Одержання психологічної інформації в роботі психодіагноста

Психодіагност – практик, який користується готовими методиками. Перед нами постає питання, як він одержує психологічну інформацію про клієнта?

По-перше, для розуміння засобів і способів одержання психологічної інформації необхідно розрізняти завдання клієнта й завдання психолога в ситуації психодіагностичної роботи.

Клієнт будує свою взаємодію із психологом-діагностом залежно від того, якою для нього представляється ця ситуація: ситуацією експертизи чи ситуацією психологічної допомоги.

Ситуація експертизи, у якій клієнт може знаходитися й не із власної волі (наприклад, ситуація судово-психологічної експертизи), перебудовує всі завдання взаємодії клієнта (підекспертного) і психодіагноста за типом соціальних завдань. Інакше кажучи, клієнт у ситуації експертизи гранично орієнтований на усвідомлення дотримання соціально схвалених форм поведінки, тобто прагне діяти правильно.

У ситуації надання психологічної допомоги взаємодія клієнта й психодіагноста будується зовсім по-іншому. Якщо психодіагност має справу із клієнтом, що вже почав формулювати своє психологічне завдання, то він зустрінеться з добрим до себе відношенням клієнта – відкритістю, спрямованістю на співробітництво. Клієнт готовий виконати всі інструкції, він вносить у них своє, уточнюючи, перепитуючи, просить ще й ще завдань. Ця ситуація різко підвищує вимоги до особистісних якостей психодіагноста, до його вміння не змішувати професійну роботу й особисті стосунки із клієнтом.

Психодіагностика, особливо практична психодіагностика - надзвичайно складна галузь практичної психології. Поки ми тільки мріємо про той час, коли наше суспільство буде готове до використань цих фахівців з урахуванням необхідної спеціалізації усередині самої практичної психодіагностики, як це є в багатьох країнах світу.

Як психодіагност одержує психологічну інформацію про клієнта?

Звичайно, усе починається зі сприйняття іншої людини й спостереження за нею у ході обстеження, де вже використовуються конкретні методи й методики. Що нам дає спостереження психодіагноста? Можна було б сказати – усе. І це буде вірно й не вірно. Вірно тому, що тіло людини, його рух, міміка й пантоміміка, тембр голосу й темп мови - все це дає велику розмаїтість психологічної інформації, тільки встигай записувати. Не вірно тому, що ця інформація може бути усвідомлена людиною, і вона буде себе подавати, представляти, замість того щоб бути собою. От і перетворюється ця інформація в інше питання: «чи завжди вона така?» Відповісти на нього необхідно, тому що в іншому разі психологічна інформація перестає бути такою.

Спостереження психодіагноста базується на його знаннях про вікову норму поведінки, які дозволяють фіксувати реальну відповідність або невідповідність від того, що він бачить при спостереженні. Класифікація фактів реального поводження клієнта дозволяє формулювати гіпотезу для рішення психологічного завдання.

Щоб обстеження дало можливість одержати достовірну інформацію, психодіагност відновлює більш широкий контекст походження симптомів, задаючи питання у вигляді клінічної бесіди.

Працюючи з методиками, психодіагност використовує не одну методику, а – батарею методик. Вибір методик не може бути довільним, він як мінімум повинен відповідати наступним вимогам:

– адекватність поставленого клієнту завдання;

– адекватність психологічної теорії, у рамках якої працює психодіагност;

– інтерпретація отриманих результатів повинна виходити з того, що певний результат може бути обумовлений різними механізмами психічної діяльності.

Таким чином, одержання психологічної інформації в роботі психодіагноста – це організація взаємодії із клієнтом, у ході якої можуть бути отримані дані, що відображають його психічну реальність у результатах спостереження, клінічної бесіди, при роботі з методиками, проінтерпретованими психологом.

Висновок

Робота психодіагноста вимагає в першу чергу знання правил проведення методик і методів. Це ті професійні навички застосування методик, які здобуваються на основі наукового знання й безпосереднього досвіду роботи з методикою, що не можуть бути включені у відрефлексоване наукове знання, тобто в нього входять такі найважливіші особистісні особливості людини, як інтуїція, індивідуальний досвід, індивідуалізований стиль мислення й інші особливості людини.

 

Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні принципи психодіагностики.

2. Основні вимоги, пропоновані до вибору психодіагностичних методик:

3. Охарактеризуйте морально-етичні норми, яки необхідно дотримуватись при проведенні психодіагностики.

4. Основні способи одержання психологічної інформації в роботі психодіагноста.

 

 

Лекція 6