Скандинавськими країнами, пізніше – з Англією, Францією та Румунією. Аналогічні взаємини

- 157 -

Були з Доном і Кубанню. 12 червня 1918 р. в Києві був підписаний прелімінарний (попередній)

Мир між делегаціями України і РРФСР. Цей акт визнавав Українську Державу, обидві сторони

Нав’язували консулярні взаємини. Але з підписанням остаточного миру радянська делегація

Зволікала, передбачаючи швидку поразку Німеччини.

Уряд гетьмана не погодився на відокремлення Криму і економічними санкціями

примушував його до тісної співпраці з Україною. Великі досягнення були і в галузі фінансів –

Встановлено українську грошову систему, засновано банки. Після руїни, яку принесла війна і

Більшовицька окупація, було відбудовано залізничні шляхи, пожвавився економічний розвиток

України. Як писав очевидець, “після радянського голодування вражала казкова дешевизна цін

На продовольчі запаси і величезний їх вибір на ринках”.

Велике значення мали і судові реформи: відрегульовано судову справу, створено Сенат,

Ухвалено ряд нових законів. Позитивними були заходи щодо започаткування автокефалії

Української Православної церкви. Значних успіхів досягнув гетьманський уряд в галузі освіти.

У Києві та Кам’янець-Подільському в жовтні 1918 р. були відкриті два нових державних

Університети. Почало діяти близько 150 українських гімназій, для початкових шкіл було

Надруковано кілька мільйонів підручників українською мовою. Величезне значення мало

Заснування Української Академії наук, Національної бібліотеки, Національного архіву. За

Лічені місяці у сфері культури гетьман зробив те, про що мріяла українська інтелігенція віками.

Проте вказані успіхи гетьманського уряду та його відносна стабільність, припинення

Анархії в Україні базувалися виключно на авторитарній владі гетьмана, підтримуваної австро-

Німецькими військами. Саме в цьому крилася серйозна небезпека для неї. Свавілля австро-

Німецьких властей та соціальна політика гетьманського режиму викликала в Україні все більше

Обурення та опір. Починається активна боротьба широких народних мас, росте число збройних

Загонів, що ведуть партизанські дії. Найбільшим з них був загін під проводом Н.Махна, що

Орудував в районі Гуляй-поля на Катеринославщині. Опозиція проти гетьмана зростала. 15

Травня опозиційні партії оформилися в Український Національно-державний союз. До нього

Ввійшли: українські соціалісти-самостійники, соціалісти-федералісти, Трудова партія, а пізніше

Й хлібороби-демократи, українські соціал-демократи і есери. З самого початку Союз почав

Боротьбу проти гетьмана і його уряду як “буржуазного і неукраїнського”. Інша впливова

Організація – Всеукраїнська земська спілка, яку очолював С.Петлюра, також засвідчила

Антигетьманські позиції. Опозиція щодо гетьманату особливо посилилася після того, як

Український Національно-Державний Союз перетворився на Український Національний Союз

(УНС), а його головою з 18 вересня став В.Винниченко, який відзначався своїми утопічними

Лівими лозунгами.

Восени 1918 р. різко змінюється міжнародна обстановка. Країни австро-німецького блоку

Одна за іншою капітулюють перед Антантою. У самій Німеччині вибухнула революція. Усе це

Поставило гетьманський режим в небезпечне становище. Уряд майже не мав власної армії і

Цілком покладався на австро-німецькі війська. Під тиском зовнішніх подій та усвідомлюючи

Неминучість поразки у війні Німеччини, частина міністрів висловилася за переорієнтацію на

Антанту. Країни ж Антанти підтримували тільки російські антибільшовицькі сили і негативно

Ставилися до “сепаратизму” народів колишньої Російської імперії, а також і України. Щоб

Отримати допомогу від Антанти, позбавлений внутрішньої підтримки гетьман зважився на

Рішучий крок: 14 листопада 1918 р. він проголосив своєю грамотою про федерацію України з