КОНТРОЛЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

КОНТРОЛЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА



Контроль — це процес визначення, оцінки та інфор­мування про співвідношення фактичних показників (результатів реалізації планових рішень) і їх планових значень. Основними складовими контролю є:

— констатація дійсних (фактичних) значень параметрів;

— порівняння дійсних значень із плановими;

— визначення величини та причин відхилень (аналіз відхилень);

— визначення заходів для виправлення відхилень;

— формування висновків та звіту.

Процес контролю включає визначення його концепції, мети (правильності, регулярності, ефективності чи раціональності дій), об'єктів (методи, результати, показники, потенціали тощо), контрольованих норм, контролерів (внутрішніх чи зовнішніх), методів, обсягів (повний чи вибірковий), точок контролю, ваго­мості рішень, прийнятності допусків та похибок, ідентифікації причин відхилень, способів їх оцінки, формулювання пропози­цій тощо.

Контроль маркетингової діяльності підприємства — це дослі­дження сукупності маркетингових дій, умов, зв'язків і резуль­татів з метою з'ясування міри ефективності діяльності підпри­ємства для досягнення маркетингових цілей. Він має сприяти такому:

—досягненню успіху і підвищенню продуктивності (контроль якості продукції, процесів реклами, розподілу, збуту тощо);

—дотриманню умовних обмежень (контроль річного балансу, бюджетів на рекламу, розподіл тощо).

Контроль маркетингової діяльності підприємства поширюєть­ся на виконання річних планів збуту, прибутковості та ефектив­ності маркетингових заходів.

Контроль річних планів збуту проводиться за окремими пока­зниками:

— товарооборот окремих видів продукції (Qi):

де qi — обсяг товарообороту i-Ї продукції підприємства за рік (квартал, місяць);

рі — відпускна ціна i-Ї продукції;

валовий товарооборот (Q):

де п — кількість позицій продукції підприємства;

—структура товарообороту підприємства в регіональному та асортиментному розрізі, за формами власності, галузевою належ­ністю та обсягами замовлень споживачів;

— частка товарообороту i-го товару підприємства в i-му регі­ оні (галузі, групі споживачів).

Контроль ефективності маркетингових заходів може здійсню­ватись за такими показниками:

— зростання ринку (Р):

де Q3 — обсяги продажу продукції підприємства у звітному році (періоді);

Q — обсяги продажу продукції підприємства в попередньо­му році (періоді);

частка ринку (Qn):

де Qt — обсяг товарообороту i-Ї продукції підприємства на дано­му ринку;

Q3. — загальні обсяги продажу i-Ї продукції всіма постачаль­никами на даному ринку;

— продуктивність маркетингу (П):

де Q — валовий товарооборот підприємства;

К — кількість працівників маркетингової служби;

динаміка замовлень (К3):

де Q n — кількість (обсяги) замовлень поточного періоду;

Q nn — кількість (обсяги) замовлень попереднього аналогіч­ного періоду;

— середня величина замовлень (Зс):

Де Q3 — загальний обсяг замовлень;

Кс — кількість споживачів;

— структура та динаміка споживачів (клієнтів) підприємства (частки старих та нових споживачів (клієнтів) підприємства в їх­ ній загальній кількості в поточний період та проти попереднього періоду;

якість обслуговування споживачів (Кя):

де Кр — кількість рекламацій у вартісному виразі;

— Q - ефективність рекламних витрат (Кр):

де Рв — сума рекламних витрат;

цінова перевага (Ку):

де Рф — середня ціна продукції підприємства;

Рк — середня ціна продукції конкурента;

коефіцієнт знижок (К3):

швидкість обороту товарних запасів (V3):

де Зб — балансова величина товарних запасів (середньорічна ва­ртість товарних запасів);

тривалість обороту товарних запасів (Т):

коефіцієнт продажу нових товарів (Кн):

де Qn — обсяги продажу нових товарів.

Контроль прибутковості здійснюється за такими показни­ками:

валовий прибуток (Пв):

де С — собівартість реалізованих товарів;

чистий прибуток (Пч):

де В — витрати на виробництво та реалізацію продукції;

коефіцієнт валового прибутку (Кв):

де Д — виторг від реалізації товарів;

коефіцієнт чистого прибутку (Кч):

Крім цього, контролюється прибутковість товарів у розрізі їх асортименту, регіонів, споживачів, каналів розподілу тощо.

