Д. Біфасцикулярна блокада лівої ніжки пучка Гісса.

 

20 Яку супутню клінічну ситуацію не відносять до ускладненого гіпертензивного кризу?

А. Нестабільну стенокардію.

Б. Транзиторну ішемічну атаку.

В. Гостру гіпертензивну енцефалопатію.

Г. Кровотечу.

Д. Підвищення САТ до 240 мм рт. ст., або ДАТ до 140 мм рт.ст.

21 При еклампсії засобом вибору парентеральної терапії ускладненого кризу є один з перелічених:

А. Верапаміл. Г. Гідралазин.

Б. Нітрогліцерин. Д. Еналаприлат.

В. Нікардипіну гідрохлорид.

22 При гіпертензивному кризі на фоні гострої серцевої недостатності та інфаркту міокарда засобом вибору є:

А. Нікардипіну гідрохлорид. Г. Гідралазин.

Б. Верапаміл. Д. Клонідин.

В. Нітрогліцерин.

23 При гіпертензивному кризі на фоні субарахноїдального крово-виливу засобом вибору є:

А. Нітропрусид натрію. Г. Пропранол.

Б. Нітрогліцерин. Д. Есмолол.

Г. Німодипін.

24 При гіпертензивному кризі у хворих з серцевою недостатністю не можна застосовувати всі, крім:

А. Нікардипіну гідрохлориду. Г. Пропранололу.

Б. Верапамілу. Д. Фуросеміду.

В. Лабеталолу.

25 При гіпертензивному кризі із набряком легень, або мозку, розшаровуючій аневризмі аорти засобом вибору є:

А. Клонідин. Г. Верапаміл.

Б. Триметафан. Д. Гідралазин.

В. Фентоламін.

26 При феохромоцитомному кризі засобом вибору є:

А. Фентоламін. Г. Есмолол.

Б. Пентамін. Д. Німодипін.

В. Магнію сульфат.

 

27 При гіпертензивному кризі, що проходить з судомами, при еклампсії вагітних засобом вибору є:

А. Пентамін. Г. Верапаміл.

Б. Магнію сульфат. Д. Еналаприлат.

В. Нітрогліцерин.

28 Засобом вибору при діенцефальному кризі є:

А. Каптоприл. Г. Дибазол.

Б. Ніфедипін. Д. Празозин.

В. Піроксан.

29 Найбільш широко використовуваним засобом для лікування неускладнених гіпертензивних кризів, особливо в осіб похилого віку є:

А. Ніфедипін. Г. Піроксан.

Б. Празозин. Д. Дроперидол.

В. Лабеталол.

30 Який антигіпертензивний засіб є протипоказаним при AV-бло-каді і брадикардії:

А. Ніфедипін. Г. Діазепам.

Б. Каптоприл. Д. Дроперидол.

В. Клонідин.

7.1.2 Пульмонологія

 

31 У патогенезі ТЕЛА чільне місце відводиться організації флотувального тромбу. Яка його характеристика?

А. Такий, що має єдину точку фіксації в проксимальному сегмент.

Б. Такий, що має єдину точку фіксації в дистальному сегменті.

В. Такий, що має декілька точок фіксації по всій довжині судин.

Г. Такий, що здійснює оклюзію судин.

Д. Жоден з перелічених не названий.

32 Гемодинамічними наслідками ТЕЛА є:

А. Гостра дихальна недостатність.

Б. Артеріальна гіпоксемія.

В. Легенева артеріальна гіпертензія.

Г. Гостра правошлуночкова недостатність.

Д. Всі перелічені.

33 Причинами дихальної недостатності та артеріальної гіпоксемії при ТЕЛА є:

А. Припинення кровообігу по вентильованих альвеолах, що веде до збільшення легеневого “мертвого простору”.

Б. Бронхоспазм.

В. Розвиток ателектазів.

Г. Ішемія легені, зниження вентиляції і артеріовенозне шунтування крові.

Д. Всі перелічені.

34 Клінічна картина ТЕЛА визначається:

А. Ступенем гемодинамічних розладів.

Б. Локалізацією тромбоемболу.

В. Рівнем легеневої гіпертензії.

Г. Об’ємом емболізації легенево-судинного русла.

Д. Всім вищенаведеним.

35 Який з перелічених симптомів при масивній і субмасивній ТЕЛА є найменш постійним?

