Мета проведення практики лікарської та з психологічного консультування і психокорекції

Мета проведення виробничої практики лікарської та з психологічного консультування і психокорекції в стаціонарі полягає у досягненні основних кінцевих цілей, визначених у освітньо-професійній програмі підготовки фахівця за спеціальністю «Медична психологія» 7.110110:

- проводити опитування і клінічне обстеження хворих та аналізувати їх результати;

- планувати послідовність обстеження кожного хворого залежно від особливостей клінічного перебігу захворювання;

- аналізувати результати основних лабораторних і інструментальних методів дослідження;

- визначати провідні патологічні симптоми і синдроми при найбільш поширених захворюваннях;

- проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз найбільш поширених захворювань;

- планувати тактику ведення вагітності, фізіологічних пологів та післяпологового періоду;

- ставити попередній діагноз ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду;

- визначати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених захворювань;

- надавати невідкладну медичну допомогу при основних синдромах з порушеннями життєво-важливих функцій;

- виконувати необхідні медичні маніпуляції;

- вміти вести медичну документацію у клініці;

- володіти морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у клінічній лікарні;

- визначати мету та завдання психологічного консультування, структуру та основні процедури консультативного процесу;

- демонструвати оволодіння техніками встановлення та підтримання контакту з пацієнтом;

- демонструвати навички роботи консультанта в клініці (консультування представників різних вікових груп, осіб із соматичними та психосоматичними розладами, вагітних і породіль, жінок після переривання вагітності, пацієнтів з особливими потребами (інвалідів), консультування хворих перед і після оперативного втручання, хронічно хворих);

- визначати зміст роботи психолога-консультанта з родичами й оточенням хворого, з медперсоналом;

- визначати методи і форми оцінювання результатів власної роботи.

Завданням практики є закріплення знань і умінь, одержаних при вивченні основних клінічних дисциплін (обстеження хворого, проведення диференціальної діагностики та встановлення клінічного діагнозу, призначення лікування) і подальше вдосконалення практичних навичок, ознайомлення з організацією лікувальної справи та умовами роботи лікаря в клінічній лікарні.

Крім того, в завдання виробничої практики входить: використання та закріплення отриманих теоретичних знань з основ психологічного консультування та психокорекції, медичної психології та психосоматики, оволодіння методами психодіагностики та прийомами психологічного консультування та психокорекції психосоматичних хворих, консультативними техніками та навичками встановлення й підтримання контакту з пацієнтом, виявлення проблеми та надання психолого-консультативної, корекційної допомоги.

 

Зміст програми

 

Змістовий модуль 1. Основні обов’язки та професійні діїлікаря терапевтичного відділення стаціонару:

- організація роботи лікаря-терапевта в стаціонарі, принципи надання планової і невідкладної терапевтичної допомоги в Україні;

- удосконалення навичок опитування та фізикального обстеження пацієнтів із основними захворюваннями органів дихання, травлення, кровотворних органів та ендокринної системи;

- удосконалення навичок інтерпретації лабораторних і інструментальних методів дослідження у внутрішній медицині;

- удосконалення навичок обґрунтування і формулювання діагнозу при основних захворюваннях органів дихання, травлення, кровотворних органів та ендокринної системи.

- призначення лікування, первинна і вторинна профілактика при основних захворюваннях органів дихання, травлення, кровотворних органів та ендокринної системи.

- удосконалення навичок надання невідкладної допомоги хворим у клініці внутрішньої медицини.

- застосування принципів етики та деонтології в практиці лікаря терапевтичного відділення стаціонару.

Змістовий модуль 2.1. Основні обов’язки та професійні діїлікаря хірургічного відділення:

- принципи організації надання планової та невідкладної хірургічної допомоги в Україні;

- удосконалення навичок клінічної, лабораторної та інструментальної діагностики основних хірургічних хвороб в умовах стаціонару;

- тактика лікування основних хірургічних хвороб в умовах стаціонару;

- удосконалення навичок надання невідкладної медичної допомоги при ургентних хірургічних захворюваннях;

- застосування принципів етики та деонтології в практиці лікаря хірургічного відділення;

Змістовий модуль 2.2. Основні обов’язки та професійні діїлікаря пологового відділення (пологового будинку):

- принципи організації надання медичної допомоги вагітним, роділлям та породіллям в Україні, Основи законодавства України з охорони здоров‘я матері та дитини;

- діагностики ранніх та пізніх строків вагітності; лабораторної та інструментальної діагностики в умовах акушерського стаціонару;

- тактика ведення вагітності, пологів, післяпологового періоду у жінок, які мають фактори перинатального ризику;

- надання невідкладної допомоги в акушерській практиці;

- участь у веденні фізіологічних пологів та післяпологового періоду;

- застосування принципів етики та деонтології в практиці лікаря пологового відділення.

 

Змістовий модуль 3. Основні обов’язки та професійні діїлікаря педіатричного відділення стаціонару:

- принципи організації надання медичної допомоги дітям в Україні, основи законодавства України з охорони здоров'я дітей;

- удосконалення навичок клінічної, лабораторної і інструментальної діагностики, тактики лікування основних дитячих хвороб в умовах дитячого стаціонару;

- удосконалення навичок надання невідкладної медичної допомоги при ургентних станах у дітей;

- застосування принципів етики і деонтології в практиці лікаря педіатричного відділення.

Змістовий модуль 4. Основні обов’язки та професійні діїлікаря-психолога у відділеннях багатопрофільних лікарень:

- володіння основними методами сучасного психологічного консультування та психокорекції;

- визначення психоконсультативної та психокорекційної стратегії щодо проблем конкретного пацієнта: тривожності й страху, депресії, втрати особистісного сенсу, порушенням працездатності, самостійності, комунікативними проблемами, труднощами адаптації тощо;

- планування консультативного та психокорекційного процесів, оцінка їх ефективності;

- проведення психологічних консультацій із хворими, їхніми родичами, медичним персоналом;

- демонстрація специфіки роботи консультанта у багатопрофільної лікарні (консультування представників різних вікових груп, осіб із соматичними та психосоматичними розладами, вагітних і породіль, жінок після переривання вагітності, пацієнтів з особливими потребами (інвалідів), консультування хворих перед і після оперативного втручання, хронічно хворих).