Завдання для самоконтролю

1. Назвіть та поясніть принципи організації ефективних маркетин­гових структур на підприємстві.

2. Назвіть основні етапи процесу створення маркетингових органі­заційних структур на підприємстві.

3. Назвіть та прокоментуйте можливі концепції організації марке­тингу на підприємстві.

4. Назвіть та поясніть сутність моделей побудови відділу маркетин­гу на підприємстві, указавши їх переваги та недоліки.

5. Поясніть сутність матричної моделі побудови відділу маркетингу.

6. Назвіть та охарактеризуйте сутність тимчасових маркетингових структур.

7. Назвіть та охарактеризуйте підходи до розподілу функцій між виконавцями у відділі маркетингу.

8. Назвіть вимоги до працівників відділу маркетингу.

9. На які запитання слід відповісти, щоб з'ясувати раціональність створеної на підприємстві організації маркетингу.

10. Назвіть основні складові контролю маркетингової діяльності під­приємства.

11. У чому полягає процес контролю маркетингової діяльності під­приємства?

12. За якими показниками контролюються плани збуту?

13. За якими показниками контролюється ефективність маркетинго­вих заходів?

14. За якими показниками контролюється прибутковість?


Контрольний тест з дисципліни «Маркетинг»

1. Двоєдиною метою маркетингу є:

а) орієнтація на прибуток і конкурентні переваги підприємства;

б) задоволення потреб споживачів і забезпечення прибутку підпри­ ємства;

в) задоволення потреб споживачів і забезпечення перемоги в конку­ рентній боротьбі.

2. Найважливішою передумовою успішного маркетингу є:

а) вивчення і формування споживчих запитів та переваг;

б) організація відділу маркетингу;

в) організація та планування ефективної системи збуту.

3. Використання виробничої концепції маркетингу можливе на ринку, де:

а) попит перевищує пропонування;

б) пропонування перевищує попит;

в) співвідношення попиту і пропонування не має жодного значення.

4. Уявлення про те, що товари «продаватимуть себе самі», властиве такій концепції маркетингу:

а) виробничій;

б) товарній;

в) збутовій.

це результат реалізації

5. Формування ринку споживачів заходів концепції маркетингу:

а) товарної;

б) суто маркетингової;

в) виробничої.

6. Ринковим орієнтиром товарної концепції маркетингу є:

а) попит;

б) запит;

в) потреби.

7. Ринковим орієнтиром збутової концепції маркетингу є:

а) попит;

б) запит;

в) потреби.

8. Зміна орієнтації підприємницької діяльності характерна для концепції маркетингу:

а) товарної;

б) збутової;

в) управлінської.

 

9. Принцип «збут того, що продукується підприємством» характерний для концепції маркетингу:

а) товарної;

б) управлінської;

в) сучасної.

10. Система «виробництвозбут», як основний центр уваги, характерна для концепції:

а) збутової;

б) управлінської;

в) сучасної.

11. Ринковим орієнтиром сучасної концепції маркетингу є:

а) попит;

б) запити;

в) потреби.

12. Основним центром уваги сучасної концепції маркетингу є система:

а) «виробництво—збут»;

б) «виробництво—ринок»;

в) «підприємство—ринок».

13. Термін «передекономічне походження потреб» означає те, що вони:

а) не залежать від природи людини;

б) визначаються природою людини;

в) залежать від волі чи бажання підприємця.

14. Підприємець не може вплинути на потреби:

а) активні;

б) стимульовані;

в) рефлекторні.

15. Згідно з теорією А. Маслоу всі потреби поділяються на:

а) дві категорії та п'ять рівнів;

б) два рівні та п'ять категорій;

в) два рівні та дві категорії.

16. Визначення мети і бажаного кінцевого стану це цін­ ності:

а) термінальні;

б) інструментальні;

в) соціальні.

 

17. Функціональні цінності це корисність блага:

а) обумовлена його асоціюванням з певною соціальною групою;

б) обумовлена його здатністю відігравати певну утилітарну чи фізи­ чну роль;

в) обумовлена його здатністю пробуджувати певні почуття чи ефек­ тивну реакцію.

