Підходи до формування екологічної культури дітей



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підходи до формування екологічної культури дітей



Формування у дошкільників свідомого ставлення до власного здоров'я здійснюється у різних формах актив­ності (руховій, пізнавальній, мовленнєвій); видах діяль­ності (у грі, спілкуванні, предметно-практичній діяльності, у навчанні); сферах життєдіяльності ("Природа", "Куль­тура", "Люди").

Засобами формування свідомого ставлення до влас­ного здоров'я є різні види занять: рухливі, дидактичні, сюжетно-рольові ігри, праця, самостійна діяльність дітей. Цей процес оптимізують сучасні інноваційні педагогічні технології (гуманно орієнтована, педагогічної співпраці та вільного вибору), а також активні методи навчання та виховання дітей.

Таким чином, сформоване свідоме ставлення до влас­ного здоров'я проявляється у знанні свого тіла, в духов­ному житті та в соціальних ролях, у малюнках, віршах, казках, мелодіях, танцях, а також у компетентності в сфе­рі життєдіяльності "Я сам".

Сучасна дидактика розглядає інтеграцію знань у дошкільній освіті. Тому актуальним питанням сьогодення є комплексний підхід до вирішення еколого-оздоровчих завдань. Тому разом з питаннями оздоровлення розглядаємо і питання екологічного розвитку дошкільнят.

Екологічна культура - культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов'язаних із пізнанням, освоєнням чи перетворенням природи. Складається із знання екологіч­них норм, їхнього розуміння, усвідомлення необхідності виконання, формування почуття відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосе­редньої участі в їхньому виконанні. За твердженням еколо­гів, екологічна культура - це здатність людини відчувати живе буття світу, приміряти і пристосовувати його до себе, взаємоузгоджувати власні потреби з устроєм природного довкілля. Вона проявляється в діяльності, що спрямована на організацію та трансформацію природного світу відпо­відно до власних потреб та намірів людини. Екологічна культура звернена до двох світів - довкілля і внутрішнього світу людини. Своїми цілями вона спрямована на створення бажаного устрою в природі і на виховання високих гуманіс­тичних цінностей та орієнтирів у людському житті.

Екологічна культура передбачає реалізацію норм природоохоронного законодавства, зміцнення законності в справі охорони навколишнього середовища. Вона охоп­лює знання про взаємозв'язки в природі та усвідомлення себе як її частини; розуміння необхідності берегти навко­лишнє середовище; уміння і навички позитивного впливу на природу; розуміння естетичної цінності природи. Екологічна культура формується в дошкільному віці, коли діти озна­йомлюються з особливостями навколишнього середовища. Враховуючи надзвичайну емоційну чутливість малюків, пе­ревага надається емоційно-естетичному сприйманню при­роди, розвитку естетичних, інтелектуальних, гуманістично-спрямованих почуттів у ставленні до природи.

Основу екологічної культури становлять елементарні знання про природу: вміння орієнтуватись у найближчому природному середовищі; усвідомлення життєво необхідних потреб живих істот в умовах існування; ознайомлення з елементарними відомостями про взаємозв'язки живої при роди, значення її в житті людини; розуміння впливу людини, її господарської діяльності на природне середовище в до ступній для дітей формі.

Ознайомлюючи дошкільнят із природою, традиційно визначають три основні мети: освітню, що передбачає фор­мування уявлень про певні природні явища й об'єкти; розвивальну - спрямовану на забезпечення основних психоло­гічних процесів дитини: уяви, волі, пам'яті, почуттів, сприй­мання; застосування набутих умінь і навичок під час діяль­ності. І, нарешті, виховну - формування моральних, духов­них, естетичних уявлень, потреби в праці, гуманності, гігіє­нічних навичок, уміння й бажання берегти природу. Для ре­алізації зазначених вище завдань використовується спостереження, праця в природі (в куточку, на ділянці), елементи пошуково-дослідної діяльності, ознайомлення з творами фольклору (народними прикметами, прислів'ями, піснями), художньої літератури та образотворчого мистецтва, дидактичні ігри з реальними предметами та їхніми замінниками, картинками. Усі названі методи поєднуються з бесідами, спрямованими на виховання в дітей позитивного, емоційно­го, свідомого ставлення до природи, естетичних почуттів, пов'язуються з їхнім життєвим досвідом.

