Лао-цзи – засновник філософської школи даосизму

Лао-цзи “Старий мудрець”, “Старе немовля” – давньокитайський філософ, якому приписується авторство на класичний даосизький трактат “Дао де цзин” (деколи навіть сам цей твір називають його іменем “Лао-цзи”). Сучасна наука піддає сумніву історичність Лао-цзи, хоч у науковій літературі він часто визначається основоположником даосизму. Згідно з відомостями, поданими Сима Цянем (2 ст. до н.е.) в “Ши цзи”, Лао-цзи (який часто змінював свої імена, які відомі ще як Лі Ер, Лао Дань, Лі Боян, Лао-лай цзи) жив у 6 ст. до н.е. в царстві Чу [5:159], в повіті Ку, волості Лі, в селі Цюйжень [4:47]. Діяльність Лао-цзи (Учитель Лао, він же Лао Дань), будучи не відображеною на сторінках джерел, недоступна для детального вивчення. Опираючись на запис, що міститься в розділі “Тянься (Піднебесна)”, у творі Чжуан-цзи і в розділі “Життєпис Лао-цзи” в “Історичних записках”, можна сказати, що Лао-цзи був дещо старший за Конфуція. Він служив охоронцем бібліотеки царства Чжоу, де зустрічався з Конфуцієм [5:159]. У книжці “Великі мислителі Сходу” [2:18] конкретизовано, що Лао-цзи працював “у державній бібліотеці (архіві) царства Чжоу”. Бачучи ослаблення династії Чжоу, яка знаходилася у той час в занепаді (хоч за життя Конфуція воно було взірцем ідеальної держави), Лао-цзи пішов зі служби, поселився в самотності і, прийнявши незалежну позу, став шукати для себе відірване від реальності щасливе життя [4:48]. Поступово Лао-цзи щораз менше задовольняло навколишнє, і він вирішив покинути Китай. Лао-цзи відправився на Захід, однак начальник прикордонної сторожі впізнав мудреця й відмовився пропустити його через кордон, доки той не викладе суті свого вчення в письмовій формі. Лао-цзи нічого не залишалось, як написати “Дао де цзин” – невеликий текст, який складався із 81 розділу, 5000 знаків, що він і зробив за два чи три тижні. Передавши рукопис начальнику застави, мудрець сів на свого вола і поїхав у західному напрямі. У країнах Далекого Сходу дуже популярні зображення Лао-цзи, який від’їжджає верхи на волі.

Все викладене здається фахівцям досить сумнівним, однак китайці протягом тисячоліть були переконані в істинності цих відомостей. Єдиної думки про дату і місце смерті Лао-цзи немає. Одні вважали, що з Китаю він направився в Індію і став учителем Сіддхартхи Гаутами, побачивши його сидячим під деревом Бодні. Гаутама зразу ж досягнув просвітлення і став з часом відомий як Будда [2:18].

У крім цього, в період проникнення в Китай буддизму одержала поширення доктрина “Хуа ху” (“освіта варварів”), згідно з якою буддизм виник у результаті проповіді прибулого в Індію Лао-цзи. Даоська традиція стверджує також, що Лао-цзи набув секрет безсмертя і взагалі не помер – до цього часу мандрує по хмарах разом із іншими безсмертними або перебуває серед зірок.

“Чжуан-цзи”, навпаки, описує похорон Лао-цзи, на який зібралося багато паломників, що не особливо відповідає образові Вчителя, який відкрив недуальність життя і смерті. У його рідному місті, сьогодні відомому під назвою Луй, була навіть споруджена усипальня, яка до сьогодні привертає увагу туристів. Кажуть, що в ній поховані Лао-цзи і його мати.

По мірі посилення значення “Дао де цзина” переоцінювалася й роль самого Лао-цзи. І, на кінець, він став для даосів фігурою божества космічного значення [2:18]. За одною з легенд, він навіть оплодотворив матір царевича Сіддхартхи – майбутнього Будди Шакьямуні.

При династії Хань Лао-цзи об’являється втіленням дао, що існувало спочатку “перед Небом і Землею”, і починає вшановуватися як вище даосиське божество – Лао-цзюнь (“Старий правитель”). Виникає вчення про його численні втілення як мудрого наставника давнини, в тому числі міфічного Жовтого імператора (Хуан-ді). Культ Лао-цзи характерний для всіх напрямів даосизму, а віра в те, що Лао-цзи подарував одкровення (відкриття) магу Чжан Даоліну (2 ст.) і призначив його самого і його нащадків своїми намісниками на землі, лежить в основі релігійної доктрини школи Чженьї [5:159].

У Китаї збереглося багато зв’язаних із Лао-цзи легенд – його вважають одним із безсмертних, святим, приписують багато священних текстів, і, як видно зі сказаного вище, вважають, що він був учителем Будди в Індії. І все ж найбільш важлива легенда стосується авторства “Дао де цзи”. Багато учених як на Заході, так і на Сході висловлюють сумніви в тому, що в “Дао де цзина” був тільки один автор, і в тому, що цей текст був створений у період, коли, вважають, жив Лао-цзи, а деколи навіть у самому існуванні Лао-цзи як історичної особи.

Але оскільки точних відомостей про це немає, будемо вважати, що “Дао де цзи” все-таки належить перу Лао-цзи.