18. Корисність блага, обумовлена специфічною ситуацією то­ го, хто здійснює вибір, є цінністю:

а) соціальною;

б) умовною;

в) епістемічною.

19. Побажання споживачів це:

а) зовнішня форма виявлення потреб;

б) специфічний стан споживачів;

в) загальні переконання споживачів.

20. Побажання споживачів з урахуванням їхньої купівельної спроможності це:

а) запити;

б) попит;

в) специфічний стан споживачів.

21. З погляду маркетингу ажіотажний попит є:

а) небажаним;

б) бажаним;

в) ефективним.

22. Попит на товари, яких нема на ринку, називається:

а) латентним;

б) безвартісним;

в) креативним.

 

23. Латентний це попит, який

а) зароджується;

б) зменшується;

в) зростає.

24. Основними особливостями послуги є:

а) нематеріальність, якісна незмінність, неможливість зберігання, невіддільність від постачальника;

б) нематеріальність, зміна якості в часі, невіддільність від постача­ льника, неможливість зберігання;

в) нематеріальність, неможливість нагромадження запасів, якісна несталість, неможливість зберігання.

 

25. Вартість це комплексне поняття, яке включає:

а) споживчу вартість і ціну;

б) ціну і вартість споживання;

в) споживчу вартість і вартість споживання.

26. Два типи задоволення від товару це:

а) функціональне і психологічне задоволення;

б) функціональне й естетичне задоволення;

в) функціональне й комерційне задоволення.

27. Для здійснення процесу обміну необхідні три умови:

а) домовленість щодо вартості предмета; комунікація сторін, пере- дання цінностей;

б) домовленість щодо цінності предмета, комунікація сторін, пере- дання цінностей;

в) домовленість щодо ціни предмета, комунікація сторін, передання цінностей.

28. Традиційними блоками інструментів «маркетингової су­ міші» є:

а) продукт, ціна, комунікації, збут;

б) розподіл, ціна, продукт, реклама;

в) продукт, розподіл, ціноутворення, просування.

29. Суттєвим додатковим елементом «маркетингової сумі­ ші» в промисловому маркетингу є:

а) матеріальні свідоцтва;

б) споживачі;

в) тривалі стосунки із привілейованими споживачами.

30. Ринком покупців називають ринок, де:

а) попит більший за пропонування;

б) попит менший за пропонування;

в) попит дорівнює пропонуванню.

31. Цільовий ринок підприємства це ринок:

а) споживачі якого можуть скористатися продукцією підприємства;

б) на якому підприємство реалізує свою продукцію;

в) потреби і запити споживачів якого якнайліпше відповідають мо­ жливостям підприємства щодо їх задоволення.

32. Просування товарів виробничо-технічного призначення передбачає зосередження особливої уваги на:

а) рекламі;

б) пропаганді;

в) особистому продажу.

 

33. Тактичний маркетинг передбачає розроблення та реаліза­ цію конкретних програм діяльності підприємства на період до:

а) двох років;

б) п'яти років;

в) десяти років.

34. Диференційований маркетинг виходить з того засадничо- го принципу, що будь-який бізнес має:

а) глобальний характер;

б) локальний характер;

в) стандартний характер.

35. Негативний попит потребує використання підходів і ме­
тодів маркетингу:

а) конверсійного;

б) стимулювального;

в) тактичного.

36. Надання товару нових характеристик, рекламування, про­ понування товару іншим групам споживачів це інструменти маркетингу:

а) розвивального;

б) підтримувального;

в) стимулювального.

37. Демаркетинг це система дій за умов:

а) ажіотажного попиту;

б) негативного попиту;

в) попиту, що постійно зменшується.

38. Маркетинг, що спрямовує діяльність підприємства на конкретний сегмент ринку, це:

а) інтегрований маркетинг;

б) споживчий маркетинг;

в) диференційований маркетинг.

39. Надання товару ринкової новизни, репозиціювання це інструменти:

а) ремаркетингу;

б) демаркетингу;

в) синхромаркетингу.

40. Ідентифікація як проблем, так і можливостей підприємс­ тва посісти конкурентну позицію на конкретному ринку це:

а) мета маркетингових досліджень;

б) предмет маркетингових досліджень;

в) об'єкт маркетингових досліджень.