Екологічне виховання - процес формування в людини свідомого сприйняття навколишнього природного середови­ща, почуття особистої відповідальності за діяльність, що так чи інакше пов'язана з перетворенням навколишнього се­редовища, упевненості в необхідності бережного ставлення до природи, розумного використання її багатств, розуміння важливості збагачення природних ресурсів. Екологічне вихо­вання дошкільників ґрунтується на засвоєнні дітьми системи знань про природу, про існуючі в ній зв'язки і залежності, на усвідомленні впливу діяльності людини на природу. Але щоб ; виховати в дітей гуманне ставлення до природи, важливі не лише знання, а й виховання гуманних почуттів, позитивного досвіду в спілкуванні з природою. Як початкова ланка, екологічне виховання дітей дошкільного віку має важливе соціальне значення для всього суспільства: своєчасно закладаються засади екологічної культури і людської особистості. Одно­часно до цього процесу приєднується значна частина дорос­лого населення країни - працівники сфери дошкільної освіти та батьки дітей, що, безумовно, має значення для загальної екологізації свідомості та мислення.

В. Сухомлинський наголошував на необхідності вводити малюка в навколишній світ природи так, щоб кожний день він відкривав у ньому для себе щось нове, щоб ріс дослідником, щоб кожен крок його був мандрівкою до живих джерел при­роди, облагороджував серце і загартовував волю. Діти по­винні засвоїти, що під час прогулянок, екскурсій, походів не можна голосно розмовляти, рвати квіти, ламати гілки дерев і кущів, руйнувати пташині гнізда, мурашники, забруднювати навколишнє середовище, підбирати малят звірів і пташенят. Перед педагогами стоїть завдання - виховати підростаюче покоління в традиції гармонійного співіснування з приро­дою, раціонального використання та відтворення її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності

Спілкування з природою необхідно розглядати як інформа­ційну і предметну взаємодію дошкільнят із навколишнім світом. Таке емоційне спілкування пробуджує в дітей радість, захоплен­ня, впевненість у собі як частинці всього живого та є необхідною умовою творчого освоєння довкілля дітьми дошкільного віку. Знайомлячи дітей із природою, педагог повинен не тільки пові­домляти їм конкретні знання, але й викликати в душі кожної ди­тини емоційний відгук, розвивати, пробуджувати естетичні по­чуття. В.О. Сухомлинський писав, що людина стала людиною тільки тоді, коли побачила красу вечірньої зорі і хмаринок, що пливуть й голубому небі, почула спів солов'я і пережила захоп­лення красою довкілля. Але це облагородження потребує ве­ликих виховних зусиль. Кожний об'єкт природи, яскравий чи скромний, великий чи маленький, по-своєму привабливий. І, описуючи його, дитина вчиться визначати своє ставлення до природи, передавати його в розповідях, малюнках тощо. Зустрі­чі з природою пробуджують, розвивають фантазію дитини, сприяють розвитку мовної, образотворчої, ігрової творчості.

Не забуваймо і про те, що кожній дитині притаманне пристрасне захоплення природою, бажання пізнати таємниці, прагнення спілкуватися з рослинами, тваринами, творити добро, надаючи їм посильну допомогу. Завдяки спілкуванню з природою діти призвичаюються вдивлятися, вслуховувати­ся в природному довкіллі, дотримуватися правил спілкуван­ня, якими передбачено виважено домірне ставлення до рос­лин і тварин. Враження від спілкування з природою сприяють виникненню в дітей відчуття зв'язку з рідною землею, відпо­відальності за її стан. Роблячи щоденні відкриття, шукаючи і знаходячи разом із педагогом відповіді на питання: "Що це?", "Як?", "Для чого?", "Чому?" діти прагнуть розуміння ба­гатоманітності природи причинно-наслідкових зв'язків у ній, а також залучаються до сприймання краси природи в різні пори року, за різної погоди, у різні періоди доби. Накопичення естетичних переживань сприяє формуванню вміння відчува­ти красу природи, прагнути милуватися і захоплюватися нею.

