Загальна характеристика методів дослідження

Методологія досліджень в кожній предметній галузі за ступенем спільності і широтою застосування включає наступні групи методів: · філософські методи; · загальнонаукові методи; · методи фундаментальних наук, які використовуються безпосередньо, без адаптації для вирішення завдань предметної галузі; · методи, залучені з інших галузей знань і адаптовані для вирішення завдань предметної галузі; · спеціальні, властиві тільки предметній галузі методи і моделі. До першої групи відносять діалектичний, метафізичний, аналітичний, інтуїтивний, феноменологічний, герменевтичний методи. Діалектичний метод являє собою застосування загальних філософських принципів і підходів сходження від абстрактного до конкретного до аналізу ринкових процесів та явищ. Зокрема, вони розглядаються в розвитку, в постійному русі, а внутрішніми імпульсами розвитку ринку є суперечності різного рівня. В рамках економічної системи діалектичний метод відображає не тільки суперечності, але і нерозривність і єдність протилежностей, що дозволяє комплексно досліджувати виявлені проблеми. Метафізика розглядає ринкові процеси та явища розрізнено, в стані спокою і незмінності. Такий підхід допускається в тих випадках, коли доводиться ретельно аналізувати якийсь елемент ринкового середовища окремо і з’ясовувати внутрішню структуру відносин без урахування будь- яких їх змін. Аналітичний метод передбачає систематичне застосування аналітико- мовних методів при вирішенні різноманітних проблем за допомогою їх ясної репрезентації, адекватного співвідношення вербального і реального і послідовного подолання труднощів, що виникають. У основі методу лежать деякі принципи, перш за все схильність до лаконічності, детальності і поглиблення в пошук тонких відмінностей; використання мов, яким властива термінологічна ясність і визначеність, а також схем і формалізмів. Така аргументація відрізняється строгістю, можливістю контролю і повторної перевірки, коли кожен крок міркування обґрунтований, як би нагадуючи математичне числення. Методика аналітичного підходу в дослідженнях предметної галузі вимагає, щоб кожне висунуте положення було строго обґрунтованим з погляду ясності посилок: правомірності формульованого питання; однозначності використовуваних термінів; логічності міркування. Вона надає перевагу доказовій аргументації ідей перед їх емоційною дією, вимагає обережного відношення до широких узагальнень, абстракцій і спекулятивних міркувань. Феноменологія — термін, який використовують у природознавстві для позначення сукупності знань, які визначають взаємозв’язок між різними спостереженнями явищ (феноменів) згідно з фундаментальною теорією, але які безпосередньо з цієї теорії не випливають. Відповідно до феноменологічного методу, інтерпретувати ринок можна тільки за допомогою структури суб’єктивних значень, вироблених самими учасниками ринку, і того смислу, який вони вкладають в свої повсякденні господарські дії. Таким чином, мова йде не про абстрактне (логічне) розуміння ринку як об’єкту відчуженого спостереження, а про сукупність загальних сенсів, які виробляють його учасники в процесі практичного занурення в світ ринкових трансакцій. В цьому відношенні процес розуміння ринку виявляється невіддільним від практичних дій з його формування. Герменевтику часто визначають як спосіб філософствування, центром якого є інтерпретація, розуміння текстів, яке досягається в забезпеченні злиття горизонтів тексту і людини. При цьому виникає так зване коло герменевтики. Дослідник повинен зрозуміти те, усередині чого він із самого початку знаходиться, кругова залежність пов’язує ціле з його частиною. Ми можемо зрозуміти текст тільки як частину цілого, про яке у нас є деяке попереднє до початку інтерпретації тексту. Нарешті, слід врахувати, що розуміння історичне, скороминущий, тимчасово, а це означає мінливість самих горизонтів розуміння. Кожне нове покоління інтерпретує по-своєму. Герменевтичний метод використовується при аналізі вторинної інформації щодо досліджуваних проблем. Отже, філософські методи носять загальний