Д. Постійної дифузної пітливості і відчуття жару.

63 До суб’єктивних ознак дифузного токсичного зобу відносять всі, крім:

А. Тремтіння рук, зміни почерку.

Б. Запорів.

В. Проносів.

Г. Загальної м’язевої слабості.

Д. Вип’ячування очей (екзофтальм).

64 До об’єктивних критеріїв дифузного токсичного зобу відносять всі, крім:

А. Дифузного рівномірного збільшення щитоподібної залози.

Б. М’якої, гарячої, вологої, гіперемованої шкіри.

В. Сповільненого розслаблення м’язів після фізичного навантаження.

Г. Зниження маси тіла, атрофії м’язів.

Д. Блиску очей, розширення очної щілини.

65 Тиреотоксична офтальмонологія характеризується багатьма опи-саними симптомами. Відходження очного яблука зовні реєструєть-ся при фіксації поглядом предмета, що підноситься до перенісся і свідчить про слабкість конвергенції внаслідок зміни в m. rectus interenes. Його назва за автором:

А. Симптом Греффе. Г. Симптом Штельвага.

Б. Симптом Кохера. Д. Симптом Мебіуса.

В. Симптом Дальримпля.

66 Розрізняють IV ступені офтальмології. Різко виражений екзофтальм у поєднанні з різко вираженим кон’юнктивітом, різко вираженими змінами окорухових м’язів та нетяжкими ураженнями рогівки і початковими явищами атрофії зорових нервів відносять до:

А. І ступеня. В. ІІІ ступеня.

Б. ІІ ступеня. Г. IV ступеня.

 

67 Проявами тиреотоксичного серця є всі, крім:

А. Постійної тахікардії, навіть під час сну.

Б. Серцевого поштовху, який є піднесеним, зміщеним вліво.

В. Підсилення І тону, систолічного шуму над верхівкою і легеневою артерією.

Г. Діастолічної гіпертензії.

Д. Фібриляції передсердь.

68 Зниження маси тіла від 10 до 20%, наявність тахікардії від 100 до 120 за 1 хвилину, виражена офтальмопатія, зниження працез-датності, відносять за Барановим В.Г до:

А. Легкого ступеня тяжкості тиреотоксикозу.

Б. Середнього ступеня.

В. Тяжкого ступеня.

69 При дифузному токсичному зобі вміст тиреотропіну в крові:

А. Підвищений. В. Знижений.

Б. Нормальний. Г. Різний.

70 Кардіалгія при дифузному токсичному зобі:

А. Характерна. Б. Нехарактерна. В. Перемінна.

71 У лікуванні дифузного токсичного зобу використовують мерказоліл, що випускається в таблетках по 0,005 г (5 мг). При середньому ступені тяжкості дифузного токсичного зобу середня добова доза мерказолілу становить:

А. 10 мг. Г. 40 мг.

Б. 20 мг. Д. 50-60 мг.

В. 30 мг.

72 З моменту настання еутиреозу доза мерказолілу поступово знижується, приблизно по 5 мг кожні 7 днів і доводиться до підтримуючої, яка, як правило, становить:

А. 2,5-5 мг на день. Г. 10-15 мг на день.

Б. 2,5-10 мг на день. Д. 10-20 мг на день.

В. 5-15 мг на день.

 

73 Приймають підтримуючу дозу мерказолілу:

А. 6 місяців. Г. 1,5-2 роки.

Б. 6-12 місяці. Д. > 2 років.

В. 1-1,5 року.

 

74 До побічних ефектів мерказолілу відносять всі, крім:

А. Розвитку лейкопенії та агранулоцитозу.

Б. Алергічних реакцій (еритема, кропивниця, свербіж).

В. Зоогенного ефекту.

Г. Розвитку тромбоцитопенії.

75 Для лікування дифузного токсичного зобу використовується при непериносимості мерказолілу калію перхлорату, що випускається в таблетках у дозі 0,25 г. Перші 6 тижнів добова доза калію перхлорату становить:

А. 500-800 мг. Г. 1200-1500 мг.

Б. 800-1000 мг. Д. > 1500 мг.

В. 1000-1200 мг.

76 Показаннями для призначення глюкокортикоїдів при дифузному токсичному зобі є всі, крім:

А. Тяжкого перебігу з вираженим збільшенням щитоподібної залози.

Б. Вираженої лейкопенії.

В. Тиреотоксичного кризу.

Г. Тромбоцитопенії.

Д. Відсутності ефекту від лікування тиреостатичними засобами.

77 До імуномодуляторів при дифузному токсичному зобі відносять, всі крім:

А. Натрію нуклеїновокислого. Г. Зилеозану.

Б. Тималіну. Д. Преднізолону.

В. Т-активіну.

78 Механізм дії β-адреноблокаторів при дифузному токсичному зобі полягає в усіх, крім однієї мотивації, що зазначена нижче.

А. Блокують β-1-адреноблокатори міокарда, зменшують гіперсимпа-тикотонію.

Б. Володіють мембрано стабілізуючою дією.