У становленні екологічної культури дітей особливе зна­чення надається ігровій діяльності. Найбільше, найповніше потребам розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку відповідають дидактичні (пізнавальні) ігри. Головна їхня особливість полягає в тому, що пізнавальні завдання при­ховані. Дитина навчається саме, граючись. Захоплюють ді­тей ігри з картками, загадки про рослин і тварин, ігри-вікторини: "У світі рослин", "У світі тварин", "Зелена аптека", "Дерева наших лісів", "Хто в лісі живе?".

Важко сказати, що важливіше - практична діяльність, безпосереднє спілкування з природою чи. широка словесна інформація про неї в поєднанні з іншими засобами впливу. На перших порах у роботі з дошкільнятами заслуговує на увагу саме повідомлення екологічних знань, бо дошкільнят ще важко залучати до суспільно-значимої природоохоронної праці. Однак формувати гуманістичні переконання в дітей старшого дошкільного віку можна і треба. Адже враження ди­тинства вкарбовується в розум і серце дитини назавжди.

Працюючи над проблемою виявлення проявів здібностей і нахилів у дошкільнят та створення психолого-педагогічних умов для їхнього розвитку, ми відчули гостру потребу в оволодінні такою педа­гогічною технологією, яка допомогла б педагогам поєднати реалізацію завдань, визначених чинними про­грамами, із задоволенням бажань та прагнень своїх ви­хованців, сприяла б формуванню незакомплексованої особистості, саморозвиткові дитини, розкриттю її потен­ційних здібностей та забезпечувала б розвиток базових характеристик —ініціативності, компетентності, креативності, самостійності. А водночас стимулювала б оригі­нальність мислення як самого педагога, так і дітей, спо­нукала б до пошуку нетрадиційних вирішень наявних проблем.

Пошуки привели нас до необхідності вивчення технології психолого-педагогічного проектування.Сааме застосування проектної технології в практиці роботи дозволило нам реалізувати інтегрований підхід до еколого-оздоровчого розвитку дітей молодшого дошкільного віку.

 

 

Розділ ІІ.Еколого-оздоровчий проект пізнавально-розвиваючої роботи з дітьми молодшого дошкільного віку «Подорож за здоров’ям в країну рослин та тварин»

Характеристика проекту:

- за домінуючою діяльністю: пізнавально- ігровий;

- за тривалістю: довготривалий;

- за кількістю учасників: колективний;

- за характером контактів: у межах групи.

Тривалість проекту:2 місяці

 

Мета: Формувати еколого-валеологічну компетентність дітей через розвиток екологічної культури, культури здоров’я в сюжетних іграх; дати дітям поняття про вплив природного довкілля на життєдіяльність та здоров’я людини; формувати уявлення про користь рослинного світу в харчуванні та лікуванні людини, виховувати інтерес до рослинного та тваринного світу, бажання доглядати за об’єктами живої природи.Створити умови для формування уявлень про природу, здійснюючи зв’язок ігрової та навчальної діяльності дітей, розвивати комунікативні здібності, навчити дітей бережному ставленню до природи.

Завдання:

I. Екологічне виховання: Учити дітей цілеспрямовано спостерігати за явищами природи, розуміти прості залежності в природі і поведінці людей; розширювати знання про об’єкти і явища найближчого природного оточення, розрізняти особливості зовнішнього вигляду рослин і тварин, помічати їх естетичні якості; підводити до розуміння необхідності догляду за висадженими рослинами, вчити бережному поводженню у природному середовищу; вправляти дітей у бережному ставленні до рослин та тварин.

II. Розвиток мовлення: Збагачувати словник дітей відповідно до тем: « Сім’я», «Ігри та іграшки», «Побутові предмети», «Тварини», «Пори року», «Дитячий садок», «Птахи та комахи»; вводити в словник дітей слова, що означають назви дій, якостей, ознак, властивостей предметів, речей, явищ;учити вживати та розуміти узагальнюючи поняття (іграшки, одяг, взуття, квіти, тварини, птахи, комахи);уточнювати та активізувати словник дітей, використовуючи художню літературу, фольклор; в іграх вправляти дітей щодо вживання важких граматичних форм (іменники в родовому відмінку множини, назви дитинчат тварин в однині та множині, дієслівні форми), стимулювати дитяче словотворення.

