Нинішні керівники силових відомств наразі констатують, що більшість підозрюваних втекли до Росії. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Нинішні керівники силових відомств наразі констатують, що більшість підозрюваних втекли до Росії.



Втеча з країни Віктора Януковича наприкінці лютого призвела до переформатування парламентської більшості.

Верховна Рада відновила дію Конституції 2004 року та обрала Олександра Турчинова спікером та виконувачем обов’язки президента. За кілька днів новим главою уряду став Арсеній Яценюк, котрий є прем’єр-міністром по сьогодні.

Те, що Росія ставиться до українського Майдану, м’яко кажучи, прохолодно, було відомо. Можна було передбачити і те, що стосунки між Кремлем та пореволюційною владою у Києві вибудовуватимуться непросто.

21 лютого увечері відбувся велелюдний Майдан — вже після виступу лідерів опозиції, на трибуну піднявся один з «сотників Самооборони Майдану» Володимир Парасюк й заявив, що Майдан не буде терпіти Януковича (який винен у розстрілі десятків майданівців) ще рік, до виборів в грудні 2014. Сотник проголосив ультиматум (гаряче підтриманий Майданом), що якщо Янукович не піде у відставку до ранку, то самооборона піде на штурм. У ніч з 21 на 22 лютого Янукович залишив Адміністрацію президента та від'їхав в Харків, де 22 лютого мав відбутися з'їзд сепаратистів. Зранку 22 лютого, за інформацією Арсенія Яценюка, Янукович спочатку був згодний на добровільну відставку, однак після консультацій почав категорично відхрещуватись від цього.

Звільнення Юлії Тимошенко було серед перших рішень, котрі ухвалила Верховна Рада після втечі Віктора Януковича 22 лютого. Вже того ж дня увечері вона виступила перед мітингом на Майдані Незалежності з інвалідного візка. Наступного дня парламент під тиском кількох сотень радикально налаштованих мітингувальників був змушений ухвалити постанову «Про звільнення політв’язнів», котрою наказував негайно звільнити з місць позбавлення волі 23 людей – у тому числі Андрія Запорожця, батька та сина Павліченків, «ніжинських робінгудів» та підозрюваних у підготовці теракту з Василькова.

27 лютого з'явилась інформація, що Янукович перебуває на території Росії, куди дістався морем разом зі своїм сином Віктором. Російські ЗМІ оприлюднили звернення Януковича до українського народу, у якому знову зазначив, що є легітимним Президентом України, назвав рішення Верховної Ради незаконними та попросив владу Росії забезпечити йому особисту безпеку

Однак для більшості спостерігачів стали несподіванкою події, котрі стрімко розгорталися у Криму з останніх днів лютого, після втечі з країни Віктора Януковича.

Захоплення невідомими людьми з важким озброєнням будівлі тамтешнього парламенту, блокування «силами самооборони» українських військових частин, дозвіл російських Федеральних Зборів на введення військ на територію України, невизнаний міжнародним співтовариством «референдум» 16 березня та, зрештою, підписання Володимиром Путіним «Договору про прийняття Криму до складу Росії» - між першою та останньою подією цього ряду минуло менше трьох тижнів.

Вже протягом першого тижня своєї діяльності, на початку березня, уряд Арсенія Яценюка ухвалив рішення відновити роботу над Угодою про асоціацію з ЄС, призупинену Кабміном Миколи Азарова.

Березня в Брюсселі представники України та ЄС підписали політичну частину Угоди, а 27 червня, після інавгурації Петра Порошенка, – економічну.

Існують свідчення про те, що саме з-за східного кордону бойовики «ДНР» та «ЛНР» отримують озброєння, фінансування та підтримку живою силою – ці звинувачення офіційний Кремль заперечує.

Фактом однак є те, що українські-російські відносини перебувають у наймасштабнішій за новітню історію кризі. Опублікована у грудні програмна стаття Дмитра Медведєва про «прагматизацію» двосторонніх стосунків не дає експертам підстав для того, аби скидати з рахунків можливу ескалацію конфлікту між Україною та Росією у 2015-му. У будь-якому разі, український уряд виділяє у бюджеті-2015 кошти на побудову «Стіни» на кордоні з Росією.

Тривожні новини зі сходу України почали надходити невдовзі по анексії Криму, у квітні. Тоді у Донецьку та Луганську після захоплення адміністративних будівель було проголошено створення «народних республік».

