Організація дільничним інспектором міліції охорони громадського порядку на адміністративній дільниці.

Результативність діяльності дільнич­них інспекторів міліції по запобі­ганню правопорушенням, що пося­гають на громадський порядок, здебільшо­го визначається тим, як налагоджена ними взаємодія зі співробітниками інших служб, підрозділів міліції громадської безпеки, приватних охоронних підприємств, гро­мадськістю і населенням.

Взаємодію дільничних інспекторів міліції з іншими суб'єктами по запобіганню правопорушенням, що пося­гають на громадський порядок, можна ви­значити, як засновану на законах і підзаконних актах, узгоджену за метою, часом і місцем діяльність рівноправних суб'єктів, спрямовану на розв'язання завдань щодо запобігання правопорушенням шляхом най­більш раціонального застосування власти­вих цим суб'єктам методів і засобів.

Організація цієї взаємодії випливає з принципу комплексного підходу до профі­лактичної роботи, охорони громадського по­рядку і боротьби зі злочинністю на тери­торії дільниці обслуговування, охоплює всі напрями діяльності дільничного інспек­тора. Комплексний підхід до цих напрямів діяльності зумовлений характером такого явища, як правопорушення (високий рі­вень його стійкості, багатоаспектність при­чин виникнення і розвитку), необхідністю участі у вирішенні цієї проблеми всіх дер­жавних і суспільних інститутів, використан­ня ними різних заходів суспільного і спеці­ального характеру, оскільки на динаміку зростання кількості правопорушень вплива­ють такі чинники, як добробут народу, його культурний рівень, рівень свідомості тощо.[85]

Така взаємодія сприяє виконанню завда­нь дільничного інспектора як з охорони гро­мадського порядку, так і по інших напря­мах діяльності, виключає дублювання в діяльності суб'єктів взаємодії, а також дає змогу ефективно використовувати всі сили і засоби, форми і заходи роботи.

Найчастіше дільничні інспектори взаємо­діють із співробітниками карного розшуку, ДСБЕЗ, патрульно-постової служби. Вар­то підкреслити, що побудова роботи діль­ничних інспекторів міліції за зональним принципом значно спрощує вирішення пи­тань взаємодії, оскільки вони взаємодіють з оперуповноваженими карного розшуку, ДСБЕЗ, нарядами патрульно-постової служ­би за тим самим зональним (дільничним) принципом.

Аналіз спеціальної літератури, відом­чих нормативних документів і практичної діяльності дільничних інспекторів по за­побіганню адміністративним правопору­шенням, що посягають на громадський по­рядок, дає можливість виділити такі основні форми їх взаємодії з іншими службами, підрозділами міліції громадської безпеки: - спільна оцінка деліктологічної обста­новки; - спільне прогнозування тенденцій роз­витку, динаміки і структури правопорушень, ефективності запобігання правопорушенням, що посягають на громадський порядок; - спільне планування окремих напря­мів діяльності та заходів щодо запобігання правопорушенням, які посягають на гро­мадський порядок: - спільне проведення комплексних і спе­ціальних заходів щодо виявлення і усунення причин і умов, які сприяють скоєнню право­порушень, запобігання і припинення пра­вопорушень з боку конкретних осіб; - спільна робота з охорони громадського порядку; - обмін усною і письмовою інформацією; - спільна підготовка і проведення на­рад з питань підвищення ефективності ро­боти по запобіганню правопорушенням, що посягають на громадський порядок.[86]

При спільності форм взаємодії дільни­чних інспекторів з іншими суб'єктами по запобіганню правопорушенням, що пося­гають на громадський порядок, існують деякі особливості їх прояву, зумовлені специфікою завдань, функцій служб і під­розділів, а також властивими їм формами і методами роботи.[87]

Слід підкреслити, що взаємодія дільнич­них інспекторів зі співробітниками інших служб здійснюється з більш широкого кола проблем, ніж тільки з питань, пов'язаних із запобіганням правопорушенням, що по­сягають па громадський порядок. Найбільш тісно вони взаємодіють під час проведення різних рейдів, оперативно-профілактичних операцій, відпрацювання житлового секто­ру, тобто в тих випадках, коли за спе­ціально розробленими планами створюють­ся спільні групи зі співробітників різних служб, як правило, на чолі з дільничним інспектором, оскільки припускається, що він краще за інших знає територію, яка обслуговується органом внутрішніх справ, місця можливого учинення злочинів і ад­міністративних правопорушень, а також осіб, що схильні до їх учинення. При про­веденні таких заходів результативність ро­боти по запобіганню правопорушенням, що посягають на громадський порядок, значно підвищується.