III. Ознайомлення з навколишнім: Виховувати чуйне ставлення до близьких людей, бажання зробити приємне для них; спонукати до виявлення співчуття , спів радості від участі в спільних справах, іграх, у сімейних святах.; розвивати життєрадісність, прагнення до самостійності, доброзичливість у спілкуванні з однолітками; розширювати коло уявлень про види праці дорослих постійного оточення дитини; продовжувати розвивати інтерес до зразків народної творчості (казки, пісні, потішки, вірші).

IV. Валеологічне виховання: Формувати у дітей уявлення про об’єкти та явища природи, пов’язувати людину з живою та неживою природою; вчити дітей знаходити й виділяти рослини і тварин у своєму оточенні, помічати і називати явища природи; дати дітям поняття про вплив природного довкілля на життєдіяльність та здоров’я людини; формувати уявлення про користь рослинного світу в харчуванні людини та лікуванні, виховувати інтерес до рослинного та тваринного світу, бажання доглядати за ним.

V. Праця: Вчити доглядати за рослинами і тваринами: протирати листя, годувати рибок, черепах, птахів, висівати велике насіння, саджати овочі, поливати рослини, підгодовувати зимуючих птахів. Виховувати бажання приймати мету праці, а потім з допомогою дорослого визначати її; бажання самостійно виконувати посильні трудові дії, інтерес до досягнення результату згідно мети; бажання та вміння допомагати один одному; охайність; бережливе поводження з речами, предметами у навколишньому; естетичне сприймання та відповідне емоційне реагування на естетичні якості предметів, засобів та результатів праці.

VI. Оздоровчі заходи:

- Пальчикова гімнастика «Котик», «Квітка»

-Дихальна гімнастика «Надуй кульку», «Паровоз», «Годинник», «Сніжинка», «Понюхай квітку», «Пограймо на сопілці»

-Крапковий масаж

- Дихальна гімнастика у поєднанні з крапковим масажем.

- Психогімнастика «Я – дерево», «Гра з мурашкою», «Політ метелика»

 

І. Мотиваційний етап

 

Мета: Створити умови для організації сюжетних ігор екологічного змісту,

складання древа цілей, спостереження за іграми дітей, вивчення

тематики і сюжетів ігор, створення предметно-ігрового середовища

згідно з метою проекту.

 

Формування еколого-валеологічної культури  

ІІ. Інформаційний етап

Мета: Дати дітям систему знань про екологічні об’єкти : твариний світ (риби, кішка, собака, метелики, черепашки), рослиний світ (ялинка, цибуля, кімнатні рослини).

Спостереження:

- за рибами

- за кішкою

- за собакою

- за черепахами

- за метеликами

- за ялинкою

- за кімнатними рослинами (бегонія, амазонська лілія, бальзамін)

- за ростками цибулі.

Дидактичні ігри:

1. « Якої квітки не стало?»

Мета: Уточнювати й закріплювати знання дітей про кімнатні рослини (бегонія,амазонська лілія), їх зовнішні ознаки, основні частини рослин; виховувати у дітей бажання доглядати за ними.

2. « Відгадай за смаком»

Мета: Закріпити знання про те, що овочі (морква, буряк, картопля, цибуля, помідори, огірки) ростуть на городі, навчити дітей порівнювати їх між собою; уточнити, які овочі можна споживати сирими, а які – вареними; виховувати увагу.

3. «Чарівна торбинка»

Мета: Вчити дітей розрізняти яблуко, грушу, сливу, віно град за кольором, формою, смаком; розвивати мовну активність, виховувати увагу.

4. «З якого дерева листок?»

Мета: Навчити дітей розрізняти й називати дерева (клен, каштан, береза, горобина); виховувати увагу та естетичні почуття, бережне ставлення до рослин.

5. «Де що росте?»

Мета: Формувати уявлення про те, що рослини ростуть на городі, в квітнику, в саду; закріплювати знання назв рослин, активізувати словник дітей, виховувати увагу.

6. «Хто з ким стоїть поряд»

Мета: Учити дітей називати свійських та диких тварин та їхніх дитинчат, впізнавання тварин по голосу та відтворювати їхні звуки, дати їм відомості про те, що їдять тварини; виховувати бережливе, турботливе ставлення до них; збагачувати словник дітей.

