Української держави. 19 жовтня 1918 р. цю постанову оголосив Є.Петрушевичем на

Багатолюдних зборах у Народному Домі у Львові.

Представники від соціал-демократичної партії Галичини М.Ганкевич запропонував

Доповнити її вимогою негайного об’єднання проголошеної в Галичині Української держави з

- 159 -

Великою Україною. 20 жовтня на площі св. Юра у Львові відбулася багатотисячна

Маніфестація українського населення, яке радо вітало постанову Української Національної

Ради про створення Української держави.

Австрійський уряд зволікав з питанням передачі влади в Галичині з рук свого намісника в

Руки українців. До того ж він прихильно ставився до польських претензій на Східну Галичину і

Готовий був передати владу на неї польській ліквідаційній комісії, що утворилась у Кракові.

Враховуючи все це, Крайова організаційна комісія, що входила до Української Національної

Ради на чолі з К.Левицьким, вжила заходів, щоб не допустити захоплення влади в краї

Поляками. Вона встановила зв’язки з українськими частинами австрійської армії, які

Перебували в Галичині, а також з легіоном Січових Стрільців в Чернівцях, що став основою

Збройних сил Української держави. Був створений її штаб – Український Військовий Комітет

На чолі з 30-ти річним сотником Д.Вітовським.

Жовтня 1918 р. члени Національної Ради і Військового Комітету обговорили

Результати переговорів з намісником Галичини генералом Гуйном. Останній, посилаючись на

Відсутність вказівок з Відня, відмовився передати владу українцям. У зв’язку з реальною

Загрозою польської окупації краю і рішучою позицією Вітовського було вирішено негайно роз-

Почати повстання.

Безпосередньо у Львові повстання очолив Д.Вітовський. У його розпорядженні

Перебувало лише 1400 стрільців. Повстання почалося в ніч на 1 листопада 1918 р. Подібні

Виступи були підготовлені у Станіславі, Коломиї, Золочеві та інших містах Східної Галичини.

Особливо активну роль в їх підготовці брала студентська та учнівська молодь, українські січові

Стрільці і члени нелегальних військових організацій.

Листопада 1918 р. Українська Національна Рада звернулася до населення Львова з

Відозвою про перемогу збройного виступу і утворення на землях колишньої Австро-Угорської

Монархії Української держави. У той день була видана відозва до українського народу

Галичини. У ній говорилося: “Голосимо тобі вість про твоє визволення з віковічної неволі.

Віднині ти господар своєї землі, вільний горожанин Української держави... Ти станеш як

Непобідний мур при Українській Національній Раді і відіб’єш ворожі замахи на Українську

Державу”.

Листопада 1918 р. Національна Рада опублікувала Декларацію про устрій держави.

Відповідно до неї Українська Держава проголошувалася демократичною республікою, в якій

Гарантувалися рівні права всім її громадянам, незалежно від національності і віросповідання,

Загальне пряме виборче право, та 8-ми годинний робочий день. Йшлося про підготовку до

Проведення справедливої аграрної реформи, яка б ліквідувала земельну власність на користь

Малоземельних селян. 9 листопада був сформований уряд Української Держави – Державний

Секретаріат на чолі з К.Левицьким. 13 листопада Українська Національна Рада затвердила

“Тимчасовий Основний Закон” – Конституцію новоствореної держави. Вона стала називатись

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), встановлено державну символіку – герб –

Золотий лев на синьому полі, прапор – блакитно-жовтий. Президентом ЗУНР став

Є.Петрушевич. Отже, в результаті національно-визвольної боротьби українського народу

Східної Галичини ним була завойована перша перемога – створення ЗУНР.

Проте молода Українська держава з перших днів свого існування змушена була вести

Боротьбу з польською агресією, на стороні якої виступала Антанта. Вже 1-го листопада