Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Б. Від низьких доз до високих. Г. Альтернувальні дози.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
27 Інгаляційні ГКС показані пацієнтам, які використовують інгаляційні b2-агоністи більше 2-3 разів на день; які недавно перенесли загострення і мають нічні симптоми. Найбільша ефективність серед інгаляційних ГКС у: А. Бекламетазону дипропіонату. Г. Тріамцинолону ацетоніду. Б. Будесоніду. Д. Флунісоліду. В. Флютиказону пропіонату. 28 Найменша ефективність у: А. Будесоніду. В. Флютиказону. Б. Тріамцинолону і флунісоліду. Г. Бекламетазону. 29 Коливання добових доз від низьких до високих у флутиказону становить: А. 200- > 850 мкг. Г. 100- > 650 мкг. Б. 200- > 600 мкг. Д. 400- > 2000 мкг. В. 500- > 2000 мкг. 30 Торгові назви “горакорт”, “пульмікорт”, “бенакорт” харак-терні для: А. Флунізоліду. Г. Бекотиду. Б. Флютиказону. Д. Беклометазону. В. Будесоніду. 31 Коливання добових доз від низьких до високих у бекломету (бекотиду) становить: А. 200-500 до 1000-2000 мкг. Г. 100-250 до 1000 мкг. Б. 200-400 до 1600 мкг. Д. 400-1000 до > 2000 мкг. В. 500-1000 до > 2000 мкг. 32 До інгібіторів синтезу лейкотрієнів відносять зилеутон, який призначається в дозі: А. 200 мг 3 рази на добу. Г. 600 мг 3 рази на добу. Б. 200 мг 4 рази на добу. Д. 600 мг 4 рази на добу. В. 400 мг 4 рази на добу.
33 До селективних блокаторів рецепторів лейкотрієнів відносять аколат (зафірлукаст), який призначається в дозі: А. 20-40 мг 2 рази на добу. Г. 60-80 мг 2 рази на добу. Б. 40-60 мг 2 рази на добу. Д. 100 мг 2 рази на добу. В. 10-20 мг 2 рази на добу.
34 До b2-агоністів короткої дії відносять всі, крім: А. Сальбутамолу (вентоліну). Г. Вольмаксу Б. Тербуталіну (бриканілу). Д. Сальмефалеолу В. Іпрадолу 35 До b2-аогністів тривалої дії відносять всі, крім: А. Сальметеролу (серевенту.) В. Кленбутеролу. Б. Форлеотеролу. Г. Фенотеролу (беротеку). 36 Сальбутамол (вентолін) – дозований аерозоль призначають по 1-2 вдихи 4 рази на добу для лікування нападів ядухи. При цьому 1 вдих дорівнює: А. 50 мкг. Г. 300 мкг. Б. 100 мкг. Д. 400 мкг. В. 200 мкг 37 Сальбутамол у таблетках по 0,002 та 0,004 г використовується при хронічній бронхіальній обструкції в добовій дозі (1-4 рази на добу): А. 2-4 мг. Г. 16-24 мг. Б. 4-8 мг. Д. 24-32 мг. В. 8-16 мг. 38 Сальметерол (серевент) застосовується у вигляді дозованого аерозолю 2 рази на добу залежно від тяжкості перебігу в добовій дозі: А. 50-100 мкг. Г. 200-300 мкг. Б. 100-200 мкг. Д. 200-400 мкг. В. 25-50 мкг.
39 Алупент (астмопент, орципреналін) – дозований аерозоль для лікування нападів БА по 1-2 вдихи 4 рази на добу. 1 вдих дорівнює: А. 0,25 мг. Г. 1 мг. Б. 0,5 мг. Д. 2 мг. В. 0,75 мг.