Першим форпостом сепаратистів був Слов’янськ на півночі Донеччини – тут лідером «ополченців» став росіянин Ігор Гіркін (Стрелков).

Відтоді в Україні відбулося дві хвилі мобілізації. У травні в Україні відбулися дочасні президентські вибори. Главою держави на них обрали Петра Порошенка, на користь котрого зняв свою кандидатуру попередній фаворит рейтингів, нинішній мер Києва Віталій Кличко.

Обоє новообраних керівників держави з перших днів на посадах проголосили серед пріоритетів своєї діяльності кардинальне оновлення системи державної влади, а слоганом виборчої кампанії Петра Порошенка був заклик «Жити по-новому». «Народний фронт» Арсенія Яценюка та «Блок Петра Порошенка» стали стовпами парламентської коаліції, сформованої за результатами жовтневих виборів до Верховної Ради.

«На камеру» стосунки між цими двома лідерами залишаються безхмарними, однак український політикум пам’ятає болісний досвід розколу «помаранчевого» політичного табору у 2005 році. Як складатимуться відносини між Порошенком та Яценюком в умовах неминучості проведення подекуди непопулярних реформ, стане однією з головних інтриг наступного політичного сезону.

Разом зі Збройними Силами у боях на сході на Сході беруть участь численні добровольчі підрозділи, котрі здебільшого перебувають під егідою МВС. Українська армія, котра станом на початок року, за визнанням низки експертів, перебувала у жалюгідному стані, проводила успішні операції та зазнавала масштабних втрат, найбільшою з яких називають «Іловайський котел». Російські військові поставили умови, за якими сили АТО повинні були залишити свою зброю і військову техніку та йти по іншому маршруту однією колоною замість двох.

Керівництво АТО прийняло рішення виходити з оточення у відповідності з першими домовленостями, очікували, що доведеться прийняти бій, єдине, чого не очікували, що це будуть підлі засідки, які були побудовані так, що це був просто розстріл.

Спроби вирішити конфлікт за міжнародного посередництва наразі складно назвати вдалими: досягнуті у вересні мінські домовленості досі не виконуються. Росія, військовослужбовці котрої, за даними НАТО та західних держав беруть активну участь у бойових діях, продовжує стверджувати, що не є стороною конфлікту.

Україна скасувала соцвиплати на підконтрольних бойовикам територіях. Станом на початок грудня ООН оцінює кількість жертв конфлікту на Сході у понад 4,7 тисяч людей. Понад півмільйона людей зараховують до внутрішньо переміщених осіб.

П’ять із шести сил, котрі потрапили до Верховної Ради за партійними списками, мають нові, не «засвічені» у ході попередніх виборів бренди. Експерти пояснювали це втомою та недовірою виборців до «старих», традиційних політсил, а ще - їхнім прагненням радикально оновити політикум.

Ці самі чинники привели до Верховної Ради і значну кількість громадських активістів та журналістів, а також вояків АТО. Радикально – на понад 50% – внаслідок жовтневих виборів обновилась і Верховна Рада. Традиційно гарячі у ході виборчих кампаній питання мови та геополітичного вибору України цього разу виявилися неактуальними: їхнє місце зайняли теми національної безпеки та оборони, допомоги армії та АТО на сході держави.

Втім, суттєве оновлення кадрового складу парламенту не принесло кардинальних змін у якості роботи законодавчого органу. Членам найчисленнішої в історії українського парламентаризму коаліції подекуди складно знаходити спільну мову між собою. Розподіл крісел у Кабміні, попри обіцянки нових підходів, відбувся за квотним принципом, журналісти фіксують випадки «кнопкодавства», недовго довелося чекати і першої штовханини біля парламентської трибуни.

І, нарешті, впав, фактично рухнув «східний вектор». В альтернативній постановці питання – інтеграція до ЄС чи до Митного союзу, в грудні 2013 року – 46% орієнтувалися на ЄС, 36% на Митний союз, то зараз на Митний союз орієнтується лише 16%, а 57% вважають, що нам треба рухатися до Європейського Союзу».

Події в Україні вплинули і на міжнародний правопорядок. Попередня система, що склалася після Другої світової війни і ґрунтувалася на непорушності кордонів, більше не працює, зруйнована в односторонньому порядку Росією. Новий світопорядок і нові правила ще не склалися, світ стоїть перед перспективою перетворення санкцій на довгострокову, практично необмежену в перспективі політику.

