Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Організація дільничним інспектором міліції охорони громадського порядку на адміністративній дільниці.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Результативність діяльності дільничних інспекторів міліції по запобіганню правопорушенням, що посягають на громадський порядок, здебільшого визначається тим, як налагоджена ними взаємодія зі співробітниками інших служб, підрозділів міліції громадської безпеки, приватних охоронних підприємств, громадськістю і населенням. Взаємодію дільничних інспекторів міліції з іншими суб'єктами по запобіганню правопорушенням, що посягають на громадський порядок, можна визначити, як засновану на законах і підзаконних актах, узгоджену за метою, часом і місцем діяльність рівноправних суб'єктів, спрямовану на розв'язання завдань щодо запобігання правопорушенням шляхом найбільш раціонального застосування властивих цим суб'єктам методів і засобів. Організація цієї взаємодії випливає з принципу комплексного підходу до профілактичної роботи, охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю на території дільниці обслуговування, охоплює всі напрями діяльності дільничного інспектора. Комплексний підхід до цих напрямів діяльності зумовлений характером такого явища, як правопорушення (високий рівень його стійкості, багатоаспектність причин виникнення і розвитку), необхідністю участі у вирішенні цієї проблеми всіх державних і суспільних інститутів, використання ними різних заходів суспільного і спеціального характеру, оскільки на динаміку зростання кількості правопорушень впливають такі чинники, як добробут народу, його культурний рівень, рівень свідомості тощо.[85] Така взаємодія сприяє виконанню завдань дільничного інспектора як з охорони громадського порядку, так і по інших напрямах діяльності, виключає дублювання в діяльності суб'єктів взаємодії, а також дає змогу ефективно використовувати всі сили і засоби, форми і заходи роботи. Найчастіше дільничні інспектори взаємодіють із співробітниками карного розшуку, ДСБЕЗ, патрульно-постової служби. Варто підкреслити, що побудова роботи дільничних інспекторів міліції за зональним принципом значно спрощує вирішення питань взаємодії, оскільки вони взаємодіють з оперуповноваженими карного розшуку, ДСБЕЗ, нарядами патрульно-постової служби за тим самим зональним (дільничним) принципом. Аналіз спеціальної літератури, відомчих нормативних документів і практичної діяльності дільничних інспекторів по запобіганню адміністративним правопорушенням, що посягають на громадський порядок, дає можливість виділити такі основні форми їх взаємодії з іншими службами, підрозділами міліції громадської безпеки: - спільна оцінка деліктологічної обстановки; - спільне прогнозування тенденцій розвитку, динаміки і структури правопорушень, ефективності запобігання правопорушенням, що посягають на громадський порядок; - спільне планування окремих напрямів діяльності та заходів щодо запобігання правопорушенням, які посягають на громадський порядок: - спільне проведення комплексних і спеціальних заходів щодо виявлення і усунення причин і умов, які сприяють скоєнню правопорушень, запобігання і припинення правопорушень з боку конкретних осіб; - спільна робота з охорони громадського порядку; - обмін усною і письмовою інформацією; - спільна підготовка і проведення нарад з питань підвищення ефективності роботи по запобіганню правопорушенням, що посягають на громадський порядок.[86] При спільності форм взаємодії дільничних інспекторів з іншими суб'єктами по запобіганню правопорушенням, що посягають на громадський порядок, існують деякі особливості їх прояву, зумовлені специфікою завдань, функцій служб і підрозділів, а також властивими їм формами і методами роботи.[87] Слід підкреслити, що взаємодія дільничних інспекторів зі співробітниками інших служб здійснюється з більш широкого кола проблем, ніж тільки з питань, пов'язаних із запобіганням правопорушенням, що посягають па громадський порядок. Найбільш тісно вони взаємодіють під час проведення різних рейдів, оперативно-профілактичних операцій, відпрацювання житлового сектору, тобто в тих випадках, коли за спеціально розробленими планами створюються спільні групи зі співробітників різних служб, як правило, на чолі з дільничним інспектором, оскільки припускається, що він краще за інших знає територію, яка обслуговується органом внутрішніх справ, місця можливого учинення злочинів і адміністративних правопорушень, а також осіб, що схильні до їх учинення. При проведенні таких заходів результативність роботи по запобіганню правопорушенням, що посягають на громадський порядок, значно підвищується. У звичайні ж дні взаємодія дільничних інспекторів зі співробітниками інших служб, підрозділів міліції помітно слабшає, оскільки вони намагаються передусім розв'язувати власні специфічні завдання, що стоять перед службою, підрозділом. Не випадково лише тільки 1/3 з опитаних дільничних інспекторів задоволена взаємодією з оперуповноваженим карного розшуку і менше 1/3 - з оперуповноваженим ДСБЕЗ по запобіганню правопорушенням, що посягають на громадський порядок. Вкрай рідко співробітники цих служб інформують дільничних інспекторів про факти правопорушень, що вчинюють особи, яких перевіряють на предмет причетності до злочинів, за винятком осіб, які знаходяться (формально підпадають) під гласним адміністративним наглядом. Ефективність розкриття злочинів багато в чому залежить від цілеспрямованої й організованої взаємодії дільничного інспектора з органами, що здійснюють розслідування злочинів, тим більше, що сам дільничний інспектор має повноваження у цій сфері, як представник органу дізнання.