Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Г. Анорективна дія, що важливо при ожирінні.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Д. Все вищенаведене. 36 Показаннями до призначення бігуанідів є всі, крім: А. Цукрового діабету ІІ типу середньої тяжкості у поєднанні з ожирін-ням у разі неефективності лікування дієтою та фізнавантаженням. Б. Переддіабету. В. Алергії до інсуліну або до препаратів сульфанілсечовини. Г. Інсулінорезистентності, особливо при ожирінні. Д. Цукрового діабету при акромегалії.
37 Механізм дії сульфанілсечовини є таким, крім: А. Збільшення синтезу інсуліну клітинами інсулярного апарату підшлункової залози. Б. Збільшення кількості рецепторів до інсуліну в м’язовій тканині. В. Посилення транспортування глюкози до м’язів, у жирову тканину, її утилізації. Г. Активації секреції голюкагону, соматостатину. Д. Зростання синтезу глікогену в печінці. 38 Показаннями похідних сульфанілсечовини є всі, крім: А. Цукрового діабету ІІ типу за відсутності ефекту від лікування лише дієтою. Б. Тривалості хвороби до 15 років і віку хворого > 35 років. В. Нормальної чи збільшеної маси тіла хворого. Г. Відсутності в анамнезі інсулінотерапії або застосування інсуліну в дозі до 36-40 ОД на добу. Д. Застосування інсуліну в дозі > 40 ОД на добу. 39 До препаратів похідних сульфанілсечовини ІІ генерації відно-сять всі, крім: А. Глібенкламіду (манініл, даоніл, еуглікон). Б. Мінідіабу (гліпізид). В. Глюренорму (гліквідон). Г. Авандія. Д. Гліклазиду (діабетон, предіан, діамікрон). 40 До препаратів похідних сульфанілсечовини ІІІ генерації відносять всі, крім: А. Амарилу (глімепірид). Г. Всіх разом названих. Б. Новонорму (рекаглінид). Д. А, Б. В. Акарбози (глюкобай).
41 Максимально через нирки виводяться метаболіти одного з перелічених засобів: А. Глюренорму. Г. Мінідіабу. Б. Манінілу. Д. Новонорму. В. Діабетону.
42 Максимально виводяться із жовчю метаболіти одного з перелічених засобів: А. Глюренорму. Г. Новонорму. Б. Манінілу. Д. Амарилу. В. Діабетону. 43 Показаннями до тимчасового призначення інсуліну у хворих цукровим діабетом ІІ типу є всі, крім: А. Будь-якого хірургічного втручання. Б. Супутньої глюкокортикоїдної терапії. В. Тяжких інфекційних і лихоманкових захворювань. Г. Пневмосклерозу та емфіземи легень. Д. Вагітності, лактації, інтеркурентних хвороб. 44 Показаннями до тривалого лікування інсуліном при цукровому діабеті ІІ типу є: А. Хронічна серцева недостатність. Б. Наявність протипоказань до призначення похідних сульфанілсечо-вини та бігуанідів. В. Первинна та вторинна сульфамідорезистентність. Г. Хронічні захворювання печінки, нирок з порушенням їх функції. Д. Тяжкі пізні ускладнення цукрового діабету (прогресуюча нефропа-тія, ретинопатія ІІІ ст., гостра больова нейропатія). 45 Критеріями гіперглікемічної гіперкетонемічної коми є всі, крім: А. Поступового сповільненого наростання симптомів сонливості, зага-льмованості до втрати свідомості. Б. Сухої шкіри і слизових. В. Гіпотонії м’язів. Г. Гіперглікемії > 18-20 ммоль/л, кетонемії, кетонурії. Д. Брадикардії. 46 Клінічними варіантами гіперглікемічної гіперкетонемічної коми є всі, крім: А. Серцево-судинного або колаптоїдного. Б. Абдомінального. В. Ниркового. Г. Енцефалопатичного. Д. Пульмонального.
47 Критеріями гіпоглікемічної коми є всі, крім: А. Кома розвивається швидко з відчуттям слабості, голоду, запаморочення. Б. Вологої шкіри. В. Змін психіки за типом сп’яніння, галюцинацій, дезорієнтації в часі, судом. Г. Мідріазу. Д. Тахікардії, гіпотензії. 48 Критеріями гіперлактацидемічної коми є всі, крім: А. Повної втрати свідомості. Б. Блідості шкіри, іноді з ціанотичним відтінком. В. Відсутності ацетону у видихуваному повітрі, дихання кусмаула. Г. Гіпертензії. Д. Збільшення в крові молочної кислоти > 2 ммоль/л, помірної гіпер-глікемії до 12-16,0 ммоль/л, зрушення РН у кислий бік.