Найбільшим успіхом зовнішньої політики експерти називають підтримку міжнародної спільноти, отриману Україною. А як про головну поразку кажуть про відсутність реформ. Від того, чи будуть вони здійснені у 2015, зрештою залежить успішність українського проекту. Борг України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) на початок 2015 року становить 7 млрд 607 млн 477,24 тис. доларів.

Зокрема, у структурі державного боргу 3 млрд 651 млн 894,14 тис. дол. (або 5,23% в загальній структурі держборгу України) вказані в якості заборгованості за позиками, отриманими від міжнародних фінансових організацій, ще 1 млрд 779 млн 132,56 тис. дол. (2,55%) - як заборгованість, не віднесена до інших категорій.В структурі гарантованого держборгу Україна заборгувала МВФ 2 млрд 058 млн 454,92 тис. дол. (2,95%) в якості заборгованості за позиками, отриманими від міжнародних фінансових організацій, ще 117 млн 995,62 тис. дол. (0,17%) - як заборгованість, не віднесена до інших категорій.

Крім того, Європейського співтовариства Україна має борг 1 млрд 658 млн 792,02 тис. дол. (2,38%), Європейського банку реконструкції і розвитку - 581 млн 222,22 тис. дол. (0,83%), Європейському інвестиційному банку - 485 млн 332,45 тис. дол. (0,70%), а Міжнародного банку реконструкції та розвитку - 4 млрд 332 млн 608,66 тис. дол. (6,21%). Гарантований держборг України перед Європейським співтовариством по атомній енергетиці становить 28 млн 629,79 тис. дол. (0,04%), Європейським банком реконструкції і розвитку - 84 млн 650,02 тис. дол. (0,12%), а Міжнародним банком реконструкції та розвитку - 368 млн 311,30 тис. дол. (0,53%).

Початок нового 2015 року став продовженням військових дій. Незаконні збройні формування вдавалися до провокацій і обстрілювали позиції українських військових зі стрілецької зброї і мінометів.

5 січня 2015 на військовому полігоні під Житомиром відбулась передача чергових 100 одиниць техніки для потреб української армії. Президент зазначив, що за короткий термін вдалося значно посилити боєздатність Збройних сил України.

Раніше президент України Петро Порошенко заявляв, що в 2015 році буде вдвічі збільшено замовлення Укроборонпрому на виробництво бронетехніки нового покоління. Він також повідомив, що Україна веде переговори щодо закупівлі сучасної зброї за кордоном.

За інформацією РНБО, ситуація на території Донецької та Луганської областей принципово не змінилася. Найбільш деструктивним фактором ситуації в зоні АТО залишається збереження і нарощування російської військової присутності на окупованій території Донбасу. За словами силовиків, відбуваються зіткнення в містах Стаханові та Красному Лучі Луганської області.

Теракт під Волновахою 13 січня 2015 став показовим фактором, що здійснили артилерійський обстріл бойовиками терористичного угруповування «ДНР» рейсового автобуса «Златоустівка — Донецьк», що рухався автошляхом Н20 та проходив паспортний контроль на пункті пропуску поблизу міста Волноваха, з метою провокування зустрічного удару українських військових та зйомки цього представниками російських ЗМІ. Внаслідок атаки загинули 13 осіб, ще 18 поранено.

Бойовики «ДНР» майже одразу ж визнали, що теракт був вчинений саме їх представниками. Однак після того, як стало відомо про масштаб та кількість жертв теракту, терористи стали заперечувати свою причетність. Як повідомив Генштаб ЗСУ, артобстріл проводився з центру міста Докучаєвськ з метою висвітлення представниками російських та місцевих ЗМІ того, як українські сили будуть завдавати удар у відповідь.

Генеральна прокуратура України визнала подію терористичним актом. Прокуратура Донецької області за фактом події відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України.

Рівно через 11 днів російсько-терористичні війська вчинили теракт у Маріуполі 24 січня — серія обстрілів житлових кварталів міста Маріуполь із лівобережжя Кальміуса. Перший обстріл відбувся близько 09:25 за київським часом. З артилерії було обстріляно блокпости Збройних сил України та житловий мікрорайон «Східний». За попередньою інформацією загинуло 30 людей (за іншими даними — 29), поранено щонайменше 93, серед загиблих і поранених є діти.

