Для об’єктивної оцінки тяжкості перебігу і прогнозу негоспітальної пневмонії застосовують бальну оцінку факторів ризику летального кінця. Яка з нижченаведених ознак має найголовніше значення.

А. Перебування в будинку нагляду.

Б. Супутня декомпенсована серцева недостатність.

В. Тахікардія >30 за 1 хв.

Г. PH крові < 7,35.

Д. Всі відповіді мають однакове прогностичне значення.

 

24 За результатами численних клінічних рандомізованих дослід-жень виділяють 3 групи прогностичних факторів ризику летального кінця, які є більш доступними в плані оцінки і діляться на основні, додаткові і фактори, що були у хворого на початку захворювання негоспітальною пневмонією. Який з перелічених нижче факторів не відносять до основних?

А. Порушення свідомості.

Б. Частота дихання 30 за 1 хв. та більше.

В. Артеріальна гіпотензія < 90 і < 60 мм рт. ст.

Г. Азот сечовини.

Д. Двобічне ураження легень, порожнини розпаду, плевральний випіт (за даними рентгенобстеження).

 

25 Показанням до госпіталізації хворого негоспітальною пневмо-нією є наявність хоча б одного з основних несприятливих прогностичних факторів. Високий ризик летального кінця за наявності трьох із п'яти факторів становить:

А. 15%. Г. 45%.

Б. 23%;. Д. >50%.

В. 33%.

 

26 До “великих” критеріїв тяжкого перебігу негоспітальної пневмонії відносять всі, крім:

А. Потреби в проведенні штучної вентиляції легень.

Б. Швидкого прогресування вогнищево-інфільтративних змін у леге-нях - збільшення розмірів інфільтрації.

В. Порушення свідомості.

Г. Септичного шоку, або необхідності введення вазопресорних пре-паратів протягом > 4 годин.

Д. Гострої ниркової недостатності (кількість сечі < 80 мл за 4 год., або рівень креатиніну в крові > 0,18 ммоль/л, або азоту сечовини > 7 ммоль/л, за відсутності ХНН.

 

27 Усі пацієнти, у яких при направленні в стаціонар був виявлений один або більше із основних несприятливих прогностичних факторів, обов’язково підлягають медичній переоцінці стану до появи ознак покращення не рідше, ніж кожні:

А. 6 годин. Г. 36 годин.

Б. 12 годин. Д. 48 годин.

В. 24 години.

 

28 Факторами, які асоціюються з великою ймовірністю участі антибіотикорезистентних штамів Streptococcus pneumoniae у виникненні негоспітальної пневмонії, є всі перелічені, крім:

А. Віку старше 65 років.

Б. Супутніх серцево-судинних та бронхолегеневих захворювань.

В. Терапії В-лактамами, яку проводили протягом останніх 3 місяців.

Г. Хронічного алкоголізму, імунодефіцитних хворіб/станів (у тому числі лікування системними глюкокортикоїдами).

Д. Множинних супутніх захворювань внутрішніх органів.

 

29 Появу грамнегативних ентеробактерій можуть зумовити всі нижченаведені, крім:

А. Антибактеріальної терапії, яку проводили з приводу інших захворювань.

Б. Множинних супутніх захворювань внутрішніх органів.

В. Супутніх серцево-судинних та бронхолегеневих захворюваннях.

Г. Віку, старше 65 років.

Д. Перебування у будинку для людей похилого віку.

 

30 Етіологічна значущість Pseudomonas aeruginosa значно зростає у разі таких ситуацій, крім:

А. Наявності “структурних” захворювань легень (бронхоектази, муко-вісцидоз).

Б. Тривалого лікування системними глюкокортикоїдами (приймання преднізолону в дозі >10 мг/добу).

В. Віку, старше 65 років.

Г. Терапії антибіотиками широкого спектра дії >7 днів протягом останнього місяця.

Д. Виснаження.

 

31 З урахуванням вищенаведених даних (№28-30) до 1-ї групи відносять хворих на негоспітальну пневмонію (НП) з нетяжким перебігом, які не потребують госпіталізації, без супутньої патології та інших “модифікуючих” факторів. Найбільш частими збудниками НП у таких хворих є всі, крім:

А. Streptococcus pneumoniae.

Б. Streptococcus spp.

В. Mycoplasma pneumoniae.

Г. Clamydophyla pneumoniae.

Д. Haemophilus influenzae (у курців) і респіраторних вірусів.

32 До II групи відносять хворих на НП з нетяжким перебігом, які не потребують госпіталізації, з наявністю супутньої патології (хронічні обструктивні захворювання легень, ниркова та серцева недостатність, цереброваскулярні хвороби, пухлини, цукровий діабет, хронічні захворювання печінки, психічні розлади, хронічний алкоголізм), збудниками НП у цих хворих є всі нижче- перелічені, крім:

А. Streptococcus pneumoniae.

Б. Haemophilus influenzae.

В. Staphylococcus aureus.

Г. Moraxella catarralis, можливо і E. coli, Klebsiella spp.

Д. Streptococcus spp.

