Методика вивчає словесно-логічне мислення дітей віком 6-7 років.

Визначення понять, пояснення причин, виявлення подібності і відмінностей в об'єктах - це операції мислення, оцінюючи які ми можемо судити про ступінь розвиненості у дитини інтелектуальних процесів. Дані особливості мислення встановлюються по правильності відповідей дитини на наступну серію питань:

1. Що з тварин більше: кінь чи собака?

2. Вранці люди снідають. А що вони роблять, приймаючи їжу вдень і ввечері? І так далі.

Методика "Пори року"

Дитині показують мал. 1 і просять, уважно подивитись на цей малюнок, сказати, який час року зображено на кожній частині даного малюнка. За відведений на виконання цього завдання час - 2 хв - дитина повинна буде не тільки назвати відповідний час року, а й обґрунтувати свою думку про нього, тобто пояснити, чому він так думає, вказати ті ознаки, які, на його думку, свідчать про те, що на даній частині малюнка показано саме це, а не якась інша пора року.

Відповіді дитини оцінюються по 10 бальній шкалі.

 

Методика "Нісенітниці"

За допомогою цієї методики оцінюються елементарні образні уявлення, дитини про навколишній світ і про логічних зв'язках і відносинах, що існують між деякими об'єктами цього світу: тваринами, їх способом життя, природою. За допомогою цієї ж методики визначається вміння дитини міркувати логічно і граматично правильно висловлювати свою думку.

Процедура проведення методики така. Спочатку дитині показують картинку, зображену на мал. 1. У ній є кілька досить безглуздих ситуацій з тваринами. Під час розглядання картинки дитина отримує інструкцію наприклад такого змісту:

«Уважно подивися на цю картинку і скажи, чи всі тут знаходяться на своєму місці і правильно намальовані. Якщо що-небудь тобі здасться не так, не на місці або неправильно намальовані, то вкажи на це і поясни, чому це не так. Далі ти повинен будеш сказати, як насправді повинно бути».

Оцінка результатів

10 балів - така оцінка ставиться дитині в тому випадку, якщо за відведений час (3 хв) вона зауважила всі 7 існуючих на зображенні нісенітниць, встиг добре пояснити, що не так, і, крім того, сказати, як насправді має бути.

8-9 балів - дитина помітила і відзначила усі наявні нісенітниці, але від однієї до трьох з них не змогла до кінця пояснити або сказати, як насправді повинно бути.

6-7 балів - дитина помітила і відзначила усі наявні нісенітниці, але три-чотири з них не встигла до кінця пояснити і сказати, як насправді повинно бути.

4-5 балів - дитина зауважила усі наявні нісенітниці, але 5-7 з них не встигла за відведений час до кінця роз'яснити і сказати, як насправді повинно бути.

2-3 бали - за час дитина не встигла помітити 1 -4 з 7 наявних на картинці нісенітниць, а до пояснення справа не дійшла.

0-1 бал - за час дитина встигла виявити менше чотирьох із семи наявних нісенітниць.

Висновки про рівень розвитку

10 балів - дуже високий.

8-9 балів - високий.

4-7 балів - середній.

2-3 бала - низький.

0-1 бал - дуже низький.

ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – 17

(до уваги студентів: кожне питання розглядати в контексті з´ясування вікових особливостей особистості на прикладі будь-якого вікового періоду – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького).

 

Увага. Фізіологічні основи уваги.

Увага — це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості та зосередженості свідомості на значущих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.

Розвиток властивостей уваги у дошкільному віці

У процесі онтогенезу формуються різні якісні прояви уваги: стійкість, обсяг, розподіл, переключення, коливання. Упродовж дошкільного віку у зв'язку з ускладненням діяльності дітей та їх поступу узагальненому розвитку увага стає більш зосередженою і стійкою.

Стійкість уваги - тривале утримування уваги на об'єкті або виді діяльності.