В. Знижують АТ, здійснюють седативний ефект.

Г. Підвищують периферичну конверсію тироксину в трийодтиронін.

Д. Зменшують периферичну конверсію тироксину в трийодтиронін.

 

79 Показаннями до лікування дифузного токсичного зобу радіоактивним йодом є всі, крім:

А. Дифузного токсичного зобу з тиреотоксикозом середнього ступеня тяжкості і тяжким у осіб у віці старше 40-50 років за відсутності ефекту від тривалого приймання антитиреоїдних засобів.

Б. Важких форм дифузного токсичного зобу з вираженою недостат-ністю кровообігу, токсичним гепатитом, психозом.

В. Легкого ступеня дифузного токсичного зобу з тиреотоксикозом.

Г. Наявності супутніх захворювань (інфаркт міокарда, перенесений недавно інсульт, гіпертензивний криз), якщо оперативне лікування неможливе.

Д. Рецидивів дифузного токсичного зобу після оперативного лікування за відсутності ефекту від правильно проведеної антитиреоїдної терапії.

 

80 Показаннями до хірургічного лікування дифузного токсичного зобу є всі, крім:

А. Тяжкої форми захворювання, а також форми середньої тяжкості за відсутності ефекту від правильно проведеної безперервної антити-реоїдної терапії протягом 4-6 місяців, рецидивів у молодих.

Б. Періоду вагітності і лактації.

В. Терапії великими дозами антитиреоїдних засобів.

Г. Вузлових, змішаних форм токсичного зобу.

Д. Великого ступеня збільшення залози і наявності фібриляції передсердь.

6.1.3 Гіпотиреоз

 

81 Набутий гіпотиреоз трапляється при таких ситуаціях, крім:

А. Післяопераційної.

Б. Лікування радіоактивним йодом і іонізуючого опромінення щито-подібної залози.

В. Тіреоїдитів, особливо аутоімунного.

Г. Гіпоплазії або аплазії щитоподібної залози.

Д. Ендемічного зобу, впливу тіреостатиків, кордарону.

82 До вторинного гіпотиреозу зумовленого ураженням гіпофізарної зони і гіпосекрецією тиреотропіну відносять, всі, крім однієї при-чини:

А. Ішемії аденогіпофізу внаслідок масової крововтрати під час пологів або травми.

Б. Запальних процесів у ділянці гіпофіза.

В. Аутоімунних уражень гіпофіза.

Г. Тривалого приймання великими дозами резерпіну, леводоте, парлоделу.

Д. Непластичних процесів в щитоподібній залозі.

83. До третинного гіпотиреозу, що зумовлений ураженням гіпота-ламуса і зниженням секреції тиреоліберину, відносять все, крім:

А. Запальних процесів у ділянці гіпоталамуса.

Б. Черепно-мозкових травм.

В. Пухлин головного мозку.

Г. Непластичних процесів в щитоподібній залозі.

Д. Лікування препаратами серотоніну.

84 Периферичний гіпотиреоз внаслідок інактивації тиреоїдних гормонів у процесі циркуляції, або зниження чутливості периферичних тканин до тиреоїдних гормонів зумовлений всіма чинниками, крім:

А. Інактивації тіреоїдних гормонів антитілами в процесі циркуляції.

Б. Сімейного зниження чутливості рецепторів тиреоїдзалежних пери-феричних тканин до тиреоїдних гормонів.

В. Аутоімунного ураження гіпофіза.

Г. Порушення конверсії Т₄ і Т₃ в печінці і нирках.

Д. Вибіркової резистентності до Т₄.

85 Суб’єктивними критеріями гіпотиреозу є всі, крім однієї із скарг:

А. Прогресуючої загальної і м’язової слабкості, підвищеної втоми.

Б. Проносів.

В. Відчуття постійної мерзлякуватості, сонливості, зниження пам’яті.

Г. Набряків обличчя, нерідко всього тіла, сухості шкіри.

Д. Низького грубого голосу, пониження слуху, випадіння волосся.

86 Характерними ознаками випоту в перікарді є всі, крім:

А. Кількості 15-100 мл. В. Багатий на білок.

Б. Багатий на холестерин. Г. Багатий на лімфоцитоз.

 

87 Об’єктивними критеріями гіпотиреозу є всі, крім:

А. Адинамії, апатії, сонливості.

Б. Блідо-жовтого відтінку шкіри, її лущення, гіперкератозу, холодності.

В. Одутлості обличчя, набряків рук і ніг.

Г. Сповільненої мови.

Д. Тахікардії.

 

88 Причинами артеріальної гіпертензії при гіпотиреозі є всі, крім:

А. Підвищеного периферійного опіру.

Б. Зниження продукції передсердного натрійуретичного фактора.

В. Підвищеного серцевого викиду.

Г. Підвищення чутливості артеріальної стінки до судинозвужувальної дії катехоламінів.

89 Для первинного субклінічного гіпотиреозу характерними є всі лабораторні ознаки, крім:

А. Підвищення тиреотропіну крові.