Сили та засоби міліції громадської безпеки.

Запобігання, попередження злочинів та правопорушень - один із засобів вирішення завдань, які стоять перед міліцією.

Ефективність діяльності нарядів міліції передусім залежить від рівня їхньої професійної підготовки, умілого використання технічних і спеціальних засобів, тактичних методів та прийомів з охорони громадського порядку і безпеки в різних ситуаціях.

Часто у короткі терміни в складних умовах нарядам міліції доводиться приймати рішення, кваліфікувати протиправні діяння, припиняти злочини та правопорушення, забезпечувати охорону місця події тощо.

Основною формою організації охорони громадського порядку, є комплексне використання сил і засобів міліції з охорони громадського порядку відповідно до плану єдиної дислокації. Статут ППСМ зазначає, що також якості самостійна форма може застосовуватись охорона громадського порядку по зонах, патрульних дільницях, патрулювання спеціальних мобільних груп для боротьби з найпоширенішими правопорушеннями, що скоюються в громадських місцях, виставлення постійних піших постів у криміногенних місцях; використовуватись кінні наряди в лісопаркових зонах; пересувні пункти міліції у віддалених від міськьрайвідділу мікрорайонах.

Організація охорони громадського порядку в містах, мікрорайонах відбувається за планом комплексного використання сил і засобів міліції. Він розробляється на весняно-літній і осінньо-зимовий періоди, виходячи з аналізу оперативної ситуації та наявних сил і засобів.

Розглянемо основні вимоги, що висуваються до такого плану:

1. Вимога актуальності виявляється в тім, що у плані передбачено виконання першочергових заходів на певний період з урахуванням їх значимості та важливості в конкретний період часу. Відхилення від цієї вимоги може призвести до неефективного використання сил, що є у розпорядженні сил, що задіяні на охорону громадського порядку (працівників патрульно-постової служби, ДАІ, внутрішніх військ, дільничних інспекторів міліції, позаштатних дільничних інспекторів міліції, членів громадських формувань з охорони громадського порядку та інших) та засобів, нераціональних витрат часу на вирішення другорядних завдань на перевагу найбільш важливим напрямкам діяльності.

2. Вимога комплексності плану зводиться до того, що воно спрямовує рішення багатогранних завдань органів, що задіяні на охорону громадського порядку в їх тісній взаємодії між собою. Як правило, окремі розрізнені заходи, як би старанно не були продумані та підготовлені, в кінцевому рахунку, не можуть позитивно вплинути на стан оперативної обстановки, викликати позитивні зміни в її динаміці та якісній характеристиці.

3. Вимоги актуальності та комплексності плану щодо охорони громадського порядку тісно пов’язані із стабільністю (постійністю, певною тривалістю). Не зважаючи на те, що під час виконання службових обов’язків виникає багато не передбачуваних і заздалегідь незапланованих дій різного характеру, слід намагатись, щоб план роботи не підлягав частим змінам, а передбачені ним заходи виконувались якісно та своєчасно. В певній мірі це може бути можливим завдяки ретельно проведеному аналізу оперативної обстановки, яка є передумовою складання плану роботи, передбачення можливих її наслідків та, на цій основі, розробці відповідних заходів реагування.

5. Серед вимог, які висуваються до комплексного плану охорони громадського порядку, є його реальність – тобто об’єктивна можливість його виконання, що забезпечується урахуванням реальної оперативної обстановки, наявних сил та засобів, які можуть бути використані при проведенні планових заходів, а також резерву часу, який є у розпорядженні конкретного виконавця плану. На практиці в тих випадах, коли перед складанням плану не проводиться попередня всебічна аналітична робота, його реальність не забезпечується. Успішне виконання службових обов’язків, певною мірою, залежить від того, на скільки робочий план охорони громадського порядку забезпечує високу ритмічність в роботі. Тому заплановані заходи повинні закладатись у план таким чином, щоб їх обсяг не був занижений, а забезпечувалось максимально повне використання всього арсеналу сил та засобів для вирішення завдань.

6. Важливою вимогою, що висувається до плану роботи, є конкретність, що передбачає чітке та якісне формулювання заходів плану та форм їх реалізації, встановлення конкретного об’єму робіт та точних термінів виконання.

