Основи оподаткування доходів громадян з 1 січня 2004 року

З 1 січня 2004 р. вступає в дію Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб", яким передбачено сут­тєві зміни в механізмі справляння податку з доходів фі­зичних осіб. Декрет Кабінету Міністрів України №13-92 від 26 грудня 1992 р. "Про прибутковий податок з гро­мадян" втрачає чинність, за винятком норм розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зай­няття підприємницькою діяльністю, норми якого застосо­вуються з урахуванням положень нового Закону, та діють до набрання чинності спеціальним законом з пи­тань оподаткування фізичних осіб — суб'єктів підпри­ємницької діяльності.

Податок з доходів фізичних осіб — плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною гро­мадою, на території якої така фізична особа має подат­кову адресу (місце постійного або переважного прожи­вання платника податку, місце реєстрації платника по­датку, визначене згідно з законодавством) або розташо­вано особу, що виплачує оподатковувані доходи.

Платниками податку є:

— резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх по­ходження з території України, так і іноземні доходи;

— нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх по­ходження з території України.

Не є платниками податку нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України та мають дипломатичні привілеї й імунітет, встановле­ні на умовах взаємності міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Украї­ни, відносно доходів, одержуваних ними безпосередньо від здійснення такої дипломатичної діяльності.

Об'єктом оподаткування резидента є:

— загальний місячний оподатковуваний дохід;

— чистий річний оподатковуваний дохід, який визначаєть­ся шляхом зменшення загального річного оподатковува­ного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

— доходи, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті та не включаються до складу загального опо­датковуваного доходу згідно з цим Законом.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

— загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

— загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

— доходи з джерелом їх походження з України, які під­лягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу згідно з цим Законом

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати, об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пен­сійного фонду України чи внесків до фондів загальнообо-в'язкового соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи, і

Загальний оподатковуваний дохід — будь-які до- і ходи, що підлягають оподаткуванню, нараховані (ви- ] плачені) на користь платника податку протягом звіт- | ного податкового періоду. Він складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нараху- ванні (виплаті), доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу, а також доходів, які оподатковуються за наслідками інших і податкових періодів, визначених цим Законом.

Загальний оподатковуваний дохід поділяється на за гальний місячний оподатковуваний дохід та загальний і річний оподатковуваний дохід, відповідно до звітного податкового періоду, за наслідками якого вони підляга­ють оподаткуванню. Звітним податковим періодом ви­ступає проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня звітного місяця або року та закінчу­ється останнім календарним днем такого місяця або року. Якщо фізична особа уперше отримує оподатко­вувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

Загальний річний оподатковуваний дохід склада­ється з суми місячних оподатковуваних доходів звіт­ного року, а також оподатковуваних доходів, отриманих платником податку у попередні роки та виявлених у звітному році.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

— доходи у вигляді заробітної плати, нараховані платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

— доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної влас­ності;

— доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними акти­вами) — роялті, у тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

— сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню;

— сума страхових виплат, страхових відшкодувань або ви­купних сум, отриманих платником податку за договора­ми довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування;

— частина доходів від операцій з майном;

— дохід від надання майна в оренду або суборенду (стро­кове володіння та/або користування);

— доходи, отримані платником податку від його працедав­ця як додаткові блага (у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріаль­ного майна, наданих платнику податку у безоплатне користування);

— доходи у вигляді процентів (дисконтних доходів), диві­дендів та роялті, виграшів, призів;

— інвестиційний прибуток бід здійснення платником подат­ку операцій з цінними паперами та корпоративними пра­вами, випущеними в інших, ніж цінні папери формах;

— доходи у вигляді вартості успадкованого майна в межах, що підлягають оподаткуванню;

— інші доходи згідно із Законом.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

— суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхо­вих виплат, які отримуються платником податку відпо­відно з бюджетів, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового соціального страхування згідно із законом;

— суми коштів, отриманих платником податку на відряд­ження або під звіт;

— суми доходів, отриманих платником податку від розмі­щення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерс­твом фінансів України, виграші у державну лотерею;

— суми внесків на обов'язкове страхування платника по­датку відповідно до закону, інших ніж збір на державне пенсійне страхування або внески на загальнообов'язко­ве державне соціальне страхування;

— суми збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його праце­давця у розмірах, визначених законом;

— кошти або вартість майна (немайнових активів), які над­ходять платнику податку за рішенням суду внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя у зв'язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін;

— аліменти;

— кошти або майно, майнові чи немайнові права, які отримуються спадкоємцями фізичної особи, у разі оформлення права на спадщину в порядку, передбаченому законодавством;

— кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (немайнових активів), примусово відчужених державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у формі, відмінної від грошової;

— сума відшкодування платнику податку надміру сплачених ним податків, зборів (обов'язкових платежів) з бюджетів або державних цільових страхових фондів згідно із законом, а також бюджетного відшкодування при застосуванні права на податковий кредит;

— дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юри­дичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на відповідну суму;

— сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти в рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідго­товки платника податку-найманого працівника за профі­лем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця;

— вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та ліку­вання в межах на території України платника податку або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспіл­кові внески такого платника податку — члена такої професійної спілки, створеної за законодавством України або за рахунок коштів відповідного фонду загально­обов'язкового державного соціального страхування;

— дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професій­ної діяльності, який згідно із законом оподатковується за спеціальними (спрощеними) процедурами (системами);

— сума стипендії, яка виплачується з бюджету учню, сту­денту, ординатору, аспіранту;

- сума грошового або майнового утримання чи забезпечен­ня військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачені законом, яка виплачується з бюджету;

— інші доходи, які відповідно до норм цього Закону не включаються до складу загального місячного оподатко­вуваного доходу за іншими підставами.