Також очевидці повідомили, що снаряд потрапив у район Київського ринку. За повідомленням прес-служби АТО, у Маріуполі було пряме попадання «Градами» в районі мікрорайону Східний. На місце виїхали санінструктори полку «Азов». У суботу лідер бойовиків «ДНР» Олександр Захарченко, виступаючи перед своїми прихильниками, заявив про початок наступу на Маріуполь.

В останні дні лютого гривня оновила рекорди падіння. На міжбанку долар продають за 33 грн, на чорному ринку - за 39 грн. Через обвал гривні та зростання цін українці у величезній кількості скуповують в магазинах продукти харчування. Спустошуються в першу чергу полиці із соняшниковою олією, цукром, сіллю, борошном і крупами. У багатьох супермаркетах порожні полиці або черги за підвезені продуктами на вагу. Така ситуація спостерігається в Києві та обласних центрах - Львові, Миколаєві, Чернівцях, Дніпропетровську та ін.

Активно купується і електроніка - люди намагаються придбати товари за колишніми, ще не підвищиться, цінами. У деяких столичних магазинах обмежили продаж олії, гречки, борошна і цукру - ці продукти продають до 5 кг в одні руки.

Президент наголосив на важливості координації зусиль для розміщення миротворців. Україна зацікавлена, щоб миротворчий контингент на Донбасі був сформований як місія Європейського Союзу.

Під час розмови Президент України Петро Порошенко та федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель обговорили стан виконання Мінських домовленостей для досягнення мирного врегулювання на Донбасі. Порошенко повідомив, що українська сторона виконує Мінські домовленості, а бойовики не дотримуються режиму припинення вогню.

Співрозмовники також погодилися, що ЄС у питанні подальшої політики щодо Росії має приділити належну увагу ситуації з виконання усіма сторонами Мінських домовленостей.

Також, як підтверджує інша сторона тристороньої групи, глава самопроголошеної Донецької народної республіки Олександр Захарченко, відбувається початок відведення важких озброєнь українською армією від лінії зіткнення в зоні конфлікту на Донбасі. У присутності ОБСЄ сьогодні відбувалося виведення гаубиць у районі Макіївки та Іловайська. Загалом відведено 17 артилерійських груп, чотири артгрупи, 20 одиниць техніки відведено сьогодні. Всі дані передані у спільний центр контролю координації. У свою чергу в ОБСЄ повідомили, що фіксують відведення важкого озброєння на Донбасі з обох сторін.

16 квітня близько 13:30 у Києві було вбито скандального журналіста Олеся Бузину. Про це у Facebook повідомив радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, інформацію підтвердила столична міліція. За словами свідків, двоє невідомих вийшли з автомобіля і вистрілили в напрямок потерпілого.

Лист, надісланий політологу Володимиру Фесенку щодо убивств Олеся Бузини та регіонала Олега Калашников, склали особи, які не є носіями української мови. Такого висновку дійшла Служба безпеки України за результатами вивчення технічних властивостей цього листа. За його словами, відправник вжив максимальних заходів, щоб унеможливити його ідентифікацію, що ставить під сумнів як правдивість повідомлення, так і наміри автора.

Як повідомлялося, політолог Володимир Фесенко розповів, що отримав листа, у якому невідома організація «УПА» бере на себе резонансні вбивства політиків і журналістів. Також, «Опозиційний блок» заявив, що отримав листа з погрозами від якоїсь «Української повстанської армії».

27 квітня 2015 року відбувся 17-ий Саміт Україна – ЄС у Києві. Європейський Союз був представлений Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. Україна була представлена Президентом Петром Порошенком. Це був перший Саміт у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементація якої становитиме визначальний крок у процесі поглиблення політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС на основі поваги до спільних цінностей та їх ефективного поширення.

Лідери відзначили безпрецедентну громадську підтримку політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС, а також її демократичних прагнень, привітали рішучу відданість амбітному процесу реформ, визначених в українській «Стратегії – 2020», Програмі Уряду та Коаліційній угоді. Вони також привітали пакет допомоги з боку ЄС Україні в її зусиллях у започаткуванні цього оновленого процесу реформ, а також створення Групи підтримки України в ЄС та Консультативної місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки України.

