Техніка роботи з вікнами . Піктограми меню. Робоча зона вікна., лінійка прокрутки. Настроювання середовища користувача текстового процесора.

Обробка документів: набір текстів, виправлення помилок, виділення фрагментів текстів та операції над ними.

Форматування тексту.

Перегляд і друк документів.

 

Техніка роботи з вікнами. Піктограми меню. Робоча зона вікна., лінійка прокрутки. Настроювання середовища користувача текстового процесора.

Після вмикання комп'ютера і введення відповідного пароля автоматично завантажується ОС Windows. Клацанням мишею на кнопці «Пуск» на екран викликають головне меню системи, у якому вибирають каскадне меню Программы, а потім — його пункт Microsoft Word.Як альтернативний варіант завантаження можна активізувати кнопку-піктограму із символом «W».

Після завантаження редактора на екрані монітора з'являються його основне вікно і невеличке вікно з текстом та фігуркою помічника-гіда. Останнє можна закрити, клацнувши мишею на його кнопці «Закрыть».

Вікно текстового редактора Word.

У верхній частині вікна текстового редактора Word розміщуються рядок заголовка, головне меню, панелі інструментів і горизонтальна лінійка форматування; у нижній — горизонтальна смуга прокручування та рядок стану системи; у правій — вертикальна смуга прокручування; у центрі — робоча ділянка вікна, а в лівій частині — вертикальна лінійка форматування. Більшість із перерахованих об'єктів можна вмикати або вимикати (рис. 1).

 

 

Рис.1. Вікно текстового редактора Word

Word підтримує однодокументний інтерфейс SDI (Single Document Interface). Кожний відкритий word-документ має свій значок на панелі задач Windows, що значно спрощеє процедуру перемикання відкритих файлів-документів.

Рядок заголовка. Містить кнопку системного меню Word — , назву програми (Microsoft Word), назву поточного файла, наприклад: Документ 2, Частина1_1, Lec1_10 і т. д. Крім того, тут є стандартні кнопки вікна Windows: — згортання, — відновлення та — закриття вікна редактора Word.

Головне меню Word. Воно має дев'ять спадних меню:

Файл, Правка, Вид, Вставка, Формат, Сервис, Таблица, Окно і Справка. Кожне меню виконує відповідні функції, має кілька команд керування роботою редактора і відкривається за допомогою миші або натисненням на клавішу <Alt> разом із клавішею літери, підкресленої в імені меню, наприклад <А1t+ф>, <Alt+П> і т. ін.

Кількість команд у меню та його склад у процесі роботи з документами постійно змінюються. В меню можна показати всі, тільки основні команди або команди, що найчастіше використовуються.

Можна також встановити спосіб виведення меню:

«Нет», «Разветвление», «Соскальзывание», «Случайный выбор». Перший спосіб — стандартний. Після вибору другого способу меню розгортається згори вниз, а третього — починаючи з лівого верхнього кута. Четвертим способом меню відкривається по-різному.

Панелі інструментів. Це групи кнопок-піктограм, за допомогою яких здійснюється швидший і наочніший вибір та виконання команд. У Word використовується кілька системних панелей інструментів: «Стандартная», «Форматирование», «Таблицы и границы», «Автотекст», «Формы», «Рисование», «Элементы управления», «WordArt» та ін.

Крім традиційних панелей інструментів. Word 2000 містить низку інших вбудованих панелей («Буфер обмена», «Visual Basic», «Web» «Web-компоненты» таін.) і на­дає користувачеві змогу їх модифікувати чи створити влас­ні. Система здатна настроюватися автоматично. Таку мож­ливість їй варто надати до втручання користувача. Будь-який елемент із головного меню або окремі команди можна пересилати на панель інструментів і в такий спосіб об'єднувати в одному місці всі засоби, необхідні для роз­в'язання конкретної задачі.

Як правило, на екран викликають тільки дві панелі інструментів: «Стандартная» і «Форматирование».Пер ­ ша (табл. 1) містить кнопки виконання основних ко­манд Word (створення, відкривання, збереження і друку­вання, редагування документа тощо), друга (табл. 2) — кнопки основних функцій форматування (вибір стилю до­кумента, типу, розмірів і накреслення шрифту, способу ви­рівнювання тексту тощо).

 

Таблиця 1