Теоретичні основи формування знань про кімнатні рослини в дітей старшого дошкільного віку

ВСТУП

Актуальність дослідження. У сучасному світі проблеми навколишнього середовища набули першорядне значення. Головним завданням стало прийняття заходів по захисту навколишнього середовища від забруднення, руйнування, збереження всього розмаїття живих істот, заощадження генофонду планети.

Таким чином, екологічна освіта поступово стає найважливішим напрямком у роботі дошкільного закладу. Підкреслюється роль знань, як основи майбутнього світогляду особистості.

І. П. Підласий дав таке визначення знань - це відображення людиною об'єктивної діяльності у формі фактів, уявлень, понять і законів науки; колективний досвід людства, результат пізнання об'єктивної діяльності.

Проблема формування знань розглядається в працях таких педагогів як: А. В. Запорожець, Д. Б. Ельконін, М. М. Поддьяков, А. П. Усова, Л. А. Венгер.

У педагогічній літературі розкриваються різні підходи до формування знань у дошкільному віці. Так, наприклад, в роботах А. П. Усовой представлена ​​роль знань як основної форми навчання дошкільнят та шляхи формування знань.

Вихідною ланкою виховання усвідомленого правильного ставлення дошкільнят до природи, є конкретні знання, що відображають провідні закономірності живої природи: різноманіття видів, їх пристосованість до середовища проживання, зміни росту і розвитку. Можливість засвоєння таких знань дітьми середнього віку розкриті такими психолого-педагогічними дослідниками як П. Г. Саморукова, І. А. Федотова, Н. М. Кондратьєва, С. М. Ніколаєва. Специфікою системи знань є її побудова на конкретному обмеженому за обсягом матеріалі, який доступний спостереженню дітей, пізнання за допомогою наочно-образного мислення. Можливість таких знань обгрунтована роботами дитячих психологів А. Є. Запорожця, М. М. Подьякова.

Екологічні знання - це знання, які допомагають сформувати у дітей певне ставлення до природи, екологічно грамотне і безпечна поведінка, активну позицію, пізнавальний досвід в цілому. Екологічні знання стають основою екологічного виховання.

М. М. Марковська виділила знання про кімнатні рослини, які повинні бути сформовані у дітей дошкільного віку: «діти повинні знати назву 3-4 рослин, називати їх частини (стебло, гілки, листя, квіти), вміти більш точно і детально описувати рослини, відзначати форму листя»; дітей потрібно навчити виконувати наступні операції по догляду за кімнатними рослинами: поливати їх водою кімнатної температури, знати яку рослину має потребу в поливі, а який ні, протирати пил; дати поняття про фактори розвитку рослин: світло, тепло, волога, догляд за ними людини.

С. М. Ніколаєва виділяє екологічне значення праці, визначає умови активної взаємодії з природою. Все це дозволяє придбати дітям необхідні знання про навколишній світ і, в тому числі, про кімнатні рослини.

Дошкільний вік - це період, коли дитина хоче, нехай і з задоволенням включається в працю дорослих. Тому саме цей вік є найбільш сприятливим для привчання дітей до праці і формування знань про кімнатні рослини.

В останні роки в практиці користуються новими програмами, де визначено коло знань дітей про природу. Підрозділ «Світ природи» програми «Веселка» є складовою пізнавального розвитку дітей, в рамках якого їм дають інформацію, розвивають пізнавальні процеси, формують ставлення до навколишнього світу; у програмі «Дитинство», розділ «Дитина відкриває для себе світ природи» представляє ознайомлення дітей з самими різними явищами з життя рослин; «Програма виховання і навчання дітей в дитячому садку» під редакцією М. А. Васильєвої визначає обсяг, зміст і вимога до знань дітей про природу (рослинний і тваринний світ).

Однак, спостереження показують, що діти шостого року життя в достатній мірі мають лише знання про тварин, тоді як знання про рослини поверхневі, недостатньо усвідомлені. Це відбувається з-за фрагментарності, відсутність системного підходу до формування у дітей знань про рослини, що підтверджується аналізом планів навчально- виховної роботи в ДНЗ, де заняття з екологічної освіти плануються в середньому 1-2 рази на місяць, причому з них заняття з ознайомлення з рослинами всього один раз на 2 місяці.

Кімнатні рослини: з них треба вибрати рослини, схожі на дерево, траву або кущ. Невибагливі, квітучі, бажано з одноколірними квітами (примула, бегонія, герань, бальзамін, клівія), з широкими плоскими листами (фікус), контрастними листям (традесканція, драцена).