Заняття:

Заняття з екології:

1. Спостереження за рибками.

Мета: Ознайомити дітей з акваріумними рибками ( зовнішній вигляд, як рухаються, як живляться, як за ними доглядають), розширити уявлення дітей про мешканців акваріума: водорості (назва, зовнішній вигляд, як ростуть), черепахи( частини тіла: голова, панцир, лапи, хвіст); виховувати інтерес до тварин.

2. Розглядання дерев та кущів на території дитячого садка.

Мета: Навчити дітей розрізняти й називати дерева та кущі ( клен, каштан, тополя, береза, ялинка, троянда, шипшина), учити дітей розрізняти їх за формою листків; виховувати увагу та естетичні почуття, бережне ставлення до рослин.

3. Садіння цибулі.

Мета: Уточнити уявлення про цибулю;розширити уявлення дітей про умови, необхідні для росту рослини (грунт, тепло, світло), учити дітей правильно висаджувати цибулю;виховувати спостережливість, інтерес до рослин, бережне ставлення до результатів праці.

 

Заняття з розвитку мовлення:

1. Спостереження за кішкою.

Мета: Ознайомити дітей з характерними ознаками будови та способом живлення кішки: м’яке, пухнасте хутро, гострі кігті, вуса, п’є молоко, їсть м’ясо, ковбасу, ловить мишей.

Зв’язне мовлення: Продовжувати вчити дітей розповідати поширеними реченнями на запитання вихователя, закріпити уявлення дітей про звички кішки: вмивається, грається, нявчить, привчати уважно слухати вірш, розуміти його зміст.

Словник: Правильно змінювати іменник «кішка» в давальному відмінку: кішка – кішці.

Виховувати любов до свійських тварин, бажання доглядати за ними.

Матеріал: Твір П. Воронька «Є у мене киця Мурка»

2. Розгляд картини «Собака з цуценятами»

Мета: Ознайомити дітей із зовнішніми ознаками й повадками собаки (бігає, їсть м’ясо, гавкає, гарчить); знати, яку користь приносить собака.

Зв’язне мовлення: Вчити відповідати за змістом картини, складати за нею розповіді (2-3 речення).

Словник: Збагачувати словник дітей іменниками й назвами тварин та їх дитинчат, прикметниками – словами-назвами ознак ( собака – яка? цуценя – яке?), ввести узагальнююче слово: тварини.

Звукова культура: вчити наслідувати голоси тварин, розвивати мовний апарат. Виховувати любов та бережне ставлення до свійських тварин.

3. Спостереження за ялинкою. Вивчення напам’ять віршів Г. Демченка «Що за гостя в нас така», «Ялинка». Д/гра «Хто більше скаже гарних слів про ялинку». Розгляд картини «Свято ялинки в дитсадку»

Мета: Зв’язне мовлення: Учити відповідати на запитання за змістом картини, складати розповіді з 2-3 речень.

Словник. Збагачувати словник епітетами-дієсловами.

Звукова культура. Розвивати фонематичний слух. Розвивати мовленнєвий апарат. Вправа «Задуй свічку».

Виховувати бережне ставлення до хвойних дерев, любов до природи.

 

Заняття з ознайомлення з навколишнім, природою:

1. Овочі, фрукти.

Мета: Розширити та уточнити уявлення дітей про овочі та фрукти, де вони ростуть ( фрукти в садах на деревах, овочі на городі, в полі); формувати знання про те, як люди вживають, яку приносять користь,; вчити визначати овочі та фрукти на смак, називати їх колір; розвивати уважність, спостережливість; виховувати допитливість.

2. Подвір’я бабусі Одарки.

Мета: Дати дітям знання про життя свійських тварин і птахів; ознайомити із спорудами сільського господарства (хата, хлів, тин); удосконалювати знання про український одяг, виховувати повагу й шанобливе ставлення до народних традиції (у формі гри); розвивати уяву, спостережливість, зв’язне мовлення.

2. Спостереження за тим, як діти старшої групи збирають урожай овочів на городі.