У звичайні ж дні взаємодія дільничних інспекторів зі співробітниками інших служб, підрозділів міліції помітно слабшає, оскіль­ки вони намагаються передусім розв'язувати власні специфічні завдання, що стоять перед службою, підрозділом. Не випадково лише тільки 1/3 з опитаних дільничних інспекторів задоволена взаємодією з оперуповноваженим карного розшуку і менше ¹/3 - з оперуповноваженим ДСБЕЗ по запобіганню правопорушенням, що посягають на гро­мадський порядок. Вкрай рідко співробітники цих служб інформують дільничних інспекторів про факти правопорушень, що вчинюють особи, яких перевіряють на пред­мет причетності до злочинів, за винятком осіб, які знаходяться (формально підпа­дають) під гласним адміністративним наглядом.

Ефективність розкриття злочинів багато в чому залежить від цілеспрямованої й ор­ганізованої взаємодії дільничного інспек­тора з органами, що здійснюють розсліду­вання злочинів, тим більше, що сам діль­ничний інспектор має повноваження у цій сфері, як представник органу дізнання.[88]

Отже, під взаємодією дільничного інспекто­ра зі слідчими й органами дізнання слід ро­зуміти засновану на законі й скоординовану за метою, місцем і часом діяльність не підпо­рядкованих в адміністративному відношенні посадових осіб, що використовують свої методи і засоби для попередження, припи­нення, розкриття і розслідування злочинів.

Варто відзначити такі форми взаємодії зі слідчими й органами дізнання: - провадження органом дізнання слідчих і розшукових дій за вказівками і доручення­ми слідчого, які є обов'язковими для вико­нання; - сприяння слідчим у здійсненні ними слідчих дій, у тому числі здійснення приводу; - повідомлення слідчому про результати оперативно-розшукових заходів щодо вста­новлення осіб, які вчинили злочин.

Процесуальні форми взаємодії дільнич­ного інспектора міліції і слідчого, на відміну від організаційних форм, характеризуються наявністю відносин, врегульованих нормами кримінально-процесуального законодавства. Організаційні форми взаємодії процесуаль­ними нормами не передбачені, проте харак­тер, зміст і обсяг їх залежать від умов, складності розслідуваного злочину і часу, необхідного для їхнього виконання в кожній конкретній слідчій ситуації.[89]

До організаційних форм взаємодії мож­на віднести: - спільний аналіз і обговорення інфор­мації, що міститься в заявах і повідомленнях про злочин; - спільне чергування і виїзд у складі слідчо-оперативної групи на місце події; - забезпечення охорони місця події; - участь у розкритті злочину до приїзду слідчого і повідомлення про отримані ре­зультати; - погоджене планування і спільне обго­ворення слідчих і оперативно-розшукових даних при рішенні питання про порушення кримінальної справи; - взаємний обмін інформацією в про­цесі розкриття і розслідування злочинів; - складання загальних планів прове­дення слідчих і пошукових дій по конкре­тних кримінальних справах; - спільна діяльність у слідчо-оператив­ній групі, створеній душ розслідування кри­мінальних справ, що становлять особливу складність, і вимагають здійснення великої кількості слідчих та інших дій; - постійне вивчення дільничним інспе­ктором як представником органу дізнання спільно зі слідчим причин і умов, що сприя­ють скоєнню злочинів, також структури і динаміки злочинності на адміністративній дільниці.

У більшості випадків заяви громадян і повідомлення підприємств, організацій, уста­нов про підготовку і вчинення злочинів над­ходять в органи внутрішніх справ безпосе­редньо через дільничного інспектора.

