відмивають содовим розчином від вазеліну, щоб не допустити набрякання і втрат міцності камери. Поліетиленовий спермоприймач герметизують термічним шляхом за допомогою приладу «Молнія-1» і відрізають частину з еякулятом. Коли беруть сперму від барана, технік сідає навпочіпки біля станка з зафіксованою твариною, тримаючи вагіну в правій руці і притримуючи спермоприймач вказівним і середнім пальцями. Під час стрибка барана технік підставляє вагіну до крупа тварини, яка стоїть у станку, причому вагіну слід тримати похило під кутом ЗО—40° спермоприймачем вгору. Лівою рукою, тримаючись за препуцій, технік спрямовує статевий член в отвір вагіни. Якщо поштовху не було, треба дати баранові зійти з вівці і взяти сперму під час наступного стрибка. Решта правил —такі самі, як і при взятті сперми від бугая. Одержуючи сперму від жеребця, технік стає за кілька кроків від нього і стежить за його рухами. Як тільки жеребець стрибнув на кобилу, технік підбігає до неї, приставляє правою рукою вагіну до її крупа, а лівою бере за статевий член і спрямовує його у вагіну. Під час садки правою рукою сильно натискують на спермоприймач, утримуючи вагіну на місці, а лівою притискують вагіну до крупа кобили. Під час виділення сперми слід випустити з вагіни частину повітря, бо інакше камера може зіскочити з циліндра від сильного напору.
Дерев'яне чучело свині: Одержання сперми від кнура 1 — штучна вагіна; 2 — відкидна стінка; 3 — спермоприймач; 4 — електророзетка; 5 — виступи для впирання передніх ніг кнура; 6 — електрошнур; 7 — термометр на корпусі вагіни;8 — дерев'яна площадка з ребристою поверхнею; 9 — гума для фіксації вагіни. Ознакою того, що у жеребця почалася еякуляція, є ритмічні скорочення м'язів біля кореня хвоста. Садка у жеребця триває 1—2 хв. Вагіну слід відділяти від статевого члена, коли жеребець зовсім зійде з кобили. Відділивши спермоприймач від вагіни, сперму жеребця переливають у теплу (25—ЗО °С) градуйовану стерильну мензурку, накриту складеною вдвоє марлевою серветкою. Фільтрувати сперму через марлю потрібно для того, щоб відокремити тягучі секрети придаткових статевих залоз, що знижують життєздатність сперміїв і закупорюють катетери. У кнурів сперму беруть майже завжди за допомогою спеціально виготовленого чучела свині (рис. 10). Одержати сперму на свиню дуже важко через тривалість (5—10 хв) садки кнура; до того ж відводити убік статевий член кнура незручно. Не всі кнури відразу ж роблять садку на чучело. Тому кнурів слід привчати до цього, виробляючи у них відповідні умовні рефлекси. Кнурів по одному приганяють у манеж і дають їм можливість зробити садку на чучело з підготовленою штучною вагіною. Якщо кнур відмовляється від садки, йому дають можливість спаруватися з самкою у тому самому манежі (поруч з чучелом), а потім знову пробують узяти сперму за допомогою чучела. Іноді доцільно зробити садку кнура, вже привченого до спаровування з чучелом, у присутності приучуваного кнура; однак при цьому треба вжити відповідних заходів, щоб між тваринами не виникла бійка. Штучну вагіну вставляють у чучело і надійно закріплюють у гнізді. Допомога техніка при садці на чучело, як правило, не потрібна; він тільки стежить, щоб не знизився тиск у штучній вагіні. Лише у деяких випадках доводиться обережно спрямовувати статевий член кнура в отвір штучної вагіни. Ознаки еякуляції у кнура такі: кнур припиняє парувальні рухи, хвіст закручується вгору, м'язи біля задньо- прохідного отвору ритмічно скорочуються. Наприкінці еякуляції хвіст опускається. Після закінчення садки штучну вагіну, вийнявши з чучела, виносять у лабораторію, відокремлюють сгіермоприймач. Секрет цибулинних залоз у вигляді клейких зерен залишається на фільтрі; якщо цього не зробити, то сперму фільтрують через марлеву серветку в чисту, теплу мензурку.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-03-10; просмотров: 710; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.162.247 (0.019 с.) |