ТОП 10:

Рівні естетичної вихованості дітей молодшого дошкільного віку



 

Рівень Експериментальна група   Контрольна група
% Кількість дітей % Кількість дітей
Високий 40% 20%
Середній 50% 50%
Низький 10% 30%

 

Як бачимо з таблиці 2.2 з низьким рівнем в експериментальній групі залишилася одна дитини: Микита К. (10% від загальної кількості дітей).

З середнім рівнем стало п’ятеро дітей: Артем С., Свєта Г., Ігор І., Олена М., Олена Г. (50% від загальної кількості дітей).

А високий рівень у експериментальній групі мали четверо дітей: Максим П., Марина Ф., Саша Д., Оксана Т. (40% від загальної кількості дітей).

У контрольній групі були отримані наступні результати.

На низькому рівні залишилося 3 дитини: Олена Г., Микита К., Оксана Г. (30% від загальної кількості дітей).

З середнім рівнем стало п’ятеро дітей: Михайло О., Ірина А., Марія К., Олена К., Марина Ф. (50% від загальної кількості дітей).

А з високим рівнем у контрольній групі залишилося дві дитини: Олег М., Денис Т., (20% від загальної кількості).

В результаті проведення контрольного експерименту можемо зробити такий висновок, що у контрольній групі показники майже не змінилися. Тільки одна дитина з низького рівня «перейшла» на середній рівень.

Що стосується експериментальної групи, то з таблиці 2.2 ми бачимо, що результати значно покращились в порівнянні з констатувальним етапом дослідження.

Тепер з низьким рівнем в експериментальній групі залишилася одна дитини: Микита К. (10% від загальної кількості дітей), а було троє дітей.

З середнім рівнем стало п’ятеро дітей: Артем С., Свєта Г., Ігор І., Олена М., Олена Г. (50% від загальної кількості дітей), а було четверо дітей.

А з високим рівнем у експериментальній групі стало четверо дітей: Максим П.,Марина Ф., Саша Д., Оксана Т. (40% від загальної кількості), а було троє дітей.

Таким чином порівняні результати констатувального експерименту з прикінцевим дають можливість зробити висновки про те, що проведена методика роботи з дітьми у ЕГ значно покращила результати. Це свідчить про те, що запропонована методика має позитивний вплив на підвищення естетичної вихованості дітей молодшого дошкільного віку.

 

 

ВИСНОВКИ

Досліджувалась проблема естетичного виховання дітей молодшого дошкільного віку засобами природи.

Естетичне виховання передбачає розвиток в людини почуттів прекрасного, формування вмінь і навичок творити красу в навколишній дійсності, вміти відрізняти прекрасне від потворного, жити за законами духовної краси. У процесі естетичного виховання важливо навчити дітей розуміти і сприймати красу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може залишатися байдужою, вона переживає, відчуваючи приязнь чи ненависть до спостережуваного. Тому дуже важливо, щоб діти вміли розрізняти справді красиве і потворне.

Під час естетичного сприймання виникають певні емоції. Завдання виховання – створення умов, які б сприяли формуванню емоційної сфери дитини. Багатство емоційної сфери людини свідчить про її духовне багатство.

Роботу щодо формування основ естетичного смаку та естетичного ідеалу слід починати з перших років життя дитини і продовжувати і протягом дошкільного, і протягом шкільного віку. І взагалі, цю роботу не слід залишати протягом усього життя.

В естетичному вихованні дітей дошкільного віку використовують різні джерела, одним з яких є природа: її краса в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі.

У системі естетичного виховання дошкільнят велике місце має бути відведено природі. Вона найкраще збагачує психіку дитини, вдосконалює її органи чуття та естетичний смак. Виховання любові до природи, вміння відчувати її красу та захоплюватися нею має важливе значення для естетичного розвитку дітей. Уміння бачити природу - перша умова виховання світовідчуття, єдності із нею. Воно досягається лише за постійного спілкування із самобутньою природою. Щоб відчувати себе частиною цілого, людина має не епізодично, а постійно бути у відносинах з цим цілим.

Важко уявити естетичне виховання без залучення до природи - справжнього джерела краси. Природа допомагає зафарбувати емоційні тони сприйняття навколишньої дійсності.

Задля проведення дослідно - експериментальної роботи нами було обрано показники, за якими було визначено рівні естетичної вихованості дітей молодшого дошкільного віку (високий, середній, низький).

Результати констатувального експерименту довели, що діти обох груп (контрольної та експериментальної) знаходились на недостатньому рівні естетичної вихованості. Так, в експериментальній групі було з високим рівнем 30% (3 дитини), з середнім 40% (4 дитини), та з низьким рівнем 30% (3 дитини). А у контрольній групі було з високим рівнем 20% (2 дитини), з середнім рівнем 40% (4 дитини) та з низьким рівнем 40% (4 дитини).