40 Серетид – це комбінований засіб b2-агоніста тривалої дії сальметеролу та інгаляційного ГКС флутиказону залежно від тяж-кості захворювання призначається в добовій дозі відповідно: А. 50-100/250-1000 мкг. Г. 25-50/125-250 мкг. Б. 25-50/500-1000 мкг. Д. 50-100/250-500 мкг. В. 25-50/250-500 мкг. 41 Іпратропіуму бромід (атровент) використовується для зняття тяжких нападів ядухи (переважно при ваготонічних формах) у вигляді дозованого аерозолю по 2 вдихи 3-4 рази на добу. При цьому 1 вдих дорівнює: А. 5 мкг. Г. 40 мкг. Б. 10 мкг. Д. 60 мкг. В. 20 мкг. 42 Атровент у поєднанні з фенотеролом (беротеком) називається: А. Тровентолом. Г. Формотеролом. Б. Беродуалом. Д. Стропентом. В. Іпрадолом. 43 Теофілін є засобом базисної терапії і препаратом для лікування нападів БА. До пролонгованих теофілінів відносять всі, крім: А. Теопеку, тео-Дуру, теобілонгу. Б. Теотарду, дурофіліну, ретафілу, слобіду. В. Тео-Дур-24, ділатрану, еуфілонту. Г. Теофіліну. Д. Уніфілу, філоконтину. 44 У лікуванні І ступеня БА використовують: А. Інгаляційний b2-агоніст короткої дії 1 раз в тиждень. Б. Інгаляційний b2-агоніст тривалої дії. В. Пролонгований теофілін. Г. Пероральний ГКС. Д. Інгаляційний ГКС. 45 У лікуванні ІІ ступеня БА використовують: А. Інгаляційний b2-агоніст тривалої дії. Б. Інгаляційний ГКС. В. Пероральний ГКС. Г. Інгаляційний b2-агоніст короткої дії не частіше 3-4 разів на добу. Д. Атровент.
46 Планова терапія ІІІ ступеня БА містить: А. Пероральний кортикостероїд 20-40 мг/добу. Б. Інгаляційний кортикостероїд 800-2000 мг/добу + b2-агоніст пролонго-ваної дії (сальметерол). В. Пероральний таінгаляційний ГКС. Г. Атровент з пролонгованим теофіліном. Д. Всі вищеназвані. 47 Для тривалого лікування IV ступеня БА використовують: А. Інгаляційний кортикостероїд (800-2000 мкг і >). Б. b2-агоніст пролонгованої дії (сальметерол 100 мкг 2 р.). В. Пролонгований теофілін. Г. Перорально кортикостероїд. Д. Всі вищеназвані.
48 Як початкову терапію загострення БА на амбулаторному етапі використовують: А. Інгаляційні b2-агоністи короткої дії до 3 разів на годину. Б. При недостатньому ефекті додати ГКС перорально і продовжити приймання b2-агоністів. В. При незадовільному ефекті виконати п. Б і викликати “швидку допомогу”. Г. Все вищезгадане. 49 Як терапію середньотяжкого нападу на госпітальному етапі використовують: А. Інгаляційні b2-агоністи короткої дії кожні 20 хв. протягом 1 години. Б. Інгаляційні b2-агоністи кожної години протягом 3 годин. В. Кортикостероїди. Г. Оксигенотерапію. Д. Все вищезгадане. 50 Лікування загострення БА тяжкого нападу містить: А. Інгаляційні b2-агоністи короткої дії кожні 20 хв. протягом 1 години. Б. Оксигенотерапію і системні стероїди, стероїди в/в. В. b2-агоністи кожної години + холінолітики + теофілін. Г. b2-агоністи в/в, п/ш, в/м. Д. Все перелічене.
1.4 Інструментальні методи дослідження функції зовнішнього дихання при захворюваннях бронхолегеневої системи. Дихальна недостатність
1 Які фактори впливають на показники легеневої вентиляції? А. Стать. Д. Всі вищеназвані. Б. Вага. Е. Вік. В. Стан нервової системи. Є. Зріст. Г. Положення тіла. 2 Патологічними вважаються відхилення показників легеневої вентиляції в межах: А. 5-10%. Г. 20-25%. Б. 10-15%. Д. > 25%. В. 15-20%. 3 Протипоказаннями до проведення спірографії є одна з переліче-них ситуацій: А. Активна фаза хвороби. Б. Супутня серцева патологія. В. Перша половина вагітності. Г. Тяжкий ступінь дихальної недостатності. Д. Вік до 15 років. 4 При аналізі спірограми оцінюють перелічені показники, крім: А. Об’ємних показників. Б. Швидкісних характеристик. В. Показників легеневої вентиляції. Г. Визначення петлі “потоку-об’єму”. Д. Неправильний показник не названий. 5 Величина дихального об’єму (ДО) в нормі становить: А. 250-500 мл. Г. 500-800 мл. Б. 500-600 мл. Д. 500-1000 мл. В. 500-700 мл. 6 Альвеолярний об’єм відносно ДО становить в нормі: А. 1/3. Г. 1/2. Б. 2/3. Д. Правильний не названий. В. 3/4. 7 Резервний об’єм вдиху (РОвд) в нормі становить: А. 500-1000 мл. Г. 1500-2000 мл. Б. 1000-1500 мл. Д. > 2000 мл. В. 1000-2000 мл. 8 Резервний об’єм видиху (РОвид) в нормі становить: А. 500-1000 мл. Г. 1500-2000 мл. Б. 1000-1500 мл. Д. > 2000 мл. В. 1500-1750 мл. 9 Життєва ємність легень (ЖЄЛ) в нормі становить: А. 2000-3000 мл. Г. 3000-5000 мл. Б. 3000-4000 мл. Д. 2500-5000 мл. В. 4000-5000 мл.