41. Формування загальних уявлень про аспекти та проблеми маркетингової діяльності це мета:

а) польових досліджень;

б) кабінетних досліджень;

в) пілотних досліджень.

42. Метод фокус-груп передбачає:

а) регулярне спілкування тією самою чітко визначеною групою споживачів;

б) спілкування з представниками інших підприємств;

в) невимушене спілкування з невеликою групою споживачів.

43. Вихідним моментом процесу маркетингових досліджень є:

а) формулювання цілей та завдань маркетингових досліджень;

б) визначення проблеми;

в) збирання та систематизація інформації.

44. Швидкість збирання інформації, невисока вартість, від­ носна простота це переваги:

а) кабінетних досліджень;

б) польових досліджень;

в) панельних досліджень.

45. У процесі маркетингових досліджень найбільше часу і ко­ штів витрачається на етапі:

а) аналізу інформації;

б) збирання та систематизації інформації;

в) визначення проблеми.

46. Для прийняття стратегічних рішень із стратегічних на­ прямків розвитку підприємства можуть створюватись:

а) тимчасові консультативні групи;

б)венчурні групи;

в) проблемні групи.

47. Найціннішою для маркетингових досліджень є інфор­ мація:

а) первинна;

б) вторинна;

в) макропланова.

48. Можливість аналізу неусвідомленої поведінки об'єкта до­ слідження забезпечує:

а) опитування;

б) спостереження;

в) моделювання.

49. Найбільш швидко можна провести опитування за допомогою:

а) поштових відправлень;

б) особистих контактів;

в) телефонних дзвінків.

50. Скільки підсистем налічують маркетингові інформаційні системи?

A. Три.

Б. Чотири.

B. Шість.

51. Який метод маркетингових досліджень використовується за недостатності інформації або неможливості її збирання та узагальнення?

A. Метод ділових контактів. Б. Метод фокус-груп.

B. Метод пробного продажу.

52. З чого починають збирання інформації?

A. Зі збору первинної інформації. Б. Зі збору вторинної інформації.

B. З опитувань споживачів.

 

53. Що являє собою експеримент як метод збирання інфор­ мації?

A. Вивчення і фіксування поведінки суб'єктів.

Б. Відтворення дії маркетингових чинників за допомогою математи­чних моделей.

B. Одержання інформації про взаємозв'язки між залежними і неза­ лежними змінними.

54. Обсяги продажу товарів у даний час конкретній групі споживачів це:

а) реальна місткість ринку;

б) потенційна місткість ринку;

в) ринковий потенціал.

 

55. Для визначення місткості ринку може бути використане:

а) ринкове сегментування;

б) ринкове агрегування;

в) обидва названі вище підходи.

56. Місткість ринку це величина:

а) постійна;

б) змінна;

в) не прогнозована.

57. Що саме розраховують за формулою Q = £ Пі qi p. ?

A. Потенційну місткість ринку. Б. Реальну місткість ринку.

B. Ринок проникнення.

58. Вихідним моментом прийняття рішення про купівлю є:

а) розуміння проблеми;

б) пошук інформації;

в) оцінка альтернатив.

59. Рутинний процес прийняття рішень про купівлю має місце в разі придбання:

а) товарів високої якості;

б) товарів середньої якості;

в) дешевих товарів.

60. Метод інтроспекції полягає в:

а) опитуванні споживачів про те, як вони уявляють собі ідеальний процес купівлі;

б) спробі поставити себе на місце покупця;

в) опитуванні споживачів про те, що сприяло прийняттю ними рі­ шення придбати товар у минулому.

61. Сукупність людей, які можуть впливати на позицію індиві­ да, особистості, яких розглядають як основу для самооцінки, це:

а) соціальні пласти;

б) референті групи;

в) субкультурні підгрупи.

62. Згідно з теорією М. Портера конкурентне середовище формується взаємодією:

а) чотирьох сил;

б) п'яти сил;

в) шести сил.

63. Конкуренція між:різними товарами, які задовольняють ту саму потребу, називається:

а) функціональною;

б) предметною;

в) видовою.

64. Конкуренція між: ідентичними товарами має назву:

а) функціональна;

б) предметна;

в) видова.

