Розділ 1. Загальні положення виховання ціннісного ставлення до природи дошкільнят



Вступ

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від якого залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. Викликані недалекоглядним, нерозумним, необґрунтованим ставленням людини до природи, вони виникли не сьогодні і не вчора. Ще в 1866 році німецький природовихователь-дарвініст Ернст Геккель ввів у науку слово "екологія". Він і не сподівався, що через сто років воно стане популярним у масовій свідомості. Термін "екологія" походить від грецького oikos - дім, родина, місцезнаходження. Сам термін охоплює проблему природного балансу, так званої рівноваги видів, що дотепер є одним з найважливіших аспектів екології. Отже, екологія ? це наука про взаємовідносини живих організмів з середовищем їх існування. Аналіз екологічної ситуації на нашій планеті свідчить про те, що нинішня криза охопила сфери мислення людини, її екологічну свідомість і практичну діяльність. Глобальне знищення природи ? це лише побічний результат згубної діяльності суспільства. Сутність сучасної екологічної кризи полягає не лише у відокремленні людини від природи і в конфлікті з нею , а в нашому нерозумінні або й упертому небажанні осягнути, що людство може вижити лише усвідомлюючи себе невід'ємною часткою природи. Щоб навести лад у головах людей щодо розуміння проблем довкілля, законів існування та гармонійного розвитку людини у біосфері, необхідна чітка система відповідної освіти. Саме освіта спираючись на культуру формує основу духовності та моральності людини. Освічена особистість здатна зрозуміти сутність створеного людством, оцінити наслідки, вибрати варіанти виходу з несприятливої ситуації. Стратегічною метою освіти має стати екологічне мислення, основу якого складають наукові знання, екологічна культура й етика. Тема екологічної свідомості має ототожнюватися зі світовими життєвими вартостями. Софія Русова називала природу «всерозвиваючою», наголошуючи на винятково важливому значенні спілкування з природою для гармонійного розвитку дітей. Дошкільний вік - дуже відповідальний етап у формуванні знань. Спостереження у довкіллі, в основі яких лежать відчуття і сприймання, створюють надійний фундамент для реалістичний і правильних уявлень про природу [25]. Актуальністьтеми дослідження обумовлена необхідністю вирішення проблем, пов’язаних з погіршенням загальної естетичної культури у суспільстві.

Об'єкт дослідження - моральний розвиток дітей у процесі екологічного виховання.Предмет дослідження - педагогічні умови формування у дітей старшого дошкільного віку цілісного ставлення до природи засобами образотворчого мистецтва.

Завдання дослідження:

ü З'ясувати стан досліджуваної проблеми у науковій літератури та практиці роботи дошкільних закладів.

ü Визначити показники ціннісного ставлення до природи у старших дошкільників.

ü З'ясувати участь батьків у екологічному вихованні дітей та прищепленні їм екологічної культури засобами мистецтва.

ü Виробити практичні рекомендації щодо екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами мистецтва.

 

 

Розділ 1. Загальні положення виховання ціннісного ставлення до природи дошкільнят

