Логіко-психологічні правила конструювання повідомлень

Існують залежності між ефективністю мовлення та особливостями ситуації, характеристиками тих особистостей, які беруть участь у спілкуванні, та характером обговорюваної проблеми. Так, у одних випадках краще впливають емоційні апеляції до співрозмовників, в інших — раціональні. Усе залежить від того, з ким спілкується людина. Якщо з молоддю, то більше впливає емоційно забарвлена мова, а якщо з літніми людьми або з тими, хто має технічну освіту, краще використовувати раціональні апеляції. Починати спілкування, як правило, найкраще з емоційного звернення до людей. Водночас не варто сильно захоплюватись емоційністю та крайніми виразами, бо це часом призводить до ефекту бумеранга.

Учені, розглядаючи проблеми конструювання повідомлень, порівнювали кульмінаційний порядок їх побудови (найсильніші аргументи наводяться наприкінці), антикульмінаційний порядок (зворотний, коли, навпаки, повідомлення починається із сильного аргументу) та розміщення сильних аргументів усередині повідомлення. Яка ж форма викладу найефективніша?

Виявилося, що кульмінаційний і зворотний порядок дають кращі результати, аніж серединний (із невеликою перевагою першого над другим). Однак у цьому разі важливо враховувати змістовний бік повідомлення та установки слухачів. Якщо вони не дуже зацікавлені предметом повідомлення, то найвагоміші аргументи треба викласти із самого початку. Це найкращий спосіб пробудити інтерес та увагу людей. Якщо вони дуже зацікавлені темою розмови, то найцікавіші аргументи варто викласти наприкінці повідомлення. Послаблення аргументації може дещо розчарувати співрозмовників.

Що ж до включення контраргументів, то найефективнішими є повідомлення, в яких розглядаються також аргументи протилежної сторони, а не ті, де наводяться докази лише на користь своїх думок. Виняток становлять випадки, коли слухають переважно люди з низьким рівнем освіти. Тут більш ефективним є повідомлення, в якому найчастіше подається одна позиція.

Вирішуючи питання оптимального розміщення основної ідеї в повідомленні, варто згадати про відомий ефект краю. Інформація, що розміщена на початку і в кінці повідомлення, краще сприймається, запам'ятовується, осмислюється, ніж та, що всередині. Нові установки в адресата також краще формуються на початку спілкування. Тому основну ідею, думку, яку ми хочемо "внести" до його свідомості, доцільно викладати на початку мовленнєвого спілкування. Наприкінці також бажано до неї звернутися, але використавши для цього нові аргументи.

Культура говоріння тісно переплітається з культурою рідної мови, про яку потрібно дбати постійно, спілкуючись з колегами по роботі, з партнерами та клієнтами.

Культура говоріння також тісно пов'язана з мовленнєвим етикетом, яким обумовлені правила ввічливості при діловій взаємодії людей. Отже, культура мовленнєвого спілкування — не просто результат вдалого вибору його ефективних стратегій та тактик, в основі яких лежать гуманістичні комунікативні установки, знання та вміння. Де також наслідок вдалого конструювання повідомлень, говоріння та слухання. Це, врешті-решт, реалізація в єдності правил спілкування, мови та мовленнєвого етикету.

· Мовленнєве спілкування або вербальна комунікація —це спілкування, коли як знакову систему використовують мовлення, словесні засоби.

· Механізм мовлення містить три блоки: сприймання, внутрішнє мовлення та говоріння.

· Культура мовленнєвого спілкування має дві складові —культуру говоріння та культуру слухання.

· Культуру мовлення великою мірою визначають індивідуальні особливості комунікатора та використання ним логіко-психологічних правил конструювання повідомлень.

· Культура слухання — це активна діяльність, яка передбачає вміння мовчати та використовувати вербальний зв'язок зі співрозмовниками з метою досягнення взаєморозуміння і розв'язання комунікативної проблеми (нерефлексивне та рефлексивне слухання).

· Культура говоріння — це знання складових комунікативного акту та вміння його застосовувати у процесі переконуючого й особистісного впливу, передавання інформації та формування відповідних установок, позицій, думок.

Тема 8

Імідж ділової людини