Б. Застосування бронхолітиків. Г. Всі вищеназвані.

66 Показаннями для призначення кисневої терапії є такі клінічні симптоми, що виникають у хворого з дихальною недостатністю:

А. Виражений ціаноз. Г. Брадикардія.

Б. Тахіпное. Д. Всі разом названі.

В. Тахікардія.

67 Показаннями для призначення кисневої терапії при дихальній недостатності є:

А. Системна артеріальна гіпотензія. Г. Ознаки артеріальної гіпоксемії.

Б. Системна артеріальна гіпертензія. Д. Всі вищеназвані.

В. Ознаки метаболічного ацидозу.

68 Показаннями для призначення кисневої терапії при дихальній недостатності є парціальний тиск кисню в артеріальній крові:

А. < 95 мм рт.ст. Г. < 65 мм рт.ст.

Б. < 85 мм рт.ст. Д. < 55 мм рт.ст.

В. < 75 мм рт.ст.

69 При кисневій терапії хворим ХЛС у суміші, що вдихується концентрація кисню не перевищує:

А. 80%. Г. 50%.

Б. 70%. Д. 40%.

В. 60%.

70 Стовідсоткова концентрація кисню у суміші, що вдихується, може призвести до:

А. Пригнічення дихального центру і розвитку гіперкапнічної коми.

Б. Швидкого одужання хворого.

В.Відмови від зволоження кисню.

Г. Зменшення доз бронходилататорів.

Д. Правильна відповідь не зазначена.

71 У деяких випадках ефект від кисневої терапії отримують при щоденному застосуванні по 14-16 годин, не раніше, ніж:

А. На 5-й день. Г. На 20-й день.

Б. На 10-й день. Д. На 25-й день.

В. На 15-й день.

 

72 До бронхолітичних засобів відносять всі, крім:

А. b-адреностимуляторів. Г. Комбінованих засобів.

Б. Холінолітиків. Д. a₁-адреноблокаторів.

В. Метилксантинів.

73 До засобів корекції легенево-судинного опору у хворих ХЛС відносяться всі, крім:

А. Інгібіторів АПФ.

Б. Нітратів.

В. Блокаторів повільних кальцієвих каналів.

Г. a₁-адреноблокаторів.

Д. Серцевих глікозидів.

74. При ХЛС, що розвинулось у хворого з хронічною обструк-тивною хворобою легень, середня терапевтична доза дилтіазему становить:

А. 90-120 мг на добу. Г. 420-480 мг на добу.

Б. 180-240 мг на добу. Д. 420-540 мг на добу.

В. 360-420 мг на добу.

75 Хворим на ХЛС у фазі декомпенсації рекомендується каптоприл в середній початковій дозі:

А. 6,25-12,5 мг. Г. 31,25-37,5 мг.

Б. 12,5-25 мг. Д. 37,5-43,75 мг.

В. 25-31,25 мг.

76 Який метод лікування хворих ХЛС підтвердив збільшення тривалості і якості життя?

А. Застосування вазодилататорів. Г. Застосування антикоагулянтів.

Б. Застосування діуретиків. Д. Застосування серцевих глікозидів.

В. Застосування оксигенотерапії.

77 Які максимальні терміни застосування низькомолекулярних гепаринів (фраксипарину) при ХЛС з рецидивною ТЕЛА:

А. 1-2 місяці. Г. 4-8 місяців.

Б. 2-4 місяці. Д. 5-10 місяців.

В. 3-6 місяців.

78 Для лікування декомпенсованого ХЛС застосовують в першу чергу діуретики:

А. Тіазидові. Г. Калійзберігаючі.

Б. Тіазидоподібні. Д. Антагоністи альдостерону.

В. Петельні.

 

79 Показаннями до застосування серцевих глікозидів при декомпенсованому ХЛС є:

А. Супутня лівошлуночкова недостатність.

Б. Фібриляція передсердь.

В. Тріпотіння передсердь.

Г. Всі три вище названих.

