Скасування і повторення операцій

Редактор Word дає змогу скасувати раніше виконані дії. Зокрема, можна скасувати будь-яку операцію редагування, включаючи вилучення, вирізування, копіювання і вставлення тексту. Для цього використовують видозмінену команду Отменить із меню Правка, в якій завжди відображається остання з виконаних дій. Якщо, наприклад, було вилучено фрагмент тексту, то в меню з'явиться опис-команда Отменить удаление; якщо фрагмент уставлявся — команда Отменить вставку из буфера і т. д. Щойно виконану операцію можна скасувати за допомогою клавіш <Ctrl+я> або клацанням мишею на стрілці кнопки («Отменить»). Розкривши перелік уже виконаних операцій-команд зазначеної кнопки, можна вибрати будь-яку — і скасувати.

Повторення скасованих операцій-команд виконують натисненням на клавіші <Ctrl+H>, клацанням мишею на кнопці-піктограмі («Вернуть») або командою Правка—Повторить.

 

Практична робота № 2

Тема. Створення і збереження документів у текстовому процесорі Word.

Мета

Уміти підготувати програму-редактор до роботи і створювати найпростіший текстовий документ.

План

1. Ознайомлення з вікном прогрими і основного меню.

2. Налаштовування редактора. Діалогові вікна.

3. Введення тексту.

4. Збереження документа на диску.

5. Виправлення помилок і вихід з редактора.

 

Теоретичні відомості

Текстовий редактор Word можна запустити декількома способами: за допомогою ярлика програми чи документа, офісної панелі, пункту Програми головного меню.

Розгляньте основне меню програми. Командами Файл → Відкрити відкривають існуючий документ, а Файл → Новий — створюють новий. Відкриється вікно текстового редактора, що міститиме вікно документа з назвою, - наприклад Документ1.

Вікно програми складається з:

§ рядка, в якому є назви програми і документа та кнопки керування вікном програми;

§ рядка основного меню з кнопками керування вікном документа;

§ панелей інструментів і лінійки, якщо вони ввімкнені;

§ робочого поля документа зі смугами прокручування і кнопка­ми задання вигляду документа (у лівому нижньому куті);

§ рядка статусу, що містить деякі відомості про поточну сторінку документа.

Налаштування редактора. Наявність у робочому полі І-подібного (текстового) курсору дає змогу вводити текст. Однак часто перед першим сеансом користувач готує середовище до роботи. За допомогою команд основного меню або кнопок панелей інструментів він може задати потрібні параметри (режими) функціонування програми. Найчастіше виконують такі підготовчі дії:

• вмикають панелі інструментів і лінійку (ВИГЛЯД);

• задають параметри сторінки: її розмір і поля (Файл => Параметри сторінки);

• вибирають вигляд документа (Вигляд);

• задають розмір абзацного відступу;

• задають назву шрифту, розмір символів, спосіб вирівню­вання тексту тощо;

• вмикають чи вимикають засоби автоматичного перевірян­ня правопису;

• присвоюють паролі документу, якщо його треба захистити.

Перш за все варто ввімкнути лінійку, а також увімкнути потрібні і вимкнути зайві панелі інструментів. Увімкнути чи вимкнути панелі інструментів можна за допомогою команди Панелі інструментів з пункту основного меню Вигляд. Найчастіше корис­туються такими панелями: Стандартна, Форматування, Рисування.

Підсвічена (натиснена) кнопка на панелі чи в меню відповідає увімкненому режиму, а сіра (ненатиснена) — вимкненому.

Є декілька способів відображення документа на екрані (пункт Вигляд): звичайний, електронний, розмічений, структурований, головний документ. Для введення тексту задають звичайний

або розмічений вигляд. Зручним для перегляду документа є електронний вигляд — документ побачитетаким, яким він буде на Web-сторінці. Для перегляду заголовків великого документа (звіт, книжка тощо) призначені режими Структура і Головний документ.

Лінійку вмикають (команда Лінійка), щоб простежити загоризонтальними і вертикальними розмірами робочого поля сторінки, задати відступ тексту від лівого краю поля (нижній лівий трикутник), відступ від правого краю - (нижній правий трикутник), абзацний відступ у першому (верхній трикутник), позиції і види табуляції (до лівого краю, до правого краю, до центру, відносно десяткової крапки) тощо. Відступи у поточному абзаці чи вибраному тексті регулюють перетягуючи на лінійці трикутники і символи табуляції мишею. Інші параметри функціонування програми задають на закладці діалогового вікна команди Параметри, що є у пункті Сервіс.

