Теоретичні основи організації дослідницько-експериментальної діяльності дітей в природі

Тема 1. Значення дослідницько-експериментальної діяльності дітей в природі для їхнього всебічного розвитку

- Розкрити етапи розвитку експериментально-дослідницької діяльності дітей в природі в період дошкільного дитинства. (4 год).

Тема 2. Сучасні дослідження з проблеми організації дослідницько-експериментальної діяльності дошкільників в природі (8 год).

- Дати характеристику навчально-методичних посібників:

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (- Київ, 2012)

ЛисенкоН.В. „Практична екологія для дітей” (–Ів-Франківськ, 1999) та „Організація пошуково-дослідної роботи в дитячому садку” (– Київ, 1990); Плохій З.П. „Виховання екологічної культури дошкільників” (– Київ, 2002, 2012);

Горопахи Н.М. „Виховання екологічної культури дітей” (–Рівне, 2001); Богініч О.Л., Бєлєнька Г.В. „Природа і рух” (–Київ, 2003).

 

Тема 3. Принципи організації дослідницької діяльності дітей в природі

- Охарактеризувати принципи організації дослідницької діяльності дітей в природі (8 год.).

 

Змістовий модуль ІІ.

ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ, ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИКИ КЕРІВНИЦТВА ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЮ ДІЯЛЬНОСТЮ ДІТЕЙ В ПРИРОДІ

Тема 4. Зміст, завдання дослідницько-експериментальної діяльності дітей в природі. Зміст самостійної пошукової діяльності дітей в природі.(8 год.)

- Визначити завдання експериментально-дослідницької діяльності дітей в природі виходячи з програмових документів в галузі дошкільної освіти та змісту інтересів і потреб діяльності дітей дошкільного віку.

- Скласти план проведення нескладних дослідів в природі з дітьми на квартал (осінь, зима, весна, літо), орієнтуючись на стать дітей (окремо для хлопчиків і дівчаток);

Тема 5. Умови ефективної організації науково-дослідницької діяльності дітей в природі. Підготовка методиста та вихователя до здійснення роботи з організації дослідницької діяльності дітей в природі. (8 год.)

- Складання схеми обладнання методичного кабінету (Розділ „Ознайомлення дітей з природою ”);

Тема 6. Методи керівництва та форми організації роботи з дослідницько-експериментальної діяльності дітей в природі в умовах суспільного і сімейного дошкільного виховання (4 год.)

- Створити моделі співпраці з родинами вихованців з питань ознайомлення дітей з природою та організації нескладних дослідів.

 

Таблиця 6.1

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Змістовий модуль та теми курсу	Академічний контроль	Бали	Термін виконання (тижні)
Змістовий модуль І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ В ПРИРОДІ
Тема 1. Роль і місце дослідницько-експериментальної діяльності дітей в природі для їх розумового розвитку.	Семінарське заняття, індивідуальне заняття, консультація, підсумкове тестування		І-ІІ
Тема 2.Сучасні дослідження з проблем організації дослідницько-експериментальної діяльності дошкільників в природі.	Семінарське заняття, індивідуальне заняття, консультація підсумкове тестування		ІІ
Тема 3.Принципи організації дослідницької діяльності дітей в природі	Семінарське заняття, консультація, підсумкове тестування		ІІІ
Змістовий модуль ІІ. ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ, ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИКИ КЕРІВНИЦТВА ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТЮ ДІТЕЙ В ПРИРОДІ
Тема 4. Зміст, завдання дослідницько-експериментальної діяльності дітей в природі. Зміст самостійної пошукової діяльності дітей в природі	Семінарське заняття, індивідуальне заняття, консультація, підсумкове тестування		V
Тема 5.Умови ефективної організації науково-дослідницької діяльності дітей в природі. Підготовка методиста та вихователя до здійснення роботи з організації дослідницької діяльності дітей в природі	Семінарське заняття, консультація підсумкове тестування		VІ
Тема 6. Методи керівництва та форми організації роботи з дослідницько-експериментальної діяльності дітей в природі в умовах суспільного і сімейного дошкільного виховання	Семінарське заняття, консультація підсумкове тестування		VІ
Разом: 40 год	Разом: 40 балів

 

VІІ. ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА

(навчальний проект)

Індивідуальна навчально-дослідна робота є видом позааудиторної індивідуальної діяльності студента-бакалавра, результати якої використовуються у процесі вивчення програмового матеріалу навчальної дисципліни. Завершується виконання ІНДЗ прилюдним захистом навчального проекту.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання з курсу « Організація дослідницько-експериментальної діяльності дітей в природі» - це вид науково-дослідної роботи студента, яка містить результати дослідницького пошуку, творчості, відображає певний рівень його навчальної компетентності.

Мета ІНДЗ: систематизація, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань із навчального курсу, удосконалення навичок самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Зміст ІНДЗ: завершена теоретична або практична робота у межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь, навичок, отриманих під час лекційних, семінарських, практичних занять і охоплює декілька тем або весь зміст навчального курсу.

