Особливості й види психологічного консультування

Психологічним консультуванням є особлива галузь практичної психології, пов'язана з наданням з боку фахівця-психолога безпосередньої психологічної допомоги людям, які мають потребу в ній, у вигляді порад і рекомендацій.

Головне завдання психолога- консультанта полягає в тому, щоб створити для нормального, психічно здорового клієнта умови для створення їм усвідомлених нешаблонних способів дій, які дозволили б йому діяти відповідно до можливостей культури.

Психологові-консультантові треба вступити в таку взаємодію із клієнтом, щоб він сам міг знайти нові способи дій, нові переживання, нові думки, нові цілі для подальшого життя.

При цьому психолог, незалежно від його теоретичної орієнтації, використовує у своїй роботі такі поняття, як життя, сенс життя, місце людини в житті, цінності, індивідуальність.

Професійна діяльність практичного психолога пов'язана з поняттям замовника, клієнта й користувача психологічної інформації. Хто вони, ці люди? Загальна відповідь - це дорослі й діти.

Хто ж є клієнтом практичного психолога? Клієнтом є людина (дорослий або дитина), що повідомляє психологічну інформацію, тобто передає практичному психологові знання про себе або про інших людей. Він вважає себе прямо або побічно відповідальним за отримання цієї психологічної інформації.

Замовник – це людина, що повідомляє практичному психологу психологічну інформацію. При цьому він не бачить своєї ролі в її походженні, він не вважає себе відповідальним за її походження.

Особливість роботи практичного психолога полягає в тому, щоб у ситуації прийняття замовлення на свою роботу визначити, з ким він має справу – із замовником чи з клієнтом. Суть полягає в тому, щоб з високим ступенем вірогідності відтворити походження психологічної інформації, з якою він збирається працювати. Для цього він повинен мати відповідні професійні навички, що дозволяють визначити походження психологічної інформації.

Кому і з якою метою може бути передана отримана психологічна інформація? Відносно психологічної інформації про дітей до 14 років це питання вирішується однозначно: психологічна інформація повідомляється людям, які відповідають за дитину, тобто їх батькам. Дорослій людині повідомляють отриману психологічну інформацію, її призначення, а також критерії оцінки отриманої психологічної інформації з погляду замовника на неї.

Психологічне консультування проводиться в заздалегідь визначений час, у спеціально обладнаному для цього приміщенні й у конфіденційній обстановці.

Один сеанс психологічного консультування проходить у формі особистої бесіди психолога із клієнтом, що триває в середньому від декількох десятків хвилин до півтори, двох і більше годин. У ході цієї бесіди клієнт розповідає психологові про себе, про свою проблему. Психолог, у свою чергу, уважно вислухає клієнта, намагаючись вникнути в суть його проблеми, розібратися в ній, прояснити її як для себе, так і для самого клієнта.

Поради й рекомендації, пропоновані клієнтові психологом-консультантом, у більшості випадків розраховані на те, щоб, самостійно скориставшись ними, клієнт зміг повністю впоратися зі своєю проблемою без допомоги психолога-консультанта.

Психологічне консультування – це надання психологічної допомоги людям, засноване на переконаності в тім, що кожна фізично й психічно здорова людина в змозі впоратися майже з усіма виникаючими в її житті психологічними проблемами. Клієнт, однак, далеко не завжди виразно й точно знає заздалегідь, у чому полягає суть проблеми і як її найкраще вирішувати, опираючись на свої власні чинності й можливості. У цьому йому й повинен надати допомогу професійно підготовлений психолог-консультант. Це і є основне завдання психологічного консультування.

Хто ж і навіщо звертається до психолога-консультанта? Найчастіше до психолога-консультанта звертаються люди, що перебувають у стані фізичного й психологічного здоров'я в зоні підвищеного ризику, люди які мають ті або інші емоційні відхилення, люди, які не дуже добре пристосовані до життя, й т.ін.

Що ж шукають люди в психолога-консультанта?

Деякі клієнти, загалом, знають, як вирішувати свою проблему, і шукають у психолога-консультанта тільки емоційної підтримки. Інші не знають, як упоратися із проблемою, і йдуть до психолога за порадою. Треті не цілком упевнені в собі або не знають, що конкретно вибрати з наявних у них можливостей для рішення своєї проблеми. Четвертим – це здебільшого самотні люди – просто треба з кимось поговорити по душах.

Професійна позиція психолога-консультанта така, що він повинен приймати всіх без винятку клієнтів, уважно, доброзичливо, по-людськи ставитися до них, незалежно від того, хто вони, навіщо прийшли до нього, як настроєні і яку мету переслідують.

Чим психологічне консультування відрізняється від інших видів практичної психологічної допомоги людині?

1. Допускає короткочасний період і епізодичний характер особистих контактів психолога-консультанта із клієнтом.

2. Психолог-консультант в основному тільки дає поради клієнтові, а їхня практична реалізація стає справою самого клієнта.

3. У психологічному консультуванні психодіагностика на початку роботи із клієнтом повинна зводитися до мінімуму й в основному опирається на результати безпосереднього спостереження консультанта за поведінки клієнта.

4. Консультант-психолог не обов'язково повинен володіти прийомами й методами психотерапії, за винятком тих, які він може застосувати в самій консультаційній практиці.

Оскільки в психологічному консультуванні потребують допомоги різні люди й за допомогою вони звертаються з різних приводів, психологічне консультування можна розділити на види:

сімейне консультування – консультування з питань, що виникають у людини в родині;

психолого-педагогічне консультування – питання виховання й навчання дітей, підвищення педагогічної кваліфікації дорослих людей, керування дитячими й дорослими групами й колективами;

ділове консультування – пов'язане з вирішенням людьми ділових проблем (вибір професії, організація праці, підвищення працездатності, ведення ділових переговорів).