Були затверджені і головні завдання Саміту:

1) прогрес у процесі децентралізації (ухвалення законів про добровільне об’єднання територіальних громад та про співробітництво територіальних громад, внесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів);

2) започаткування роботи Конституційної Комісії;

3) перегляд законодавства про громадське мовлення;

4) ухвалення пакету антикорупційного законодавства, включаючи державну Антикорупційну стратегію на 2014-2017 роки, законодавства про прокуратуру, систему судочинства та статус суддів;

5) призначення Директора Національного антикорупційного бюро;

6) внесення на розгляд Парламенту законопроектів про державну службу, зокрема на рівні органів місцевого самоврядування;

7) ухвалення Закону про Рахункову палату України, законодавства про державну допомогу, внесення змін до законодавства про державні закупівлі, підвищення прозорості у діяльності підприємств, що перебувають у державній власності;

8) триваючу реформу тарифів та цін на енергоносії, ухвалення нового законодавства про ринок газу відповідно до зобов’язань у рамках Енергетичного Співтовариства, внесення на розгляд Парламенту законопроекту про національних регуляторів ринку газу та електроенергії;

9) прогрес у скороченні кількості регуляторних та ліцензійних вимог з метою спрощення ведення підприємницької діяльності.

Сторона ЄС підтвердила свої зобов’язання рішуче підтримувати єдність, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України щодо міжнародних та регіональних питань, особливо у світлі очікуваного Саміту ініціативи «Східне партнерство» у м.Рига та перегляду Європейської політики сусідства. Вони відзначили важливість відновлення конструктивного залучення до мирного врегулювання придністровського конфлікту, належним чином враховуючи переговори з урегулювання у форматі «5+2».

Введення миротворчої місії до України та запровадження безвізового режиму для українських громадян – прагнення керівництва нашої держави. Між тим об’єднана Європа в свою чергу прагне відкритого українського ринку для своїх товарів. На цьому під час спільної зустрічі з Порошенком і Яценюком неодноразово наголошували європейські гості. За словами українського глави уряду, глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі з ЄС запрацює з 1 січня 2016 року, як і було домовлено раніше.

21 - 22 травня 2015 року у Ризі було проведено Ризький Східного партнерства. Петро Порошенко заявляв в лютому 2015 року, що ЄС введе безвізовий режим для українців до кінця року. Вже тоді посол України в ЄС Костянтин Єлісєєв застерігав, що навіть, якщо ЄС піде на це, то сам процес забере досить значний проміжок часу. У березні 2015 року глава представництва Європейської Комісії (ЄК) в Україні Ян Томбінський заявив, що на Ризькому саміті безвізовий режим не буде розглядатися, пославшись, що для цього не вистачить часу.

В кінці березня до України приїхала третя, остання місія Євросоюзу з оцінки виконання Україною плану дій візової лібералізації (ПДВЛ). 27 березня комісія відбула з України. Перелік недовиконання Україною вимог до скасування віз складає 19 пунктів. Так, на момент перевірки вже мав ефективно працювати антикорупційни орган, а він (Національне антикорупційне бюро) на момент перевірки навіть не мав керівника. Тому, на думку експертів, висновок комісії буде не на користь України. В той же час почали надходити дані про скасування посольствами ЄС віз українцям.

У декларації однозначно була висловлена підтримка територіальної цілостності України. Україні буде надана фінансова допомога у розмірі 1,8 млрд дол. Візовий режим буде скасовано лише після висновків спеціальної комісії, що зробить доклад щодо виконання Україної другої частини вимог.

Учасниками саміту була прийнята підсумкова декларація. Вона складається із 30 пунктів. Більшість пунктів — загальні фрази щодо співпраці, безпеки в регіоні, розвитку співпраці. Було позитивно сприйнято спрощення візового режиму із Білоруссю, Вірменією та Азербайджаном. Наступний саміт заплановано на 2017 рік.

 

30 травня 2015 року Президент України офіційно оголосив про призначення колишнього голови Грузії Михайла Саакашвілі на пост губернатора Одеської області.

Крім того, він підписав указ про надання Саакашвілі українського громадянства відповідно до пункту 26 статті 106 Конституції України та статті №9 Закону України «Про громадянство України».

Про підготовлюваний кар'єрний ріст для колишнього грузинського лідера стало відомо 28 травня.

Починаючи з призначення Саакашвілі, цю новину активно коментують політики, громадські діячі та ЗМІ, як на самій Україні, так і в Росії, Грузії та інших країнах. МЗС Росії баламутить, пов'язуючи прихід Саакашвілі з місцевою «Гумориною», а олігарх Коломойський вважає, що Саакашвілі здасть місто росіянином.