Орієнтовна структура ІНДЗ – науково-педагогічне дослідження у вигляді презентації (відеоматеріали).

Критерії оцінювання ІНДЗ

(науково - педагогічне дослідження у вигляді реферату)

№ п\п	Критерії оцінювання роботи	Максимальна кількість балів за кожним критерієм
1.	Аналіз суті і змісту першоджерел. Виклад фактів, ідей, результатів досліджень в логічній послідовності.	12 бали
2.	Дотримання вимог щодо технічного оформлення елементів роботи	8 бали
3.	Захист робіт	10 балів
	Разом	30 балів

 

Шкала оцінювання ІНДЗ

(науково - педагогічне дослідження у вигляді реферату)

Рівень виконання	Кількість балів, що відповідає рівню	Оцінка за традиційною системою
Високий	27-30	Відмінно
Достатній	22-26	Добре
Середній	15-21	Задовільно
Низький	0-14	Незадовільно

 

Підібрати матеріал та зробити презентацію (відеоматеріал) до теми (на вибір):

1. Зміст та завдання дослідницько-експериментальної діяльності дітей в природі.

2. Зміст самостійної пошукової діяльності дітей в природі.

3. Робота з родинами з питань організації дослідницько-експериментальної діяльності з об’єктами природи в домашніх умовах.

4. Форми організації дослідницько-експериментальної діяльності дошкільників в природі.

5. Організація та проведення дослідів з водою.

6. Організація та проведення дослідів з піском.

7. Організація та проведення дослідів з повітрям.

8. Організація та проведення дослідів з глиною.

VІІІ. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО

КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

 

Навчальні досягнення студентів із дисципліни «Організація дослідницько-експериментальної діяльності дітей в природі» оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100.

Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти (п. ІV), де зазначено види й терміниконтролю. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у табл. 8.1, табл. 8.2.

 

Таблиця 8.1

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю

 

№ п/п	Вид діяльності	Максимальна кількість балів за одиницю	Кількість одиниць до розрахунку	Всього
1.	Відвідування лекцій
2.	Відвідування семінарських занять
3.	Виконання домашнього завдання
5.	Відповідь на семінарському занятті
7.	Модульна контрольна робота
8.	ІНДЗ
Максимальна кількість балів	162 б.

 

Коефіцієнт 162: 60 = 2,7

Студент набрав Х балів

Розрахунок Х: 2,7=У

Оцінка за шкалою (А, СВ, ЕD, FX, F)

ПМК 40 балів

У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів застосовуються такі методи:

Ø Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, екзамен.

Ø Методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат, есе.

Ø Методи самоконтролю: умін­ня самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Таблиця 8.2

 

Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS

 

Підсумкова кількість балів (max – 100)	Оцінка за 4-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
1 – 34     35 – 59	«незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) «незадовільно» (з можливістю повторного складання)	F     FX
60 – 74	«задовільно»	ED
75 – 89	«добре»	CB
90 – 100	«відмінно»	A

 

Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл. 8.3.

Таблиця 8.3

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів:

 

Оцінка	Критерії оцінювання
«відмінно»	ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програ­мою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь.
«добре»	ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.
«задовіль-но»	ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
«незадовіль-но»	виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.

 

Кожний модуль включає бали за поточну роботу студента на семінарських, практичних заняттях, виконання самостійної роботи Реферативні дослідження та есе, які виконує студент за визначеною тематикою, обговорюються та захищаються на семінарських заняттях (див. п. «Захист творчих проектів»).

Модульний контроль знань магістрантів здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу модуля.

У табл. 8.4 представлено розподіл балів, що присвоюються студентам упродовж вивчення дисципліни «Методика проведення роботи з народознавства».

 

 

Таблиця 8.4

Розподіл балів, що присвоюються бакалаврам

МОДУЛІ	Індиві­дуальна робота ЗМ 1, ЗМ 2,	Модульні контроль­ні роботи ЗМ 1, ЗМ 2,	Екзамен
Змістовий модуль 1 (семінари, практичні, самостійна робота)	Змістовий модуль 2 (семінари, практичні, самостійна робота)
Т 1	Т 2	Т3	Т 4	Т5	Т 6

Разом: 162 бали

Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на практичних заняттях, під час виконання самостійної та індивідуальної навчально-дослідної роботи залежить від дотримання таких вимог:

ü своєчасність виконання навчальних завдань;

ü повний обсяг їх виконання;

ü якість виконання навчальних завдань;

ü самостійність виконання;

ü творчий підхід у виконанні завдань;

ü ініціативність у навчальній діяльності.

ІХ. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

1) За джерелом інформації:

• Словесні: лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint – Презентація), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.

• Наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація.

• Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, пошукові, дослідницькі.

4) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

1) Методи стимулювання інтересу до навчання: навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій тощо).