 

33 До III групи відносять хворих на НП з нетяжким перебігом, але які потребують госпіталізації у терапевтичне відділення за медичними і соціальними показами. Збудниками хвороби можуть бути всі, крім:

А. Streptococcus pneumoniae.

Б. Staphylococcus aureus.

В. Haemophilus influenzae.

Г. Грамнегативних ентеробактерій, атипових збудників.

Д. “Змішаної” інфекції.

 

34 До IV групи відносять хворих на НП з тяжким перебігом, які потребують госпіталізації у відділення реанімації та інтенсивної терапії. Спектр мікробної флори у них містить всі, крім одного, який буває досить рідко:

А. Streptococcus pneumoniae.

Б. Legionella spp.

В. Haemophilus influenzae і грамнегативних ентеробактерій.

Г. Mycoplasma pneumoniae.

Д. Pseudomonas aeruginosa за наявністю “модифікуючих” факторів.

 

35 Очікувана ефективність антибактеріальної терапії у хворих з нетяжким перебігом захворювання оцінюється через:

А. 12 годин. Г. 48 годин.

Б. 24 години. Д. 60 годин.

В. 36 годин.

36 Хворі з нетяжким перебігом пневмонії, які лікуються амбула-торно, необхідно спостерігати впродовж перших 3 днів лікування:

А. 2 рази на день. Г. 1 раз на 3 дні.

Б. Щоденно. Д. Індивідуально.

В. Через день.

37 Хворим на НП I групи засобом вибору вважають один з п'яти переліченихних антибіотиків:

А. Ампіцилін всередину.

Б. Гентаміцин.

В. Амоксицилін або макролід (азитроміцин, еритроміцин, кларитроміцин).

Г. Пеніцилін.

Д. Лінкоміцин.

 

38 Для хворих I групи альтернативним є один з названих антибіотиків:

А. Левоміцетин. Г. Гентаміцин.

Б. Фторхінолони. Д. Азтреонам.

В. Тетрациклін (доксициклін)

 

39 Для хворих II групи засобом вибору вважають один з названих варіантів:

А. Фторхінолони II покоління (ципрофлоксацин).

Б. Амоксицилін/ клавуланова кислота або цефуроксим (II покоління)

В. Макроліди.

Г. Гентаміцин.

Д. Оксацилін.

40 Для хворих II групи альтернативним є один з названих варіантів:

А. Фторхінолони III-IV покоління (левофлоксацин, моксифлоксацин). або цефалоспорини III покоління (цефтріаксон).

Б. Фторхінолони II покоління (ципрофлоксацин).

В. Амоксиклав.

Г. Цефалоспорини II покоління (цефуроксим).

Д. Гентаміцин.

41 У хворих з нетяжким перебігом пневмонії тривалість антибактеріальної терапії в середньому становить:

А. 3-5 днів. Г. 10-14 днів.

Б. 5-7 днів. Д. Індивідуально.

В. 7-10 днів.

 

42 При мікоплазменній етіології пневмонії нетяжкого перебігу антибактеріальна пневмонія становить:

А. 7-10 днів. Г. 21 день.

Б. 10-14 днів. Д. 3-4 тижня.

В. 14-18 днів.

 

43 Тривалий субфебрилітет у хворих, які отримували антибакте-ріальну терапію, частіше всього є проявом:

А. Ознакою бактеріальної інфекції.

Б. Супутньою патологією

В. Проявом ускладнень.

Г. Проявом постінфекційної астенії хворого.

Д. Всіх разом взятих.

44 Зворотний розвиток рентгенологічних змін у легенях відбувається впродовж перших 4 тижнів у пацієнтів у віці до 59 років із НП без супутніх хвороб у:

А. 100% хворих. Г. 50% хворих.

Б. 80% хворих. Д. 40% хворих.

В. 60% хворих.

 

45 Антибактеріальну терапію госпіталізованим хворим III групи з НП нетяжкого перебігу необхідно проводити парентерально. Препаратами вибору є:

А. Фторхінолони I-II покоління.

Б. Амоксиклав, ампіцилін/сульбактам, або цефуроксим, цефотаксим, цефтріаксон.

В. Гентаміцин.

Г. Тетрациклін.

Д. Кліндаміцин.

 

46 Госпіталізованим хворим III групи з НП нетяжкого перебігу в разі первинної неефективності антибактеріальної терапії через 48 годин:

А. Добавляють рифампіцин.

Б. Добавляють макролід, або замінюють на фторхінолон III-IV покоління.

В. Іміпенем/целастатин.

Г. Кліндаміцин.

Д. Добавляють тетрациклін.

 

47 Хворим IV групи з НП тяжкого перебігу, які госпіталізовані у ВРІТ, пропонують внутрішньовенну комбіновану терапію за винятком одного варіанту:

А. Амоксіклав, ампіцилін/сульбактам.

Б. Цефалоспорин III (цефотаксим, цефтріаксон) з макролідом.

В. Як альтернатива – фторхінолон III-IV з бета-лактамом.

Г. Ванкоміцин.