Гімназії переводилися на польську мову викладання, закон насаджував на українських землях
Содержание книги
- Помилки центральної Ради у державному будівництві: небажання
- Скандинавськими країнами, пізніше – з Англією, Францією та Румунією. Аналогічні взаємини
- Майбутньою небільшовицькою Росією. Тим самим він скасовував самостійність Української
- Української держави. 19 жовтня 1918 р. цю постанову оголосив Є.Петрушевичем на
- Розпочалися бої за Львів і тривали до 22 листопада. Український уряд та війська під натиском
- Він виявився короткочасним. 1919 Р. Був чи не найважливішим в українській історії. На терені
- Налагодити зв’язок з Антантою. Головний отаман С. Петлюра наполягав на тому, щоб
- Ворога. Його очолив генерал Омелянович-Павленко і ввійшов в історію під назвою І-го
- За відродження своєї державності, яка тривала з 1917 по 1921 рр. , закінчилася поразкою.
- У результаті Ризького договору (18.03.1921 р.) радянській Росії вдалося залишити під
- У результаті грабіжницької колонізаційної політики більшовиків у республіці почався
- Щонайменше 432 людей. У секретному циркулярі дпу (правонаступник чк) до переліку
- Відбудові й піднесенні промислового виробництва у формі концесій. Формувалися державна,
- Вороже ставився до української мови й українську націю називав “вигадкою кількох
- Червоної армії, не капітулювала, а разом з урядом перейшла Р. Збруч на територію окуповану
- Діяльність української еміграції в Європі непокоїла Москву, що вирішила розправитися з
- Апарату, громадських організацій, запровадження в усіх установах рідної мови, організацію
- Українською мовою навчання. Українська мова впроваджувалася навіть у військових школах
- І.Паторжинський, Б.Гмиря, М.Гришко, З.Гайдай, І.Козловський. У цей час творять визначні
- Використовував у пропагандистських цілях, щоб показати світовій громадськості розвій
- Існував аж до розвалу срср. Це відразу породило невдоволення широких верств населення.
- Власність арештованих конфісковувалася.
- Уралу, Сибіру, Далекого Сходу, Казахстану. Третина депортованих помирала в перші місяці
- Більшовицької тоталітарної системи. Наслідки цього мали негативний вплив на долю України в
- Управління українське населення було усунуте від адміністративної служби.
- Гімназії переводилися на польську мову викладання, закон насаджував на українських землях
- Вирішитися з врахуванням інтересів українців.
- Діячів української науки, освіти і культури – В.Щурата, К.Студинського, І.Свєнціцького,
- Ю.Пілсудський. Коли він разом з львівським воєводою К.Грабовським проїжджав в автомобілі
- Вільний розвиток у всіх галузях життя”.
- Чехословаччини і Румунії. Три останні захопили українські етнічно-історичні землі. Держави
- Причиною партійних криз 1928, 1934 та 1938 рр. Тому Москва і заборонила КПЗУ,
- Закликали ундисти до боротьби за скасування всіх польських законів, спрямованих проти
- Поставленої мети уво в своїх зверненнях до української молоді закликала не ухилятися від
- Об'єдналися в Союз Української Націоналістичної Молоді /СУНМ/. Серед членів Союзу в
- Ладу за нормальних умов життя нації. Ми лише обстоюємо національно-революційну
- Мусить він іти проти ворожого капіталу. Боротьба з визиском українського села польським
- Проти конкретних осіб, що цьому сприяли. Успішно застосовувалися такі методи боротьби, як
- Винищення українства в срср послужило поштовхом для зміни курсу ундо проти польської
- Товариство “Союз Українок”, Спортивно-патріотичним вихованням молоді займалися
- Яка наводила контакти з директорією унр. Проте румунські війська ліквідували повстання,
- Поляків прибуло до сіл, а 100 тис. До міст західної України.
- Повідомило, що ЧСР стала федерацією трьох народів: чехів, словаків і українців. Чеський уряд
- Допомогу населенню і уряду Закарпаття, також перехід бойовиків організації з Галичини та
- Ввійти до срср. Крім того, німеччина забезпечувала собі відкриті агресивні наміри стосовно
- Щодо юридичного боку справи, то в даному разі сталіну важко щось закинути. Все було
- Для координації праці місцевих громадських комітетів у листопаді 1939р. у Кракові з
- Челюсті большевицьких звірств та страждань України”, – писав про ті дні Степан Бандера.
