В. Проходить на фоні упередженої посиленої задишки.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

В. Проходить на фоні упередженої посиленої задишки.



Г. Відсутня певна закономірність.

Д. Може бути відсутнім.

6 Для переважаючого емфізематозного варіанта ХОЗЛ найбільш характерним є:

А. Прогресуюча задишка, що посилюється поступово, роками.

Б. Рання, персистувальна задишка, турбує щоденно, погіршується при фізичних навантаженнях.

В. Дихальний дискомфорт.

Г. Часте дихання.

Д. Стиснення грудної клітки.

7 Найбільш характерною фізикальною ознакою ХОЗЛ є:

А. Велика діжкоподібна грудна клітка.

Б. Участь у диханні допоміжної мускулатури.

В. Послаблення дихальних шумів.

Г. Подовжений видих.

Д. Розширені міжреберні проміжки.

 

8 Рентгенологічними даними для ХОЗЛ є:

А. Легені великого об’єму, іноді емфізематозні булли.

Б. Низьке стояння діафрагми.

В. Вузька тінь серця.

Г. Збільшений ретростернальний повітряний простір.

Д. Всі вищеназвані.

9 При дослідженні функції зовнішнього дихання (ФЗД) найбільш важливими при ХОЗЛ є:

А. Об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1).

Б. Форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ).

В. Співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ.

Г. Всі вищезгадані.

Д. Найбільш важливий показник не названий.

10 Діагностичним критерієм ХОЗЛ є зменшення показників, починаючи з:

А. ОФВ1< 90% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ < 80%.

Б. ОФВ1< 80% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

В. ОФВ1< 70% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ < 60%.

Г. ОФВ1< 60% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ < 50%.

Д. ОФВ1< 50% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ < 40%.

11 На пізніх стадіях ХОЗЛ збільшується залишковий об’єм легень (ЗОЛ) в структурі загальної ємності легень (ЗЄЛ) і співвідношення ЗОЛ/ЗЄЛ стає більше:

А. 30%. Г. 60%.

Б. 40%. Д. 70%.

В. 50%.

12 Щорічна спірометрія виявляє у здорової людини щорічне зниження ОФВ1 менше:

А.10 мл. Г. 40 мл.

Б. 20 мл. Д. 50 мл.

В. 30 мл.

13 Щорічна спірометрія у хворих ХОЗЛ дає щорічне зниження ОФВ1:

А. 30-60 мл. Г. 120-150 мл.

Б. 60-90 мл. Д. 150-180 мл.

В. 90-120 мл.

14 Як перший рівень дослідження при ХОЗЛ використовують:

А. Спірометрію (ОФВ1, ЖЄЛ, ФЖЄЛ).

Б. Пробу з бронхолітиками на зворотність бронхообструкції.

В. Рентгенографію ОГК.

Г. Газовий склад крові у початково важких хворих.

Д. Всі названі.

15 Як другий рівень дослідження при ХОЗЛ використовують:

А. Пікфлоуметрію (пікова об’ємна швидкість видиху).

Б. Спірометрію (ОФВ1).

В. Бодіплетизмографію (бронхіальний опір, загальна ємність легень та легеневі об’єми).

Г. Електрокардіографію.

Д. Гемоглобін, гематокрит.

Е. Всі названі.

 

16 Як третій рівень дослідження при ХОЗЛ використовують:

А. Оксигенацію артеріальної крові при ОФВ1, у яких < 50%.

Б. Полісомнографію для виявлення обструктивного сонного апное.

В. Дослідження функції дихальних м’язів.

Г. Комп’ютерну томографію для виявлення емфізематозних булл.

Д. Мікробіологічне дослідження харкотиння при гнійному компоненті і a-1-антитрипсин у молодих людей.

Е. Всі перелічені.

 

17 Для легкого перебігу ХОЗЛ характерними є наявність частіше хронічного кашлю з харкотинням і:

А. ОФВ1 ³ 90% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

Б. ОФВ1 ³ 80% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

В. ОФВ1 ³ 70% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

18 Для помірного перебігу ХОЗЛ характерними є наявність задишки при фізичному навантаженні та під час загострень і:

А. 60% £ ОФВ1 < 80% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

Б. 50% £ ОФВ1 < 80% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

В. 40% £ ОФВ1 < 80% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

19 Для тяжкого перебігу ХОЗЛ характерним є збільшення задишки, повторні загострення, що погіршують якість життя і:

А. 40% £ ОФВ1 < 60% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

Б. 30% £ ОФВ1 < 50% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

В. 20% £ ОФВ1 < 40% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

20 Для дуже тяжкого перебігу ХОЗЛ характерним є хронічна дихальна недостатність, правошлуночкова серцева недостатність, подальше прогресування симптомів, значно погіршена якість життя, загрозливі життю загострення, і:

А. ОФВ1 < 30% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

Б. ОФВ1 < 20% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

В. ОФВ1 < 15% від належних, ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.

 

21 Фармакотерапія при ХОЗЛ призначається для:

А. Профілактики та контролю симптомів.

Б. Зменшення частоти і тяжкості загострень.

В. Профілактики ускладнень захворювання.

Г. Покращання фізичної толерантності та якості життя.

Д. Всіх разом взятих.

 

22 Бронхолітики короткої дії за необхідності призначають хворим ХОЗЛ при:

А. І стадії. Г. IV стадії.

Б. ІІ стадії. Д.І-IV стадії.

В. ІІІ стадії.

23 До бронхолітиків, інгаляційних b2-агоністів короткої дії відно-сять всі перелічені крім:

А. Сальбутамолу. В. Тербуталіну.

Б. Фенотеролу. Г. Сальметеролу.

24 Сальбутамол має фірмову назву:

А. Беротек. В. Вентолін.