Мета: Дати дітям знання про те, що морква, буряки, цибуля, картопля ростуть на городі; учити розрізняти ці овочі за зовнішнім виглядом; виховувати інтерес до праці, бажання працювати.

 

Заняття з валеології

1.Ознайомлення з будовою мовленнєвого апарату.

Мета: Ознайомити з будовою мовленнєвого апарату (рот, язик, зуби, губи), чітко вимовляти голосний звук [а], розвивати мовний апарат, дихання, фонематичний слух, виховувати старанність.

2. До країни здорових зубів.

Мета: Дати уявлення про продукти, що є корисними для зубів, і про ті, які спричиняють їх захворювання; про те, чому і як потрібно доглядати за зубами.

3. Спостереження за працею лікаря дитсадка.

Мета: Ознайомити дітей з працею лікаря: оглядає дітей, робить щеплення, піклується, щоб всі діти були здорові, виховувати цікавість і повагу до праці лікаря.

Д/гра «Черепаха захворіла».

Знайомство дітей з казками В. Сухомлинського.

 

Квітка і сніг.

Це було взимку. Віра каталася на санчатах. Коли вже поверталась додому, знайшла біля бузку зламану гілочку.

Віра взяла її, принесла додому. Налила в глечик води й поставила гілочку»

Через кілька днів розпустилися бруньки, з'явилися зелені листочки.

Одного разу прийшла Віра зі школи, глянула на зелену гілочку й руками сплеснула: між листочками з'явилася фіолетова квітка.

Вона поставила глечик із зеленою гілочкою на вік­но. Та й заніміла: їй здалося, що гілочка з острахом дивиться на сніг.

Віра глянула пильно на квітку, потім на сніговий килим і засумувала.

Рибка і жаба

У ставку плавав маленький карасик. Швидкий, прудкий, з рожевим хвостиком. Потоваришував він із жабою. От вона й каже карасикові:

— Піду я на берег, посиджу трохи на сонечку, по­гріюся та й тобі комашок принесу на обід.

Вилізла жаба, сіла на березі, гріється на сонечку. А карасикові заздрісно стало. Думає карасик: «Бач, жаба сидить собі, гріється, ще й комашок ловить, а я все плаваю в цій капосній воді. Мокро та ще й хо­лодно».

Приплив карасик до берега, виплигнув із води й опинився на гарячому пісочку. Хоче дихнути, а не може. Хоче хвостиком поворухнути, а хвостик уже сохне на сонечку. Побачила жаба» що з товаришем кепські справи, та й каже:

— Не плигай з води, бона сковорідку потрапиш... Пострибала жаба до карасика, взяла його в лапки, по­несла до ставка й укинула у воду. Зрадів карасик:

— Ой, жабо, дорога жабо, тати ж мене від смерті врятувала. З того часу карасик не називає воду ка­посною.

Весело метеликові пливти.

Летів білий метелик над річкою. А хтось кинув у воду червону квітку. Пливе квітка. Побачив метелик червону квітку. Сів на неї, сидить, крильцями водить. Квітка пливе, й метелик пливе. Летіла над водою ластівка, аж здивувалася: що це таке? Як це метелик навчився пла­вати? Доторкнулась ластівка крилом до води. Сколих­нулася вода,, сколихнулася квітка, загойдався метелик. Весело йому річкою пливти.

Кошеня за пазухою.

У класі тихо... Третьокласники самостійно розв'язують задачу.

Марія Миколаївна підійшла до Зіни. Дивним здалося їй, чому це дівчина заглядає собі за пазуху, щось ніби перекладає там з місця на місце.

Учителька аж зворушилася, як на неї глянуло маленьке-маленьке кошеня. Визирнуло, побачило вчительку й заховалось.

Марія Миколаївна лагідно торкнулася Зіниного плеча й по-змовницькому підморгнула. Дівчина зрозумі­ла: вчителька знає про її таємницю. Вона почервоніла, засоромилася, глянула вчительці у вічі. Марія Миколаївна приклала палець до вуст і "похитала головою. Мовляв, мовчи. Зіна зраділа...

Наступного дня Марія Миколаївна відкликала Зіну в куток коридору й питає:

— Навіщо ти його вчора приносила до школи?

- Ой, пробачте... Не було нікого дома... А воно боїться саме залишатись...