65. Маркетингова товарна політика включає:

а) планування нових товарів, модифікування та обслуговування то­ варів;

б) розроблення, модифікування та елімінування товарів;

в) розроблення, обслуговування та елімінування товарів.

66. Концепція товару за Ф. Котлером включає:

а) три рівні;

б) чотири рівні;

в) п'ять рівнів.

67. Згідно з концепцією життєвого циклу товару прибуток від його реалізації можливий на етапі:

а) дослідження та розроблення товару;

б) запровадження товару на ринок;

в) розширення ринку збуту.

68. Концепцію конкурентоспроможності товару (К) у найза- гальнішому вигляді можна виразити так:

а) К = ціна споживання/споживчий ефект —> min;

б) К = ціна споживання/споживчий ефект —> max;

в) К = споживчий ефект/споживання —» min.

69. Згідно з маркетинговою концепцією товару головним його атрибутом є:

а) якість;

б) функціональні характеристики;

в) корисність.

70. Визначення того, наскільки корисним буде товар для спо­ живача, його основної ідеї та мети використання, це плану­ вання товару:

а) в узагальненому вигляді;

б) у конкретному вигляді;

в) у розширеному вигляді.

71. Вихідним моментом процесу планування нових товарів є: а)розроблення ідей;

б) визначення мети розроблення нової продукції;

в) розроблення стратегії маркетингу.

72. Ідея нового товару відкидається, якщо місткість майбу­ тнього ринку для нього:

а) є значною, але постійно зменшується;

б) є незначною, але постійно збільшується;

в) перевищує значення точки прибутковості.

73. Ідею нового товару треба виражати зрозумілими та зна­ чущими для споживача поняттями на етапі:

а) розроблення стратегії маркетингу;

б) розроблення продукції;

в) розроблення та перевірки задуму товару.

74. Схвальне ставлення споживачів до концепції нового това­ ру з 'ясовується на етапі:

а) оцінки та відбору ідей;

б) розроблення і перевірки задуму;

в) розроблення стратегії маркетингу.

75. Позиціювання товарів це:

а) сегментування ринку;

б) знаходження оригінальної позиції для товару на ринку;

в) визначення міри сприйняття товару споживачами.

76. Криві графіка життєвого циклу продукції вказують на зміни:

а) доходів і обсягів збуту;

б) прибутку та доходів;

в) прибутку та витрат.

77. Логічно відповідною концепції життєвого циклу товару буде така послідовність зміни характеру реклами:

а) інформувальна, переконувальна, нагадувальна, мінімальна;

б) інформувальна, нагадувальна, переконувальна, мінімальна;

в) інформувальна, мінімальна, переконувальна, нагадувальна.

78. «Візитною карткою» будь-якого товару є:

а) товарна марка;

б)упаковка;

в) етикетка.

79. Головною причиною несприпняття нових товарів ринком уважається:

а) несуттєвість їх відмін від товарів уже наявних на ринку;

б) висока ціна;

в) помилки в позиціюванні.

80. Сукупність усіх товарних одиниць, яку пропонує ринку конкретний продавець, це:

а) продуктова лінія;

б) товарна номенклатура;

в) товарний асортимент.

81. Доповнення існуючих продуктових ліній новими товара­ ми це:

а) модифікування;

б) диференціація;

в) диверсифікація.

82. Перцепційна карта використовується для: а)генерування ідей;

б) позиціювання нових товарів;

в) з'ясування запитів споживачів.

83. Венчурна група це:

а) група спеціалістів, яка створюється для розроблення нової про­ дукції;

б) структурний підрозділ відділу маркетингу;

в) група, яка розробляє рекламні звернення.

84. Методи «збирання врожаю», «видоювання», «концентра­ ції зусиль» це методи:

а) модифікування товарів;

б) обслуговування товарів;

в) елімінування товарів.

85. Доповнення існуючої виробничо-технічної програми про­ дукцією вищого чи нижчого технічного рівня це диверсифі­ кація:

а)горизонтальна; б)вертикальна; в) латеральна.

86. Роль маркетингової цінової політики найменша на ринку:

а) чистої монополії;

б) олігопольному;

в) досконалої конкуренції.