За законом орган дізнання зобов'язаний приймати такі заяви і повідомлення, про­вадити по них перевірку і при встановлен­ні ознак злочину порушувати кримінальну справу. Матеріали, отримані в ході попе­редньої перевірки дільничним інспектором, передають через начальника міськрайвідділу у слідчий підрозділ. Зміст таких ма­теріалів різноманітний, а обсяг - досить широкий. До них належать: заяви і повід­омлення про злочин; пояснення очевидців, постраждалих та інших осіб, що мають відо­мості про подію злочину; протоколи оглядів місцевості, приміщення, предметів і докумен­тів; різні довідки і матеріали, а також не­обхідні документи від підприємств, органі­зацій, установ, посадових осіб і громадян.[90]

Об'єктивне і якісне збирання матеріалів перевірки неможливе без взаємного обміну інформацією дільничного інспектора зі слід­чим, їхніх консультацій, спільного обгово­рення і планування заходів щодо переві­рок, висування версій, визначення кола питань, які підлягають з'ясуванню за до­помогою засобів, передбачених процесуа­льним законодавством. У стадії визначення питання про порушення кримінальної спра­ви, віднесеного до компетенції слідчого, ви­никає необхідність процесуального закріп­лення даних про злочин, отриманих у ході проведення оперативно-розшукової діяль­ності. Безпосередньо оперативна інформа­ція не може бути використана як докази.

Разом з тим дані, отримані в результаті застосування оперативно-розшукових захо­дів, можуть мати характер доказів лише тоді, коли ці обставини будуть встановлені з джерел, передбачених кримінально-процесу­альним законом, і вони будуть процесуально оформлені. Правом здійснення оперативно-розшукових заходів наділені тільки органи дізнання, в тому числі й дільничні інспек­тори. Слідчий же не тільки позбавлений та­кого права, а й не уповноважений доручати їхнє проведення органу дізнання. Орган дізнання, здійснюючи взаємодію зі слідчим, надає йому для ознайомлення матеріали, що заслуговують уваги, отримані в результаті проведення оперативно-розшукових заходів.

Найбільш повно і всебічно взаємодія дільничного інспектора зі слідчим виявля­ється на стадії попереднього розслідування. Якщо справа знаходиться у провадженні дільничного інспектора, то взаємодія зі слід­чим виражається переважно у взаємних кон­сультаціях (наприклад, про послідовність провадження слідчих дій, їхньому змісті й процесуальному оформленні, використанні знань фахівців, застосуванні при цьому нау­ково-технічних засобів).[91]

Дільничний інспектор самостійно вирі­шує питання про проведення невідкладних слідчих дій і не зобов'язаний погоджувати свої дії зі слідчим. Разом з тим здається доцільним, що орган дізнання має повідоми­ти начальника слідчого відділу (відділення) чи слідчого про порушення справи і почате провадження по ній. Інакше слідчий буде позбавлений можливості реалізувати своє право в будь-який момент почати прова­дження попереднього слідства.

Взаємодія міліції, у тому числі дільнично­го інспектора зі слідчим, здійснюється в ме­жах вимог Кримінального кодексу України.

Важливим моментом в успішному роз­критті й розслідуванні злочину є правиль­на і своєчасна організація прибуття па місце події учасників огляду, кваліфіковане його проведення. Огляду місця події повинна передувати погоджена підготовча робота дільничного інспектора зі слідчим та ін­шими службами органів внутрішніх справ з метою створення умов для участі в огля­ді оперативних працівників міліції, фахів­ців, понятих, осіб, покликаних сприяти в огляді, а також у забезпеченні науково-технічними засобами, транспортом, паку­вальними й іншими матеріалами. В органі­зації огляду місця події дільничний інспе­ктор повинен установити тісний контакт і з черговою частиною органу внутрішніх справ.[92]

Найбільший ефект у діяльності дільни­чного інспектора по запобіганню адмініст­ративним правопорушенням дає організа­ція взаємодії з патрульно-постовою служ­бою міліції (ППСМ), що визначено таки­ми обставинами: дільничні інспектори і підрозділи ППСМ знаходяться у складі міліції громадської безпеки; вони викону­ють спільні завдання щодо забезпечення особистої та майнової безпеки громадян, охорони громадського порядку і забезпечен­ня громадської безпеки; порядок і форми їх взаємодії визначені нормативними доку­ментами.