Розділ 2. Естетичний розвиток і естетичне виховання дітей дошкільного віку

Висновки

Проаналізовано наукову літературу з питань ціннісного ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку засобами мистецтва. Завданням дошкільного навчального закладу є розвиток дитини у сфері «Природа». Мета дошкільної освіти у галузі «Природа» створити сприятливі умови для становлення у дошкільника компетентності в цій сфері життєдіяльності, сформувати зачатки екологічної культури, наукового світобачення та екологодоцільної поведінки. Результати аналізу діяльності ДНЗ показали: дошкільні заклади забезпечені спеціальними програмами та методичною літературою, яка дає рекомендації щодо роботи з дітьми в сфері «Природа». Педагогічний процес, який повинен забезпечувати формування ціннісного ставлення дітей до природи в умовах життя в дошкільному закладі має теоретичне і методичне підґрунтя, але через те, що часто групи переповнені, а також більше уваги звертають на підготовку дітей до школи (підготовка руки до письма, вивчення алфавіту), вихователі менше уваги дошкільників звертають саме на цінність природи для людини. Проведене серед батьків анкетування показало, що більшість сімей не надають особливого значення прилученню дітей до природи через брак часу та знань, батьки вважають, що саме дошкільний навчальний заклад повинен опікуватися цими проблемами. Лише малий відсоток батьків приділяють увагу формуванню ціннісного ставлення дітей до природи, а саме: у дітей є своя ділянка землі, де вони самостійно вирощують рослини та доглядають за ними, або ж є кімнатні рослини чи домашні тварини, за якими доглядають тільки діти. У процесі формувального експерименту були створені можливості для формування ціннісного ставлення дітей до природи. Експериментальна робота здійснювалася за умови органічного введення пізнавальних, творчих завдань в усі притаманні дошкільникам види діяльності. Виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку неможливе без інтеграції роботи педагогічного колективу та сімї. Оскільки сімя й дитячий садок мають свою специфіку, особливості впливу на дитину, свої виховні засоби. Важливо, щоб виховні впливи, здійснювані цими соціальними інститутами, взаємодоповнювали один одного, мали однакове спрямування, що сприяло б формуванню у дітей елементів екологічного світорозуміння, розвитку позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля, формуванню реалістичних уявлень про обєкти та явища природи, практичних умінь дбайливого ставлення до її компонентів

 

 

Вступ

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від якого залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. Викликані недалекоглядним, нерозумним, необґрунтованим ставленням людини до природи, вони виникли не сьогодні і не вчора. Ще в 1866 році німецький природовихователь-дарвініст Ернст Геккель ввів у науку слово "екологія". Він і не сподівався, що через сто років воно стане популярним у масовій свідомості. Термін "екологія" походить від грецького oikos - дім, родина, місцезнаходження. Сам термін охоплює проблему природного балансу, так званої рівноваги видів, що дотепер є одним з найважливіших аспектів екології. Отже, екологія ? це наука про взаємовідносини живих організмів з середовищем їх існування. Аналіз екологічної ситуації на нашій планеті свідчить про те, що нинішня криза охопила сфери мислення людини, її екологічну свідомість і практичну діяльність. Глобальне знищення природи ? це лише побічний результат згубної діяльності суспільства. Сутність сучасної екологічної кризи полягає не лише у відокремленні людини від природи і в конфлікті з нею , а в нашому нерозумінні або й упертому небажанні осягнути, що людство може вижити лише усвідомлюючи себе невід'ємною часткою природи. Щоб навести лад у головах людей щодо розуміння проблем довкілля, законів існування та гармонійного розвитку людини у біосфері, необхідна чітка система відповідної освіти. Саме освіта спираючись на культуру формує основу духовності та моральності людини. Освічена особистість здатна зрозуміти сутність створеного людством, оцінити наслідки, вибрати варіанти виходу з несприятливої ситуації. Стратегічною метою освіти має стати екологічне мислення, основу якого складають наукові знання, екологічна культура й етика. Тема екологічної свідомості має ототожнюватися зі світовими життєвими вартостями. Софія Русова називала природу «всерозвиваючою», наголошуючи на винятково важливому значенні спілкування з природою для гармонійного розвитку дітей. Дошкільний вік - дуже відповідальний етап у формуванні знань. Спостереження у довкіллі, в основі яких лежать відчуття і сприймання, створюють надійний фундамент для реалістичний і правильних уявлень про природу [25]. Актуальністьтеми дослідження обумовлена необхідністю вирішення проблем, пов’язаних з погіршенням загальної естетичної культури у суспільстві.

Об'єкт дослідження - моральний розвиток дітей у процесі екологічного виховання.Предмет дослідження - педагогічні умови формування у дітей старшого дошкільного віку цілісного ставлення до природи засобами образотворчого мистецтва.

Завдання дослідження:

ü З'ясувати стан досліджуваної проблеми у науковій літератури та практиці роботи дошкільних закладів.

ü Визначити показники ціннісного ставлення до природи у старших дошкільників.

ü З'ясувати участь батьків у екологічному вихованні дітей та прищепленні їм екологічної культури засобами мистецтва.

ü Виробити практичні рекомендації щодо екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами мистецтва.

 

 

Розділ 1. Загальні положення виховання ціннісного ставлення до природи дошкільнят









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь - 54.81.88.93