На Україну думки про призначення Саакашвілі розділилися. Є дуже негативні, є і слова підтримки з боку представників місцевого істеблішменту. Але переважає все-таки подив. Крім того, за його словами, колишній голова Одеської обласної держадміністрації Ігор Палиця не був повідомлений про зміну влади в регіоні. Палицю викликали в Адміністрацію Президента і заявили, що «у його послугах більше не мають потреби».

Зранку 3 червня в зоні АТО поблизу села Мар’їнка на Донеччині російсько-терористичні війська почали масований обстріл позицій українських військ, а пізніше перейшли у наступ. Через загрозу життю українських військовослужбовців та мирних мешканців Мар’їнки командування прийняло рішення використати артилерійське озброєння, що було відведене згідно з Мінськими домовленостями, й сили АТО дали адекватну відповідь ворогу. Позиції українських силовиків штурмували до півтисячі бойовиків. Вони використовували танки, бойові машини піхоти та важку артилерію. Володимир Кононов, який називає себе «міністром оборони «ДНР», заявив, що їхні сили не могли штурмувати Мар'їнку, оскільки нібито і без того контролювали її.

5 червня 2015 року Президентом України було заявлено про те, що Мар’їнка повністю зачищена від диверсантів. В ході бою під Мар’їнкою загинули 80 бойовиків, понад 100 отримали поранення та знищено 10 одиниць бронетехніки загарбника.

Увечері в понеділок, 8 червня, під Києвом сталася пожежа на нафтобазі «БРСМ-Нафта», розташованій у селі Крячки, неподалік від Василькова. Загоряння було настільки інтенсивним, що за ніч пожежним не вдалося впоратися із вогнем. Вранці 9 червня на палаючій нафтобазі стався потужний вибух. Унаслідок пожежі та вибуху загинули п'ятеро людей, більше десяти було травмовано. Серед загиблих і травмованих є рятувальники. Рятувальники припинили гасити пожежу нафтобази, оскільки не могли підступитися до її осередку. Лишалося тільки чекати, поки паливо вигорить і знизиться температура. Водночас пожежу намагалися гасити з гелікоптерів. За останніми даними, пожежники частково локалізували пожежу. Принаймні, небезпека розповсюдження вогню на сусідню нафтобазу «КЛО» та військову частину була припинена. Експерти кажуть, що пожежа на «БРСМ-Нафта» стала найбільшою за всю історію України і принесла компанії рекордні збитки. За різними даними, у резервуарах нафтобази зберігалося від 11-ти до 15 тисяч тонн нафтопродуктів. Водночас у порівнянні з масштабами загального споживання українцями палива, ця цифра виглядає не дуже великою.

Науковці, зокрема, відзначили, що погода під час інциденту сприяли тому, що продукти горіння не концентрувалися в одному місці, а розвіялись на великій території. Стовп диму з нафтобази підіймався вертикально - тож більша частина забруднювачів одразу потрапляла у верхні шари атмосфери, де змішувалась з іншими повітряними масами.

Відставка голови СБУ Валентина Наливайченка стала головним політичним скандалом червня. СБУ, за оперативними даними, покривало доставку палива, і відповідно, переробку, фальшування та отримання прибутків. Наливайченко вибрав тактику захисту – спосіб звинувачення інших осіб. Тих структур, які виходять на президента, а це торкнулося безпосередньо оточення президента і самого президента України. Стало відомо, що з відставкою Наливайченка кожна фракція отримала б пряму політичну вигоду. У кулуарах говорять про розподіл потенційно корумпованих посад, наприклад, керівників регіональних митниць. Генпрокуратура одразу демонстративно закрила справу проти свого колишнього екс-заступника керівника Даниленка.

Крім того, президент Петро Порошенко розпорядився звільнити трьох заступників голови СБУ і керівника слідства, залишивши тільки Василя Грицака виконувати обов'язки очільника відомства. У відповідь Наливайченко оприлюднив назви офшорних компаній, через які проводилися злочинні оборудки. Сторона міністра внутрішніх справ запропонувала до розслідування долучитися й іноземним службам. За словами екс-глави СБУ група ФБР до України навіть приїхала, але закрита справа зупинила їхню участь у пошуках правди. В Адміністрації Президента, голові СБУ вже давно почали готувати заміну. Тож нинішня історія із заявою Наливайченка стосовно причетності Анатолія Даниленка не є ані причиною конфлікту, ані причиною відмови у візиті до США.