87. Вихідним етапом маркетингового розрахунку цін є:

а) розрахунок витрат на виробництво та реалізацію продукції;

б) визначення цілей ціноутворення;

в) дослідження існуючих обмежень.

88. Залежність між цінами та кількістю товарів, які купу­ ють споживачі:

а) пряма;

б)обернена;

в) не існує жодної залежності.

89. Головним недоліком розрахунку цін, виходячи із ви­ трат, є:

а) неможливість урахувати реакцію споживачів на встановлену ціну;

б) суб'єктивізм;

в) складність підрахунків.

90. «Залежне» встановлення цін орієнтується на:

а) ціни провідних постачальників;

б) витрати;

в) рівень ринкових цін.

91. Тендерне ціноутворення це:

а) розрахунок цін, виходячи з реакції споживачів;

б) розрахунок цін, виходячи з поведінки конкурентів;

в) розрахунок цін, виходячи зі значень еластичності попиту.

92. Сконто це знижка за:

а) платіж, який був здійснений до закінчення терміну платежу;

б) за результатами річного обороту;

в) замовлення, яке перевищує певну обумовлену суму.

93. Цінова політика проникнення характеризується початко­ вими цінами:

а) низькими;

б)середніми;

в) високими.

94. Залежність підприємства від негативних кон 'юнктурних змін головний недолік політики:

а) високих цін;

б) престижних цін;

в) диференційованих цін,

95. Установлення цін на товари однієї асортиментної групи для їх достатньої диференціації споживачами це:

а) політика диференціювання цін;

б) політика шикування цін;

в) політика еластичних цін.

96. Вихідним моментом алгоритму формування комплексу маркетингових комунікацій є:

а) дослідження цільової аудиторії;

б) визначення його завдань;

в) визначення його складу.

97. Засобами впливу комплексу маркетингових комунікацій є:

а) реклама, пропаганда, стимулювання збуту, персональний продаж;

б) газети, журнали, вулична реклама тощо;

в) рекламні звертання, товарні марки, слогани тощо.

 

98. Масовість, здатність формувати споживчу поведінку це переваги:

а) пропаганди;

б) персонального продажу;

в) реклами.

99. Першим кроком у процесі прийняття рішень з рекламу­ вання є:

а) визначення цілей реклами;

б) ідентифікація цільового ринку;

в) установлення бюджету.

100. Розроблення і реалізація програми рекламування зале­ жить від:

а) бюджетних асигнувань;

б) кваліфікації виконавців;

в) маркетингової стратегії підприємства.

101. Висока вартість, мала селективність аудиторії, швид­ коплинність це недоліки такого носія реклами, як:

а) телебачення;

б) радіо;

в) газети.

102. Корпоративна ідентичність це форма:

а) реклами;

б) пропаганди;

в) стимулювання збуту.

103. Використання короткотермінових заходів, спрямованих на швидке реагування ринку у відповідь на пропонування підпри­ ємством своєї продукції, це:

а) пропаганда;

б) персональний продаж;

в) стимулювання збуту.

104. Основним недоліком знижок як засобів стимулювання

збуту є:

а) низький рівень сприйняття споживачем;

б) можливість зниження іміджу товару;

в) великі витрати.

 

105. У процесах персонального продажу термін «кваліфікова­ на перспектива» означає категорію споживачів, які:

а) хочуть придбати запропонований товар;

б) можуть придбати запропонований товар;

в) хочуть і можуть придбати запропонований товар.

106. У процесі персонального продажу намагання торгового агента справити позитивне враження на покупця це головне на етапі:

а) попереднього підходу;

б) підходу;

в) презентації.

107. У процесі персонального продажу перетворення кваліфі­ кованої перспективи у реального покупця головна ідея на етапі:

а) попереднього підходу;

б) зустрічі;

в) презентації.

108. Ключовим питанням маркетингової політики розподілу є:

а) реалізація виготовленої продукції;

б) формування каналів розподілу;

в) формування логістичних систем.

109. У розподілі масових товарів повсякденного попиту вико­ ристовують такий тип щільності розподілу:

а) інтенсивний;

б)селективний;

в) ексклюзивний.

