Психологічна допомога в екстремальних ситуаціях

Екстрена психологічна допомога надається людям у гострому стресовому стані (ГСР), що являє собою переживання емоційної й розумової дезорганізації.

Психодіагностика, психотехніки впливу й процедура надання психологічної допомоги в екстремальних ситуаціях мають свою специфіку.

Зокрема, психодіагностика в екстремальних ситуаціях має свої особливі риси. У цих умовах через недостачу часу неможливо використовувати стандартні діагностичні процедури. Дії, у тому числі практичного психолога, визначаються планом на випадок надзвичайних обставин.

Незастосовні в багатьох екстремальних ситуаціях і звичайні методи психологічного впливу. Все залежить від цілей психологічного впливу в екстремальних ситуаціях: в одному випадку треба підтримати, допомогти; в іншому – варто припинити, наприклад, чутки, паніку; у третьому – провести переговори.

Головними принципами надання допомоги людям, які перенесли психологічну травму в результаті екстремальних ситуаціях, є:

невідкладність;

– наближеність до місця подій;

– очікування, що нормальний стан відновиться;

– простота психологічного впливу.

Правила першої допомоги для психологів:

1. У кризовій ситуації потерпілий завжди перебуває в стані психічного порушення. Це нормально. Оптимальним є середній рівень порушення. Відразу скажіть людині, що ви очікуєте від терапії і як довго протриває робота над проблемою. Надія на успіх краще, ніж страх неуспіху.

2. Не приступайте до дій відразу. Подумайте й вирішіть, яка допомога (крім психологічної) потрібна, хто з потерпілих найбільшою мірою потребує допомоги. Приділіть цьому секунд 30 при одному потерпілому, біля 5-ти хвилин – при декількох потерпілих.

3. Точно скажіть, хто ви і які функції виконуєте. Довідайтеся імена людей, які потребують допомоги. Скажіть потерпілим, що допомога незабаром прибуде, що ви про це подбаєте.

4. Обережно встановіть тілесний контакт із потерпілим. Візьміть потерпілого за руку, поплескайте його по плечу. Доторкатися до голови або інших частинах тіла не рекомендується. Займіть положення на тім же рівні, що й потерпілий. Не повертайтеся до потерпілого спиною.

5. Ніколи не обвинувачуйте потерпілого. Розповідайте, які заходи потрібно вжити для надання допомоги в його випадку.

6. Професійна компетентність заспокоює. Розповідайте про вашу кваліфікацію й досвід.

7. Дайте потерпілому повірити в його власну компетентність. Дайте йому доручення, з яким він упорається. Використовуйте це, щоб він переконався у власних здатностях, щоб у потерпілого виникло почуття самоконтролю.

8. Дайте потерпілому виговоритися. Слухайте його активно, будьте уважні до його почуттів і висловлювань.

9. Скажіть потерпілому, що ви залишитеся з ним. При розставанні знайдіть собі заміну й проінструктуйте його про те, що потрібно робити з потерпілим.

10. Залучайте людей із ближнього оточення потерпілого для надання допомоги. Інструктуйте їх і давайте їм прості доручення. Уникайте будь-яких слів, що можуть викликати в кого-небудь почуття провини.

11. Постарайтеся відгородити потерпілого від зайвої уваги й розпитів.Давайте "цікавим" конкретні завдання.

При наданні екстреної психологічної допомоги необхідно пам'ятати, що жертви стихійних лих і катастроф страждають від наступних факторів:

1. Раптовість. Лише деякі нещастя чекають, поки потенційні жертви будуть попереджені (повінь, ураган, шторм).

2. Відсутність подібного досвіду. Оскільки нещастя й катастрофи, на щастя, рідкі – люди часто вчаться переживати їх у момент стресу.

3. Тривалість. Цей фактор варіює час від часу.

4. Недолік контролю. Ніхто не в змозі контролювати події під час катастроф.

5. Горе й втрата. Жертви катастроф можуть розлучити з коханими або втратити когось із близьких; саме найгірше – це перебувати, чекаючи звісток.

 

Висновок

Психологічна служба МНС – спеціалізований підрозділ у системі МНС, основним завданням якого є забезпечення умов, що сприяють повноцінному психічному й особистісному розвитку кожного співробітника; порушення цих умов заважає своєчасній реалізації можливостей працівників і веде до необхідності психологічної корекції. Діяльність психологічної служби МНС здійснюється практичним психологом. Основні напрямки діяльності психологічної служби МНС –психопрофілактика, психодіагностика, розвиток і психокорекція, психологічне консультування.

Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні завдання та принципи роботи психологічної служби МНС.

2. Проаналізуйте основні принципи надання першої допомоги людям, які перенесли психологічну травму в результаті екстремальних ситуацій.

 

Лекція 4