Тема 19. Загальні положення судового розгляду

 

План заняття

 

1. Суть, завдання і значення стадії розгляду кримінальної справи судом першої інстанції.

2. Засади кримінального судочинства.

3. Сторони у судовому розгляді. Процесуальні права і обов’язки учасників судового розгляду.

4. Керівна роль суду під час відправлення правосуддя в кримінальній справі. Головуючий судового засідання.

5. Порядок винесення ухвал (постанов) у судовому розгляді.

6. Межі судового розгляду.

7. Відкладення і зупинення розгляду справи.

8. Направлення справи на додаткове розслідування.

9. Закриття кримінальної справи судом.

 

Нормативний матеріал та судова практика

 

1. Конституція України. Розділ VІІІ.

2. Кримінально-процесуальний Кодекс України. Глава 24 (ст. 257-282).

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985р. (з наст. змінами) “Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ”.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996р. (з наст. змінами) “Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів” (Преамбула та п.п. 1-8, 18).

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996р. „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” (п.п. 1-10).

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003р. „Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві” (п.п. 1-20).

Навчальна і додаткова спеціальна література

 

1. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України. За ред. Ю.М. Грошевого. – Харків: Право, 2002, с.70-73.

2. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України.: Підручник. – К.: Юридична думка, 2005, с. 356-380.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За ред. В.Т.Маляренка, В.Г.Гончаренка, - Київ: “Форум”, 2003, Глава 24. (вид. 2-е, 2004).

4. Маляренко В.Т. Про змагальність сторін у кримінальному судочинстві та функціональне становище суду (окремі аспекти) // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - № 6. (Стаття опублікована також у навч. посібнику: В.Т. Маляренко Кримінальний процес України: Стан та перспективи розвитку. Вибрані наукові праці. – К.: „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004, с.104-119).

5. Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи: Навчальний посібник.-Острог, 2003, с.32-92.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Які завдання вирішуються у стадії судового розгляду кримінальної справи?

2. Які принципи кримінального процесу є характерними (властивими) для стадії судового розгляду кримінальної справи?

3. Які засади (принципи) судочинства знайшли своє закріплення у ст. 129 Конституції України?

4. В чому полягає суть принципу незмінності складу суду?

5. Яка роль головуючого (судді) в судовому засіданні?

6. Які засоби впливу надає закон головуючому у випадку порушення учасниками судового розгляду порядку засідання та невиконання його розпоряджень?

7. Які сторони процесу приймають участь у судовому розгляді? Хто з учасників судового розгляду до них належить?

8. В чому полягає рівність сторін у судовому розгляді?

9. Чи можливий розгляд кримінальної справи без участі підсудного?

10. Які процесуальні права підсудного під час судового розгляду?

11. Чи обов’якова участь прокурора в судовому засіданні? Які його процесуальні права?

12. Які процесуальні права захисника в судовому засіданні?

13. Які процесуальні права потерпілого в судовому засіданні?

14. Які процесуальні права цивільного позивача і цивільного відповідача в судовому засіданні?

15. Який порядок винесення ухвал (постанов) суду (судді) в судовому засіданні?

16. Чи може суд обрати, змінити або скасувати запобіжний захід щодо підсудного?

17. Які межі судового розгляду кримінальної справи?

18. Як вирішується питання про нове обвинувачення підсудному, яке йому не пред’являлось?

19. Як вирішується питання про притягнення до кримінальної відповідальності ще й інших осіб, які не притягнуті до такої відповідальності?

20. За яких умов розгляд кримінальної справи може бути відкладений?

21. Які підстави для зупинення розгляду кримінальної справи?

22. Чи можливе направлення справи судом на додаткове розслідування? Якщо так, то на яких підставах? Порівняйте ст.ст.246 і 281 КПК.

23. Які підстави встановлює КПК для прийняття судом рішення про закриття провадження у справі (закриття справи)?

Задачі

1. Суд у складі двох суддів і трьох народних засідателів розглянув справу про обвинувачення Ващука, Гордона, Кобицького та ін. (всього 6 осіб) у скоєнні злочинів, передбачених п.п.4, 6, 11, 12 частини 2 ст. 115 КК України. З огляду на те, що справа буде розглядатися тривалий час головуючий оголосив про участь у складі суду запасного народного засідателя Куліша, який через два дні приїде з відрядження і прибуде до суду. Прокурор висловив заперечення проти продовження розгляду справи без участі запасного народного засідателя і запропонував судові на підставі ст.280 КПК розгляд справи відкласти до його прибуття на судове засідання. Головуючий відхилив пропозицію прокурора, мотивуючи тим, що ст. 280 КПК передбачає відкладення розгляду справи у зв’язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або в зв’язку з необхідністю витребувати нові докази. Що стосується осіб, які входять до складу суду, то названа норма до них жодного відношення не має. Суд виніс ухвалу про продовження розгляду справи.