А. Задишка в спокої. Г. Гіпертермія.

Б. Кардіалгії. Д. Кашель непродуктивний.

В. Кровохаркання.

36 Об’єктивним критерієм гострого легеневого серця є:

А. Патологічний ІІІ тон (правошлуночковий протодіастолічний ритм галопу) і парадоксальний пульс.

Б. Зміщення правої межі відносної серцевої тупості.

В. Тахікардія.

Г. Гіпотензія.

Д. Абдомінально-югулярний рефлекс.

37 Найбільш частою “маскою” немасивності ТЕЛА серед перелі-ченого є:

А. Поява і/або прогресування серцевої недостатності резистентної до терапії.

Б. Повторні пневмонії незрозумілої етіології, частково з перебігом плевропневмонії.

В. Швидкозмінні (2-3 доби) сухі плеврити.

Г. Ексудативні плеврити, в тому числі геморагічні.

Д. “Безпричинна” лихоманка, що не піддається антибактеріальній терапії.

 

38 Які ЕКГ-ознаки гострого легеневого серця при масивній ТЕЛА є правильними?

А. Раптове поглиблення Q_ІІІ і S_І.

Б. Елевація RS-T III, aVF, V_1-2 і дискордантна депресія RS-T, I, AVL, V_5-6.

В. Поява інверсії Т ІІІ, aVF, V_1-2.

Г. Повна, або не повна блокада правої ніжки пучка Гісса.

Д. Всі перераховані

39 У лікуванні хворих ТЕЛА середньодобова доза нефракціонова-ного гепарину становить:

А. 15 тис МО. Г. 30 тис МО.

Б. 20 тис МО. Д. 35 тис МО.

В. 25 тис МО.

40 Загальна тривалість гепаринотерапії повинна бути не менше:

А. 5-7 днів. Г. 15-20 днів.

Б. 7-10 днів. Д. 20-25 днів.

В. 10-15 днів.

41 Розмах індивідуальних доз низькомолекулярних гепаринів при ТЕЛА становить:

А. 0,3-0,6 мг 1 раз на добу. Г. 0,3-0,6 мг 2 рази на добу.

Б. 0,3-0,8 мг 1 раз на добу. Д. 0,6-0,9 мг 2 рази на добу.

В. 0,3-0,8 мг 2 рази на добу.

42 Показаннями до тромболітичної терапії при ТЕЛА є всі, крім:

А. Шок у.

Б. Поєднання з Q-інфарктом міокарда.

В. Високої легеневої гіпертензії.

Г. Гострої правошлуночкової недостатності.

Д. ТЕЛА дрібних розгалужень.

43 Правильною схемою лікування стрептокіназою при ТЕЛА є одна з перелічених:

А. Внутрішньовенно краплинно в дозі 1 млн ОД в 100 мл 0,9% натрія хлориду за 30-60 хв.

Б. Внутрішньовенно струменево в дозі 1,5 млн ОД в 50 мл 0,9% натрія хлориду за 10 хв.

В. Внутрішньовенно краплинно в дозі 1,5 млн ОД в 100 мл 0,9% натрія хлориду за 30-60 хв.

Г. Внутрішньовенно краплинно в дозі 1,5 млн ОД в 100 мл 0,9% натрія хлориду за 30 хв.

Д. Внутрішньовенно краплинно в дозі 1,5 млн ОД в 50 мл 0,9% натрія хлориду за 10 хв.

44 Найбільш поширеною причиною гострої дихальної недостатності серед нижченазваних є:

А. Торакоабдомінальна. Г. Бронхолегенева.

Б. Центральна. Д. Змішана.

В. Нейром’язова.

45 Невідкладна допомога І стадії астматичного статусу включає внутрішньовенне введення глюкокортикоїдів і їх пероральне приймання в добовій дозі:

А. 100-200 мг. Г. 400-500 мг.

Б. 200-300 мг. Д. > 500 мг.

В. 300-400 мг.

46 Невідкладна допомога І стадії астматичного статусу включає внутрішньовенне струменеве і краплинне введення еуфіліну в добовій дозі:

А. До 1 г. Г. До 3-4 г.

Б. До 1,5-2 г. Д. > 4 г.

В. До 2-3 г.

