Фармакотерапія ішемічної хвороби серця і атеросклерозу

1 Обмежена здатність до самообслуговування в межах квартири характерна для хворих на стенокардію напруження:

А. І ФК. В. ІІІ ФК.

Б. ІІ ФК. Г. IV ФК.

 

2 Клінічна ремісія зі зникненням нападів стенокардії частіше всього є наслідком:

А. Стабільної стенокардії напруження.

Б. Стенокардії, що вперше виникла.

В. Прогресуючої стенокардії.

Г. Ранньої постінфарктної стенокардії.

 

3 Найбільш адекватним методом оцінки ефективності антиангіо-нальних препаратів у хворих на стабільну стенокардію напруження є:

А. Холтер-моніторинг ЕКГ.

В. Тест з дозованим фізнавантаженням.

Б. Черезстравохідна електрокардіостимуляція.

Г. Розпитування хворого.

 

4 Тиклід показаний хворим на:

А. Гострий інфаркт міокарда. Г. Всі відповіді правильні.

Б. Нестабільну стенокардію. Д. Правильної відповіді немає.

В. Постінфарктний кардіосклероз.

5 Засобами вибору у хворих на спонтанну стенокардію є:

А. Верапаміл.

Б. Дигідропіридинові антагоністи кальцію.

В. Дилтіазем.

Г. Всі відповіді правильні.

Д. Правильної відповіді немає.

 

6 Антиангінальний ефект триметазидину (предукталу) пов’язаний:

А. Зі зниженням переднавантаження на лівий шлуночок.

Б. Зі зниженням післянавантаження на лівий шлуночок.

В. Зі зниженням контрактильності міокарду.

Г. З цитопротекторною дією.

 

7 При стабільній стенокардії напруження мінімальна ефективна разова доза ніфедипіну становить:

А. 5 мг. В. 20 мг.

Б. 10 мг. Г. 30 мг.

 

8 При стабільній стенокардії напруження мінімальна ефективна разова доза ізосорбіду динітрату становить:

А. 5 мг. В. 20 мг.

Б. 10 мг. Г. 40 мг.

 

9 При стабільній стенокардії напруження мінімальна ефективна разова доза пропранолу становить:

А. 10 мг. В. 40 мг.

Б. 20 мг. Г. 80 мг.

 

10 При стенокардії напруження мінімальна ефективна разова доза надололу (коргарду) становить:

А. 10 мг. В. 40 мг.

Б. 20 мг. Г. 80 мг.

11 При стенокардії напруження мінімальна ефективна разова доза амлодипіну (норваску) становить:

А. 2,5 мг. В. 10 мг.

Б. 5 мг. Г. 20 мг.

 

12 Цитопротекор триметазидин (предуктал) рекомендують призначати:

А. По 20 мг на день. В. По 20 мг 3 рази на день.

Б. По 20 мг 2 рази на день. Г. По 20 мг 4 рази на день.

 

13 Механізм антиангінальної дії корватону полягає у:

А. Зниженні післянавантаження на лівий шлуночок.

Б. Зниженні переднавантаження на лівий шлуночок.

В. Збільшенні коронарного кровообігу.

Г. Всі відповіді правильні.

Д. Правильної відповіді немає.

 

14 Препарати ізосорбіду-5-мононітрату олікард та імдур хворим на стенокардію напруження ІІ-ІІІ функціональних класів рекомендуєть-ся призначати:

А. 1 раз на день. В. 3 рази на день.

Б. 2 рази на день. Г. 4 рази на день.

 

15 Найбільш високим біозасвоєнням при прийманні всередину характеризується:

А. Сустак. В. Нітросорбід.

Б. Нітронг. Г. Корватон.

 

16 Найбільш тривалий антиангінальний ефект має:

А. Метопролол. В. Надолол.

Б. Пропранолол. Г. Атенолол.

 

17 Найбільш ефективним способом попередження розвитку толе-рантності до нітратів є:

А. Їх призначення в комбінації з бета-блокаторами.

Б. Заміна одного препарату цієї групи іншим.

В. Поступове підвищення дозувань.

Г. Всі відповіді правильні.

Д. Правильної відповіді немає.

 

18 Найменш оптимальною комбінацією антиангінальних препаратів є:

А. Поєднання нітратів з бета-блокаторами.

Б. Поєднання бета-блокаторів з дигідропіридиновими антагоністами кальцію.

В. Поєднання нітратів з дигідропіридиновими антагоністами кальцію.

Г. Поєднання нітратів з верапамілом.

 

19 Хворим, що перенесли поширений великовогнищевий інфаркт міокарда і мають протипоказання до бета-блокаторів, слід призначити:

А. Нітрати.

Б. Ніфедипін.

В. Ісрадипін.

Г. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту.

 

20 У хворих ІХС сприятливо впливають на прогноз:

А. Препарати депонітрогліцерину. В. Антагоністи кальцію.

Б. Препарати ізосорбіду динітрату. Г. Гіполіпідемічні засоби.

 

21 Хворим, що перенесли інфаркт міокарда, протипоказані:

А. Бета-блокатори.

Б. Інгібітори АПФ.

В. Дигідропіридинові антагоністи кальцію.

Г. Всі відповіді правильні.

Д. Правильної відповіді немає.

 

22 Препаратами вибору у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, є:

А. Верапаміл. Г. Всі відповіді правильні.

Б. Інгібітори АПФ. Д. Правильної відповіді немає.

В. Бета-блокатори.

 

23 Призначення аспірину або тикліду на 2-3 роки хворим, що перенесли інфаркт міокарда:

А. Суворо обов’язково. В. Не бажано.

Б. Не обов’язково. Г. Протипоказано.