Д. Жодне з названих.

80 Показаннями до кровопускання у хворих з ХЛС є високий тиск у легеневій артерії і рівень гематокриту:

А. > 35-40%. Г. > 50-55%.

Б. > 40-45%. Д. > 55-60%.

В. > 45-50%.

Діагностика і лікування бронхіальної астми

1 Для інтермітуючого перебігу БА (І ступінь) найбільша об’ємна швидкість видиху (ПОШ) або об’єм форсованого видиху на 1-й секунді (ОФВ₁) від належних величин і добовий розмах показників відповідно становлять:

А. 80% і < 20%. Г. 65% і > 20%.

Б. 75% і < 20%. Д. 60% і > 20%.

В. 70% і 20%.

 

2 Для легкого персистувального перебігу БА (ІІ ступінь) ПОШ видиху або ОФВ₁ від належних величин і добовий розмах показників відповідно становлять:

А. 80% і < 20%. Г. 65% і > 30%.

Б.» 80% і 20-30%. Д. 60% і > 30%.

В. 70% і > 30%.

 

3 Для середньотяжкого персистувального перебігу БА (ІІІ ступінь) ПОШ видиху або ОФВ₁ від належних величин і добовий розмах показників відповідно становлять:

А. 80-70% і > 30%. Г. 60-50% і > 30%.

Б. 80-60% і > 30%. Д. 60-40% і > 30%.

В. 70-60% і = 30%.

4 Для тяжкого персистувального перебігу БА (ІV ступінь) ПОШ видиху або ОФВ₁ від належних величин і добовий розмах показників відповідно становлять:

А. < 60% і > 30%. Г. < 45% і > 30%.

Б. < 55% і > 30%. Д. < 40% і > 40%.

В. < 50% і > 30%.

 

5 Для легкого ступеня тяжкості загострення БА тахікардія і тахіпное за 1 хв. відповідно становить:

А. < 90 і < 30. Г. £ 80 і < 30.

Б. < 100 і < 30. Д. £ 80 і < 30.

В. £ 80 і < 30.

 

6 Для середнього ступеня тяжкості загострення БА тахікардія і тахіпное за 1 хв. відповідно становить:

А. 90-100 і < 30. Г. ³ 120 і < 30.

Б. 100-120 і < 30. Д. ³ 120 і < 30.

В. 110-120 і < 30.

7 Для тяжкого ступеня загострення БА тахікардія і тахіпное за 1 хв. відповідно становить:

А. 100-120 і < 30. Г. > 140 і > 30.

Б. > 120 і > 30. Д. > 150 і > 40.

В. > 130 і > 30.

8 Атопія – це здатність організму виробляти збільшену кількість IgE у відповідь на дію алергенів зовнішнього середовища, виявляється у хворих на БА в:

А. 100%. Г. 60-70%.

Б. 80-90%. Д. > 50%.

В. 70-80%.

9 Спадкова схильність до БА спостерігається у хворих на БА:

А. 100%. Г.» 50%.

Б. 80%. Д. 10%.

В. 60%.

10 До критеріїв діагностики БА відносять всі нижченаведені клінічні симптоми, крім:

А. Епізодичного свистячого дихання з утрудненням на видиху.

Б. Кашлю, більше вночі та при фізичному навантаженні.

В. Епізодичних свистячих хрипів в легенях та повторної скутості груд-ної клітки.

Г. Обов’язкового поєднання кашлю, ядухи і розсіяних хрипів

Д. Симптомів, які здебільшого погіршуються вночі і збуджують хворого.

11 До критеріїв діагностики БА відносять і погіршення показників зовнішнього дихання. Зокрема характерною є висока зворотність бронхообструкції у фармтестах з b₂-агоністами короткої дії. Так ПОШ видиху та ОФВ₁ зростає:

А. На 5%. Г. На 20%.

Б. На 10%. Д. ³ 25%.

В. ³ 15%.

