І відповідальність платників

Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійснюють органи державної податкової служ­би, а за справлянням і перерахуванням податку до бюд­жету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України — митні органи. Контрольна робота включає в себе:

1) попередню камеральну перевірку (звітів та податкових декларацій безпосередньо в момент здачі їх в подат­кові інспекції);

2) документальну перевірку (з обов'язковим виїздом до платника ПДВ).

За результатами перевірки складається акт, на основі даних якого притягують до відповідальності порушників.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів і додержання законів про і оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до законів України.

За порушення правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів й інших обов'язкових платежів законодавством передбачено фінансову, і

адміністративну та кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність (штрафи), що застосовується податковими органами, має деякі особливості: і підставою для її застосування є вчинення адміністративного правопорушення (ст.9 Кодексу України про адміністративне правопорушення — КУпАП); адміністративні штрафи накладаються лише на фізичних осіб (грома­дян) окремих платників податків, керівників і бух­галтерів платників податків — юридичних осіб, інших громадян, винних у порушенні податкового законодавст­ва. Розмір штрафу залежить від сукупності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність порушника (статті 34, 35), а також від його особи, ступеня вини, майнового стану (ст. 33).

Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння та регулюється відповідними статтями Кримінального Кодексу України. Найбільш поширеними є злочини за статтею 212 "Ухи­лення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів". Під ухиленням від сплати податків слід розу­міти діяння особи, спрямоване на повну або часткову несплату певних податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які повинні сплачуватись підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, а також фізичними особами. Фактично ухилення характе­ризується бездіяльністю, тобто невиконанням конституційного обов'язку зі сплати податків, зборів і обов'язки цих платежів.

Нижній поріг кваліфікації ухилення від оподаткування становить з 17 тисяч до 51 тисячі гривень. За таки]; злочин, скоєний проти системи оподаткування, винні особа карається штрафом від 855 до 5100 гривень або позбавленням права обіймати певні посади чи займати ся певною діяльністю на термін до 3 років.

Друга частина статті має вже кваліфікуючу ознаку тобто якщо несплата податку вчинена за змовою групі; осіб або якщо ухилення склало від 51000 до 85000 гри­вень. Діяння на таку суму карається штрафом від 850С до 34000 гривень або виправними роботами до 2 років чи обмеженням волі на термін до 5 років з позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

У статті міститься третя частина, що передбачає ско­єння злочину особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, платежів або якщо дії особи призвели до фактичного ненадходження до бюджетів, цільових фондів коштів в особливо великих розмірах. Відповідальність за цією третьою частиною дуже суво­ра —■ це позбавлення волі на термін від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до 3 років з конфіскацією майна.

Якщо платник податку вперше вчинив порушення чи діяння за першою або другою частинами статті, то він звільняється від кримінальної відповідальності, у тому разі, якщо до притягнення до кримінальної відпо­відальності він сплатив борг за податками і зборами, а також відшкодував збитки, завдані державі їх несвоєчас­ною сплатою (фінансові санкції, пеня).

За порушення податкового законодавства передба­чено застосування фінансових санкцій у вигляді пені га штрафу.

Після закінчення встановлених термінів погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені роз- починається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобо­в'язання платником податків — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного терміну сплати податкового зобов'язання;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання конт­ролюючими органами -— від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного терміну сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні.

У разі, коли платник податків до початку його пере­вірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (вклю­чаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з роз­рахунку 120 відсотків річних облікової ставки Націо­нального банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення

у його сплаті.

Штрафні санкції за порушення податкового законо­давства накладаються на платника податків у розмірах, визначених далі.

Платник податків, що не подає податкову декларацію в терміни, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян за кожне таке неподання або її затримку.

У разі, коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків при не подачі у встановлені терміни податкову декларацію, додатково до штрафу, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки подат­кової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, коли контролюючий орган самостійно донара-ховує суму податкового зобов'язання платника податків за умови, що дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, такий платник податків зобо­в'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, уста­новлених для такого податку, збору (обов'язкового плате­жу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше двадцяти п'яти відсотків такої суми й не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У разі, коли контролюючий орган самостійно донара-ховує суму податкового зобов'язання платника податків за умови, що контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методо­логічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, такий платник подат­ків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсот­ків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь термін недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У разі, коли платника податків (посадову особу плат­ника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухи­лення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподатку­вання, що призводить до заниження податкового зобо­в'язання у великих розмірах, такий платник податків сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян сукупно за весь термін недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Заниженням податкового зобов'язання у великих роз­мірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України (17000 гри.)-

У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних тер­мінів, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

— при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

— при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, на­ступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

— при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі, коли платник податків, активи якого перебува­ють у податковій заставі, відчужив такі активи без по­передньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, ви­значеної за звичайними цінами.

У разі, коли платник податків здійснює продаж (від­чуження) товарів (продукції) або здійснює грошові ви­плати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до зако­нодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декла­рації з цього податку, що подається за наступний подат­ковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням за­гальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період плат­ник податків подає нову декларацію з виправленими по­казниками до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.