Порядок обчислення і сплати податку

ПДВ — це складний податок, який передбачає існу­вання податкових зобов'язань щодо ПДВ і сум, що підлягають сплаті ПДВ до бюджету.

Механізм обчислення ПДВ базується на співставленні сум податкового зобов'язання і сум податкового кредиту.

Податкове зобов'язання — загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит - сума, па яку платник по­датку має право зменшити податкове зобов'язання звіт­ного періоду.

Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань і права платника на податковий кредит.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

— або дата зарахування коштів від покупця (замовника);

— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконан­ня робіт (послуг) платником податку.

У разі продажу товарів (валютних цінностей) або по­слуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобо­в'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки.

У разі, коли продаж товарів (робіт, послуг) через тор­говельні автомати здійснюється з використанням жето­нів, карток або інших замінників гривні, датою збіль­шення валового доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників гривні.

У разі, коли ж продаж товарів (робіт, послуг) здійсню­ється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається або дата оформлення податкової накладної, що засвід­чує факт надання платником податку товарів (робіт, послуг) покупцю, або дата виписування відповідного рахунку (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов'язань орендо­давця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного перєдання об'єкта фінан­сової оренди (лізингу) у користування орендарів (лізинго-отримувачів).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отри­мання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань при вве­зенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобо­в'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезиден­том залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником по­датку у звітному періоді у зв'язку з придбанням това­рів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нарахова­ні) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що під­лягають амортизації, включаються до складу податко­вого кредиту такого звітного періоду, незалежно від термінів уведення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

У разі здійснення платником податку операції з про­дажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподатку­вання або не є об'єктом оподаткування, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат вироб­ництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів, а також до податкового кредиту не включаються.

Коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та (або) придбані, частково використовуються в оподатковува­них операціях, а частково — ні, до суми податкового кре­диту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відпо­відає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

У разі, коли платник придбає товари (роботи, по­слуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшко­довуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтвердже­ні податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -- актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

1. Дата здійснення першої з подій:

— або дата списання коштів з банківського рахунку плат­ника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата ви­писки відповідного рахунку (товарного чека) — в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків,

— або дата отримання податкової накладної, що засвід­чує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

2. Для операцій із ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) — дата сплати податку за податковими зобо­в'язаннями.

Датою виникнення права орендаря (лізингоутримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отриман­ня об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за дого­вірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуван­ням ПДВ. Звітним податковим і розрахунковим доку­ментом з ПДВ є податкова накладна.

Податкова накладна складається в момент виникнен­ня податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти під­приємницької діяльності, що ввозять товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподатку­ванню, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової декларації.

Податкова накладна видається у разі продажу товарів покупцю на його вимогу. Вона не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів не більший двадцяти гривень, у разі продажу транспортних квитків та при виписуванні готельних рахунків.

У разі імпортування товарів документом, що засвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена митна декларація, яка під­тверджуй сплату ПДВ.

Платники податку повинні вести окремий облік з продажу та придбання щодо:

— операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та звільнених від оподаткування;

— операцій вартість яких не включається до складу вало­вих витрат або не підлягає амортизації, ввізних та вивізних операцій.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які ви­никли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звіт­ним періодом.

Якщо за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, то така сума (як надміру сплачена) підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.

Підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

При наявності в платника податкового боргу минулих звітних періодів зі сплати податку на додану вартість (у тому числі відстроченого та розстроченого) сума, за­декларована платником до відшкодування, зараховуєть­ся в погашення такої заборгованості.

У разі, коли платник податку має непогашену забор­гованість з податку на додану вартість минулих подат­кових періодів або непогашений податковий вексель, сума експортного відшкодування або її частина направ­ляються на погашення такої заборгованості або зарахо­вуються у рахунок погашення такого векселя.

Відшкодування при настанні терміну проводиться згідно з рішенням платника податку, яке відображене в податковій декларації (одночасно може бути декілька напрямів відшкодування) шляхом:

— перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує;

— зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість;

— зарахування суми відшкодування в рахунок інших по­датків, зборів (обов'язкових платежів), які надходять до Державного бюджету України.

Для платників податку, в яких обсяг оподатковува­них операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за по­передній календарний рік перевищує 7200 неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звіт­ний) період дорівнює календарному місяцю.

Платники податку, що мають менший обсяг операцій з продажу, можуть застосовувати за своїм вибором по­датковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення з цього питання плат­ник податку подає органу державної податкової служби за один місяць до початку календарного року.