12 Обструкція, що зумовлена набряком слизової бронхів, розпізнається функціонально-фармакологічним дослідженням із:

А. Гістаміном.

Б. Алергенами та інгаляційними сполуками.

В. Фізичним навантаженням.

Г. Ефедрином.

Д. Обзиданом.

13 До бронходилататорів, що використовують в терапії БА, відносять всі, крім:

А. b₂-агоністів короткої дії. Г. Метилксантинів.

Б. Пролонгованих b₂-агоністів. Д. Антихолінергічних препаратів.

В. a-блокаторів.

14 Бронходилатуючу і протизапальну дію поєднують в собі:

А. b₂-агоністи короткої і тривалої дії.

Б. b₂-агоністи тривалої дії і метилксантини.

В. Метилксантини і b₂-агоністи корокої дії.

Г. Метилксантини і антихолінергічні засоби.

Д. Антихолінергічні засоби і b₂-агоністи тривалої дії.

15 До протизапальних засобів при БА відносять всі, крім:

А. Інгаляційних і оральних кортикостероїдів.

Б. Пролонгованих b₂-агоністів і антагоністів лейкотрієнів.

В. Інгібіторів 5-ліпооксигенази, кротонів і метилксантинів.

Г. Антибіотиків і метилксантинів.

Д. Метотрексатів і циклоспоринів.

16 Натрію кромоглікат відносять до нестероїдних протизапальних засобів і він має торгову назву, крім:

А. Інталу. Г. Інталу плюс.

Б. Кромогену. Д. Всіх вищеназваних.

В. Тайледу.

17 Дитек – це комбінований препарат:

А. Метилксантину і b₂-адреноміметика.

Б. Метилксантину і кортикостероїду.

В. b₂-адреноміметика і кромону (інталу).

Г. b₂-адреноміметика і кортикостероїду.

Д. b₂-адреноміметика і недокромілу натрію.

 

18 Недокроміл натрію відносять до похідних піранохінолону, має виражену протизапальну та протиалергічну дію. Його торгова назва:

А. Вентолін. Г. Аколад.

Б. Іпрадол. Д. Зилеутон.

В. Тайлед.

19 До системних кортикостероїдів у лікуванні БА відносять всі, крім:

А. Дексаметазону і тріамцинолону. Г. Гідрокортизону.

Б. Метилпреднізолону і преднізолону. Д. Бетаметазону.

В. Кеналогу-40.

20 Торгова назва “Декортин” характерна для:

А. Дексаметазону. Г. Преднізолону.

Б. Тріамцинолону. Д. Бетаметазону.

В. Гідрокортизону.

21 Торгова назва “Дипроспан” характерна для:

А. Гідрокортизону. Г. Дексазону.

Б. Преднізолону. Д. Метилпреднізолону.

В. Бетаметазону.

22 У хворих на тяжку БА при недостатньому ефекті тривалої протизапальної терапії інгаляційними стероїдами у максимальних дозах (2000 мкг на добу) призначають ГКС перорально. Перевагу віддають препаратам короткої і середньої тривалості дії. Преднізолон відносять до:

А. Короткої дії Б. Середньої тривалості В. Тривалої дії

23 Терапію таблетованим преднізолоном при БА слід розпочинати з добової дози:

А. 10-20 мг. Г. 30-50 мг.

Б. 20-30 мг. Д. 50-60 мг.

В. 20-40 мг.

24 Після досягнення стабільного ефекту стану хворого протягом 7- 14 днів дозу ГКС можна знижувати на ½ таблетки за:

А. 3 дні. Г. 14 днів.

Б. 7 днів. Д. Індивідуально.

В. 10 днів.

25 Найбільш висока протизапальна дія з пероральних ГКС у:

А. Гідрокортизону. Г. Тріамцинолону.

Б. Преднізолону. Д. Дексаметазону.

В. Метилпреднізолону.

 

26 Існує чотири основних схеми лікування ГКС, одна з них є найбільш доцільною:

А. Від високих доз до низьких. В. Постійні дози.