Сутність та види державного мита

Державне мито є платою, яка стягується за здійс­нення юридично значимих дій уповноваженими на це компетентними органами в інтересах юридичних та фізичних осіб та за видачу їм відповідних документів, які мають правове значення

Особливості сплати державного мита регулюються Декретом КМ України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. зі змінами і доповненнями. Сплачується і зараховується державне мито за місцем розгляду та оформлення до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, яке зараховується до державного бюджету України (справляється з позовних заяв).

Платниками державного мита на території Украї­ни є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на це органами.

Об'єкти справляння:

Державне мито справляється:

— із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій, з касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також на видачу судами копій документів;

— із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про бан­крутство, що подаються до господарських судів, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за нововиявленими обставинами;

— за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальни­ми конторами і виконавчими комітетами сільських, се­лищних, міських рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

— за реєстрацію актів громадського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадського стану і свідоцтв у зв'язку зі зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадського стану;

— за оформлення документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну громадян інших країн, за продовження терміну їх дії та за внесення змін до цих документів;

— за реєстрацію національних паспортів іноземних грома­дян або документів, що їх замінюють;

— за видачу або продовження посвідок на проживання;

— за видачу візи до національного паспорта іноземного громадянина або документа, що його замінює, на право виїзду з України та в'їзду в Україну, також із заяв про прийняття до громадянства України і про вихід з такого;

— за видачу нового зразка паспорта громадянина України;

— за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон;

— за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження терміну його дії;

— за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;

— за видачу дозволів на право полювання та рибальства;

— за операції з випуску (емісії) цінних паперів, крім облі­гацій державних і місцевих позик, та з видачі привати­заційних паперів;

— за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійсню­ються на товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;

— за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендера) об'єктами нерухомого майна, крім операцій з примусо­вого відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;

— за дії, пов'язані з одержанням патентів на сорти рослин і підтримання їх чинності;

— за подання до Кабінету Міністрів України проекту про створення промислово-фінансової групи.

 

Ставки і пільги

Щодо державного мита

Ставки державного мита визначаються в розмірах відповідно до переліку, визначеного Декретом:

— у відсотках (до ціни, угоди, вартості майна, позову і т.д.);

— у фіксованих сумах (абсолютних, обчислених у відповід­них долях до офіційно встановлених показників — міні­мальної заробітної плати, неоподатковуваного мінімуму доходів).

Перелік ставок державного мита достатньо великий, так як вони встановлюються диференційовано за назвам документів і дій, за які справляється мито:

1) із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів;

2) із заяв, що подаються до арбітражних судів;

3) за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальним конторами і виконавчими комітетами сільських, селищ­них, міських рад народних депутатів;

4) за нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нота реальної контори, виконавчого комітету сільської, селищної, міської рад народних депутатів, за місцем надання послуги;

5) за вчинення актів громадянського стану;

6) за вчинення інших дій (видачу паспорта громадянина України, за видачу паспорта для виїзду за кордон, за прописку громадян або реєстрації місця проживання тощо).

Як для юридичних, так і для фізичних осіб встанов­лено багато пільг відносно ряду дій. Наприклад, від сплати державного мита звільняються:

— позивачі — робітники та службовці — за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, Що випливають з трудових відносин;

— позивачі — за позовами, що випливають з авторського права;

— громадяни — із касаційних скарг і скарг на рішення, що набрали законної сили, у справах про розірвання шлюбу;

— позивачі — за позовами про стягнення аліментів;

— позивачі — за позовами про відшкодування матеріальним збитків, завданих злочином;

— громадяни — за реєстрацію народження, смерті, усинов­лення та встановлення батьківства;

— громадяни — за видачу їм свідоцтв про право на спад­щину;

— неповнолітні та військовослужбовці — за видачу їм упер­ше паспорта громадянина України та неповнолітні — за видачу їм свідоцтва про право на спадщину;

— громадяни, віднесені до першої та другої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

— інваліди І та II груп;

— громадяни — за посвідчення їм заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на ко­ристь державних підприємств, установ та організацій;

— фінансові органи та державні податкові інспекції — позивачі й відповідачі — за позовами до суду та госпо­дарського суду;

— органи місцевого та регіонального самоврядування — за позовами до господарського суду чи суду про стягнення з підприємства, організації і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколиш­ньому середовищу їхніми рішеннями, діями чи бездіяль­ністю, а також внаслідок невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування;

— громадяни України — за видачу дипломатичних і служ­бових паспортів України;

— особи, які не досягли 16-річного віку, — за видачу їм документа на виїзд за кордон;

— іноземні туристи — за реєстрацію іноземних паспортів;

— Національний банк України та його установи, за винят­ком госпрозрахункових;

— Генеральна прокуратура України та її органи — за позо­вами, з якими вони звертаються до суду чи господарського суду в інтересах громадян і державних юридичних осіб;

— Пенсійний фонд України, його підприємства, установи та організації, Фонд соціального захисту інвалідів та його відділення;

— інші згідно з Декретом.

Місцеві ради народних депутатів мають право, крім зазначених пільг, встановлювати додаткові пільги для окремих платників із сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України щодо державного мита, яке зарахову­ється до державного бюджету України.

Порядок обчислення

І сплати державного мита

Порядок обчислення державного мита відображено на рисунку 12.1.

 

 

Державне мито сплачується готівкою, митними мар­ками і перерахуванням із рахунку платника у кредит­ній установі.

З позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іно­земній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі, коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподаткованого мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в інозем­ній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці На­ціонального банку України.

Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що постій­но проживають або знаходяться за межами України сплачують мито за дії, пов'язані з одержанням патентів на сорти рослин і підтримання їх чинності у вільноконвертованій валюті, виходячи з розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, еквівалентного 600 доларам СІЛА, або іншій валюті та розмірах, якщо це передбаче­но угодами з Україною.

Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.

Якщо державне мито внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, або було відмовле­но у вчиненні нотаріальних дій державними нотаріаль­ними конторами або виконавчими комітетами міських, селищних і сільських Рад народних депутатів та в інших випадках, передбачених законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю.

Повернення державного мита проводиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, яка справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

За невчасне та неповне внесення державного мита до бюджету стягується пеня за кожний день прострочення в розмірі, передбаченому законодавством.

 

 

Питання для самоперевірки:

1. Який зміст державного мита?

2. Які законодавчі акти та органи регулюють по­рядок справляння державного мита?

3. Назвіть об'єкти оподаткування державним митом.

4. Хто є платниками державного мита?

5. Яка будова ставок державного мита?

6. Які є пільги щодо сплати державного мита?

7. Який порядок сплати державного мита і його перерахування в бюджет?

8. Який порядок повернення державного мита?

9. Яка відповідальність передбачена за несвоєчасне та неповне внесення державного мита до бюджету?

10. Куди підлягає сплаті державне мито?

РОЗДІЛ XIII.

МІСЦЕВІ ПОДАТКИ ТА ЗБОРИ