Консультування як вид психологічної допомоги

Обравши фах психолога, кожен студент замислюється над тим, що у майбутній професійній діяльності йому обов'язково доведеться бути консультантом. Отож постають питання: "Що собою являє психологічне консультування і як слід розуміти цей термін? Спробуємо у цьому розібратися.

Психологи-науковці (Альошина Ю. Е,1999, Бодальов А. А., Сто-лин В. В., 1989; Петровская Л. А. 1989, Кочунас Р. 1999 та ін.) наголошують, що поняття "психологічне консультування" є чи не найбільш уживаним у літературі, присвяченій питанням психологічної допомоги.

Але, традиційно виділяють чотири основні види психологічної допомоги:

- психопрофілактику;

- консультування;

- психотерапію;

- психокорекцію.

Кожен з даних видів має свої специфічні характеристики. До них належать: мета психологічної дії, вживані методи, якість результату.

Проте слід мати на увазі, що в різних літературних джерелах характеристики одного і того ж виду психологічної допомоги можуть мати відмінності.

Так, консультування в психотерапевтичній енциклопедії під редакцією Б.Д. Карвасарського визначається як «...професійна допомога пацієнтові в пошуку вирішення проблемних ситуацій», де пацієнтами «...можуть виступати здорові або хворі люди, що пред'являють проблеми екзистенціальної кризи, міжособистісних конфліктів, сімейних утруднень або професійного вибору». У словнику Петровського А.В., Ярошевського М.Г. консультування визначається як один з видів надання психологічної допомоги «...в ситуаціях подолання різного роду психологічних труднощів». Нельсон-Джоунс розглядає психологічне консультування як психологічний процес, оскільки всі консультаційні підходи фокусують увагу на «...зміні відчуттів, думок і дій людей так, щоб вони могли жити більш ефективно». У другому виданні Словника психолога-практика під редакцією С.Ю. Головіна психологічне консультування визначається як «...форма надання практичної психологічної допомоги у вигляді порад і рекомендацій на базі попереднього вивчення проблем, що тривожать клієнтів, а також вивчення самих клієнтів і їх взаємин з навколишніми людьми».

Виходячи з вищенаведених визначень психологічного консультування, можна виділити основні ознаки даного процесу:

1) психологічне консультування є одним з видів психологічної допомоги;

2) дана допомога носить практичний процесуальний характер;

3) надається фахівцем, який має відповідну кваліфікацію;

4) для її реалізації необхідна наявність клієнта;

5) присутність в житті клієнта якогось психологічного дискомфорту, який визначається ним або його найближчим оточенням як проблема;

6) бажання клієнта вирішити дану проблему;

7) цілеспрямовані дії консультанта на усвідомлення клієнтом суті проблеми і способів її вирішення;

8) при наданні психологічної допомоги консультант робить акцент на ресурси, що є у клієнта;

9) консультація проводиться в конфіденційній обстановці.

Підсумовуючи всі вищенаведені складові, можна дати наступне визначення: «психологічне консультування - сфера практичної психології, мета якої полягає в наданні фахівцем психологічної допомоги клієнтові в ході спеціально організованої бесіди, спрямованої на усвідомлення клієнтом суті проблеми і способів її вирішення».

Таким чином, головною ідеєю, яка лежить в основі психологічного консультування, є думка про те, що практично будь-яка психічно здорова людина в змозі справитися з більшістю психологічних проблем, що виникають в її житті. Клієнт не завжди може усвідомлювати дійсну причину проблеми, найкращі способи її вирішення, а тому саме у цей момент йому потрібна допомога фахівця. Отже, психологічне консультування відрізняється від інших видів психологічної допомоги тим, що клієнтові відводиться активніша роль. Якщо при психокорекції і психотерапії відповідальність за результат несе психолог, то при консультуванні основна психокорекційна робота проводиться клієнтом самостійно. Відповідальність за кінцевий результат лежить на клієнтові. Психолог відповідає за правильність своїх висновків суть проблеми і професійну обґрунтованість рекомендацій по вирішенню даної проблеми.

Специфіка психологічного консультування визначається рядом параметрів:

1) короткочасність особистих контактів клієнта з фахівцем (1-3 зустрічі);

2) епізодичність даних контактів;

3) практична завершеність кожної зустрічі клієнта з психологом-консультантом;

4) активність клієнта в процесі консультування;

5) самостійність дій клієнта у вирішенні своєї проблеми після консультації відповідно до рекомендацій фахівця.