Організація взаємодії дільничних інспек­торів з підрозділами ППСМ передбачає їх обізнаність у правовому становищі нарядів патрульно-постової служби, дислокації, мар­шрутах і часі роботи постів на території обслуговування, наявності у них засобів зв'язку, автомототехніки тощо.

Незважаючи на те, що організатором взаємодії виступає керівник органу внут­рішніх справ або міліції громадської без­пеки, яким підпорядковані обидві служби, ефективність взаємодії здебільшого визна­чається ініціативою дільничного інспекто­ра, оскільки за Інструкцією йому делего­вано частину функцій керівника органу внутрішніх справ по організації патруль­но-постової служби па дільниці обслугову­вання. Зокрема, він контролює несення служби патрульно-постовими нарядами на дільниці, вносить пропозиції про найбільш доцільну розстановку і використання сил і засобів, здійснює в разі потреби, по узго­дженню з керівником ОВС, а за його від­сутності з черговим по органу внутрішніх справ, маневрування патрульно-постовими нарядами па території дільниці.

При організації взаємодії дільничний інспектор повинен враховувати особливості функціонування кожного наряду і виходити з його організаційних і тактичних можливо­стей. Так, найбільшою стабільністю харак­теризується взаємодія з нарядами стройових підрозділів ППСМ міськрайорганів вну­трішніх справ. Як правило, міліціонери цих підрозділів закріплені за певними постами і маршрутами, що дає можливість дільни­чному інспектору упродовж відносно три­валого часу працювати з одними й тими самими співробітниками, а це позитивно впливає на результати взаємодії.

Наряди дорожньо-патрульної служби, навпаки, мають, як правило, пересувні пости і маршрути з більшою протяжністю(охоплюють ряд дільниць), що різко по­слаблює можливості взаємодії.

До основних, вироблених практикою, форм взаємодії дільничних інспекторів і нарядів ППСМ належать: взаємний обмін інформацією; спільне планування заходів; спільне виконання заходів в інтересах взаємодіючих сторін.

Дільничний інспектор передає нарядам ППСМ наявну інформацію про час і місця проведення різних громадських заходів, можливі місця збору осіб, що допускають порушення громадського порядку, осіб, що потребують контролю, та ін. Здебільшого це відбувається під час інструктажів, відвідання нарядами громадського пункту охорони правопорядку, безпосередньо на постах і маршрутах. Ефективність взаємодії значно зростає за умови отримання дільничним інспектором зворотної інформації від на­ряду ППСМ про стан деліктологічної об­становки на дільниці. Найбільший ефект дає така форма вза­ємодії, як спільне патрулювання і обхід об'єктів дільничними інспекторами і наря­дами ППСМ. Можна також використовува­ти гаку форму, як закріплення за дільнич­ним на певний період групи міліціонерів (наприклад, для обробки дільниці, охорони громадського порядку в місцях масового відпочинку тощо). Сучасною і прогресивною формою поглиблення взаємодії дільничних інспекторів міліції з ППСМ, співробітника­ми інших служб органів внутрішніх справ і громадських формувань правоохоронної спрямованості є організація в містах пат­рульних дільниць, кордони яких визначені в межах мікрорайону (кілька дільниць, що обслуговують дільничні інспектори). Під час взаємодії дільничний інспектор бере участь в навчанні міліціонерів ППСМ. В основному це відбувається під час інструктажів, спільного патрулювання. Він роз'яс­нює міліціонерам форми і методи несення служби, тактику дій в різних ситуаціях.

Викладене дає змогу дійти висновку про те, що під взаємодією органів внутрі­шніх справ з державними органами і громадськими формуваннями слід ро­зуміти наявність між ними стійких кон­тактів, які виникають і розвиваються з метою боротьби з правопорушеннями, зміцнення громадського порядку і за­безпечення громадської безпеки.