Ці види кімнатних рослин прикрашають дитячий садок і в той же час дуже зручні для здійснення освітніх і виховних завдань. За допомогою кімнатних рослин проводяться заняття по ознайомленню дітей з рослинами, прищеплюють трудові навички по догляду за ними.

У результаті і виникає практика відбору змісту знань, тому дана проблема є актуальною.

Об'єкт дослідження: формування в дітей старшого дошкільного віку знань про кімнатні рослини.

Предмет дослідження: засоби ознайомлення з кімнатними рослинами дітей старшого дошкільного віку.

Мета дослідження: науково обґрунтувати та експериментально перевірити вплив спостереження на формування в дітей старшого дошкільного віку знань про кімнатні рослини.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури виявити умови формування знань про кімнатні рослини в процесі догляду за ними у дітей шостого року життя.

2. Підібрати діагностичний інструментарій для виявлення рівня знань про кімнатні рослини в дошкільників старшого дошкільного віку.

3. Розкрити і дослідно-експериментальним шляхом апробувати методику формування знань про кімнатні рослини в дошкільників старшого дошкільного віку.

4. Провести кількісний та якісний аналіз отриманих результатів.

 

Методика дослідження: спостереження, бесіди, педагогічний експеримент, кількісний та якісний аналіз отриманих результатів.

Структурно курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

 

РОЗДІЛ 1.

Теоретичні основи формування знань про кімнатні рослини в дітей старшого дошкільного віку

РОЗДІЛ 2.

Методика організації діяльності в ДНЗ для дітей старшого дошкільного віку

ВИСНОВКИ

На етапі дошкільного дитинства складається початкове відчуття навколишнього світу: дитина отримує емоційне враження про природу, накопичує подання про різні форми життя. Таким чином, вже в цей період формуються першооснови екологічного мислення, свідомості, екологічної культури. Але тільки за однієї умови - якщо дорослі, які виховують дитину, самі володіють екологічною культурою: розуміють загальні для всіх людей проблеми і турбуються з їх приводу, показують маленькій людині прекрасний світ природи, допомагають маленькій людині прекрасний світ природи, допомагають налагодити стосунки з ним.

Робота з дітьми передбачає співробітництво, співтворчість педагога і дитини і виключала авторитарну модель навчання. Заняття будуються з урахуванням наочно-дієвого і наочно-образного сприйняття дитиною навколишнього світу і спрямовані на формування екологічних знань (знання про світ тварин; знання про рослинний світ; знання про неживу природу; знання про пори року) і екологічно правильного ставлення до природних явищ і об'єктам. Передача екологічних знань - це початковий етап правильного ставлення до навколишнього світу. Він здійснюється в результаті використання вихователем особистісно-орієнтованих методів роботи з дітьми. Яскравою формою вираження відносини є діяльність дитини. Присутність у змісті діяльності елементів екологічної інформації служить показником його ставлення до світу природи, речей, людям і собі. Ставлення різних дітей неоднорідне: у ньому може переважати пізнавальний, естетичний або гуманістичний компонент. Факт наявності такої діяльності - показник ставлення дитини до того змісту, який вона в собі несе. На етапі дошкільного дитинства складається початкове відчуття навколишнього світу: дитина отримує емоційне враження про природу, накопичує уявлення про різних формах життя.

Таким чином, вже в цей період формуються першооснови екологічного мислення, свідомості, екологічної культури. Але тільки за однієї умови - якщо дорослі, які виховують дитину, самі володіють екологічною культурою: розуміють загальні для всіх людей проблеми і турбуються з їх приводу, показують маленькій людині прекрасний світ природи, допомагають маленькій людині прекрасний світ природи, допомагають налагодити взаємини з ним.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Ашик В. І., Ашікова С. Г.: Програма і посібник з культурно-екологічному вихованню та розвитку дітей дошкільного віку. - М, 1997.

2. Ашик В., Ашікова С. Природа, Творчість та Краса// Дошкільне виховання. - 2005, N 7. С. 2-5; N 11. - С. 51-54. 'Балаценко Л. Робота з батьками з екологічного виховання дітей// Дитина в дитячому саду. - 2002. - N 5. - С. 80-82.

3. Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ ст.)

