Західноєвропейська філософія Середньовіччя

У межах християнства "філософія " із са­мого початку і за суттю була спробою сформу­лювати і виразити християнське бачення світу й людини.

Фредерик Чарльз Коплстон

Істинна філософія є істинною релігією, і істинна релігія є істинною філософією.

Скот Еріуген

 

Тема 3. Антична філософія

Тема 4. Західноєвропейська філософія Середньовіччя

6 Філософія

Філософія Середньовіччя, утворившись у суспільстві з однозначною орієнтацією на духовні абсолюти, із суцільним пануванням релігії, зай­няла специфічне місце в європейському духовному житті того часу: вона обслуговувала богослов 'я. Але водночас середньовічна філософія зробила неоціненний внесок в освоєння позачуттєвих сутностей, сприяла нагромадженню нових знань. Тому вона є особливо плідною для вивчення "внутрішньої людини" (Августин) та духовних процесів су­спільного життя.

СУТТЄВО №g

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

S н се X

0> загальні особливості середньовічного типу філософству­вання;

*£> основні етапи розвитку середньовічної філософії;

Ъ провідну проблематику середньовічної філософії;

^> загальне значення ідей середньовічної філософії для роз­витку європейської культури та науки.

S н

^ проводити порівняння античного типу культури та філо­софії із середньовічним типом;

®° виявляти позитивні та негативні риси у середньовічному світосприйнятті;

^ бачити елементи середньовічних духовних та інтелек­туальних надбань у сучасному житті.

S н '§ о 0<

особливості середньовічного світобачення, елементи якого ще й донині є органічною складовою частиною європейської духовності;

специфічні виявлення духовного світу людини середньо­вічними філософією та богослов'ям; роль середньовічної філософії у становленні сучасної науки;

нові обрії людського самовиявлення та самоусвідом­лення, що були окреслені в епоху середньовіччя.

[J План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

4.1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до євро­пейського Середньовіччя.

4.2. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Місце філософії у духовному житті Середньовіччя.

4.3.Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.

Тема 4. Західноєвропейська філософія Середньовіччя

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

♦ АБСОЛЮТ- основна характеристика Бога в середньовічному Його осмисленні, яка передбачає доведення позитивних якостей Бога до гранично можливого стану повноти та досконалості.

♦ ПРИЧЕТНІСТЬ - у середньовічному світобаченні - основний спосіб утверджен­ня будь-чого в бутті через певну, індивідуальну міру участі в абсолютному бутті. & ДУХ - у середньовічному світобаченні єдино справжня форма буття або буття як таке, корінь будь-якого існування; основні якості духу - самототожність, абсо­лютна активність, позапросторовість, неподільність, єдність, вічність, саморефлек-сивність; у середньовіччі Бог є Бог-Дух.

 

* ДУША - в Середні віки - джерело і причина людського життя, результат вкорі­нення у людське тіло частки божественного духу; тому душа займає середнє поло­ження між: духом і тілом. Через зв 'язок із духом душа постає безсмертною та ро­зумною, через зв 'язок із тілом - індивідуальною, чутливою, дійовою. І спрямовувати свої зусилля вона може або угору, до духу, або вниз, до тілесного.

* ЕКЗЕГЕТИКА мистецтво тлумачення текстів Святого Письма, пояснення змісту та сенсу божественного об 'явлення; середньовічні теологи-екзегети виділя­ли, як правило, 4 шари сенсів у змісті Святого Письма: реальний, історичний, симво­лічний та священний.

■*■ ІСРАР XIЯ - структура світоу строю у християнському світобаченні: оскільки кожна річ має свою власну і унікальну міру причетності до абсолюту, світ постає складною багаторівневою будовою, замкненою на свій буттєвий та смисловий центр; тому ієрархія передбачає 2 типи зв 'язків сущого: взаємоузгодженість та підпоряд­кування, тобто зв'язок порядку та цінності.

* ТЕОЛОГІЯ термін, введений Арістотелєм для позначення "першої філософії"; у перекладі значить богослов'я; за змістом - це теоретична складова релігійного віров­чення, покликана узгоджувати між собою основні догми релігії та пояснювати їх.

* ГЕОЦЕНТРИЗМ - визнання Бога джерелом і основою всього сущого ("Все, що є, -всевід Бога").

 

♦ ТРАНСЦЕНДЕНТНІСТЬ (з лат.: за межами зовнішнього, зображуваного) -характеристика Бога у християнському світобаченні як такого, який принципово несумісний із реаліями світу внаслідок того, що незліченно їх перевершує, тобто це позамежність або позасвітність Бога.

♦ ОБ'ЯВЛЕННЯ-пряме і безпосереднє розкриття Богом своїх намірів та настроїв людям, як правило, через обраних осіб: пророків, провидців та ін. Об'явлення не є про­явом "мови Бога", оскільки наміри Бога не можна передати адекватно ніякими ча­стковими формами, у тому числі - і людською мовою; через це об'явлення потребує тлумачення, екзегетики.

Тема 4. Західноєвропейська філософія Середньовіччя

J L

світосприйняття Поява та утвердження християнства в Європі призвели до ради­кальної духовної революції у розвитку європейської цивілізації. Відбулося суттєве просування філософської думки цього часу в таких галузях, як онтологія, логіка і теорія пізнання, антропологія. Це можна побачити досить виразно через порівняння античного та середньовічного світоглядів за їх основними характеристиками. Основні світоглядні орієнтири під час переходу від античності до Серед­ньовіччя змінюються на протилежні. Людина Середньовіччя зосереджуєть­ся на внутрішньому, духовному. Спасіння душі для неї має не лише індиві­дуальний сенс: рятуючи себе, людина, по-перше, * збільшує світовий потенціал добра та світла, а, по-друге, & сприяє поверненню світу до того стану, в якому він перебував до гріхопадіння. Людське життя набуває цільо­вого спрямування, а історія — часового виміру, оскільки все людство на­пружено очікує другого пришестя Христа. Бог створює світ із нічого, і тому останній весь час перебуває на межі буття і небуття. Світ існує лише тому,