В деяких випадках психологічне консультування може продовжуватися більш ніж три зустрічі, проте це слід розглядати як виняток.

Необхідність в пролонгованому консультуванні виникає при певних ситуаціях. Перш за все, клієнт може володіти певними психологічними особливостями, які не дозволять йому справитися самостійно на початковому етапі з вирішенням проблеми. До таких особливостей можна віднести високий рівень агресивності, відсутність рефлексії, невпевненість. Крім того, у клієнта може виявитися в результаті дослідження не одна, а декілька проблем. В цьому випадку вирішення кожної проблеми може потребувати певної кількості зустрічей.

Таблиця 1.

Основні характеристики видів психологічної допомоги

№	Вид психологічної допомоги	Мета психологічної дії	Методи	Результат
	Психопрофілактика	Попередження або нівеляція можливих психічних порушень в розвитку і/або функціонуванні особистості	1. Інформування населення. 2. Масові обстеження населення. 3. Психологічна підтримка.	Відсутність або нівеляція психічних порушень в особистісному розвитку
	Психологічне консультування	Усвідомлення клієнтом суті проблеми і способів її вирішення	Спеціально організована бесіда	Усвідомлення клієнтом дійсної причини проблеми і найкращих способів її вирішення
	Психотерапія:	Гармонізація взаємин клієнта з самим собою і соціумом
	клінічна		Гіпноз, аутотренінг, навіювання, самонавіювання, терапія раціональна	Пом'якшення або ліквідація наявної симптоматики
	особистісно-орієнтована		«Різні варіанти аналізу конфліктних переживань хворого»	«Зміна клієнта відносно соціального оточення і власної особистості»
	Психокорекція	Пов'язана з поняттям «норма» і визначається як «повернення» або «підтягання» клієнта до належного рівня, виходячи з його вікових і індивідуальних особливостей, а також медико-соціальних і культурологічних вимог	Вибір методу залежить від психотерапевтичного напряму, до якого належить фахівець	Корекція особливостей психічного розвитку, які не відповідають нормі

 

Залежно від типу проблем, з якими звертаються клієнти за психологічною допомогою в консультації, можливо виділити наступні види психологічного консультування:

1) індивідуальне консультування (проблеми особистісного зростання, внутрішні конфлікти, страхи, психологічні травми, проблеми міжособистісних відносин);

2) подружнє консультування (проблеми взаємин, сексуальні проблеми, стан до або після розлучення);

3) сімейне консультування (проблеми взаємин із справжніми або колишніми (у разі розлучення) родичами, психолого-педагогічні проблеми, проблеми взаємин з дітьми);

4) профконсультування (вибір професії, вдосконалення здібностей, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності, підвищення працездатності);

5) оргконсультування (кадрова політика, імідж фірми, підвищення продуктивності праці, взаємини з партнерами).

Виділеннявидів консультування можливе також на основі кількості присутніх клієнтів. В цьому випадку виділяють індивідуальне і групове консультування.

У окрему групу можна виділити дистанційні види консультування: консультування по телефону і листування.

Важливо пам'ятати, що будь-який поділ є умовним і здійснюється, як правило, для зручності вивчення предмету. Тому ви не зустрінете консультацію, що належить до якого-небудь одного із запропонованих видів, вони знаходяться у взаємозв'язку, подібно до кіл Ейлера. Наприклад, консультування з особових питань буде одночасно індивідуальним, з питань психолого-педагогічного характеру може бути індивідуальним і груповим. Крім того, в процесі практичної діяльності фахівцеві необхідно пам'ятати, що «чистих» проблем, як правило, не буває. Будь-яка проблема є складним переплетенням, вузлом, розплутати, а не розрубати який надається почесне право психологові-консультантові.

Таблиця 2

Типові ситуації звернення клієнтів по психологічну допомогу

Ситуації	Відношення клієнта до проблеми
Кризова ситуація	- не знають, як поступити в даній ситуації; - знають, як вирішити проблему, але шукають підтримки
«Хронічний» важкий період	- не знають, як поступити в даній ситуації; - знають, як вирішити проблему, але шукають підтримки; - вичерпані ресурси для самостійного вирішення проблеми
Стан емоційного зриву («остання крапля»)	Не знають, як поступити в даній ситуації
Психологічна самотність	- прагнення до спілкування; - цікавість; - бажання «кинути виклик»

 

На основі видів проблем можливо виділити ситуації, в яких люди звертаються за допомогою до психолога-консультанта.