4. Базовий компонент дошкільної освіти України

5. Бобильова Л., Дупленко О. Про програму екологічного виховання старших дошкільників// Дошкільне виховання. - 2005. - N 7. - С. 36-42.

6. Бобильова Л. Чи бувають "корисні" і "шкідливі" тварини? // Дошкільне виховання. - 2004. - N 7. - С. 38-46.

7. Большакова М., Морєва Н. Народні назви рослин як один із засобів формування інтересу до природи// Дошкільне виховання. - 2005. - N 7. - С. 12-20.

8. Букін А. П. У дружбі з людьми і природою. - М.: Просвещение, 2004. - С. 111-113.

9. Васильєва А. І. Навчайте дітей спостерігати природу. - М, 2002. - С. 56.

10. Вербицький А.А. Ігрове моделювання: Методологія і практика/За ред. І.С. Ладенко. - Новосибірськ, 2006. - 145 с.

11. Зебзеева В. Про форми та методи екологічної освіти дошкільників// Дошкільне виховання. - 2004. - N 7. - С. 45-49.

12. Зеніна Т. Спостерігаємо, пізнаємо, любимо// Дошкільне виховання. - 2003. - N 7. - С. 31-34.

13. Зерщікова Т., Ярошевич Т. Екологічний розвиток у процесі ознайомлення з навколишнім// Дошкільне виховання. - 2005. - N 7. - С. 3-9

14. Іванова А. І. Методика організації екологічних спостережень і експериментів у дитячому садку: Посібник для працівників д ошкільних установ. - М.: ТЦ Сфера, 2003. - 56 с.

15. Іванова Г., Курашова В. Про організацію роботи з екологічного виховання// Дошкільне виховання. - 2006. - N 3. - С. 10-12.

16. Йозова О. Наочні посібники в екологічному вихованні// Дошкільне виховання. - 2005. - N 5. - С. 70-73.

17. Коломіна Н. В. Виховання основ екологічної культури в дитячому саду: Сценарії занять. - М.: ТЦ Сфера, 2004. - 144 с.

18. Кузнєцов В.М. Програми: Екологія. - М.: Просвещение, 2006.-176 с.

19. Левитман М.Х. Екологія - предмет: цікаво чи ні? - СПб.: СОЮЗ, 2006. - 282 с.

20. Левіна Р. метеоцентри в дитячому саду, або екологія та творчість// Дошкільне виховання. - 2004. - N 8. - С. 49-53.

21. "Ми" - Програма екологічної освіти дітей/Н. М. Кондратьєва та ін - С-Пб: Дитинство-прес, 2003. - 240 с.

22. Світ природи і дитина: Методика екологічного виховання дошкільників/Л. А. Каменєва, Н. М. Кондратьєва, Л. М. Маневцова, Є. Ф. Терентьєва; під ред. Л. М. Маневцовой. - С-Пб.: Дитинство-прес, 2003. - 319 с.

23. Миколаєва З. М. Юний еколог: програма та умови її реалізації в дитячому садку. - М.: Мозаїка-Синтез, 2003. - С. 119.

24. Миколаєва З. М. Теорія і методика екологічної освіти дітей: Учеб. посібник для студ. вищ. пед. навч. закладів. - М.: Видавництво. центр "Академія", 2002. - 336 с.

25. Рижова М. "Наш дім - природа". Програма екологічного виховання дошкільників// Дошкільне виховання. - 2003. - N 5. - С. 26-34.

26. Рижова М. Про проект "Стратегії екологічної освіти в Російській Федерації"// Дошкільне виховання. - 2005. - N 10. - С. 18-20.

27. Сухомлинський В.А. Серце віддаю дітям. - Київ, 2005. - 254

ДОДАТОК А

На гостини до Весни.

 

Заняття для старшої групи.

 

Програмовий зміст: закріпити знання дітей про характерні ознаки весни (явища навесні), про життя рослин, птахів, тварин; повторити правила поведінки у природному оточенні; закладати основи екологічної культури. Активізувати зв'язне мовлення, словник, вправляти у виразному співі пісень, читанні закличок, прислів'їв, у загадуванні загадок. Виховувати любов до народної творчості, розвивати уяву, мислення, увагу до поетичного слова, естетичні почуття. Формувати бережливе ставлення до живої природи,

Матеріал: загадки, заклички, вірші про пори року, прислів'я; екологічні заборонні знаки; площинні зображення двох дерев - у зимовому та весняному вбранні, а також різних дерев та листочків, весняних квітів, птахів; кружечки червоного, білого, жовтого та зеленого кольорів (для кожної дитини по чотири), "чарівна" торбинка; паперові пташки, ласощі.