7. Успішному виконанню плану роботи сприяє своєчасність його розробки. Своєчасне складання плану дозволяє найбільш доцільно розподілити робочий час при виконанні службових обов’язків, ефективно використовувати наявні сили та засоби, концентрувати зусилля на вирішенні головних та першочергових завдань, що, в кінцевому рахунку, повинно позитивно вплинути на стан оперативної обстановки на території обслуговування.

На планування роботи впливають: рішення вищестоящих органів управління, міськрайорганів внутрішніх справ, їх структурних підрозділів; власна ініціатива осіб, залучених до охорони громадського порядку; громадська ініціатива.

Розташування нарядів здійснюється так, щоб без потреби не дублювати один одного (працівника ДАІ працівником ППСМ для забезпечення порядку на тій же території), а їхня найбільша щільність забезпечувалась у місцях, де частіше зафіксовані правопорушення. Рішення щодо розміщення нарядів на поточну добу затверджується під час приймання та передачі чергування в органі внутрішніх справ, ураховуючи оперативну ситуацію та фактори, що можуть її ускладнити. Розташування нарядів здійснюється на основі скоєних злочинів (правопорушень) за місцем і часом їх учинення з урахуванням пропозицій галузевих служб, а також необхідності щільного перекриття місць великої міграції населення, зупинок автотранспорту, житлових мікрорайонів, особливо у вечірні та нічні години.

Відповідно до наказу МВС України №513 від 21. 08. 1995 р. “Про заходи щодо вдосконалення охорони громадського порядку на вулицях та інших громадських місцях” та наказу МВС України №1089 від 20 вересня 2003 р. “Про вжиття додаткових заходів із забезпечення охорони громадського порядку на вулицях та в інших громадських місцях населених пунктів України” до несення служби з охорони громадського порядку за рахунок особистого часу залучаються всі працівники міліції органу внутрішніх справ, які прийняли присягу, із розрахунку 120 годин на кожного в рік.

Єдина дислокація маршрутів патрулювання та постів з охорони громадського порядку розробляється на весняно-літній та осінньо-зимовий періоди, виходячи з аналізу місця і часу вчинення правопорушень у громадських місцях: на вулицях, площах, у парках, у тому числі злочинів, зареєстрованих на території, що обслуговується, на основі встановлених обов'язкових норм щодобового виставлення нарядів для несення служби з охорони громадського порядку (не менше 60 % особового складу). Затверджується начальником міського, районного відділу (управління) УМВС. З урахуванням стану оперативної обстановки до плану єдиної дислокації дозволяється вносити необхідні зміни.

Кількість маршрутів патрулювання та постів у дислокації може перевищувати обов'язкові норми виставлення нарядів. У таких випадках вони поділяються на такі, що підлягають обов'язковому закриттю, і ті, що перекриваються залежно від оперативної ситуації, яка складається протягом тижня, доби.

Комплексний план (єдина дислокація) розробляється в межах території, що обслуговується (місто, район, транспортна дільниця), і включає:

5) схему міста, району, транспортної дільниці;

6) оцінювання оперативної обстановки, обов'язкові норми виставлення о/с, приблизний перелік постів і маршрутів патрулювання, у тому числі допоміжних, які підлягають перекриттю в період посилення охорони громадського порядку та здійснення маневру:

7) види нарядів, порядок взаємодії та зв'язку між ними;

8) організацію громадського порядку (його охорони) у місцях розташування установ виконання покарань, підрозділів ДСО, навчальних закладів МВС України, а також спеціальних установ міліції із залученням до патрулювання їхнього особового складу, центрів постів та їхніх меж.

Маршрути патрулів і пункти їхніх зупинок, особливості несення служби, порядок взаємодії та зв'язок між ними, а також з іншими силами органів внутрішніх справ, громадських формувань згідно з оперативною обстановкою та в обов'язковому порядку уточнюються на місцевості. Дислокація маршрутів патрулювання і постів розробляється командиром підрозділу ППСМ та затверджується відповідно начальником ГУМВС, УМВС області (міста), начальником міського, районного відділу (управління).

Рішення щодо розташування нарядів на поточну добу видаються під час заступання та здавання чергування, враховуючи оперативну ситуацію та фактори, що можуть її ускладнити.

Таким чином, комплексне використання сил та засобів міліції на підставі єдиної дислокації є основною формою охорон громадського порядку в нашій державі. Його основне призначення полягає у створенні ефективної системи реагування органів внутрішніх справ на зміни в оперативній обстановці шляхом раціонального використання наявних сил та засобів як міліції, так і інших учасників забезпечення громадського порядку.