Значення використання засобів ознайомлення дітей з природою в естетичному вихованні молодших дошкільників засобами природи

Природа - це великий вчитель і великий вихователь. Природа - це джерело творчого натхнення, джерело підйому всіх духовних сил людини, як дорослого, так і дитини. Важко уявити естетичне виховання без залучення природи - справжнього джерела краси. Природа допомагає зафарбовувати емоційні тони сприйняття навколишньої дійсності. Ось це емоційне ставлення до довкілля, як до невичерпного джерела краси, і має виховувати система освітніх закладів у дітей. З багатьох проявів краси природи люди сприймають те, що відповідає їхньому світорозумінню і настрою. Образ природи, коли його не змінює людина, залишається практично постійним.

У системі естетичного виховання дошкільнят велике місце має бути відведено природі. Вона найкраще збагачує психіку дитини, вдосконалює її органи чуття та естетичний смак. Виховання любові до природи, вміння відчувати її красу та захоплюватися нею має важливе значення для естетичного розвитку дітей. Уміння бачити природу - перша умова виховання світовідчуття, єдності із нею. Воно досягається лише за постійного спілкування із самобутньою природою. Щоб відчувати себе частиною цілого, людина має не епізодично, а постійно бути у відносинах з цим цілим.

Важко уявити естетичне виховання без залучення до природи - справжнього джерела краси. Природа допомагає зафарбувати емоційні тони сприйняття навколишньої дійсності.

Ознайомлення дітей з природою - одне із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.

Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.

Керуючи пізнанням дітьми природи і виробленням у них різних навичок і вмінь, вихователь застосовує різноманітні методи і прийоми. Перевагу слід віддавати тим методам і прийомам, які забезпечують безпосереднє сприйняття дітьми природи і активне оволодівання навичками.

До таких методів належать спостереження, експеримент, праця, ігри.

Поряд із цими методами широко застосовуються засоби, що грунтуються на слові вихователя: розповідь, читання художніх творів, бесіди, які проводяться з демонструванням натуральних об'єктів або їх зображень. Методи і прийоми застосовують у поєднанні, наприклад: спостереження з бесідою, розповідь вихователя з читанням художнього твору, експеримент з працею і т.д.

Завдання естетичного виховання дошкільників, виходячи з його мети, можна представити двома групами.

Перша група завдань спрямована на формування естетичного ставлення дітей до навколишнього. Передбачається наступне: розвивати вміння бачити і відчувати красу в природі, вчинках, мистецтві, розуміти прекрасне; виховувати художній смак, потреба в пізнанні прекрасного.

Друга група завдань спрямована на формування художніх умінь у сфері різних мистецтв: навчання дітей малюванню, ліпленню, конструюванню; співу, рухам під музику; розвиток словесної творчості.

Названі групи завдань дадуть позитивний результат лише за умови їх тісному взаємозв'язку в процесі реалізації.

Провідними методами для вирішення завдань першої групи є показ, спостереження, аналіз, приклад дорослого. Показ як метод виховання використовується при первинному знайомстві з предметом естетичної дійсності. Вихователю важливо визначити об'єкт показу і створити умови для того, щоб увага дітей було зосереджено на тому, що їм показують, пропонують послухати.

При використанні цих методів дуже важливо, щоб вихователь умів показувати свої почуття, своє ставлення, володів способами вираження почуттів.

Для вирішення завдань другої групи в якості провідних потрібні практичні методи: показ, вправа, пояснення, метод пошукових ситуацій.

Загальний принцип відбору методів - використовувати такі методи і прийоми, які б підтримували у дітей бажання створювати «витвори мистецтва», своїми руками (ліпити, малювати, майструвати, прикрашати), приймати участь в художній діяльності різних видів, фіксація знань про природу, використовувати природні матеріали.

Застосовуючи той чи інший метод, вихователь використовує безліч різних прийомів. Так, при проведенні бесіди в поєднанні з спостереженням вихователь «наближає» об'єкт до дітей, порівнює з уже відомим, вводить елементи гри, використовує прислів'я, приказки тощо.

Різноманітність і ефективність методів і застосовуваних прийомів характеризують майстерність вихователя. Вибір методів і прийомів визначається змістом програми і залежить від природного оточення дитячого садка, місця і об'єкта спостережень, а також від віку дітей і нагромадженого ними досвіду.

У групах раннього і молодшого віку особливе значення мають чуттєві сприйняття дітей, тому основним методом ознайомлення цих дітей з природою є спостереження. Дидактична гра, показ картин, іграшок також відіграють важливу роль у пізнанні дітьми природи.