Хід заняття

Під звучання мелодії А. Філіпенка "Веснянка" (в запису) діти заходять до зали, вітаються з гостями й сідають на килимок.

Вихователь. Діти, яку пору року нагадує вам ця мелодія? А зараз яка пора року? (Відповіді дітей). Так, сьогодні нас зібрала в цій залі улюблениця людей, тварин і рослин красуня Весна. Як ви гадаєте, чому вона найулюбленіша для всіх? (Відповіді дітей). Правильно, навесні все навколо оживає після холодної зими. Весна дарує нам тепло, красу, радість, квіти. Дарує кожному те, що йому потрібне і що він хоче мати. Ось чому в усіх любо й весело на душі.

Вихователь повідомляє дітям, що Весна запросила їх до себе на гостини. Ця мандрівка буде весела й цікава, але нелегка, бо попереду деякі випробування. Пропонує поглянути навкруги: чи не залишила Весна чогось незвичайного? Діти знаходять торбинку. Розв'язують її і виймають звідти конверт. Вихователь читає лист.

"Доброго дня, любі діти! Пишу вам я, Весна-Ясна. Ось ви й виросли, невдовзі попрощаєтеся з дитячим садком і підете до школи. Тож мені дуже хочеться, щоб ви гуртом завітали до мене — відвідали моє Зелене Царство, познайомилися з моїми молодшими братиками та сестричками - рослинами, пташками, звірятами. Але щоб потоваришувати з ними, ви маєте відповісти на всі запитання й виконати всі завдання, які знайдете в торбинці. А коли прийдете до мене на гостини, будьте обережними, щоб не зашкодити тим, хто живе в парку, в лісі, на лузі й біля річки ".

Вихователь. То як, діти, виконаємо завдання Весни та її братиків і сестричок? (діти погоджуються). Ось перше випробування. Весна знає, що наш народ склав про неї багато загадок. їй цікаво, які ж загадки відомі вам. Діти загадують загадки про весну.

Де весна проходить, там травиця родить.

Старий дід мости намостив, молода прийшла - мости розвела.

З кінцем зими прийде вона,

Улюблениця всіх... (весна).

Тільки сонечко пригріло, То й розтанув білий килим.

Клен радіє - певно, зна:

В гості йде до нас... (весна). Вихователь. А які прислів'я про весну ви знаєте? Діти розповідають прислів'я.

Проліски - очі березня.

Грак на горі - весна надворі.

Навесні згори припікає, а знизу морозить.

В березні кожух і без ґудзиків теплий.

Прилетів лелека - весну приніс здалека.

В квітні ластівка день починає, а соловей закінчує.

Квітневий день рік годує.

Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби.

Травень ліс наряджає, літо в гості чекає.

Хто спить весною, той плаче зимою.

Хочеш їсти калачі - не спи весною на печі.

Вихователь. Колись давно наші прадідусі та прабабусі веселими піснями закликали в гості чарівницю-весну. А ви знаєте якусь веснянку? (Діти водять танок "Ой минула вже зима"). Я гадаю, Весна задоволена вами. Зазирнемо знову в торбинку й подивимося, що Весна нам іще приготувала.

Виймає другого конверта, читає лист:

"Посилаю вам чотири кольорових кружечки. Скажіть, якій порі року відповідає кожний колір? (Діти називають). Пропоную пограти у гру "Пори року". Нехай вихователька зачитає вам ось ці рядки з віршів, а ви маєте визначати, про яку пору року йдеться, і піднімати кружечок відповідного кольору ". Діти грають у гру.

Все оживає, і все розквітає,

Теплий вітрець нас усіх звеселяє.

Всюди струмочки веселі біжать,

З вирію друзі пернаті летять. (Весна)

Де не гляну я надворі -

Всюди бачу білий колір.

Ліс, і поле, і діброва

В білі вбралися обнови. (Зима)

Сад дозріває, річка тече,

Над головою сонце пече. (Літо)

В зеленім лісі побував

Якийсь художник - і поволі

Дерева перефарбував

У золотисто-жовтий колір. (Осінь)

Вихователь. Чому весна має зелений колір? (— Зеленіють травичка, кущі, дерева). А чому навесні все зазеленіло? (— Пригріло сонце, й стало тепліше). Як називаються дерева, які навесні вдягаються в листя, а восени скидають його? (-Листяні). Назвіть ЇХ. (— Береза, клен, каштан, дуб, тополя...). А як називаються дерева, які не скидають свого зеленого вбрання? (- Хвойні). Назвіть їх. (— Сосна, ялина, туя, кедр, смерека, модрина). Пригадайте дерева, які ростуть на ділянці нашого дитячого садка. (Діти називають).

Проводиться гра "З якого дерева листочки?".

Вихователь виставляє зображення різних дерев і виймає з третього конверта листочки, які надіслала Весна: діти мають віднайти кожному його маму -деревце.

Вихователь. Молодці, добре впоралися ще з одним завданням Весни. Всі листочки віднайшли своїх мам.

А зараз ви слухатимете музику та мої слова і під них уявлятимете себе маленькими деревцями. Ось так.

"Я - дерево. Я росту у весняному лісі. Мої ноги - то коріння у прохолодній землі. Моє тіло — міцний стовбур, мої руки — тоненькі гілочки. Вони піднімаються до неба, відчувають сонячне тепло, вбирають його, і воно розливається по всьому тілу. Я - дерево. Я бавлюся з вітром, який гойдає мої тоненькі гілочки. Я вмиваюся краплинами дощу йрадію його прохолоді. Я— дерево".

Діти медитують у супроводі тихої мелодії та неспішних слів дорослого.

Вихователь. Уже нашим деревам, квітам, кущикам і травичці пити захотілося. Давайте допоможемо їм - закличемо дощик. (Діти промовляють закличку "Іди, іди, дощику"). Який веселий весняний дощик! Усі йому раді, всіх він напуває своєю водичкою. Пригадайте, які дощі були восени. (—Холодні, сильні, з вітром, сумні). А тепер давайте запросимо до себе весняне сонечко. (Діти промовляють закличку "Вийди, вийди, сонечко"). Ви гарно закликали сонечко, то вже й квіти розквітли. Які весняні квіти ви знаєте? (Діти називають). А які квіти з названих вами ростуть у наших квітниках? (Відповіді дітей).

Проводиться гра "Лісові квіти". Вихователь показує зображення різних квітів (із четвертого конверта від Весни). Діти плескають у долоні, коли демонструється весняна лісова квітка.

Вихователь. Бачу, ви знаєте різні квіти. Вони прикрашають наше життя. А хто дарує нам радість своїм щебетанням та співом? (- Птахи. Вони радіють весні, співають веселі пісні). Ще якою важливою справою вони займаються? (Відповіді дітей). Правильно, навесні птахи в'ють гнізда, відкладають яйця, висиджують пташенят. До нас повертаються птахи, які зимували в теплих краях.

Проводиться гра "Птахи, що зимують, та перелітні птахи".

Дітям роздають картинки (з п'ятого конверта). Ті, в кого зображення птахів, які зимують, підбігають до зимового дерева, а ті, в кого перелітні, -до весняного. Гра повторюється кілька разів.

Вихователь. Чому перелітні птахи навесні прилітають до нас, а не залишаються в теплих краях? (Відповіді дітей). Так, птахи завжди повертаються туди, де вони з'явилися на світ і зросли. Вони мостять гнізда й виводять пташенят на рідній землі. На зиму ж відлітають у вирій, щоб наступної весни знову повернутися до нас. А яку користь приносять птахи? (- Вони знищують комах — шкідників саду, лісу). Як ми турбувалися про них узимку? (— Підгодовували насінням, крихтами).

Проводиться рухлива гра "Котилася торба".

Повторюється кілька разів.

Вихователь пропонує наступне завдання Весни (з шостого конверта): пригадати назви мешканців лісу - звірів. Діти пояснюють, що таке дикі тварини, називають їх, розповідають про зміни в житті їжачків, білочок, зайців, ведмедів навесні.

Вихователь. Ви багато дечого знаєте, і Весна зі своїми друзями задоволена вами. Вони чекають на вас - запрошують до себе на гостини: до парку, лісу, річки, на луку. Але перш ніж ми підемо, давайте пригадаємо, як узагалі треба поводитися на гостинах. (- Треба бути чемним, не галасувати, не смітити, нічого не ламати). У природи також є свої закони і правила поводження. Весна зі своїми друзями хочуть вам про це нагадати за допомогою ось таких знаків (виймає іх із сьомого конверта). Ці знаки називають заборонними, тому що вони забороняють робити зле для живої природи.

Діти розглядають та обговорюють знаки.

НЕ СМІТИ

Гуляючи на природі, не слід засмічувати місця свого перебування. Не можна залишати "на згадку" про себе пляшки, бляшанки, клапті паперу, поліетиленові торбинки тощо. Об бляшанку можуть поранитись і тварина, і людина; а різні побутові рештки забруднюють землю, заважають рости рослинам.

НЕ РВИ КВІТИ

Коли зірвати квітку, вона перестає пахнути, швидко в'яне й помирає. Раніше люди не знали цього правила, а багато хто не зважає на нього й сьогодні. Це призвело до того, що чимало квітів зникли взагалі, й зараз ми не можемо милуватися їхньою красою.

НЕ РУЙНУЙ

У мурашниках живуть мурашки, а вони корисні для природи. Мурашки розпушують землю, щоб туди краще проходили повітря та вода; вони збирають рештки із землі, щоб вона була чистою, родючою; знищують шкідників рослин.

НЕ ЛОВИ МЕТЕЛИКІВ

Від дотику пальців людини з крилець метеликів осипається пилок, ушкоджуються тендітні крильця, й комахи гинуть.

НЕ ГАЛАСУЙ

Ліс, поле, лука - це домівки звірів, пташок, комах. Вони там живуть - хто працює, хто відпочиває. І заважати їм голосною музикою, криком не можна, бо це їх лякає.

Вихователь. Ось ми й познайомились із заборонними знаками. Коли ви гулятимете в лісі чи парку, пригадайте їх, щоб ненароком не завдати шкоди ні тваринці, ні рослинці. Не чіпайте птахів, комах, риб, не зашкодьте їм, і природа віддячить вам. Пам'ятайте: вони господарі, а ви гості. Письменник Михайло Пришвін сказав: рибі потрібна вода, пташці - повітря, звірові - ліс, степ, гори. А людині потрібна Батьківщина. Отже, оберігати й берегти природу означає оберігати й любити свою Батьківщину.

Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить.

В її очах любов і ласка сяють,

Така людина сонечком горить.

- Будьте і ви, як маленькі сонечка. Творіть добро, оберігайте природу, садіть дерева, кущі, квіти. Любіть нашу землю-матінку, і вона відповість вам любов'ю та щедрістю, і пануватимуть у світі мир та злагода.

Вихователь зачитує дітям останнього листа з чарівної торбинки: "Любі хлопчики й дівчатка, вас люблять всі звірятка, і жучки, і павучки. А ми, веселі білченятка, посилаємо вам солодощі і своє фото. Ми віримо, що ви теж: любите звіряток і комашок, допомагаєте взимку птахам, підгодовуєте їх. Тож: відкривайте пакунок із гостинцями. Смачного вам! Весна, білченята та їхні друзі".

Діти частуються ласощами.

 

ВСТУП

Актуальність дослідження. У сучасному світі проблеми навколишнього середовища набули першорядне значення. Головним завданням стало прийняття заходів по захисту навколишнього середовища від забруднення, руйнування, збереження всього розмаїття живих істот, заощадження генофонду планети.

Таким чином, екологічна освіта поступово стає найважливішим напрямком у роботі дошкільного закладу. Підкреслюється роль знань, як основи майбутнього світогляду особистості.

І. П. Підласий дав таке визначення знань - це відображення людиною об'єктивної діяльності у формі фактів, уявлень, понять і законів науки; колективний досвід людства, результат пізнання об'єктивної діяльності.

Проблема формування знань розглядається в працях таких педагогів як: А. В. Запорожець, Д. Б. Ельконін, М. М. Поддьяков, А. П. Усова, Л. А. Венгер.

У педагогічній літературі розкриваються різні підходи до формування знань у дошкільному віці. Так, наприклад, в роботах А. П. Усовой представлена ​​роль знань як основної форми навчання дошкільнят та шляхи формування знань.

Вихідною ланкою виховання усвідомленого правильного ставлення дошкільнят до природи, є конкретні знання, що відображають провідні закономірності живої природи: різноманіття видів, їх пристосованість до середовища проживання, зміни росту і розвитку. Можливість засвоєння таких знань дітьми середнього віку розкриті такими психолого-педагогічними дослідниками як П. Г. Саморукова, І. А. Федотова, Н. М. Кондратьєва, С. М. Ніколаєва. Специфікою системи знань є її побудова на конкретному обмеженому за обсягом матеріалі, який доступний спостереженню дітей, пізнання за допомогою наочно-образного мислення. Можливість таких знань обгрунтована роботами дитячих психологів А. Є. Запорожця, М. М. Подьякова.