49 Критеріями гіперглікемічної гіперосмолярної коми є всі, крім: А. Відсутності кетоацидозу, задишки. Б. Поступового розвитку протягом 5-14 днів. В. Вираженої спраги, дуже сухої шкіри, зниження тургару. Г. Твердих очних яблук. Д. Гіперглікемії (50-80 ммоль/л), гіперосмолярності (400-500 мосм/л), гіпернатріємії (> 150 ммоль/л). 50 Показаннями до інсулінотерапії хворих цукровим діабетом є: А. Кетоацидоз, прекоматозний стан, гіперкетонемічна, гіперлактаци-демічна, гіперосмолярна коми. Б. Значна декомпенсація цукрового діабету зумовлена різними факторами. В. Діабетична нефропатія з порушенням азотвидільної функції нирок, діабетична гепатопатія з порушеннями функції печінки. Г. Інсулінзалежний цукровий діабет, вагітність і пологи, тяжкі дистро-фічні ураження шкіри, хронічний запальний процес в будь-якому органі. Д. Все вищезгадане. 51 До препаратів інсулінів короткої дії відносять всі, крім: А. Моноінсуліну, актропіду, актропіду МС, НМ, НМ (“Ново”). Б. Інсулрапу, інсулрапу SPP. В. Імітин-регулятора І, ІІ, хумулін-регулятора, хумуліну, хоморалу. Г. Велосуліну, Н-інсуліну. Д. Інсуліну-Б, Б-інсуліну S.
52 До препаратів інсуліну середньої тривалості дії відносять всі, крім: А. Семілонгу, лонг-суспензії, Б-інсуліну-S, інсуліну-Б. Б. Семіленте, семіленте МС, Ленте, Ленте МС. В. Ультралонгу, Ультраленте, Ультратарду, ультраленте МС. Г. Монотарду, монотарду МС, монотарду НМ, інсулін-ленте-ілетину І,ІІ. Д. Протофану МС, протофану НМ, інсулонгу SPP, інсулатарду. 53 До препаратів інсуліну тривалої дії відносяться всі, крім: А. Хумуліну ультраленте, хумуліну ультралонг. Б. Ультралонгу, ультраленте, ультраленте МС. В. Ультратарду, ультратарду НМ. Г. Ленте МС, інсулін-ленте-ілетину І, інсулін-ленте-ілетину ІІ. 54 Середня добова доза інсуліну при вперше виявленому інсулін-залежному цукровому діабеті базується на розрахунку, один з яких є правильним: А. 0,4 ОД/кг. Г. 0,7-0,9 ОД/кг. Б. 0,5 ОД/кг. Д. ≈ 1,0 ОД/кг. В. 0,7 ОД/кг.
55 Середня добова доза інсуліну при вперше виявленому цукро-вому діабеті після компенсації метаболічних порушень базується на розрахунку, один з яких є правильним: А. 0,4 ОД/кг. Г. 0,7-0,9 ОД/кг. Б. 0,5 ОД/кг. Д. ≈ 1,0 ОД/кг. В. 0,7 ОД/кг.
56 Середня добова доза інсуліну при кетоацидозі і приєднанні інфекційно запальних захворювань становить: А. 0,4 ОД/кг. Г. 0,7-0,9 ОД/кг. Б. 0,5 ОД/кг. Д. ≈ 1,0 ОД/кг. В. До 0,7 ОД/кг. 57 Для більшості хворих інсулінзалежним цукровим діабетом різко зростає рівень глікемії в ранні ранкові години (феномен “ранкової зорі”). Одна з перелічених причин цього феномену є неправильною. Яка з них? А. На епізоди латентної нічної гіпоглікемії збільшується секреція контінсулярних гормонів і розвивається ранкова гіперглікемія. Б. Збільшення секреції кортизолу. В. Понижена секреція соматотропну. Г. Підвищена деградація інсуліну в ранні ранкові години, збільшення печінкової продукції глюкози. Д. Підвищена секреція соматотропну. 58 Для лікування хворих цукровим діабетом найбільш оптималь-но ефективними методиками лікування і комбінації інсулінових препаратів є: А. Базисно-больова терапія з використанням препаратів інсуліну короткої і тривалої дії. Б. Режим дворазового введення інсуліну, поєднання препаратів короткої дії і середньої тривалості дії. В. Триразовий режим введення короткотривалого інсуліну залежно від кількості вуглеводів у дієті. Г. Всі перелічені. 59 До найбільш небезпечних побічних ефектів інсулінотерапії від-носять: А. Алергічні реакції. Б. Ліподистрофії. В. Інсулінові набряки. Г. Гіпоглікемічні стани. Д. Хронічне передозування інсуліну та інсулінорезистентність. 60 Найбільш тривалу дію мають препарати інсулінів для ін’єкторів: А. Депо-Н-інсулін. В. Актрафан НМ. Б. Хомофан. Г. Всі мають однакову тривалість. 6.1.2 Дифузний токсичний зоб і тиреотоксикоз 61 Дифузний токсичний зоб на даний час розглядається як спад-кове аутоімунне захворювання, яке передається багатофакторним (полігенним) шляхом. Носійство перелічених нижче антигенів збільшує ризик його розвитку. Назвати, які антигени є найбільш відповідальними за це. А. HLA-B8. Б. HLA-DW3. В. HLA-DR3. Г. В однаковій мірі всі названі.
62 Суб’єктивними критеріями діагностики дифузного токсичного зобу є всі переліченні, крім: А. Підвищеної психічної збудливості, роздратованості, неспокою. Б. Відчуття стискання в ділянці шиї, обтяжливого ковтання. В. Відчуття постійного серцебиття, інколи перебоїв. Г. Зниження апетиту, що призводить до схуднення.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; просмотров: 157; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.221.114 (0.011 с.) |