характер, являючи собою по суті систему «м’яких» принципів, операцій та прийомів. Тому їх не можна описати в рамках логіки та експерименту, вони не піддаються математизації та формалізації. Їх призначення полягає у визначенні загальної стратегії дослідження. Але вони не детермінують його кінцевий результат. Загальнонаукові методи відображають міждисциплінарну інтеграцію знань. Вони, по-перше, мають широке застосування у багатьох наукових напрямах, а по-друге, спільність, притаманну етапам застосування методів для різних наук. Разом з тим, ці методи не мають універсального застосування, можуть застосовуватись не до всіх завдань і не до всіх об’єктів дослідження. Для кожного наукового напряму має місце своя специфіка у застосуванні цих методів. Методи загальнонаукового базису методології дослідження включають: системний аналіз, ситуаційний аналіз та програмно-цільові методи. Застосування методів системного аналізу дозволяє розглядати ринок і ринкову ситуацію як складну систему взаємопов’язаних елементів з великим діапазоном причинно-наслідкових зв’язків. Ситуаційний підхід базується розгляді ринкових відносин як ситуації яка зумовлює конкретний набір обставин та змінних, що впливають на діяльність підприємства у визначений час. Це вимагає постійного дослідження ситуації для адаптації до зовнішнього середовища. Програмно-цільове планування полягає в науковому обґрунтуванні актуальних проблем дослідження, формулюванні цілей, що випливають з цих проблем, визначенні комплексу взаємозв’язаних заходів і адресних планових завдань, що дозволяють з урахуванням наявних ресурсів своєчасно вирішити поставлені завдання і досягти мети дослідження. Оскільки в програмі передбачаються не лише програмні завдання, але і заходи, що забезпечують виконання цих завдань, даний підхід є як засобом планування, так і інструментом управління проведення дослідження. Останнім часом широкого застосування в дослідженнях знаходить така наука, як синергетика. Вона вивчає закони взаємо переходу порядку і хаосу, умови спонтанного самоструктурування, самоорганізації і розвитку складних цілісних систем різної природи, яким властиві відкритість, нелінійність, нерівноваженість. Саме такими властивостями володіє ринок як один з головних об’єктів досліджень. Отже, загальнонаукові методи виступають проміжною ланкою між філософськими методами і методами фундаментальних наук. Характерними їх рисами певне об’єднання понять, термінів і категорій цих наук, а також можливість формалізації, використання виразів математичної теорії і символьної логіки. Комплексне використання наведених методів дозволяє дослідити ринкову ситуацію з різних боків, за допомогою різних підходів до дослідження. При проведенні досліджень широко застосовуються також методи загальнотеоретичних наук: економічної теорії, загальної теорії статистики, математичної статистики, дослідження операцій, інформаційних технологій, менеджменту. Вони орієнтовані як на проведення дослідження, так і на обробку і аналіз їх результатів. В соціально-економічних дослідженнях також широко використовуються методи, залучені з інших галузей знань: соціології, психології, кваліметрії, товарознавства, дизайну, біхевіоризму, економетрії, багатомірного статистичного аналізу тощо, які адаптовані для вирішення поставлених завдань. Так, методи психології і соціології застосовуються при вивченні поведінки споживачів, їх мотивації, сприйняття оточуючої дійсності, оцінювання чинників, що визначають їх вибір в тій чи іншій ситуації. Методи кваліметрії необхідні для кількісного оцінювання конкурентоспроможності продуктів. Економетричні методи використовуються для відбору найбільші істотних показників для дослідження, виявлення та моделювання взаємозв’язку між ними. Біхевіористичні методи, які вивчають смаки і переваги людей, допомагають розібратися в процесах формування і зміни відношення споживачів до товару, в реакціях попиту на процеси старіння і оновлення товару і його властивостей. Методи багатомірного статистичного аналізу допомагають розв’язати завдання сегментації, групування, унаочнити результати дослідження.