 

24 Призначення аспірину або тикліду при гострому інфаркті міокарда:

А. Суворо обов’язково. В. Не бажано.

Б. Не обов’язково. Г. Протипоказано.

 

25 Селективний тромболітичний ефект має:

А. Стрептокіназа.

Б. Урокіназа.

В. Тканинний активатор плазміногену.

Г. Анізоілований активаторний комплекс стрептокінази і плазміногену.

 

26 Хворим на нестабільну стенокардію обов’язково слід призначати:

А. Нітрати. В. Аспірин.

Б. Антагоністи кальцію. Г. Непрямі антикоагулянти.

 

27 У хворих на нестабільну стенокардію ефективні:

А. Фраксипарин. Г. Всі відповіді правильні.

Б. Аспірин. Д. Правильної відповіді немає.

В. Тик лід.

 

28 Пригнічення активності циклооксигенази є основним механіз-мом дії:

А.Гепарину. Г. Аспірину.

Б. Непрямих антикоагулянтів. Д. Тромболітиків.

В. Низькомолекулярного гепарину.

 

29 Активація антитромбіну ІІІ є основним механізмом дії:

А. Аспірину. Г. Гепарину.

Б. Низькомолекулярного гепарину. Д. Тромболітиків.

В. Непрямих антикоагулянтів.

 

30 Активація плазміногену є основним механізмом дії:

А. Аспірину. Г. Гепарину.

Б. Низькомолекулярного гепарину. Д. Тромболітиків.

В. Непрямих антикоагулянтів.

 

31 Найбільш ефективним способом профілактики тромбоемболіч-них ускладнень у хворих ІХС з постійною формою миготливої аритмії є терапія:

А. Аспірином. В. Варфарином.

Б. Дипіридамолом. Г. Індометацином.

 

32 Синдром “ціанотичних пальців” може виникнути при терапії:

А. Аспірином. В. Гепарином.

Б. Дипіридамолом. Г. Варфарином.

 

33 Синдром “білого тромбу” може виникнути при терапії:

А. Аспірином. В. Гепарином.

Б. Дипіридамолом. Г. Варфарином.

 

34 Найбільш безпечною групою гіполіпідемічних препаратів є:

А. Нікотинова кислота. В. Фібрати.

Б. Аніонообмінні смоли. Г. Статіни.

 

35 Найбільш розповсюджені показання до призначення при гіпер-ліпопротеїнемії мають:

А. Нікотинова кислота. В. Фібрати.

Б. Аніонообмінні смоли. Г. Статіни.

 

36 Препаратом вибору у пацієнтів з різким підвищенням рівня тригліцеридів є:

А. Нікотинова кислота. В. Ципрофібрат.

Б. Холестирамін. Г. Ловастатин.

 

37 Рівень фібриногену крові знижується при терапії:

А. Холестираміном. В. Нікотиновою кислотою.

Б. Ципрофібратом. Г. Аспірином.

 

38 Препаратами вибору у хворих на гіперхолестеринемію при нормальному рівні тригліцеридів є:

А. Нікотинова кислота і фібрати.

Б. Сорбенти жовчних кислот і статіни.

В. Статіни і фібрати.

Г. Фібрати і сорбенти жовчних кислот.

 

39 Засобом вибору у хворих на гіперліпопротеїнемію ІІ В типу є:

А. Ліпанор. В. Мевакор.

Б. Ліпостабіл. Г. Холестирамін.

 

40 Наявність цукрового діабету у хворого ІХС є відносним протипоказанням до призначення:

А. Холестираміну. В. Ендурацину.

Б. Зокору. Г. Гемфіброзилу.

 

41 Жовчнокам’яна хвороба є протипоказанням до призначення:

А. Холестираміну. В. Ендурацину.

Б. Ловастатину. Г. Гемфіброзилу.

 

42 При подагрі не призначають:

А. Холестирамін. В. Нікотинову кислоту.

Б. Зокор. Г. Гемфіброзил.

 

43 Токсичний вплив на м’язову тканину найбільш вірогідний при поєднанні:

А. Холестираміну з нікотиновою кислотою.

Б. Холестираміну і ловастатину.

В. Ловастатину і нікотинової кислоти.

Г. Сімвастатину і гемфіброзилу.

 

44 Єдиним повністю синтетичним інгібітором 3-метил-3-глютарил коензим А-редуктази є:

А. Ловастатин. В. Флювастатин.

Б. Сімвастатин. Г. Правастатин.

 

45 Патентовану (торгову) назву “ліпостат” має:

А. Ловастатин. В. Флювастатин.

Б. Сімвастатин. Г. Правастатин.

 

46 Патентовану (торгову) назву “ліпанор” має:

А. Ловастатин. В. Флювастатин.

Б. Сімвастатин. Г. Правастатин.

 

47 Ефективність при первинній профілактиці ІХС доказана для:

А. Ловастатину. В. Правастатину.

Б. Сімвастатину. Г. Флювастатину.

 

48 Гепатити можуть розвинутись при терапії:

А. Аніонообмінними смолами. В. Фібратами.

Б. Статинами. Г. Нікотиновою кислотою.

 

49 За наявності двох і більше факторів ризику ІХС гіполіпідемічну терапію слід призначати при рівні холестерину ліпопротеїнів низької щільності:

А. > 130 мг/дл. В. > 190 мг/дл.

Б. > 160 мг/дл. Г. > 220 мг/дл.

 

50 Показанням для призначення гіполіпідемічної терапії хворим ІХС є рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності:

А. > 130 мг/дл. В. > 190 мг/дл.

Б. > 160 мг/дл. Г. > 220 мг/дл.