Б. Бриканіл. Г. Брікон.

25 Фенотерол має фірмову назву:

А. Султанол. Г. Беротек.

Б. Аеролін. Д. Бриканіл.

В. Брикон.

26 Тербуталін має фірмову назву:

А. Вентолін. Г. Беротек.

Б. Аеролін. Д. Султанол.

В. Бріианіл.

27 До бронхолітичних засобів не відносять:

А. b2-агоністи. Г. Теофілін.

Б. b2-блокатори. Д. Еуфілін.

В. Холінолітики.

 

28 Вибір бронхолітика першочергово визначає:

А. Супутня патологія. Г. Наявність ускладнень.

Б. Стадія тяжкості ХОЗЛ. Д. Індивідуальна відповідь.

В. Ціна препарату.

29 Бронхолітик планової пролонгованої дії при ХОЗЛ призначається з:

А. І стадії. Г. IV стадії.

Б. ІІ стадії. Д.І-IV стадії.

В. ІІІ стадії.

30 Сальметерол відносять до препаратів І лінії при терапії ХОЗЛ і використовують в разовій дозі:

А. 20 мкг. Г. 50 мкг.

Б. 30 мкг. Д. 60 мкг.

В. 40 мкг.

31 Інгаляційний кортикостероїд призначається при ХОЗЛ, починаючи з:

А. І стадії. Г. IV стадії.

Б. ІІ стадії. Д.І-IV стадії.

В. ІІІ стадії.

 

32 До інгаляційних кортикостероїдів не відносять:

А. Бекламетазон. В. Будесонід.

Б. Преднізолон. Г. Флутиказон.

33 Для базисної терапії в лікуванні хворих ХОЗЛ використовують:

А. Системні глюкокортикостероїди.

Б. Інгаляційні глюкокортикостероїди.

В. Обидві форми.

34 Добова доза бекламетазону або будесоніду при ХОЗЛ ІІІ стадії становить:

А. До 200 мкг. Г. 1000-2000 мкг.

Б. 200-500 мкг . Д. > 2000 мкг.

В. 400-1000 мкг.

 

35 Добова доза бекламетазону або будесоніду при ХОЗЛ ІV стадії становить:

А. До 200 мкг. Г. 1000-2000 мкг.

Б. 200-500 мкг. Д. > 2000 мкг.

В. 400-1000 мкг.

36 Добова доза флутиказону при ХОЗЛ ІІІ стадії становить на добу:

А. 100-250 мкг . Б. 250-500 мкг. В. 500-1000 мкг.

 

37 Добова доза флутиказона при ХОЗЛ ІV стадії становить на добу:

А. 100-250 мкг . В. 500-1000 мкг.

Б. 250-500 мкг . Г. 250-1000 мкг.

 

38 Комбінація сальметеролу і флутиказону відома під назвою серетид, який застосовується при ХОЗЛ ІІІ-ІV стадії в дозових співвідношеннях:

А. 50/100 мкг 1-2 рази на добу. В. 50/500 мкг 1-2 рази на добу.

Б. 50/250 мкг 1-2 рази на добу . Г. Всі відповіді правильні.

39 Серед нестероїдних протизапальних засобів при запальних процесах перевагу віддають:

А. Диклофінаку. Г. Німесуліду.

Б. Індометацину. Д. Фенспіриду.

В. Мовалісу.

40 Довготривала планова оксигенотерапія показана при:

А. ІІІ стадії. Б. ІV стадії. В. ІІІ-ІV стадії.

1.2 Діагностика і фармакотерапія гострого і хронічного легеневого серця

1.2.1 Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) і гостре легеневе серце

 

1 Найбільш частою причиною ТЕЛА з нижчеперелічених є:

А. Тромбози глибоких вен гомілки.

Б. Тромбози венозних розгалужень таза.

В. Пристінкові тромби в порожнинах правої частини серця.

Г. Тромбоз глибоких вен іліофеморального сегмента.

Д. Тромбофлебіти поверхневих вен.

2 Яка усереднена частота ТЕЛА при тромбозі глибоких вен гомілки?

А. 1-5% випадків. Г. 16-20% випадків.

Б. 6-10% випадків. Д. > 20% випадків.

В. 11-15% випадків.

3 Яка усереднена частота ТЕЛА при тромбозах іліофеморальних вен?

А. До 15% випадків. Г. До 75% випадків.

Б. Від 15 до 30% випадків. Д. До 100% випадків.

В. До 50% випадків.

4 У патогенезі ТЕЛА чільне місце відводиться організації флоту-вального тромбу. Яка його характеристика?

А. Такий, що має єдину точку фіксації в проксимальному сегменті.

Б. Такий, що має єдину точку фіксації в дистальному сегменті.

В. Такий, що має декілька точок фіксації по всій довжині судин.

Г. Такий, що здійснює оклюзію судини.

Д. Жоден з перелічених не названий.

5 Який з перелічених нижче факторів є найбільш частим в етіології тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок?

А. Гіподинамія і тривалий ліжковий режим.

Б. Переломи кісток або травми ніг.

В. Хірургічні операції, першочергово на органах черевної порожнини і нижніх кінцівок.

Г. Злоякісні новоутворення.

Д. Хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок.

 

6 Чим пояснити множинну оклюзію декількох гомілок легеневої артерії, часто двосторонню при тромбозі глибоких вен нижніх кінцівок:

А. Повторними тромбоутвореннями і перенесенням їх в мале коло кровообігу.

Б. Запізнілим лікуванням патогенетичними засобами.

В. Частковим руйнуванням тромбу у міру свого прямування в мале коло кровообігу.

Г. Генералізовані спазмом артеріол малого кола.



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.214.224 (0.015 с.)