З’ясуйте такі питання:

1. Що таке „Законний склад суду” та його незмінність при розгляді справи?

2. Чи допускається заміна когось із складу суду під час розгляду справи. Якщо так, то кого і за яких умов?

3. У яких випадках суд може відкласти розгляд справи?

4. Які дії вживає суд у зв’язку з відкладенням розгляду справи: до закриття судового засідання і після його закриття?

 

2. На завершенні судового слідства у справі про обвинувачення Горбатюка за ст. 286 КК України захисник підсудного подав до суду фотознімки (панорамний, вузловий і детальний) місця автоподії. Ці фотознімки свідчили, що в протоколі огляду місця події не були відображені суттєві обставини, а гальмівний шлях визначений неточно. У цьому зв’язку захисник заявив клопотання про приєднання до справи поданих ним фотознімків, а також провести огляд місця події судом.

Висловлюючи свою думку щодо заявленого захисником клопотання, прокурор відзначив, що повторне проведення огляду місця події навряд чи внесе щось нового у зібрану досудовим слідством доказову базу, а тому нехай це клопотання суд вирішує на свій розсуд. Що ж стосується приєднання до справи поданих захисником фотознімків, то він заперечує проти цього, оскільки збирання доказів - це функція органів досудового слідства, прокурора і суду, а не захисника.

Суддя ухвалив постанову про задоволення клопотання захисника.

Зробіть аналіз описаної ситуації і дайте оцінку діям захисника, державного обвинувача і суду під кутом зору чинного КПК.

 

3. Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення Петренка за ст. 116 КК України (у підготовчій частині судового засідання) суддя, не дивлячись на заперечення прокурора, задоволив клопотання захисника підсудного про виклик до суду ще двох свідків, які не були допитані на досудовому слідстві. Незадоволений таким рішенням суду прокурор почав кидати репліки на адресу судді, звинувачуючи його в необ’єктивності та упередженості щодо сторони обвинувачення. Головуючий зробив йому зауваження про недопустимість такої поведінки, на що державний обвинувач відповів погрозою заявити йому відвід. Слідом за прокурором потерпілий також почав висловлювати обурення діями судді та обвинуватив його „у несправедливості”. Головуючий попередив прокурора і потерпілого, що у випадку продовження порушення ними порядку судового засідання він усуне їх від участі у розгляді справи.

1. Яка роль головуючого у судовому засіданні?

2. Як КПК регулює поведінку учасників судового розгляду?

3. Які заходи вправі вживати головуючий до учасників судового розгляду та інших осіб, які присутні в залі суду, коли вони не виконують його розпоряджень?

4. Як мав діяти головуючий в описаній ситуації?

 

4. Підсудний Кондратюк, який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого п.6 ст. 115 КК України, зробив у с удовому засіданні заяву про відмову від послуг його захисника адвоката Гикавки. Своє рішення він мотивував тим, що "моя позиція в справі не співпадає з позицією мого захисника",

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд відхилив клопотання підсудного, мотивуючи тим, що „санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне позбавлення волі”. В процесі судового слідства підсудний знову заявив клопотання про відмову від захисника. Адвокат Гикавка підтримав це клопотання, підтвердивши, що "дійсно їх позиції мають істотні розбіжності", а крім того, він до вступу у справу надавав юридичну допомогу потерпілому, склавши йому позовну заяву для пред’явлення цивільного позову у справі.

За таких обставин суд задоволив клопотання підсудного, звільнив адвоката від участі в судовому засіданні і продовжив розгляд справи без участі захисника.

1. Якими процесуальними правами наділений підсудний під час судового розгляду?

2. Які процесуальні функції захисника всудовому розгляді?

3. В чому полягає суть заборони „відмови захисника в судовому засіданні від захисту підсудного?” Чи є ця заборона абсолютною?

4. Чи допустив суд порушення права підсудного на захист в даній справі?