[88] Отже, під взаємодією дільничного інспектора зі слідчими й органами дізнання слід розуміти засновану на законі й скоординовану за метою, місцем і часом діяльність не підпорядкованих в адміністративному відношенні посадових осіб, що використовують свої методи і засоби для попередження, припинення, розкриття і розслідування злочинів. Варто відзначити такі форми взаємодії зі слідчими й органами дізнання: - провадження органом дізнання слідчих і розшукових дій за вказівками і дорученнями слідчого, які є обов'язковими для виконання; - сприяння слідчим у здійсненні ними слідчих дій, у тому числі здійснення приводу; - повідомлення слідчому про результати оперативно-розшукових заходів щодо встановлення осіб, які вчинили злочин. Процесуальні форми взаємодії дільничного інспектора міліції і слідчого, на відміну від організаційних форм, характеризуються наявністю відносин, врегульованих нормами кримінально-процесуального законодавства. Організаційні форми взаємодії процесуальними нормами не передбачені, проте характер, зміст і обсяг їх залежать від умов, складності розслідуваного злочину і часу, необхідного для їхнього виконання в кожній конкретній слідчій ситуації.[89] До організаційних форм взаємодії можна віднести: - спільний аналіз і обговорення інформації, що міститься в заявах і повідомленнях про злочин; - спільне чергування і виїзд у складі слідчо-оперативної групи на місце події; - забезпечення охорони місця події; - участь у розкритті злочину до приїзду слідчого і повідомлення про отримані результати; - погоджене планування і спільне обговорення слідчих і оперативно-розшукових даних при рішенні питання про порушення кримінальної справи; - взаємний обмін інформацією в процесі розкриття і розслідування злочинів; - складання загальних планів проведення слідчих і пошукових дій по конкретних кримінальних справах; - спільна діяльність у слідчо-оперативній групі, створеній душ розслідування кримінальних справ, що становлять особливу складність, і вимагають здійснення великої кількості слідчих та інших дій; - постійне вивчення дільничним інспектором як представником органу дізнання спільно зі слідчим причин і умов, що сприяють скоєнню злочинів, також структури і динаміки злочинності на адміністративній дільниці. У більшості випадків заяви громадян і повідомлення підприємств, організацій, установ про підготовку і вчинення злочинів надходять в органи внутрішніх справ безпосередньо через дільничного інспектора. За законом орган дізнання зобов'язаний приймати такі заяви і повідомлення, провадити по них перевірку і при встановленні ознак злочину порушувати кримінальну справу. Матеріали, отримані в ході попередньої перевірки дільничним інспектором, передають через начальника міськрайвідділу у слідчий підрозділ. Зміст таких матеріалів різноманітний, а обсяг - досить широкий. До них належать: заяви і повідомлення про злочин; пояснення очевидців, постраждалих та інших осіб, що мають відомості про подію злочину; протоколи оглядів місцевості, приміщення, предметів і документів; різні довідки і матеріали, а також необхідні документи від підприємств, організацій, установ, посадових осіб і громадян.[90] Об'єктивне і якісне збирання матеріалів перевірки неможливе без взаємного обміну інформацією дільничного інспектора зі слідчим, їхніх консультацій, спільного обговорення і планування заходів щодо перевірок, висування версій, визначення кола питань, які підлягають з'ясуванню за допомогою засобів, передбачених процесуальним законодавством. У стадії визначення питання про порушення кримінальної справи, віднесеного до компетенції слідчого, виникає необхідність процесуального закріплення даних про злочин, отриманих у ході проведення оперативно-розшукової діяльності. Безпосередньо оперативна інформація не може бути використана як докази. Разом з тим дані, отримані в результаті застосування оперативно-розшукових заходів, можуть мати характер доказів лише тоді, коли ці обставини будуть встановлені з джерел, передбачених кримінально-процесуальним законом, і вони будуть процесуально оформлені. Правом здійснення оперативно-розшукових заходів наділені тільки органи дізнання, в тому числі й дільничні інспектори. Слідчий же не тільки позбавлений такого права, а й не уповноважений доручати їхнє проведення органу дізнання. Орган дізнання, здійснюючи взаємодію зі слідчим, надає йому для ознайомлення матеріали, що заслуговують уваги, отримані в результаті проведення оперативно-розшукових заходів. Найбільш повно і всебічно взаємодія дільничного інспектора зі слідчим виявляється на стадії попереднього розслідування. Якщо справа знаходиться у провадженні дільничного інспектора, то взаємодія зі слідчим виражається переважно у взаємних консультаціях (наприклад, про послідовність провадження слідчих дій, їхньому змісті й процесуальному оформленні, використанні знань фахівців, застосуванні при цьому науково-технічних засобів).