Напередодні президент також збирав голів фракцій. У кулуарах кажуть про підкилимні домовленості між президентом, головами фракцій та лідером «Удару» Кличком. Півдня депутати не могли назбирати голосів, але коли справа дійшла голосування, Верховна Рада таки підтримала відставку Валентина Наливайченка з голови СБУ з першого разу.

Венеціанська комісія 14 червня, під час 95-ї пленарної сесії, ухвалила висновки щодо змін до Конституції України. Вони стосуються вдосконалення конституційних основ правосуддя в Україні. Запит на отримання такого висновку був направлений до Венеції Главою Конституційної Асамблеї Леонідом Кравчуком.

У згаданому висновку Венеціанська комісія відзначила, що в цілому, запропоновані зміни відповідають багатьом рекомендаціям, які були зроблені нею раніше і надані українській владі протягом минулих років.

Венеціанська комісія протягом декількох років, неодноразово заявляла, що конституційні положення, які стосуються української системи правосуддя, вимагають суттєвого вдосконалення з метою приведення їх у відповідність з європейськими стандартами.

В березні 2015 року військова прокуратура почала кримінальне провадження за статтями 255 (створення злочинної організації), 127 (вчинення насильницьких дій, пов'язаних зі статевим насильством), 115 (вбивство) Кримінального кодексу України за фактом створення міліціонерами окремої роти патрульної служби особливого призначення «Торнадо» управління МВС України в Луганській області злочинної організації та вчинення її співробітниками злочинних дій особливої тяжкості.

17 червня 2015 року за цим провадженням співробітники управління внутрішньої безпеки МВС разом зі слідчими військової прокуратури затримали вісім працівників окремої роти «Торнадо», в тому числі командира цього підрозділу лейтенанта міліції Руслана Онищенка, раніше п'ять разів засудженого. Для всіх вісьмох затриманих, у тому числі сімох співробітників МВС суд обрав запобіжний захід — арешт без застави. Наступного дня наказом міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова роту «Торнадо» було розформовано. Коментуючи цю ситуацію, у «Торнадо» заявили, що арешт командира пов'язаний із його боротьбою з контрабандою. Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль, котрий раніше звернувся до МВС, ЗСУ й РНБО з вимогою роззброїти через злочинну діяльність батальйони «Торнадо» і «Чернігів», заявив, що такими заявами бійці лише прикривають свою негідну поведінку. За його словами, воювати підрозділ не бажає і ніколи не брав участь у бойових операціях, а перетворився в організоване злочинне угруповання

Ще навесні 2014 року, після повалення тиранічного режиму, серед експертів почалися розмови стосовно проведення реформ в силовому блоці. Після проведення виборів нової влади та формування складу законодавчих та виконавчих органів, почався процес складних реформ метою яких було викорінення корупції та беззаконня з судової та правоохоронної систем.

Для проведення якісних реформ владою було прийнято рішення використати успішний досвід закордонних партнерів. Саме з цією метою Кабінет Міністрів України призначив Еку Згуладзе першим заступником міністра внутрішніх справ, що зіграло значну роль в створенні і розвитку української поліції. Урядовий законопроект отримав назву «Про Національну поліцію», а його альтернатива підготовлена пропрезидентською більшістю «Про поліцію і поліцейську діяльність».

Зрештою 21 травня 2015 Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект №2822 «Про Національну поліцію». За відповідне рішення проголосували 284 нардепи при 226 мінімально необхідних. Паралельно з підготовкою нормативної бази для майбутніх реформ також здійснювалися конкретні кроки в цьому напрямку. 19 січня 2015 року МВС України оголосило першу реформу в правоохоронних органах – реформу ДАІ.

Вже 12 червня 2015 у Національній академії внутрішніх справ міністр Арсен Аваков представив особовому складу майбутнього очільника Департаменту патрульної служби Олега Савчина та керівника патрульної служби Києва Олександра Фацевича. 2 липня 2015 Верховна Рада проголосувала в другому читанні та в цілому законопроект про Національну поліцію. «За» проголосували 278 народних депутатів. 4 липня 2015, на Софійській площі у Києві співробітники нової поліції склали присягу на вірність Україні.

Завданнями Національної поліції є реалізація державної політики у сферах:

1) забезпечення громадської безпеки та публічного порядку;

2) охорони та захисту прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або інших надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (поліцейські послуги).