Вона проявляється у тривалому зберіганні однієї домінанти, зосередженні її на певних об'єктах, видах діяльності, а з дорослішанням дитини підвищується, що позначається на тривалості дитячих ігор. Показником стійкості уваги є і тривалість кожної паузи. Старші дошкільники рідше і на коротший час відволікаються від заняття, ніж діти середньої і молодшої груп.

Стійкість уваги залежить і від особливостей діяльності. Найменше стомлює дітей невимушена, творча гра, яка не потребує великого розумового напруження. Зі значними вольовими зусиллями пов'язані словесні форми діяльності - розв'язання завдань з математики, бесіда про прослухане, усні відповіді на питання, оскільки вимагають більшої концентрації уваги, сильніше стомлюють. Вищою є стійкість уваги дітей, якщо їх діяльність пов'язана із наочними зображеннями емоційно привабливих, відомих дітям об'єктів і явищ.

Індивідуальні особливості дітей також впливають на їхню увагу: у стриманих, урівноважених дітей вона у 1,5- 2 рази стійкіша, ніж в особливо збудливих.

Стійкість уваги розвивається постійно, однак у старшому дошкільному віці вона ще слабка: 6-річні діти активно і продуктивно займаються однією справою не більше 10-15 хв. Це пов'язано з необхідністю зосередитися на заняттях з підготовки до школи, які відбуваються в старшій групі. Причинами нестійкої уваги є зрілість нервової системи дошкільників, внаслідок чого збудження переважає над гальмуванням, та індивідуальні особливості нервової системи дітей.

У старшому дошкільному віці розширюється обсяг уваги, завдяки чому дитина одночасно сприймає не один предмет, як у 3-4 роки, а значно більше (4-5), зважаючи при цьому на їх деталі.

Обсяг уваги - кількість об'єктів, які людина здатна сприймати одночасно за конкретний проміжок часу.

До 6-ти років змінюється і коло предметів, які привертають увагу дітей. З-4-річний дошкільник передусім зважає на яскраві, незвичні предмети, а в старшому дошкільному віці здатний затримувати увагу на непривабливих об'єктах.

Розподіл уваги - здатність людини уважно виконувати одночасно кілька видів діяльності

Значною мірою він залежить від ступеня оволодіння видами діяльності, для виконання яких потрібен. Чим значущіша для дітей ця дія, чим частіше вони її виконують, тим легше поєднують з іншими діями.

Переключення уваги - переміщення уваги з одного об'єкта або виду діяльності на інший.

Переключення уваги дає змогу дитині швидко орієнтуватися у навколишньому світі, приступати до виконання нових завдань. Воно формується у різних іграх, вправах, що вимагають від дитини швидкого орієнтування в обстановці, яка раптово змінюється.

Коливання уваги - періодичне відволікання, послаблення уваги до певного об'єкта або виду діяльності.

Залежно від ситуації воно може бути повним або частковим, легшим чи важчим. Увага дошкільників переключається лише, коли існує між попередньою і наступною діями, коли наступна діяльність цікавіша за попередню, а також за умови, що попередній вид діяльності завершений.

Неуважність - невміння зосередитися на предметі чи виді діяльності, нездатність проникнути у суть речей чи внутрішній світ іншої людини.

Відсутність здатності до тривалої і стійкої зосередженості навіть у старших дошкільників обумовлене особливостями вищої нервової діяльності.

Неуважність можуть спричинювати втома під час виконання важкої і нецікавої роботи, яка вимагає тривалого зосередження, перевантаження мозку великою кількістю вражень, недостатньо гнучке переключення уваги. Так, надмірність отриманих дитиною у вихідні яскравих переживань (перегляд вистав, гості, гостросюжетний фільм тощо) заважає їй зосередитися на діяльності в понеділок та інші дні. Причинами неуважності також є розпорошеність інтересів дитини, неправильне виховання у сім'ї (відсутність режиму занять, розваг, відпочинку, звільнення від обов'язків, виконання всіх її забаганок). Іноді це зумовлено діяльністю вихователя, який проводить заняття з дітьми нецікаво, одноманітно, дає їм надто легкі завдання, не спонукає до активного мислення, що провокує нудьгу, пошук привабливого заняття на стороні.