 

Досліди.

1. Розглянути кімнатні рослини. Що треба робити, щоб вони добре росли? А якщо квіти не поливати, що з ними станеться? Спостерігати за квітучими квітами та рослиною, яка «хворіє». Що трапилось?

2. Провести спостереження та ігри з вітром. Коли вітер слабкий, вітрячок крутиться повільно, а коли сильний – швидко. Оглянути, як гойдаються дерева. Хто їх гойдає? Ігри зі стрічками різнокольоровими, як вітер розвіває стрічки?

3. Дослід зі снігом. Набрати сніг в баночку і поставити в тепле місто. Від кімнатного тепла сніг розтає, утворюється вода. Звернути увагу на те, що вода брудна.

Оздоровчі хвилинки

Пальчикова гімнастика.

Мета: Навчити дітей виконувати масаж долонь та пальців рук, розвивати дрібну моторику рук.

Котик

Котик пухнастий,(«Котик» - із кулачка відставити великий палець та мізинчик.)

Вушка маленькі, (Поворушити відставленими пальцями)

Лапки м’якенькі, (Скласти пальці в кулачок)

Кігті гостренькі. (Зігнути пальці й поворушити ними)

Ходить котик тишком-нишком,

Упіймав маленьку мишку,

Сміливо в гору хвіст підняв, проказавши гордо:

- Няв!

Квітка

На галявині зростають

Квіточки маленькі:

(«Квітка» - долоні разом, пальці розставити, крім мізинців та великих – вони торкаються один одного.)

Є рожеві, є червоні,

Жовті та біленькі.

Корінцями із землі

(«Коріння» - як «дерево», але руки опустити донизу.)

П’ють вони водичку.

А нап’ються – підростуть,

Стануть іще вищі. («Квітка» - при цьому стати навшпиньки.)

Дихальна гімнастика.

Мета: Вчити дітей правильно дихати, вдихати через ніс, видихати через рот. Формувати у дітей почуття відповідальності за власне здоров’я.

Дихальні вправи: «Надуй кульку», «Паровоз», «Годинник», «Сніжинка», «Понюхай квітку», «Пограймо на сопілці».

Крапковий масаж.

Мета: Ознайомити дітей з гімнастичними вправами та масажем носу, який сприяє навичкам дихати через ніс, профілактиці нежиті; з масажем вушних раковин, для профілактики захворювань органу слуху, крапковим масажем лиця. Закріплювати ігрові вправи з язичком, які для профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів, зміцнення голосових зв’язок та покращення кровообігу головного мозку.

Дихальна гімнастика з крапковим масажем.

1. В наших долоньках багато теплої, позитивної енергії, давайте складемо разом долоні та потремо їх до нагріву.

2. Потерти долоньки поперек (позитивно впливає на внутрішні органи)

3. Вказівними пальцями натискуємо крапки біля ноздрей.

4. Погладжуємо ніс від ніздрів до перенісся.

5. Вказівним пальцем помасируємо крапку під носом.

6. Вказівним пальцем натискуємо крапку у рота в місцях схрещення губ.

7. Вказівним пальцем натиском „малюємо" брова.

8. Розтираємо за вухами „примазуємо вуха".

9. Вказівним та большим пальцями „ліпимо" вуха знизу доверху.

Вдих через ліву ноздрю (друга закрита) та навпаки.

Вдих через ніс, повільний видих через рота.

Потягнутися.

Психогімнастика

Мета: Вчити дітей розслабляти своє тіло, звільнятись від стресів та перенапруження, навчитися керувати своїм тілом, волею, емоціями.

«Я – дерево»

Я – дерево. Я росту у весняному лісі. Мої ноги та коріння в прохолодній пухкій землі. Моє тіло – міцний стовбур, мої руки – сильні гілки. Вони піднімаються до неба, відчувають сонячне тепло, вбирають його, воно розливається по всьому тілу.

Я – дерево. Я бавлюсь з вітром, який гойдає мої гнучкі гілки. Я вмиваюся краплинами дощу й радію його прохолоді.