Природа - один із важливих чинників естетичного розвитку особистості. Складний світ природних явищ істотно впливає на формування естетичної свідомості дітей. Виростаючи серед природи, дитина вчиться бачити гармонійність, красу, багатство барв кожної пори року, кожного дня відкриваючи для себе неповторність природи у житті, відтворювати свої враження в усній розповіді, малюнках та інших видах своєї творчості. Усе це супроводжується розповідями педагога про те, що природа є наймогутнішим і найдосконалішим творцем прекрасного, у ній черпають натхнення живописці, композитори, письменники, використанням їхніх творів [7].

На заняттях з ознайомлення з природою дітям відкриваються великі можливості використання краси природи, формування дбайливого ставлення до неї. Певне виховне значення має як естетика праці дітей і результатів праці, так і вміння та навички, набуті в процесі праці, що дають можливість особистості творчо виявляти себе в майбутньому.

Заняття - це основна форма організації дітей при ознайомленні з природою. Заняття проводять в певні години по розробленому плану, згідно програми. Заняття будують так, щоби в процесі ознайомлення з природою здійснювався розвиток пізнавальної активності і розвиток мови дітей, виховання інтересу і любові до природи.

Головне в занятті - це засвоєння всіма дітьми програмного матеріалу. Екскурсія - це заняття, на якому діти знайомляться з природою в звичайних умовах: в лісі, на полі, в саду, в гаю. Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей всіх вікових груп з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсій, під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організовує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.

Ознайомлення дітей з природою в дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи. Кожна вікова група повинна мати свій куток природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і звикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, звички до спільної праці з дорослими.

Випробуваними засобами залучення дітей до прекрасного є природа і праця.Завжди під час перебування з дітьми на лоні природи трапляється нагода хоча б побіжно привернути їх увагу до краси лісу і саду, до життєдайної сили сонця, все оживляючого впливу дощу тощо. такі бесіди про прекрасне дуже корисні. Дитина стає спостережливою. Вона бачить, як змінюється вигляд поля і саду кожної пори року, водночас не залишається байдужою до тих гарних змін, які тут відбулися завдяки праці. Мало того, вона теж охоче прилучається до праці і захоплюється її результатами разом з дорослими.

Естетичному вихованню дітей сприяє також і участь їх у вирощуванні квітів, садівництві, оскільки збуджує різні емоційні переживання. Досить інтенсивно прилучає дітей до прекрасного народне декоративно-прикладне мистецтво з його різноманітними формами, які органічно вплітаються в повсякденне життя родини. Правильно роблять ті батьки, які у спадок своїм дітям передають знання, уміння й навички художнього килимарства і ткацтва, кераміки, настінного розпису, художньої обробки дерева, скла і металу, вишивки. Усі діти дуже люблять малювати. Потяг до малювання в них виявляється дуже рано і його слід підтримувати.

Ознайомлення дітей з природою в дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи. Кожна вікова група повинна мати свій куток природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно.

Організація праці дітей залежить від віку. В першій молодшій групі діти тільки спостерігають, як вихователь доглядає за рослинами, а в другій молодшій групі вони самі приймають участь в цій роботі. В середній групі всі виконують окремі доручення вихователя. В старших групах їх виконують чергові під наглядом вихователя. В підготовчій групі, крім чергових, діти ведуть індивідуальні спостереження за рослинами і тваринами.

Важко переоцінити ефективність екскурсії в природу, адже пережиті дитиною у дошкільному віці враження залишають слід на все життя. В.О. Сухомлинський радив використовувати Природу для виховання у дітей поваги до всього живого, з якої починається повага до людини, інтерес до її життя, гуманізм.

Для педагога важливо підібрати такі слова для супроводу спостереження, які відповідали б завданням естетичного виховання. Усе в світі - і велике, і мале, мертве, і живе, і зірки, і небо - «все захоплює дитя, тягне його до себе, все наповнює його радісним хвилюванням, усе подобається йому без будь-якої думки про можливе його використання».

Тому можна стверджувати, що ставлення дитини до світу має на перевазі естетичний характер: естетична установка домінує у дитячій душі. Пояснюється це тим, що дитинство, переважно заповнене іграми, тобто, діяльністю з усвідомленою метою [8].

Педагогічний навчально - виховний процес повинен бути спрямований на формування таких психологічних властивостей особистості, як потреба в спілкуванні з природою, інтерес до пізнання її законів, мотиви поведінки і діяльності по охороні природи, переконання - в соціальній обумовленості відношення людини до природи, в необхідності управління природними явищами.

Отже, при вивченні особливостей впливу природи на розвиток естетичних смаків дітей дошкільного віку, доходимо висновку - природа є могутнім засобом естетичного виховання. Але використання природи, як засобу цього виховання, має базуватись на принципах послідовності і систематичності, оскільки фрагментарне спостереження за об’єктами і явищами природи, не принесе бажаного результату.