Протягом календарного року дозволяється заміна квартального податкового періоду на місячний з почат­ку будь-якого кварталу поточного року. Заява про таку заміну надається платником податку до органу держав­ної податкової служби за один місяць до початку квар­талу. Зворотні зміни в одному календарному році не дозволяються.

4.7. Податкова декларація з податку на додану вартість: структура, порядок заповнення і подання

Податкові декларації з ПДВ подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (по­даткового) місяця;

б) календарному кварталу — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Якщо останній день терміну подання податкової дек­ларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного гранично­го терміну.

Декларація подається до податкового органу за міс­цем реєстрації особою яка зареєстрована платником по­датку на додану вартість. Особи, які не підпадають під визначення платників податку у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій, меншими ніж 3600 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців, у тому числі особи, які зареєстровані за власним бажанням, а також ті, що здійснюють торгівлю за готівку до досяг­нення зазначеного обсягу оподатковуваних операцій, подають декларацію за скороченою формою.

Декларація подається (власноруч, поштою чи в елек­тронній формі) до податкового органу за місцем реєстра­ції особою, яка зареєстрована платником ПДВ. Декла­рація складається зі вступної частини та чотирьох роз­ділів. З них платником заповнюються перші три розділи та вступна частина, четвертий розділ заповнюється пра­цівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається у податко­вій інспекції (адміністрації).

Платник податку подає органу державної податкової служби податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні.

Декларація може бути заповнена від руки чорниль­ною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути про­ставлений прочерк. Платник податку самостійно обчис­лює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відпові­дати даним бухгалтерського обліку, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник — фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) — підписами відповідальних осіб (директора, голов­ного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання дек­ларації в електронній формі — електронним підписом підзвітних осіб, зареєстрованих у порядку визначеним законодавством.

Податкова декларація з ПДВ має таку структуру:

— Вступна частина.

— І. Податкові зобов'язання.

— II. Податковий кредит.

— III. Розрахунки з бюджетом за звітний період.

— IV. Результати розрахунків з податку на додану вартість.

Одночасно з декларацією повинні подаватися всі не­обхідні додатки до декларації. До податкової декларації додаються:

— додаток 1. "Розрахунок експортного відшкодування";

— додаток 2. "Розрахунок коригування сум ПДВ";

— додаток 3. "Розрахунок частки бюджетного відшкоду­вання".

4.8. Облік податку у платників і у податковій інспекції

Кожен платник самостійно розраховує суми ПДВ, які необхідно сплатити у звітному періоді до бюджету.

Для правильного визначення, а також документаль­ного підтвердження операцій щодо ПДВ, в податковій накладній крім реквізитів покупця і продавця вказують суми оборотів з продажу без ПДВ, суми нарахованого ПДВ і обороти з продажу разом з ПДВ. Всі податкові накладні, які отримані платником реєструються в кни­зі обліку придбаних товарів та продукції. Згідно з даними книги визначається сума податкового кредиту за звітний період.

Для синтетичного обліку розрахунків за ПДВ призна­чено рахунок 64, субрахунки:

— 641 "Розрахунки за податками (ПДВ)";

— 643 'Податкові зобов'язання";

— 644 "Податковий кредит".

Податковий кредит

 

1. Придбання товарів на умовах 100% попередньої оплати.

 

календарного дня, що настає за останнім днем дванадцятимісячного періоду, а для осіб, що здійснюють діяль­ність з торгівлі за готівкові кошти, — не пізніше ніж за десять календарних днів до початку здійснення підприємницької діяльності з торгівлі за готівку. Реєстраційна заява може бути надіслана на адресу органу державної податкової служби поштою з повідомленням про | вручення. Орган державної податкової служби зобов'я-1 заний протягом 10 робочих днів надати заявнику (надіслати поштою з повідомленням про вручення за рахунок І заявника) свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені органом І державної податкової служби, мають бути розміщені в | доступних для огляду місцях у приміщенні платника і податку та в усіх його відокремлених підрозділах.

Будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку і збері­гається до моменту анулювання свідоцтва.

Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулюван­ня, яке відбувається у випадках, якщо:

— зареєстрована згідно закону протягом 24 поточних кален­дарних місяців як платник податку особа мала за останні дванадцять поточних календарних місяців оподаткову­вані обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— зареєстрована як платник податку особа припиняє діяль­ність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

 

Контроль щодо ПДВ