47 Інфузійна гідратаційна терапія І стадії астматичного статусу включає інфузійне введення розчинів (0,9% хлориду натрію, 5% глюкози, реополіглюкіну) в добовій дозі:

А. До 1 л. Г. До 2-2,5 л.

Б. До 1-1,5 л. Д. 2,5-3 л.

В. До 1,5-2 л.

48 Показаннями до застосування петельних діуретиків при І стадії астматичного статусу в першу чергу є:

А. Супутня артеріальна гіпертензія.

Б. Супутня ниркова недостатність.

В. Зростання ЦВТ до 150 мм вод. ст. і вище, набряк легень і мозку.

Г. Периферійні набряки.

 

49 Інтенсивна терапія ІІ стадії астматичного статусу включає стартове введення кортикостероїдів з доз, що перевищують ті, що застосовувались в І стадії у:

А. 1-2 рази. Г. 4-5 разів.

Б. 2-3 рази. Д. > 5 разів.

В. 3-4 рази.

50 Найбільш частою причиною спонтанного пневмотораксу є:

А. Плевральні шварти.

Б. Бронхоектатична хвороба.

В. Абсцес і гангрена легень.

Г. Туберкульоз легень.

Д. Уроджені дефекти паренхіми легень.

51 Невідкладна допомога спонтанного клапанного пневмотораксу першочергово включає внутрішньовенне введення:

А. Серцево-судинних засобів.

Б. Аналептиків.

В. Антигістамінних препаратів.

Г. Анальгетиків ненаркотичних і наркотичних.

Д. Невідкладна декомпресія шляхом пункції плевральної порожнини.

52 За об’ємом крововтрати легеневі кровотечі розрізняють на малі, середні і профузні. Зазначити, який об’єм відносять відповідно до малого, середнього і профузного:

А. До 50 мл; до 300 мл; > 300 мл. Г. До 100 мл; до 500 мл; > 500 мл.

Б. До 100 мл; до 400 мл; > 400 мл. Д. До 150 мл; до 600 мл; > 600 мл.

В. До 150 мл; до 500 мл; > 500 мл.

53 Який засіб не відносять до невідкладних дій при легеневій кровотечі?

А. Жорсткий постільний режим і пригнічення кашлю.

Б. Заходи, направлені на зменшення тиску в малому колі кровообігу.

В. Гемостатичну терапію.

Г. Антибактеріальну терапію.

Д. Протишокові заходи при розвитку “шокової легені”.

54 Основними причинами анафілактичного шоку є всі, крім:

А. Лікарських препаратів. Г. Харчових алергенів.

Б. Вакцин, сироваток. Д. Рентген-контрастних засобів.

В. Укусів ос, бджіл, шершнів.

55 При анафілактичному шоку в місце ін’єкції вводиться один з перелічених засобів:

А. Димедрол. Г. Норадреналін.

Б. Преднізолон. Д. Тавегіл.

В. Адреналін.

56 При ангіоневротичному набряку Квінке разова доза преднізолону при внутрішньовенному введенні становить:

А. 30 мг. Г. 90-120 мг.

Б. 30-60 мг. Д. 120-150 мг.

В. 60-90 мг.

7.1.3 Гастроентерологія і нефрологія

 

57 При тяжкому ступені крововтрати рівень гемоглобіну і гематокриту відповідно буде:

А. < 90 г/л і < 0,30. Г. < 80 г/л і < 0,30.

Б. < 83 г/л і < 0,25. Д. < 75 г/л і < 0,30.

В. < 70 г/л і < 0,30.

58 При легкому ступені крововтрати хворий потребує колоїдних кровозамінників у кількості, що перевищує об’єм крововтрати на:

А. 10%. Г. 30-40%.

Б. 10-20%. Д. 40-50%.

В. 20-30%.

59 При крововтраті середньої тяжкості на фоні гемостатичної терапії проводиться переливання крові із розрахунку дефіциту глобулярного об’єму в кількості:

А. 250-500 мл. Г. 600-900 мл.

Б. 300-600 мл. Д. 600-1000 мл.

В. 500-800 мл.

60 При тяжкому ступені крововтрати об’єм гемотрансфузії повинен відповідати дефіциту глобулярного об’єму, що дорівнює:

А. 1000-1500 мл. В. 1500-2500 мл.

Б. 1500-2000 мл. Г. 2000-3000 мл.

 

61 Найбільш частою із наведених причин розвитку гострої печінкової недостатності є: