З методики ознайомлення дітей з природою

КУРСОВА РОБОТА

 

З методики ознайомлення дітей з природою

На тему:«Екскурсія та прогулянка як засіб виховання любові до природи дітей дошкільного віку.»

 

 

Студентки IV курсу ДОмс-2-09-4Од групи

Галузі знань 0101 Педагогічна освіта

Спеціальності 5.01010101 Дошкільна освіта

Сергієнко О.В.

Керівник: Любарова В.М.

 

Національна шкала__________________

Кількість балів:_______ Оцінка: ECTS_____

Члени комісії ____________ _____________________________

___________ _____________________________

___________ _____________________________

 

м.Київ-2013рік

 

 

Зміст.

Вступ

2. Розділ I. Виховно – освітнє значення екскурсій в природу.

 

1.1. Значення екскурсій.

 

1.2. Внесок педагогів у теорію і методику ознайомлення дошкільнят з природою.Екскурсія як засіб ознайомлення дітей з природою.

 

1.3 Види, зміст екскурсій в природу, їх структура.

3. Розділ II. Виховання любові до природи у дітей дошкільного віку під час прогулянки.

Організація і проведення прогулянок в природу.

 

2.2.Цільова прогулянка.

 

2.3.Виховання любові до природи за творчою спадщиною В.О.Сухомлинського.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

Вступ.

Щастя - це бути з природою,
бачити її, говорити з нею.
(Л. Н. Толстой.)

Актуальність теми. Екологічні проблеми носять глобальний характер і зачіпають все людство. На сучасному етапі розвитку суспільства питання виховання бережливого ставлення до природи набуває особливої гостроти. Головна причина цього – тотальна екологічна безвідповідальність. Природознавство вивчає природу як єдине матеріальне ціле, розглядає її в розвитку, у часі і просторі. Звідси основне задачння занять з природознавства – вивчення природи як єдиного цілого і встановлення зв'язків і взаємозв'язків між окремими її елементами і явищами.Отже, актуальність теми дослідження полягає в необхідності емпіричного та теоретичного вивчення проблеми формування понять і бережливого ставлення до природи під час прогулянки та екскурсій в природу.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає дослідження методики виховання бережливого ставлення до природи у дітей дошкільного віку.

Предметом дослідження даної курсової роботи є формування понять і бережливого ставлення до природи дітей дошкільного віку під час прогулянки та екскурсій в природу.

Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми формування понять і бережливого ставлення до природи під час проведення екскурсій та прогулянки у дитячому садочку.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

●ознайомитись з необхідністю екологічного виховання дітей дошкільного віку;

●провести і проаналізувати емпіричне дослідження.

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна в практичній роботі вихователя дитячого садка.

 

РОЗДІЛ 1. Виховно – освітнє значення екскурсій в природу.

Значення екскурсій.

РОЗДІЛ 2. Виховання любові до природи у дітей дошкільного віку під час прогулянки.

Спостереження

 

Спостереження - це в першу чергу спостереження за сезонними явищами в живій і неживій природі. Важливо закріплювати знання дітей про те, що ці зміни впливають на життя тварин і людини, навчити робити висновки про взаємозв'язки різних природних явищ. Переважно планувати спостереження на прогулянці по днях тижня.

Спостереження розвиває допитливість. Вихователь підтримує інтерес дітей до прикмет пори року, задає запитання, які націлюють увагу дитини та спонукують їх до подальших спостережень. Отримані спостереження можна закріпити наступними замальовками, складанням розповідей. На літній, весняній, зимовій, осінній прогулянці педагоги періодично звертають увагу дітей на колірну гаму дерев.

Використання віршів на певну тему при спостереженнях і розглядання допомагає підсилити враження дітей від прогулянки.

Вірші про природу, загадки, народні прикмети й прислів'я - всі ці нехитрі словесні прийоми дозволяють зробити прогулянку більше емоційної, направити спостереження дітей у потрібне русло.

Трудова діяльність

 

Дітей залучають до збору насіння квітів на клумбі, осіннього листя для гербарію та прикраси групової кімнати, пересаджуванню квітів із клумби у горщики для куточка природи, прибирання на прогулянковому та спортивному майданчиках.

Для успішного вирішення завдань щодо розвитку самостійності і акуратності, прищепленню працьовитості дуже важливо правильно підібрати дитячий інвентар: граблі, лопатки, совки, відра, візочки. Велике значення при організації праці з дітьми на прогулянці має емоційне відношення до справи, що задає вихователь ще до початку роботи. Не завжди сама робота буде цікавити дітей, іноді їх залучає мета, поставлена вихователем, а під час виконання роботи захоплюють спільність інтересів, злагодженість, змагання тощо.

Не менш важливо створити правильну мотивацію, пояснити, чому необхідно зробити цю роботу саме сьогодні і саме таким способом. Дітей старшої групи варто підводити до розуміння того, що потрібно робити не тільки цікаву роботу, але й необхідно урізноманітнити діяльність, вихователь може запропонувати дітям відгадати загадки.

Щоб правильно керувати спостереженнями та трудовою діяльністю дітей на прогулянці, вихователь повинен поповнювати свої знання про рослини і тварин, володіти практичними вміннями та навичками в цій області, а також методикою проведення спостережень, екскурсій, організації праці дітей дошкільного віку.

 

Рухливі ігри

 

Рухливі ігри плануються і проводяться вихователем самостійно, з урахуванням побажань дітей. Вони можуть бути досить різноманітні, тому щоб уникнути монотонності доцільно спланувати рухливі ігри по днях тижня з урахування пори року. Таке планування дозволяє врахувати інтереси кожної дитини, повністю охопити програмний матеріал рухливих ігор, організувати діяльність вихователя. Обов'язково дві рухливих ігри.

 

Індивідуальна робота

 

Індивідуальна робота на прогулянці теж ретельно планується. При цьому враховуються рекомендації вузьких фахівців. Важливо, щоб дитина, з якою ведеться індивідуальна робота, розуміла її необхідність і охоче виконувала запропоновані завдання.

Самостійна діяльність

 

Самостійна діяльність дітей на прогулянці також має потребує грамотного керівництва. Вихователь може запропонувати дітям організувати сюжетно - рольову або рухливу гру, цікаві завдання, іграшки або інвентар для праці й т.п. Необхідний постійний контроль за самостійною діяльністю дітей.

Як театр починається з вішалки, так і прогулянка починається з роздягальні. Важливим фактором, що впливає на здоров'я дитини, є її одяг. Педагогічний колектив ДНЗ повинен проводити бесіди з батьками по цьому питанню щодо одягу та взуття дитини. Одяг і взуття дитини повинні підходити за розміром, не стискати рухи, бути з натуральних матеріалів і відповідати температурному режиму й погоді. У протилежному випадку можливі перегрів або переохолодження дитячого організму, різні поранення шкіри, травми.

Важливим моментом в одяганні дітей на прогулянку є одночасність і послідовність, тобто діти повинні одягатися по можливості одночасно, щоб чекаючи, не спітніти. Педагоги широко використовують метод змагання, заохочення, а також роздільне вдягання з використанням загадок і приказок. Наприклад, загадується загадка про який-небудь елемент одягу, і ті діти, хто відгадав, повинні швидко і мовчки його надягти. Навіть ті діти, які не відгадали загадку, дивлячись на своїх друзів, швидко одягаються, щоб не бути останніми. Таким чином, дитина не тільки готується до виходу на прогулянку, але й розвиває фантазію, спритність.

Звертаючи увагу на кожну дитину, вихователь постійно повинен тримати в полі зору всіх дітей: вчасно запобігти виникаючому конфлікту, похвалити тих, хто за власною ініціативою навів порядок у шафі та роздягальні. Так створюються гарні умови для всебічного розвитку та виховання дітей на прогулянці.

Прогулянки будуть радісними, цікавими, пізнавальними і досягнуть мети за умови, якщо вихователь зуміє зацікавити та збагатити знання дітей. Дошкільники з величезною зацікавленістю дивляться у навколишній світ, але бачать далеко не всі, іноді навіть не помічають головного. А якщо справжній вихователь, що дивується разом з ними, учить не тільки дивитися, але й бачити, діти захочуть довідатися більше.

Збираємося на прогулянку.

Мета: закріплювати уявлення дітей про пристосування людей до сезонних змін у природі; виховувати співчуття одне до одного, взаємодопомогу.Ігрове завдання: одягнути дівчинку та хлопчика на прогулянку.Правила гри: порівняти предметні картинки з сюжетними; допомагати одне одному. Ігровий матеріал: кілька сюжетних картинок, на яких зображені різні пори року (золота осінь на ділянці дитячого садочка, у лісі, дощовий день; улітку в саду, у полі, на лузі, на річці; узимку у дворі, на катку; весна — струмки, талий сніг; квітучий сад; перші паростки) та дівчинка з хлопчиком у трусах і майці; предметні картинки; одяг; взуття для різних сезонів; іграшки; предмети; знаряддя праці, що допоможуть зробити прогулянку цікавою і корисною в різні пори року.

Хід гри

 

У кожної дитини є своя сюжетна картинка. Вихователь показує предметну картинку — діти називають, що на ній зображено. Той, кому вона необхідна, підводить руку. Для того щоб отримати картинку, дитина повинна відповісти, навіщо вона потрібна саме їй (наприклад, парасолька і гумові чобітки тому, що йде дощ; кошик для грибів, тому що збираються в ліс восени). Необхідно роздати предметні картинки в певному порядку; спочатку одягнути дівчинку і хлопчика, потім допомогти їм дібрати все, що необхідно для прогулянки чи трудової діяльності.

 

ВАРІАНТ І

 

Якщо діти добре вивчили картинки, гру можна ускладнити, використовуючи вірші, загадки, за якими діти визначають потрібну їм картинку та обирають її з тих, що виставлені на дошці.

 

ВАРІАНТ ІІ

 

Готуючи картинки, вихователь робить щось неправильно, наприклад, одягає хлопчика і дівчинку, які прийшли до річки купатися, або дає їм ковзани замість плавального круга тощо. Коли діти зрозуміють, що їм необхідно робити, вони почнуть обмінюватися картинками, а непотрібні віддаватимуть іншим. Поступово діти опанують роль ведучого в цій грі, почавши гратися самостійно.

Додаток до гри

Прислів’я

Узимку сонце світить, та не гріє.

Весняний день рік годує.

Прийшов липень до хати — нема коли спочивати.

Вересневий час — сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, холодніє, гуде, ще й з гори йде.

Цільова прогулянка.

Висновки.

Природа - невичерпне джерело, з якого діти можуть обирати предмети для спостережень, ігор, праці. Збагачуючи здорові інстинкти дитини, природа задовольняє її основний інтерес до діяльності та творчості. Є.І. Тихеєва особливо підкреслювала значення природи у вихованні в силу доскональної наочності. Розвиток дитини в ранню пору життя відбувається на основі планомірного розширення кола її уявлень, які вона сприймає за допомогою зовнішніх відчуттів.

Ступінь ясності уявлень безпосередньо залежить від міри участі більшого числа зовнішніх відчуттів та міри активності дитини в процесі пізнання. Адже активність дитини в процесі пізнання дозволяє під час сприйманя користуватися органами чуттів. Формування пізнавальних інтересів також в значній мірі визначається характером активності дитини в процесі пізнання.

Ознайомлення дітей дітей з природою - одно із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.

Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсій, під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.

Ознайомлення дітей з природою в дошкільному закладі вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація вгрупі кутка природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно.

Список використаних джерел.

1.Туник І. Таємниці весняної природи: комплексні заняття з природознавства //Дошкільне виховання.- 2003.- №5.- с.14-15

2.Яришева Н.Цільові прогулянки до парків та скверів //Дошкільне виховання.- 2003.- №5.- с.12-13

3.Різник Л. Горнися до природи – не матимеш пригоди //Дошкільне виховання.- 2001.- №8.- с. 18.

4.Програма розвитку та виховання дитини раннього віку «Зернятко» / Наук. керівник О.Л.Кононко. – К., 2004. –с.67

5.Орбели Л.А. Вопросы возрастной физиологии ребенка //Изв. АПН РСФСР.- 1955.- Вып. 75.- с. 45

6.Можарова З.А. Программа по экологическому воспитанию /З.А.Можарова // Биология в шк. - 2001. - № 5. - С. 49-52.

7.Агейкіна Р.В. Екологічне виховання: досвід організації / Р.В.Агейкіна // Виховна робота в шк. - 2005. - Січ. (№ 1). - С. 28-29.

8.Буковская Г.В. Воспитание экологической культуры в системе туристско-краеведческой деятельности / Г.В.Буковская // Педагогика. - 2002. - № 5. - С. 48-51. - Библиогр.: 5 назв.

9.Висоцька О.Є. Екологічна культура особистості на основі формування індивідуальної свідомості /О.Є. Висоцька // Відкритий урок. - 2003. - №13/15. - С.73-76. -Бібліогр.: 10 назв.

10.Вороніна Л. Екологічне виховання: сучасні аспекти / Л.Вороніна //Шкіл. світ. - 2002. - Жовт. (№ 38). - С.3.

11.Дробноход М.І. Концептуальні основи формування екологічного мислення та здібностей людини будувати гармонійні відносини з природою / М.І.Дробноход, Ф.В.Вольвач, С.Г.Іващенко. - К.: МАУП, 2000. - 75 с. - Бібліогр.: с. 70-74.

12.Дяченко Т. Ставлення до природи у дітей східних слов'ян /Т.Дяченко // Шлях освіти. - 2002. - № 3. - С.49-53.

13.Іщенко Л.В. Змістова характеристика екологічного виховання дітей6—7 років / Л.В.Іщенко // Наука і освіта. - 1998. - №1/2. - С.41-45. -Бібліогр.: З назв.

14.Колонькова О. Поводитися з позиції екологічної доцільності... / О.Колонькова // Шкіл. світ. - 2004. - Жовт. (№ 39). - С.1-2.

15.Лабій Ю. Педагогічні основи екологічного виховання / Ю.Лабій // Вертикаль. - 1999. - № 1. - С 10-12.

16.Морозова Л. Виховання екологічної культури особистості / Л.Морозова // Вища освіта України. - 2001. - №2. - С. 88-92. - Бібліогр.: 4 назв.

17.Химинець О. Психолого-педагогічні аспекти екологічного виховання в сучасних умовах / О.Химинець, М.Талапканич, В.Химинець // Обрії. - 1997. - №1. - С. 47-51. -Бібліогр.: 9 назв.

Додатки.

Хід екскурсії.

Вихователь, прийшовши на луг, розглядає місцевість, визначає її особливості (відкритий простір, простір). При утрудненні порівнює луг з лісом, що межує з ним, відзначає, що на лугу ростуть невисокі рослини. Разом з дітьми милується лугом.Дозволяє кожному знайти квітучу рослину (найкрасивіше!), але попереджає, що рвати його не можна.

По черзі діти розглядають кожну рослину, згадують і уточнюють назву, визначають особливості стебла, листя, квіток, порівнюють їх. Вихователь пропонує пригадати, які квіти знаходили на таких же прогулянках минулого літа. Дітей слід підвести до думки про різноманітності і красі лугових рослин.

Потім, вибравши 3-4 рослини, які зустрічаються і на лісових галявинах (наприклад, гвоздику, лугову герань і ін.), ставить питання: «Де ви ще бачили ці рослини?» (або конкретніше: «Чи бачили ці рослини в лісі? У яких місцях: на сонячних полянах або в гущавині лісу?») Після цього пропонує подумати, чому ці рослини можна побачити на лугах всюди, а в лісі тільки на світлих, сонячних галявинах. Цими і подібними питаннями вчитель підводить дітей до висновку, що на лугах ростуть рослини, яким потрібно багато світла і сонце.

Хід екскурсії.

Підійшовши до лісу, розглянути узлісся. Пригадати, як називається «Край лісу» його «початок». Запропонувати порівняти узлісся лісу з лугом (рослі дерева і чагарники стоять стіною, вони значно вищі, ніж рослини лугу). Перетнути узлісся, знов озирнутися і порівняти ліс і луг.

(«Де більше, де менше світла? Чому? Де прохолодніше? Тихіше? Чому?») Подальший маршрут повинен бути вибраний так, щоб діти могли пройти в гущавині лісу, на поляні, по просіці.

В ході екскурсії діти розглядають, називають відомі ним дерева, чагарники, трави, гриби, порівнюють і встановлюють, що в гущавині і на поляні ростуть різні трави. Серед квітучих трав, що ростуть на поляні, знаходять ті, що ростуть і на лугу. Вчитель уточнює, чи бачили їх в гущавині лісу, чому ці трави ростуть в лісі, на лугу.

Підійшовши до «кузні» дятла або «столової» білки, запропонувати розглянути шишки, лежачі під деревом, визначити, хто з них дістав насіння: білка або дятел. Діти згадують, які птахи живуть в лісі, де їх ще зустрічали. В ході екскурсії, якщо будуть чутні пташині голоси, учити розрізняти 2-3 птахи.

Після огляду мурашника (якщо повторно) встановити, чи збільшилося «місто», чи не з'явилися нові дороги, куди вони ведуть. Обов'язково нагадати дітям про те, яку користь приносять мурашки.

Перетинаючи просіку або проходячи по ній, по розчищених місцях лісу, звернути увагу на те, як люди піклуються про ліс. На ділянці молодих посадок дерева помітно підросли. Нагадати дітям про необхідність берегти ліс – він росте довго, вимагає багато праці і турбот.

КУРСОВА РОБОТА

 

з методики ознайомлення дітей з природою