[91] Дільничний інспектор самостійно вирішує питання про проведення невідкладних слідчих дій і не зобов'язаний погоджувати свої дії зі слідчим. Разом з тим здається доцільним, що орган дізнання має повідомити начальника слідчого відділу (відділення) чи слідчого про порушення справи і почате провадження по ній. Інакше слідчий буде позбавлений можливості реалізувати своє право в будь-який момент почати провадження попереднього слідства. Взаємодія міліції, у тому числі дільничного інспектора зі слідчим, здійснюється в межах вимог Кримінального кодексу України. Важливим моментом в успішному розкритті й розслідуванні злочину є правильна і своєчасна організація прибуття па місце події учасників огляду, кваліфіковане його проведення. Огляду місця події повинна передувати погоджена підготовча робота дільничного інспектора зі слідчим та іншими службами органів внутрішніх справ з метою створення умов для участі в огляді оперативних працівників міліції, фахівців, понятих, осіб, покликаних сприяти в огляді, а також у забезпеченні науково-технічними засобами, транспортом, пакувальними й іншими матеріалами. В організації огляду місця події дільничний інспектор повинен установити тісний контакт і з черговою частиною органу внутрішніх справ.[92] Найбільший ефект у діяльності дільничного інспектора по запобіганню адміністративним правопорушенням дає організація взаємодії з патрульно-постовою службою міліції (ППСМ), що визначено такими обставинами: дільничні інспектори і підрозділи ППСМ знаходяться у складі міліції громадської безпеки; вони виконують спільні завдання щодо забезпечення особистої та майнової безпеки громадян, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки; порядок і форми їх взаємодії визначені нормативними документами. Організація взаємодії дільничних інспекторів з підрозділами ППСМ передбачає їх обізнаність у правовому становищі нарядів патрульно-постової служби, дислокації, маршрутах і часі роботи постів на території обслуговування, наявності у них засобів зв'язку, автомототехніки тощо. Незважаючи на те, що організатором взаємодії виступає керівник органу внутрішніх справ або міліції громадської безпеки, яким підпорядковані обидві служби, ефективність взаємодії здебільшого визначається ініціативою дільничного інспектора, оскільки за Інструкцією йому делеговано частину функцій керівника органу внутрішніх справ по організації патрульно-постової служби па дільниці обслуговування. Зокрема, він контролює несення служби патрульно-постовими нарядами на дільниці, вносить пропозиції про найбільш доцільну розстановку і використання сил і засобів, здійснює в разі потреби, по узгодженню з керівником ОВС, а за його відсутності з черговим по органу внутрішніх справ, маневрування патрульно-постовими нарядами па території дільниці. При організації взаємодії дільничний інспектор повинен враховувати особливості функціонування кожного наряду і виходити з його організаційних і тактичних можливостей. Так, найбільшою стабільністю характеризується взаємодія з нарядами стройових підрозділів ППСМ міськрайорганів внутрішніх справ. Як правило, міліціонери цих підрозділів закріплені за певними постами і маршрутами, що дає можливість дільничному інспектору упродовж відносно тривалого часу працювати з одними й тими самими співробітниками, а це позитивно впливає на результати взаємодії. Наряди дорожньо-патрульної служби, навпаки, мають, як правило, пересувні пости і маршрути з більшою протяжністю(охоплюють ряд дільниць), що різко послаблює можливості взаємодії. До основних, вироблених практикою, форм взаємодії дільничних інспекторів і нарядів ППСМ належать: взаємний обмін інформацією; спільне планування заходів; спільне виконання заходів в інтересах взаємодіючих сторін. Дільничний інспектор передає нарядам ППСМ наявну інформацію про час і місця проведення різних громадських заходів, можливі місця збору осіб, що допускають порушення громадського порядку, осіб, що потребують контролю, та ін. Здебільшого це відбувається під час інструктажів, відвідання нарядами громадського пункту охорони правопорядку, безпосередньо на постах і маршрутах. Ефективність взаємодії значно зростає за умови отримання дільничним інспектором зворотної інформації від наряду ППСМ про стан деліктологічної обстановки на дільниці. Найбільший ефект дає така форма взаємодії, як спільне патрулювання і обхід об'єктів дільничними інспекторами і нарядами ППСМ. Можна також використовувати гаку форму, як закріплення за дільничним на певний період групи міліціонерів (наприклад, для обробки дільниці, охорони громадського порядку в місцях масового відпочинку тощо). Сучасною і прогресивною формою поглиблення взаємодії дільничних інспекторів міліції з ППСМ, співробітниками інших служб органів внутрішніх справ і громадських формувань правоохоронної спрямованості є організація в містах патрульних дільниць, кордони яких визначені в межах мікрорайону (кілька дільниць, що обслуговують дільничні інспектори). Під час взаємодії дільничний інспектор бере участь в навчанні міліціонерів ППСМ. В основному це відбувається під час інструктажів, спільного патрулювання. Він роз'яснює міліціонерам форми і методи несення служби, тактику дій в різних ситуаціях. Викладене дає змогу дійти висновку про те, що під взаємодією органів внутрішніх справ з державними органами і громадськими формуваннями слід розуміти наявність між ними стійких контактів, які виникають і розвиваються з метою боротьби з правопорушеннями, зміцнення громадського порядку і забезпечення громадської безпеки.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-18; просмотров: 342; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.133.147 (0.013 с.) |