110. Завершальним етапом процесу формування каналів роз­ поділу є:

а) специфікація завдань розподілу;

б) вибір суб'єктів каналу розподілу;

в) вибір оптимальної структури каналу розподілу.

111. Довжина каналу розподілу, «товаровиробник-оптовик- роздрібний торговельник-споживач» становить:

а) чотири;

б) три;

в) два.

112. Для досягнення віддалених ринків порівняно дешевшими є:

а) прямі канали;

б) опосередковані канали;

в) як прямі, так і опосередковані канали.

 

113. Що більша кількість споживачів, то вигіднішими є вико­ ристання:

а) прямих каналів;

б) опосередкованих каналів;

в) як прямих, так і опосередкованих каналів.

114. У міру підвищення рівня стандартизації товару довжина каналу розподілу:

а) збільшується;

б) зменшується;

в) не змінюється.

115. Метод вибору оптимальної структури каналу розподілу, що виходить з використання фінансових змінних, це метод:

а) Аспінвола;

б) науково-управлінський;

в) Ламберта.

116. Особливістю комбінованих каналів розподілу є:

а) матрична побудова;

б) вертикальний розподіл функцій;

в) горизонтальний розподіл функцій.

117. Головною передумовою створення ефективної маркетин­ гової організаційної структури на підприємстві є:

а) наявність коштів та кадрів;

б) знання поведінки споживачів;

в) доскональне знання ринку.

118. Для великих підприємств з незначним асортиментом продукції і невеликою кількістю ринків рекомендується така мо­ дель побудови відділу маркетингу:

а) функціональна;

б) товарна;

в) орієнтована на споживачів.

 


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

ВойчакА. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. — К.: КНЕУ, 1998.

Дайян А., Бунерель Ф., Ланкар и dp. Академия рьінка. Маркетинг. — М.: Зкономика, 1993.

Джоббер Дзвид. Принципи и практика маркетинга / Пер. с англ.: Учеб. пособие. — М.: Вильямс, 2000.

Дат П. Менеджмент: стратегия и тактика: Пер. с англ. / Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 1999.

Дат П. Маркетинг, ориентированньїй на стоимость: Пер. с англ. / Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб: Питер, 2001.

Друкер ТІ. Ф. Рьшок: как вьійти в лидерьі. Практика и принципьі. — М.: Book chamber international, 1992.

ДзйД. Стратегический маркетинг. — М.: ЗКСПО-Прес, 2002.

Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001.

Классика маркетинга / Сост. Б. М. Знис, К. Т. Кокс, Москва М.П. — СПб.: Питер, 2001.

Котлер Ф. Основьі маркетинга / Пер. с англ. — М.: Прогрес, 1990.

Котлер Ф. Маркетинг в третьем тьісячелетии: Как созлать, завоевать и удержать рьшок. / Пер. с англ. В. А. Гольдича и А. И. Оганесовой. — М.: ACT, 2001.

Ламбен Ж. Ж. Стратегический маркетинг. — СПб.: Наука, 1996.

Лук'янець Т. І. Маркетингова політика комунікацій. — К.: КНЕУ, 2000.

Маркетинг / Под ред. А. Н. Романова. — М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1995.

О'Шоннеси. Конкурентний маркетинг: Стратегический подход / Пер. с англ. под ред. Д. О. Ямпольского. — СПб.: Питер, 2001.

Павленко А. Ф., ВойчакА. В. Маркетинг. Навчально-методичний посіб­ник для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 2001.

Скибінський С. В. Маркетинг. — Львів, 2000.

Теория маркетинга / Под ред. М. Бейкера. — СПб.: Питер, 2002.

ТоффлерБ. 3., ИмберДж. Словарь маркетингових терминов.— М.: Инфра-М, 2000.

Цацулин А. Н. Ценьї и ценообразование в системе маркетинга.— М.: Филинь, 1998.

Ценообразование и рьшок: Пер. с англ. / Под ред. Е. И. Бунина и С. Б. Рьічкова. — М.: Прогрес, 1992.

Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998.

Циганкова Т. М. Управління міжнародним маркетингом. Навч. посіб­ник. — К.: КНЕУ, 2001.

Зване Дж. Р., Берман Б. Маркетинг / Пер. с англ. — М.: Зкономика, 1990.

Навчальне видання



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.231.243.21 (0.025 с.)