На формувальному етапі дослідження, з метою підвищення рівнів естетичної вихованості дітей молодшого дошкільного віку нами проводилися ігри «Вінок», «Чи знаєш ти дерево?», «Зоопарк», з метою виховувати у дітей любов до природи, виховувати шанобливе ставлення та повагу до навколишнього світу.

Прикінцевий етап дослідження засвідчив, що значні зрушення рівнів естетичної вихованості у дітей експериментальної групи. Так, якщо на констатувальному етапі у експериментальній групі з низьким рівнем було 3 дитини, то стала 1 дитина, з середнім рівнем було 4 дитини - стало 5 дітей, а з високим рівнем було 3 дитини, а стало 4 дитини. Що стосується дітей контрольної групи, то зміни незначні.

Отже, запропоновану нами методику підвищення рівнів естетичної вихованості дітей молодшого дошкільного віку можна вважати ефективною.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А.М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед. наук.; Авт. кол-в: Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Гавриш Н.В., Долинна О.П., Ільченко Т.С., Коваленко О.В., Лисенко Г.М., Машовець М.А., Низковська О.В., Панасюк Т.В., Піроженко Т.О., Поніманська Т.І., Сідєльнікова О.Д., Шевчук А.С., Якименко Л.Ю. – К. : Видавництво, 2012. – 26 с.

2. Бєлкіна Е. Б. Від подиву до творчості / Е. Б. Бєлкіна. – К.: Мистецтво і освіта, 1998. – 150 с.

3. Бех И.Д. Психологические основы эстетического развития личности: Автореф. д-ра психол.наук (19.00.07). – К., 1992. – 43 с.

4. Буре Р.О. Виховання дошкільнят у праці / Р. О. Буре. – М.: ИЗМН, 1971. – 192 с.

5. Богуш А. М. Українське народознавство в дошкільному закладі / А. М. Богуш. - К.: Просвіта, 2002. - 407 с.

6. Бондаренко А. К.. Дидактичні ігри в дитячому садку / А. К. Бондаренко. - М.: Вища шк., 1991. - 206 с.

7. Веретенникова С. А. Ознайомлення дошкільників з природою / С. А. Ветлугина. - М.: Просвещение, 1973. – 270 с.

8. Веретенникова С. А. Ознайомлення дошкільників з природою / С. А. Веретенникова. – М.: Просвещение, 1980. – 122 с.

9. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 375 с.

10. Дубровська Є. А. Естетичне виховання та розвиток дітей дошкільного віку / Є. А. Дубровська. - М.: Освіта, 1989. – 250 с.

11. Закон «Про дошкільну освіту»: стаття [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://search.ligazakon.ua

12. Козлова С. А. Дошкольная педагогика / С. А. Козлова. – М.: Образование, 2002. – 254 с.

13. Кабалевский Д. Б. Воспитание ума и сердца: Книга для учителя / Д. Б. Кабалевський. - М.: Просвещение, 1984. - 206 с.

14. Каменєва Л. А. Як ознайомлювати дошкільників з природою / Л. А. Каменєва. - М.: Видавицтво, 1983. - 320 с.

15. Колесник А. Г. Патріотичне виховання дошкільників: сучасний аспект // Збірник студентських наукових статей. Педагогічний альманах / А. Г. Колесник. - Одеса, 2009. — 192с.

16.Костюк О. Г. Эстетические аспекты восприятия мира / О. Г. Костюк. - К.: Музична Україна, 1989. – 156 с.

17. Ковальов А. Г. Виховання почуттів / А. Г. Ковальов.- М. Образование, 1994. - 126 с.

18. Марковська М. М. Куточок природи у дитячому саду / М. М. Марковська. - М.: Академвидав, 1976. - 254 с.

19. Науменко Р. С. Нравственно-трудовое воспитание детей в детском саду / Р. С. Науменко. - М.: Мораль, 1987. – 170 с.

20. Островська Л.Ф. Виховання естетичних почуттів у дітей дошкільного віку / Л. Ф. Островська. - К.: Либідь, 1975. – 200 с.

21. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т. І. Поніманська. - К.: Академвидав, 2006. - 456 с.

22. Проколієнко Л. М. Формування допитливості у дітей молодшого дошкільного віку / Л. М. Проколієнко. - К.: Вища шк., 1993. - 111 с.

23. Підкурганна Г. Д. Дитяча творчість / Г. Д. Підкурганна. – К.: Либідь, 2005. – 170 с.