Незалежно від того, які дійсні цілі переслідує клієнт і яким чином він поводиться згідно професійної етики, консультант зобов'язаний надавати допомогу тим, хто її потребує.

В процесі психологічного консультування фахівець повинен вирішити ряд завдань:

1) вивчити особу клієнта;

2) виявити суть проблеми;

3) визначити наявність ресурсів у клієнта для вирішення проблеми;

4) сформулювати мету (як клієнт зрозуміє, що проблема вирішена);

5) створити спільно з клієнтом алгоритм досягнення мети;

6) добитися усвідомлення клієнтом причин виникнення даної проблеми;

7) навчити клієнта способам попередження подібних проблем в майбутньому;

8) у разі потреби надати інформацію клієнтові про його особистісні особливості і суть проблеми.

Дійсною проблемою багатьох людей, які звертаються за допомогою до психолога, є те, що вони практично не мають із ким поговорити відверто, розповісти усе, не криючись, що тривожить і турбує у складних життєвих ситуаціях.

Уже те, що консультант може їх уважно вислухати й зрозуміти, - надзвичайно важливо, і це саме по собі сприяє певним позитивним змінам. Крім того, спокійна і вдумлива розмова з фахівцем дає змогу довідатися й зрозуміти про себе і про оточуючих людей багато нового, що також є цінним, оскільки може слугувати "їжею" для міркувань про себе і людей, сприяє розширенню уявлень про людину і її оточення. Для клієнта, який звертається за допомогою до психолога, такий результат може виявитися важливим не лише з погляду підвищення його психологічної стабільності, але також послужити підставою для звернення до консультанта за подальшою допомогою до інших фахівців, якщо це є необхідним.

Тому, поступове й цілеспрямоване обговорення з клієнтом проблеми вини та відповідальності і має підвести його до висновку, що він сам відповідає за ситуацію, яка склалася, і спонукати до змін у своїх ставленнях і поведінці, результатом яких може бути і зміна самої ситуації. Унаслідок консультування клієнт має не лише краще зрозуміти свою проблему і уявити шляхи її розв'язання, а й повірити у себе і бути готовим до реалізації знайдених способів подолання своїх труднощів.

Таким чином, психологічне консультування відноситься до виду психологічної допомоги, в якому клієнта метафорично можна представити у вигляді оркестру, що складається з життєвої історії, особистісних властивостей, особливості соціальної ситуації минулого, справжнього і можливого майбутнього, образів, які сприймаються суб’єктивно значущих близьких, психологічного утруднення, яке визначається ним як проблема, а фахівця — в ролі композитора-диригента, що створює твір під назвою «Рішення психологічної проблеми клієнта N».

 

3а тривалістю співпраці психолога і клієнта розрізняють:

- разову консультацію. Це консультація, тривалістю 45-60 хв. Вона проводиться у випадках, коли клієнт звернувся до психолога з приводу проблеми, з якої йому, насамперед, потрібна допомога інших спеціалістів; коли психолог інформує клієнта з питань, які належать до його компетентності; коли клієнт звертається до психолога за підтримкою рішення, яке він збирається прийняти відносно певної життєвої ситуації; коли клієнт вдруге прийти не може;

- короткотермінове консультування. Триває впродовж 3-4 зустрічей. Найчастіше проводиться у випадках, коли клієнт потребує консультації просвітницько-рекомендаційного характеру або з діагностичною метою;

- середньотермінове консультування.

Цей вид психологічної допомоги включає 10-15 зустрічей. Як правило, продовження зустрічей з клієнтом і перехід від короткотермінового консультування до середньотривалого і далі означають, що розпочинається більш глибока психокорекційна чи психотерапевтична робота з людиною (групою);

- тривале консультування. Психолог працює з клієнтом впродовж року.

 

Висновок. Отже психологічне консультування це вид психологічної допомоги клієнтам, які опинилися у складній життєвій ситуації, і має на меті створення сприятливих психологічних умов для повноцінного особистісного розвитку.