10 Форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ) в нормі становить: А. 50-60% ЖЄЛ. Г. 80-90% ЖЄЛ. Б. 60-70% ЖЄЛ. Д. > 90% ЖЄЛ. В. 70-80% ЖЄЛ.
11 Залишковий об’єм легень (ЗОЛ) в нормі становить: А. 500-1000 мл. Г. 1500-2000 мл. Б. 1000-1500 мл. Д. > 2000 мл. В. 1500-1800 мл. 12 Функціональна залишкова ємність легень (ФЗЄЛ) відносно залишкової ємності легень (ЖЄЛ+ЗОЛ) в нормі становить: А. 20-30%. Г. 50-60%. Б. 30-40%. Д. > 60%. В. 40-50%.
13 Хвилинний об’єм легень (ХОЛ) при спокійному диханні в нормі становить: А. 4-5 л. Г. 6-8 л. Б. 5-6 л. Д. 7-8 л. В. 6-7 л.
14 Максимальна вентиляція легень (МВЛ) за 1 хв. в нормі становить: А. 50-100 л. Г. 50-150 л. Б. 100-150 л. Д. 50-180 л. В. 150-180 л.
15 Об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) відносно ФЖЄЛ становить у здорових людей: А. > 60%. Г. > 85%. Б. < 70%. Д. > 90%. В. > 70%. 16 Проба Тіфно, тобто відношення ОФВ1/ЖЄЛ, у нормі дорівнює: А. 50-60%. Г. 80-85%. Б. 60-70%. Д. > 85%. В. 70-75%. 17 У діагностиці початкових порушень бронхіальної провідності використовують показники максимальної швидкості (МШ) повітря на рівні видиху 25%, 50%, 75% ФЖЄЛ. У цих ситуаціях за нижню межу норми показників потоку беруть: А. 25% від належної величини. Г. 70% від належної величини. Б. 50% від належної величини. Д. 75% і > від належної величини. В. 60% від належної величини. 18 Який з перелічених механізмів бронхіальної обструкції найменше трапляється в клініці? А. Деформація бронхів. Б. Експіраторний колапс бронхів. В. Спазм гладкої мускулатури бронхів. Г. Запальна інфільтрація слизової трахеобронхіального дерева. Д. Набряк слизової трахеобронхіального дерева, збільшення кількості в’язкого секрету в бронхах і порушення його евакуації. 19 Для периферійної обструкції (в дрібних бронхах) характерне нижченаведене, крім: А. Різкого зниження МОШ75, МОШ50, ФЖЄЛ. Б. Збільшення ЗЄЛ. В. Незмінних або малозмінних показників ЖЄЛ. Г. Зменшення ЖЄЛ.
20 Для центральної обструкції (у великих бронхах) характерне все, крім: А. Збільшення ЗОЛ/ЗЄЛ. Б. Збільшення ЗЄЛ. В. Різкого зменшення ОФВ1 та індексу Тіфно (ОФВ1/ЖЄЛ). Г. Збільшення ЖЄЛ. Д. Зменшення ЖЄЛ. 21 Який з механізмів формування рестрикції найменше трапляється: А. Інфільтративні зміни в легеневій тканині. Б. Пневмосклероз, пневмофіброз, емфізема легень. В. Зменшення об’єму легень після операції, в результаті ателектазу, уродженої гіпоплазії. Г. Зміни грудної клітки (деформації). Д. Захворювання плеври. 22 Для рестриктивного типу дихальної недостатності характер-ним є все, крім: А. Зменшення ЗОЛ. В. Зменшення ЗЄЛ.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; просмотров: 143; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.136.236.178 (0.009 с.) |