 

5. Під час судового розгляду кримінальної справи про обвинувачення Слюсаренка у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, прокурор вирішив змінити обвинувачення, пред’явлене підсудному. На його переконання дані судового слідства підтверджують, що підсудний вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК. Про зміну обвинувачення прокурор заявив судові клопотання. Висловлюючи свою думку щодо цього клопотання, захисник підсудного адвокат Гикавка вважав, що воно не може бути задоволене. Він відзначив, що змінити обвинувачення в суді на більш тяжке або таке, що істотно змінює пред’явлене обвинувачення за фактичними обставинами прокурор не вправі. Не вправі цього зробити і суд, оскільки у відповідності з ст. 275 КПК він розглядає справу тільки в межах пред’явленого підсудному обвинувачення.

Представник потерпілого адвокат Перебийніс з приводу клопотання прокурора висловив таку думку: змінити обвинувачення в суді прокурор вправі, винісши про це відповідну постанову і вручивши її учасникам сурового розгляду з обох сторін. Така зміна може відбутися як з метою полегшення становища підсудного (зменшення обсягу обвинувачення або перекваліфікація діяння на кримінальний закон, який передбачає відповідність за менш тяжкий злочин), так і його обтяження. Але прокурор не дотримав процедури зміни обвинувачення в суді, а тому його клопотання не підлягає задоволенню.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суддя вийшов до нарадчої кімнати і виніс постанову про направлення справи на додаткове розслідування.

Проаналізуйте описану ситуацію і дайте відповіді на такі запитання:

1. Чи вправі прокурор змінити підсудному обвинувачення?

2. Якщо вправі, то за яких умов і в якому процесуальному порядку?

3. Чи вправі прокурор змінити обвинувачення в суді на більш тяжке?

4. Чи правильно діяв суд в описаній ситуації?

 

 

6. Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення Павленка у скоєнні ним злочину, передбаченого ч. З ст.185 КК України, свідок Васильків під час допиту її в судовому засіданні заявила, що підсудній, на її думку, вчиняв крадіжку особистого майна громадян не один. У цьому йому допомагав підліток Іван Побігайло. Вона багато разів бачила їх разом, хоч вони різні за віком (Павленкові - 24 роки, а Побігайлові - 15 років). Був також випадок, коли Побігайло пропонував їй купити "підозрілі" речі. Її сусідка розповідала, що особисто бачила як Павленко і Побігайло на речовому ринку продавали цінні речі.

Допитана як свідок мати Івана Побігайла дала показання, з яких виходило, що підсудний негативно впливав на її сина: часто вживав з ним спиртні напої; давав гроші на їх придбання; син нерідко зникав з дому на кілька днів; до навчання в школі відносився несумлінно; невідомо звідки у нього з'являлись цінні речі.

Підсудний участь у крадіжках Побігайла заперечував, але поодинокі факти вживання з ним спиртного підтвердив.

Прийнявши дану інформацію до відома, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд, порадившись на місці, виніс ухвалу про направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з необхідністю пред'явлення підсудному Павлюку обвинувачення ще й за ст.304 КК України.

При цьому суд не погодився з пропозицією представника потерпілих - адвоката Гикавки про порушення судом кримінальної справи щодо непритягнутого до кримінальної відповідальності неповнолітнього Побігайла і повернення всієї справи на додаткове розслідування, оскільки новопорушена справа тісно зв'язана з розглядуваною. Суд взяв до уваги думку прокурора про те, що кримінальна справа стосовно факту участі Побігайла у квартирних крадіжках була порушена, але на підставі п. 2 ст. 213 КПК постановою прокурора закрита. За таких же обставин суд відповідно до п.10 ст. 6 КПК не вправі порушити кримінальну справу щодо нової особи (неповнолітнього Побігайла). Проте суд не погодився з висновком прокурора, який стверджував, що розгляд справи в суді має проводитись тільки в межах обвинувачень, за якими підсудного було віддано до суду. У випадку ж повернення справи на додаткове розслідування, на тій підставі, що необхідно порушити справу за новим обвинуваченням щодо підсудного, суд неминуче порушить межі судового розгляду.

 

1. Що означає поняття „межі судового розгляду”?

2. Чи суд має право порушити кримінальну справу? Якщо таким правом він не наділений, то як мав діяти в описаній ситуації?

3. Як вирішується питання в суді про порушення кримінальної справи за новим обвинуваченням або щодо притягнення до кримінальної відповідальності ще й інших осіб у даній справі?

4. Дайте аналіз і оцінку діям суду в описаній ситуації.