Елементами діалогового вікна є закладки, текстові поля, кнопки, поля-списки, поля-лічильники, вимикачі, радіокнопки тощо. Розглянемо правила роботи користувача з діалоговими вікнами (вони для Windows-программ однакові).

Щоб розгорнути закладку, на її назві треба клацнути мишею. Не натискайте внизу на кнопку OK (чи готово), доки не переглянете усі потрібні закладки, бо завчасно закриєте діалогове вікно.

У текстове поле вводять текст. Для цього треба клацнути у ньому, щоб з'явився І-подібний курсор.

Якщо праворуч від поля списку є кнопка то клацнувши на ній, отримаємо список назв чи дії, з якого можна вибрати потрібну. Якщо у полі лічильника є число, а поруч дві кнопки штовхачі то клацаючи над ними, можна збільшитиабо зменшити значення цього числа.

Параметр (режим) може бути або заданий(увімкнений) або незаданий (вимкнений). Параметри згруповані на закладках за призначенням і бувають незалежні.

Для ввімкнення чи вимкнення параметра треба клацнути у полі його вимикача (прямокутник ڤ, це незалежний параметр), чи радіокнопки (кружечок О, залежний параметр).

Незалежні параметри з деякої групи можуть бути задані одночасно. Ввімкнений режим буде позначений пташкою у прямокутнику. Серед залежних режимів - увімкненим може бути тільки один. Він зображається чорним кружечком у колі.

Якщо деякі параметри та режими треба, задати не лише для поточного, але й для документів, яві створюватимуться у майбутньому, то потрібно натиснути на кнопку За замовчуванням (якщо є така кнопка). Відмовитися від щойно зроблених змін у діалого­вому вікні можна натиснувши на кнопку ВІДМІНИТИ.

Задавши чи перевіривши значення параметрів, закрийте діалогове вікно. Лише після закриття діалоговоговікна можна продовжити роботу.

Увімкнувши панелі інструментів та лінійку(якщо вони були вимкнені), задавши та перевіривши значення параметрів, можна вводити текст. Нагадаємо основні правила введення текстів, які були описані у першій практичній роботі:

• не натискайте на клавішу вводу для переходу на новий рядок;

• не натискайте на клавішу пропуск длястворення абзацних відступів і центрування тексту;

• не натискайте на клавішу Ваck space, щоб перемістити курсор до позиції з помилкою;

• щоб отримати велику букву, натиснітьна клавішуShift;

• стежте, щоб не була натиснена клавіша Сарs Lоск, інакше усі букви будуть великими;

• пам'ятайте, що наступний абзац (після натискання на клавішу вводу) успадковує вигляд (інакшекажуть: стиль) попереднього.

Розглянемо найважливіші дії,які можна виконати над текстовим документом. За допомогою команд з пункту Файл чи кнопок стандартної панелі інструментів, що їх дублюють, можна:

§ створити новий (Створити новий, Ctrl+N).

§ відкрити старий (Відкрити, Ctrl+O),

§ зберегти на диску (Зберегти),

§ зберегти з новою назвою (Зберегти як...),

§ закрити (Закрити),

§ друкувати (Друкувати, Сtrl+Р),

§ задати параметри сторінки (Параметри сторінки) тощо.

Щоб надрукувати документ, потрібно виконати команду Друкувати з меню Файл, або натиснути на комбінацію Ctrl + P або на кнопку з зображенням принтера на стандартній панелі. У діалоговому вікні Друк слід задати тип принтера, обсяг матеріалу:

Одна сторінка, всі сторінки, сторінки з заданими номерами, лише відокремлений фрагмент, кількість копій, якість друку, додаткові параметри у разі потреби.

Закінчити роботу з редактором можна або засобами пунктів меню Файл → Вийти, або закривши всі вікна (.Alt+F4). Під час, зберігання файлу стежте, щоб файл був збережений не в будь-якій папці, а в папці, призначеній для даного документа. Для цього під час виконання команди Зберегти як... потрібно відкрити список Папка і вибрати у ньому потрібну папку на заданому диску.

Хід роботи