24. Програма Дитина: Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років (Наказ МОНУ від 22.06.2010 р.). – К.: 2010. – Режим доступу до програми: http://prolisok.it-we.net/onovlena-programa-vixovannya-i-navchannya-ditej-2-7-rokiv-ditina

25. Проскура Е. В. Развитие познавательных способностей дошкольника / Е. В. Проскура. – М.: Москва, 1993. – 190 с.

26. Про дошкільну освіту: Закон України. — К., 2001. — 46 с.

27. Про освіту: Закон України // Освіта. — 25 червня 1991. — 66 с.

28. Русова С. Ф. Вибрані педагогічні твори / С. Ф. Русова. - К.: Освіта, 1996. - 304 с.

29. Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка / М. Г. Стельмахович. – К.: Світло, 1999. – 204 с

30. Удальцова Є. І. Екологічне та естетичне виховання дошкільників / Є. І. Удальцова. – К.: Світло, 1983. – 201 с.

 

 

ДОДАТКИ

Естафета «Ми прикрасимо ялинку».

Гра проводиться на початку або в кінці уроку для закріплення навичок зображення ялинкових іграшок з натури.

Дидактичне завдання. Розвивати спостережливість, колір , чуття пропорцій, вдосконалювати навички малювання з натури.

Дидактичний матеріал. Три великих аркуші паперу з зображенням неприкрашених ялинок, набір ялинкових іграшок нескладної форми на кожен ряд (ліхтарики, бурульки і інші).

Зміст. Група ділиться на три команди-ряди. Кожна команда отримує по однаковому набору ялинкових іграшок, які розподіляються між учасниками. Перед кожною командою на класній дошці - аркуш паперу з зображенням ялинки. За командою вихователь (або коли закінчиться куплет якоїсь новорічної пісеньки) до дошки по одному виходять діти від кожної команди зі своєю ялинковою іграшкою. Кожен учасник має «почепити» (тобто намалювати) свою ялинкову іграшку на ялинку своєї команди. Малюнок виконується простим олівцем. Потім до своїх ялинок підходять наступні три учасники і так далі. Виграє та команда, яка прикрасить ялинку швидко і гарно.

Правило. Кожен учасник команди виходить до дошки прикрашати ялинку своєї команди тільки після того, як на своє місце сів товариш по команді.

Примітка. У групі подовженого дня можна запропонувати дітям завершити розпочату роботу фарбами. Закінчені роботи можна буде використати в оформленні групи до новорічного свята.

Вправа «Чарівні фарби».

Вправа проводиться при ознайомленні з акварельними фарбами.

Дидактичне завдання. Закріпити знання дітей про три основні кольори (червоний, жовтий, синій) і похідних від них складених (зелений, жовтогарячий і фіолетовий); навчити отримувати складені кольори, змішуючи основні кольори на палітрі;дати поняття про елементарні закони кольорознавства, про емоційно - виражальні можливості кольорів; учити виражати свої почуття, душевні переживання та думки мовою кольору; розвивати здібності до емоційного сприйняття навколишнього світу кольорів; збагачувати суб'єктивні світовідчуття через взаємозв'язок музичного, поетичного і візуального сприйняття;виховувати потребу у творчому самовираженні.

Дидактичний матеріал. Набір з трьох карток на кожну дитину з зображенням трьох повітряних кульок, дві з яких зафарбовані в основні кольори, а третя залишається незабарвленою. На першій картці дві кульки зафарбовані у червоний і жовтий кольори, на другій - у жовтий і синій, на третій - у червоний і синій; набір фільтрів основних кольорів (на кожного учня або один на парту).

Зміст. Після розповіді про чарівний світ барв дітей слід запитати про те, які кольори найголовніші. Якщо дітям відповісти важко, вихователь сам називає три основні кольори. Потім учні отримують пакети з трьома картками-завданнями і набором кольорових фільтрів. Спочатку оптичним шляхом за допомогою кольорових фільтрів основних кольорів, а потім змішуючи фарби на палітрі, діти встановлюють, що при змішуванні жовтого і червоного кольорів виходить жовтогарячий, при змішуванні синього і жовтого зелений, червоного і синього - фіолетовий. При цьому діти виконують самостійно такий дослід: накладають один на одного два фільтри, наприклад, жовтий і синій, і бачать, що вийшов зелений колір. Потім змішують ці два кольори на палітрі і переконуються у правильності визначення складеного кольору. Отриманим складеним кольором діти зафарбовують третю кульку на карточці-завданні. Аналогічна робота проводиться з рештою фільтрів і двома карточками-завданнями.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.251.81 (0.012 с.)