Екологічні знання - це знання, які допомагають сформувати у дітей певне ставлення до природи, екологічно грамотне і безпечна поведінка, активну позицію, пізнавальний досвід в цілому. Екологічні знання стають основою екологічного виховання.

М. М. Марковська виділила знання про кімнатні рослини, які повинні бути сформовані у дітей дошкільного віку: «діти повинні знати назву 3-4 рослин, називати їх частини (стебло, гілки, листя, квіти), вміти більш точно і детально описувати рослини, відзначати форму листя»; дітей потрібно навчити виконувати наступні операції по догляду за кімнатними рослинами: поливати їх водою кімнатної температури, знати яку рослину має потребу в поливі, а який ні, протирати пил; дати поняття про фактори розвитку рослин: світло, тепло, волога, догляд за ними людини.

С. М. Ніколаєва виділяє екологічне значення праці, визначає умови активної взаємодії з природою. Все це дозволяє придбати дітям необхідні знання про навколишній світ і, в тому числі, про кімнатні рослини.

Дошкільний вік - це період, коли дитина хоче, нехай і з задоволенням включається в працю дорослих. Тому саме цей вік є найбільш сприятливим для привчання дітей до праці і формування знань про кімнатні рослини.

В останні роки в практиці користуються новими програмами, де визначено коло знань дітей про природу. Підрозділ «Світ природи» програми «Веселка» є складовою пізнавального розвитку дітей, в рамках якого їм дають інформацію, розвивають пізнавальні процеси, формують ставлення до навколишнього світу; у програмі «Дитинство», розділ «Дитина відкриває для себе світ природи» представляє ознайомлення дітей з самими різними явищами з життя рослин; «Програма виховання і навчання дітей в дитячому садку» під редакцією М. А. Васильєвої визначає обсяг, зміст і вимога до знань дітей про природу (рослинний і тваринний світ).

Однак, спостереження показують, що діти шостого року життя в достатній мірі мають лише знання про тварин, тоді як знання про рослини поверхневі, недостатньо усвідомлені. Це відбувається з-за фрагментарності, відсутність системного підходу до формування у дітей знань про рослини, що підтверджується аналізом планів навчально- виховної роботи в ДНЗ, де заняття з екологічної освіти плануються в середньому 1-2 рази на місяць, причому з них заняття з ознайомлення з рослинами всього один раз на 2 місяці.

Кімнатні рослини: з них треба вибрати рослини, схожі на дерево, траву або кущ. Невибагливі, квітучі, бажано з одноколірними квітами (примула, бегонія, герань, бальзамін, клівія), з широкими плоскими листами (фікус), контрастними листям (традесканція, драцена).

Ці види кімнатних рослин прикрашають дитячий садок і в той же час дуже зручні для здійснення освітніх і виховних завдань. За допомогою кімнатних рослин проводяться заняття по ознайомленню дітей з рослинами, прищеплюють трудові навички по догляду за ними.

У результаті і виникає практика відбору змісту знань, тому дана проблема є актуальною.

Об'єкт дослідження: формування в дітей старшого дошкільного віку знань про кімнатні рослини.

Предмет дослідження: засоби ознайомлення з кімнатними рослинами дітей старшого дошкільного віку.

Мета дослідження: науково обґрунтувати та експериментально перевірити вплив спостереження на формування в дітей старшого дошкільного віку знань про кімнатні рослини.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури виявити умови формування знань про кімнатні рослини в процесі догляду за ними у дітей шостого року життя.

2. Підібрати діагностичний інструментарій для виявлення рівня знань про кімнатні рослини в дошкільників старшого дошкільного віку.

3. Розкрити і дослідно-експериментальним шляхом апробувати методику формування знань про кімнатні рослини в дошкільників старшого дошкільного віку.

4. Провести кількісний та якісний аналіз отриманих результатів.

 

Методика дослідження: спостереження, бесіди, педагогічний експеримент, кількісний та якісний аналіз отриманих результатів.

Структурно курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

 

РОЗДІЛ 1.

Теоретичні основи формування знань про кімнатні рослини в дітей старшого дошкільного віку