Починаючи з 1 січня 2004 р. та до 1 січня 2007 р. ставка оподаткування встановлюється на рівні 13 від­сотків від об'єкту оподаткування. З 1 січня 2007 р. ставка податку становитиме 15 відсотків до об'єкту оподаткування.

Крім того, Законом передбачено ставку податку в розмірі 5 відсотків до об'єкту оподаткування, нарахова­ного податковим агентом як:

— процент на банківський депозит (вклад);

— процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозит­ним) сертифікатом;

— в інших випадках, прямо визначених відповідними нор­мами цього Закону.

Ставка податку становить подвійний розмір ставки до об'єкту оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею), або до будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів — фізичних осіб.

З урахуванням норм прийнятого Закону платник податку має право на зменшення суми загального місяч­ного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах:

— для будь-якого платника податку — у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розра­хунку на місяць), встановленій законом на 1 січня звітного податкового року;

— у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам від суми пільги (однієї мінімальної заробітної плати), для платника податку, який:

а) є самотньою матір'ю або батьком (опікуном, піклувальни­ком) — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину -- інваліда 1 або 2 групи - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років

в) має три чи більше дитини віком до 18 років — у роз­рахунку на кожну таку дитину;

г) є вдівцем або вдовою;

д) є особою, віднесеною законом до 1 і 2 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

д) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, військово­службовцем строкової служби;

є) є інвалідом 1 або 2 групи, у тому числі з дитинства; є) є особою, якій присуджено довічну стипендію як грома­дянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; — у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам від суми пільги (однієї мінімальної заробітної плати) — для платника податку, який є:

а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни, або працівником тилу, який має відповідні державні відзнаки;

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колиш­нього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

д) особою, яка перебувала на блокадній території колиш­нього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року

У разі, коли платник податку має право на застосуван­ня податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахо­ваного місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його на­рахування (виплати). Якщо платник податку є самозайнятою особою, податкова соціальна пільга щодо отрима­них нею доходів від такої діяльності не застосовується.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата про­тягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного мінімального прожиткового рівня для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округ­леної до найближчих 10 гривень.

На перехідний період установлюються такі розміри і податкової соціальної пільги:

— у 2004 році — у розмірі 30% від суми податкової соціальної пільги;

— у 2005 році — у розмірі 50% від суми податкової соціальної пільги;

— у 2006 році - у розмірі 80% від суми податкової соціальної пільги;

— у 2007 році — у розмірі 100% від суми податкової соціальної пільги.

Принципово новим моментом в механізмі оподатку­вання фізичних осіб є податковий кредит.

Податковий кредит — це суми, на які щорічно дозволяється зменшити оподатковуваний податком при­буток. Після закінчення календарного року, якщо були витрати, які дозволяється включати в податковий кре­дит, громадяни можуть подати декларацію в податковий орган для відшкодування частини сплачених податків. Такі витрати повинні бути обґрунтовані документально: фіскальним, товарним чеком, касовим ордером, наклад­ною, будь-яким іншим розрахунковим документом або договором, що ідентифікують продавця і підтверджують суму витрат. Розмір податкового кредиту не може пере­вищувати загальну суму оподатковуваного прибутку за відповідний рік.

Звітувати перед податковими органами будуть ті гро­мадяни, які претендують на податковий кредит, одержа­ли прибутки з-за кордону або не через податкових агентів.

Відповідальність за своєчасність і правильність сплати прибуткового податку покладається на податкових аген­тів — організації, що зобов'язані автоматично стягувати податок з прибутків, виплачуваних громадянами (підпри­ємства, банки, нотаріуси тощо).

 

Питання для самоперевірки:

1. Що є об'єктом оподаткування прибутковим по- | датком з фізичних осіб?

2. Як існують ставки прибуткового податку з \ фізичних осіб в Україні?

3. Назвіть основні пільги з прибуткового податку з фізичних осіб?

4. В яких випадках громадяни повинні подавати декларацію про доходи?

5. Який порядок нарахування та сплати податку з доходів не за місцем основної роботи?

6. Яка відповідальність платників передбачена за несвоєчасність подачі декларації і її достовірність?

7. Як ведеться облік прибуткового податку з грома-дян у роботодавців?

8. Які особливості оподаткування авторських гоно­рарів і винагороджень?

9. Який порядок оподаткування доходів громадян від здійснення підприємницької діяльності?

10. Які особливості оподаткування доходів іноземних громадян та осіб без громадянства?

11. Який зміст фіксованого податку та порядок його застосування?

12. Які зміни передбачені законодавством у механізмі справляння податку з доходів громадян з 2004 року?

13. Який зміст податкового кредиту і хто буде мати право на нього?

14. Охарактеризуйте сутність податкової соціальної пільги.

15. Які ставки податку з фізичних осіб передбачені новим законодавством?

РОЗДІЛ IX.

ПЛАТА ЗА РЕСУРСИ

Плата за спеціальне