- Ото мовчання оунівців, не могли передбачити. Тому, з одного боку, вони співпрацювали з
- Андрій Доллуд, Петро Дяченко, сотник Галюк-Малиновський та інші.
Вчителів – польських шовіністів. Для прискорення асиміляції українського населення
Окупаційні власті розпочали масове переселення української інтелігенції і насамперед вчителів
Із західноукраїнських земель в центральні райони Польщі.
Вищі учбові заклади Галичини для українців фактично були закриті. У 1923 р. до 2,5 тис.
студентів змушені були навчатися поза межами рідного краю. У вищих школах Польщі
студенти-українці становили всього 1,8%. У Краківському університеті – 4,5%, Львівському –
5%, ветеринарному інституті Львова – 6,9%, а у Львівській політехніці у 1923/1924
навчальному році українських студентів було 100 із 2354.
Існування українського університету стало гострим політичним питанням. Українці
Домагалися перенести український університет з Праги до Львова. Поляки вважали, як писала
газета “Слово Польське” від 19.Х.24р., що “... це має за мету – збір найбільш гайдамацьких
студентів, ворожих державі і організування їх для замахів та агітації...” Польські партії та
Організації пропонували створити український університет у Кракові, а потім, можливо,
перенести його до Львова. Зрештою польська влада ні питання української вищої школи та
Взагалі автономії так і не вирішила.
Така політика вела до посилення національного і соціального протистояння в Польській
Державі. Це призвело до державного перевороту, який здійснив Ю.Пілсудський 12 травня 1926
Р. Свою позицію щодо державного будівництва пілсудчики виклали у відозві до народу. В
Національному питанні на зміну доктрині т.зв. “польського прометеїзму” ендеків прийшла
Федералістична програма есдеків, ідеологами якої були Т.Голуфко і Л.Василевський. Вони
Проводили асиміляцію українців через воєводську автономію в Східній Галичині і
Самоврядування на Волині. Форма була іншою, але зміст залишився той самий.
В жовтні 1921 р. польський уряд провів перепис населення. Головна політична мета
Перепису полягала в тому, щоб офіційно ствердити польську етнічну більшість на
Західноукраїнських землях. Українське населення тут ніби не становить більшості, а є разом з
Німцями, євреями, чехами національною меншиною. Поляки, фальсифікуючи історію,
Твердили,, що вони – споконвічні господарі західноукраїнських земель, а українське населення
– не нація, а тільки етнічна група, яку називали русинами або вживали назви окремих етнічних
- 183 -
груп: гуцули, лемки, поліщуки тощо. Терміни “українець” або “український”
Використовувалися тільки в значенні політичної або ідеологічної теми. Невизнання української
Нації стало офіційним догматом. Державною мовою Західної України стала польська мова. На
Державну службу приймали тільки поляків. Державною підтримкою користувалися тільки
Польські установи. Все, що мало назву “українське” або прямо заборонялося, або
Переслідувалося.
Така жорстока шовіністична, колонізаторська політика польської влади загострила
Національні суперечності на західноукраїнських землях і стала основною причиною
Розгортання національно-визвольної боротьби українців проти окупаційного режиму.
Репрезентантом цієї боротьби на міжнародній арені став еміграційний уряд ЗУНР на чолі з
Є.Петрушевичем, який з листопада 1919 р. перебував у Відні. В краю боротьбу очолила
Українська Національна Рада /УНР/, в склад якої входили галицькі партії: націонал-
демократична /УНДП/, радикальна /УРП/, соціал-демократична /УСДП/, християнсько__________-
Суспільна /УХСП/. Галицькі політики виходили із відомих 14 пунктів післявоєнного устрою
Європи президента США В.Вільсона. В них зокрема говорилося про те, що новопостала
Польська держава має включати тільки ті території, які заселені “недискусійно польським
населенням”. Тому питання національно-державного статусу Східної Галичини мало
|