У своїй діяльності Національна поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

11 липня 2015 року відбулась надзвичайна подія, що сталась в місті Мукачевому Закарпатської області України. За твердженням Правого сектору, депутат-регіонал Михайло Ланьо викликав на «переговори» бійців Правого сектору, бо вони заважали нардепу провозити контрабанду. Після чого стався організований напад міліції та бандитів під керівництвом Михайла Ланя на бійців Правого сектору. За твердженням міліції, причиною конфлікту став напад бандформування на мирних громадян.

За твердженням радника міністра внутрішніх справ України Антона Геращенка, група озброєних осіб чисельністю 15-20 чоловік приїхала на об'єкт, до якого був причетний народний депутат України Михайло Ланьо. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков у соціальній мережі Facebook повідомив, що невідоме бандформування здійснило напад на цивільний об'єкт, застосували гранатомет, знищили два міліцейських авто, поранили чотири цивільних особи і трьох працівників міліції. Працівники міліції заблокували нападників на базі та запропонували їм здатись. До міста було направлено службовців Служби безпеки України, в тому числі спеціальні підрозділи, а також введено Національну гвардію України.

Як з'ясувалося пізніше мирним жителем, що загинув виявився бойовик ДНР з позивним «Заєць».

Депутат Верховної Ради від групи «Воля народу» Михайло Ланьо покликав до себе бійців Правого сектору, щоб погрозами відбити в них бажання перешкоджати потоку контрабанди, організованого його злочинним угрупуванням. Під час бесіди командира групи Правого сектору з Ланьом, останній погрожував бійцям Правого сектору й хвалився, що за ним і його головним партнером, начальником міліції Закарпаття Шараничем Сергієм Олексійовичем, стоїть лідер «Українського вибору» Віктор Медведчук. Згодом на двох «Тойотах» приїхала група бойовиків з кулеметами й бійці Правого сектору вирішили відійти. Щоб прикрити свій відхід, вони кинули димову шашку і в цей момент почалась стрілянина, в результаті якої одного бійця Правого сектору було поранено.

Після цього бійці Правого сектору проїхали один блокпост міліції, коли біля наступного блокпоста місцева міліція автоматними чергами змусили їх зупинитися. В цей час керівнику бійців Правого сектору зателефонував партнер Ланя по контрабанді Шаранич, який займає посаду начальника міліції Закарпаття, і запропонував їм здатися протягом 40 секунд, інакше їх знищать. Проте бійцям Правого сектору вдалося прорвати оточення та відступили в гори.

Згодом, у своєму офіційному виступі Михайло Ланьо заявив, що безпосередньо перед перестрілкою розмовляв із командиром Правого сектору на Закарпатті про санаторії.

12 липня 2015 року заступник голови Служби безпеки України Віталій Маліков повідомив, що створено спеціальну оперативну групу, яка проводить розслідування. Ця група вже провела обшуки у Мукачевому та Ужгороді. За словами нардепа Ланя, до нього не приходили з СБУ і слідчі, однак обшук в його помешканні був проведений. Проте нардеп не зазначив, хто саме проводив обшук його помешкання.

16 липня Петро Порошенко у ході своєї поїздки до Закарпатської області повідомив про те, що своїми указами звільнив Губаля з посади голови Закарпатської області та повідомив, що Москаль призначений головою Закарпатської облдержадміністрації. Він також повідомив про необхідність серйозної кадрової чистки в регіоні.

Зміна голови Закарпатської ОДА, а також керівництва всіх силових відомств області, сталася після подій у Мукачевому, де сталася перестрілка між членами «Правого сектора», людей, близьких до народного депутата від групи «Воля народу» Михайла Ланьо, а також місцевих міліціонерів.

Правоохоронці Закарпаття виявили 17 липня в c.Макарово Мукачівського району найбільшу з початку року партію контрабандних сигарет, вартістю не менше 1,5 млн. євро. Як повідомляє прес-служба міліції Закарпатської області, в ангарі колишньої колгоспної ферми стояли три автопричепа від вантажівок, дощенту заповнені цигарками без марок акцизного збору.

17 липня, рік тому, над Донбасом розбився Боїнг рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, що прямував за курсом Амстердам (Нідерланди) - Куала-Лумпур (Малайзія).

В авіакатастрофі загинули 298 осіб. Розслідування причин трагедії досі не закінчено.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 268; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.70.157 (0.057 с.)