Поняття цивілізації. Взаємозв'язок культури і цивілізації

У повсякденному житті поняття культури досить часто ототож­нюється із поняттям цивілізації: ми кажемо "культурне життя", а також "цивілізоване життя", "культурне суспільство" та "циві­лізоване суспільство" і т. ін. Те саме простежується і в історії людської думки: терміни "культура" та "цивілізація" увійшли в науковий обіг у XVIII ст., в епоху Просвітництва, де вони часто фігурували як синоніми. І пізніше (наприклад, в концепції російсь­кого соціолога М. Данилевського) вони досить часто позначали те саме.

Проте, вже у першій третині XIX ст. американський соціолог Л. Морган позначив терміном "цивілізація" певну велику епоху історичного розвитку людства, яка йшла за епохами дикунства та варварства у вихідному значенні латинський термін "civilis" перекладається як "громадський" та "міський". За Морганом, для дикунства були характерні стадне життя, збиральництво, вико­ристання для житла природних схованок (печер, гротів та ін.), оперування примітивними кам'яними знаряддями праці. Варвар­ство вже характеризувалося => родовою організацією життя,

 

& виникнення та розвиток міст + оброблення та використання

метанів ■* виникнення письма Ф поява держави та публічних

органів влади. ♦ виникнення сім"ї

=$> використанням вогню, => прирученням тварин, =» елементарним землеробством, =ї побудовою житла та => виготовленням глиня­ного посуду. За цією епохою розпочалася епоха цивілізації - епо­ха міст, виникнення сім "і виготовлення та використання металів, поява держави та відкриття і використання письма.

Наведені характеристики цивілізації свідчать, що поява цивілі­зації суттєво стабілізувала суспільне життя та хід історії, створи­ла умови для нагромадження історичного досвіду і, звичайно, спри­яла продуктивнішому розвитку культури. Тепер певний народ або спільність людей могли захищати свої культурні здобутки, збері­гати відомості про своє минуле у записах, не покладаючись на не­стійку людську пам'ять та крихкість окремих людських життів.

Проте поняття цивілізації не співпадає із поняттям культури: цивілізація ніби концентрує переважно ті сторони суспільного життя, які забезпечують функціонування технологічної складо­вої культури, а не її смислових засад. Першими гаслами цивілі­зації стають "зручність, ефективність, комфорт". Через це вже у XIX ст. виникають ідеї протиставлення культури та цивілізації одне одному, але виразно це протиставлення було подано у кон­цепції "морфології культури" О. Шпенглера, у деяких міркуван­нях М. О. Бердяева.

О.Шпенглер, як вже окреслювалось, розглядав цивілізацію як стадію занепаду певної культури, оскільки для цивілізації гонитва за нескінченним нарощуванням матеріальних ресурсів суспільного життя стає провідним чин­ником її дії. Після книги О.Шпенглера "Занепад Європи" проблема взає­мозв'язку культури та цивілізації стає визнаною і надзвичайно актуальною. Коментуючи цей твір німецького культуролога, російський філософ М. Бер­дяев зазначав, що культурою рухає безкорисне прагнення самореалізації, а цивілізацією - саме користь, матеріальні зацікавлення. Тому цивілізація знищує культуру, веде до втрати нею своїх живильних імпульсів; на місце куль­тури як прагнення до людського самовиявлення на рівні виходу на абсолюти.

 

Тема 20. Культура та цивілізація

Тема 20. Культура та цивілізація 481

31 Філософія

високий рівень розвитку техніки і науки

^ скупчення людей у гігантських містах ^ деградація мистецтва і культури _, перетворення народів із виразно окреслених етнічних спільнот у безлику "сіру " масу людей ■► падіння зацікавленості духовними цінностями Аморальний занепад суспільства

поширення ерзац-культури нівеляція індивідуальних людських особливостей

священне, приходить псевдокультура, заснована на неконтрольованих вибу­хах негативної енергії.

Як же можна оцінити концепцію О. Шпенглера! Як вона співвідноситься із підходом Л. Морганаї Скоріше за все, позиція О. Шпенглера є занадто радикаль­ною; Реальний їх зв'язок культури та цивілізації, напевне, значно складніший. Цивілізація, по-перше, може виникнути і виникає лише на ґрунті певних куль­турних досягнень; в цьому сенсі вона дійсно постає майже тотожною культурі. Але й при цьому вона відрізняється від культури як своїми функціями, так і цільо­вим спрямуванням. Не співпадаючи із культурою, цивілізація стає важливим стимулом та соціально-історичною формою розвитку культури. Але протисто­яння культури та цивілізації спостерігалися час від часу, і в попередні історичні періоди, коли, наприклад, стимулювалися лише ті напрями розвитку культури, які були вигідні можновладцям, царям, деспотам, багатіям та ін., коли розвива­лася переважно культура розкошів та вишуканих втіх. В той же час навіть такі "замовлення" культуротворцям не завжди і не обов'язково впливали на куль­туру негативно: інколи це приводило до пошуків та відкриттів нових засобів та напрямів культурного процесу. У свою чергу і спонтанний розвиток культу­ри не завжди стимулював та підкріплював цивілізаційні процеси; наприклад, ще Платон, накреслюючи проект "ідеальної держави", відзначав, що мистецт­во інколи розбещує та послаблює людину, робить її бездіяльною.

З позиції концентрації людських зусиль задля досягнення певних соціаль­них цілей культура дійсно далеко не завжди може бути корисною, але, як ми з'ясували, не в тому полягає її сутність.

А тому слід визнати, що культура та цивілізація постають двома різни­ми сторонами людського суспільно-історичного буття; їх протисто­яння, але і взаємне стимулювання постає нормальним явищем і одним із джерел розвитку суспільства

Проте, це не значить, що взаємини між культурою та цивіліза­цією не потребують усвідомлення та свідомого втручання, але зад­ля того, щоби таке втручання було виправданим та розумним, слід мати уявлення і про сутність культури, і про сутність цивілізації, і про складність їх взаємовпливів.

^ Сьогодні поняття "цивілізація "найчастіше застосовують для оз­начення досягнутого ступеня суспільного розвитку, а також: набу­того рівня функціонування культури в усіх її складових. Іншими сло­вами: цивілізація - це такий рівень і стан суспільства, якому притаманні високий злет культури та її ефективне функціонування в усіх галузях бут­тя суспільства.