Етюд „Гра з мурашкою"

Представьте, що на пальці ніг заліз мурашка та бігає по ним. З силою натягніть носки на себе, ноги напряги прямі (вдих), треба прислухатися, на якому пальці сидить мурашка (затримка дихання). Швидким рухом скинути мурашку з пальців ніг (видих). Носки ніг ідуть вниз - по сторонах, розслабити ноги, ноги відпочивають.

«Політ метелика» .

Лягайте зручно на килимок. Закривайте оченята. Ручки, ніжки розслабленні, дихайте легко та спокійно. Вдихаємо носиком, видихаємо ротиком.

Уявіть собі, що ви знаходитесь на лузі, яскраво сяє сонечко. Ви бачите чудового метелика, який порхає з квітки на квітку. Подивиться, як рухаються його крильця. Рухи крил легкі та граціозні. Уявіть, що ви – метелик, підніміть свої крильця повільно вгору та опустить донизу. Насолоджуйтесь враженням плавного польоту у повітрі. Подивиться, скільки квітів на лузі. Виберіть собі квітку та понюхайте її аромат. Вдих, видих. Вдихаємо носиком, видихаємо ротиком. А зараз відкривайте оченята.

Рухливі ігри

1. «Кішка та кошенята»

Мета: Удосконалювати вміння підлізати під шнур і пролізати в обруч. Виховувати увагу та розвивати спритність.

2. «Відгадай, хто кричить»

Мета: Учити дітей розпізнавати домашніх тварин, птахів. Виховувати увагу, пам’ять.

3. «Діти в лісі»

Мета: Удосконалювати навички ходьби та бігу, змінювати напрямок (ліворуч, праворуч, імітація звуків). Виховувати увагу та розвивати спритність.

Трудові доручення

- Доручити під наглядом вихователя – полити кімнатні рослини у куточку природи з лієчки;

- Доручити дітям протерти листя кімнатних рослин від пилу.

- Доручити нагодувати черепашок їх кормом (під наглядом вихователя).

Екскурсія:

Провести екскурсію до старшої групи, розглянути куточок природи.

Мета: Спостереження за діями дітей старшої групи, як вони доглядають за рослинами у куточку природи. Виховувати любов та бережне ставлення до рослин.

ІІІ. Репродуктивний етап

Мета: Вправляти дітей у виконанні ігрових дій в ході сюжетних ігор., формуванню навичок розумової діяльності дітей, засвоєння нових знань,формуванню у дітей усвідомлювати правильне відношення до рослинного та тваринного світу.

„Рибки живі та іграшкові"

Дидактична ціль: Дати уявлення про будову риб на прикладі живої та іграшкової рибок. Визначити основну різницю живих та іграшкових рибок.

Хід ігри:

- Діти давайте усі разом будемо спостерігати за рибками в акваріумі.

Де вони живуть? (плавають в акваріумі, їдять корм).

Давайте роздивимося. „Яке тіло у риби?" де голова, хвіст? Які вони? Пропоную дітям розповісти про іграшкових рибок (вони неживі, стоять на полицях у шафі, не можуть плавати, не їстимуть корма).

Діти спостерігають за рибками в акваріумі. „Бачите, рибки плавають самі, без ніякої допомоги. Так поводять себе тільки живі рибки".

А чи можуть плавати іграшкові рибки? Наливаємо у тазик воду та пустимо іграшкові рибки у воду і будемо спостерігати за ними.

„Бачите, рибки не плавають самі , вони не можуть плавати самостійно, тому-що неживі, іграшкові."

Діти годують риб в акваріумі, спостерігають за тим , як рибки з'їдають корм.

„А зараз, давайте, нагодуємо іграшкових рибок, що плавають у тазику." Діти насипають корм у тазик і спостерігають за іграшками.

„Бачити, іграшкові рибки не можуть їсти, тому що вони неживі. Але для них ми можемо „зварити" в ляльковому куточку їжу. З цими рибками можна погратися, їх можна тримати в руках і не хвилюватися за їх життя, тому що вони іграшкові. А з живими рибками гратися не можна. На них можна тільки дивитися, годувати їх кормом, милуватися рибками, але діставати із води не можна - вони можуть померти."

Пропоную дітям погратися з іграшковими рибками чи спостерігати за живими рибками.

«Жива кішка та іграшкове кошеня»

Дидактична ціль: розповісти дітям про кішок; навчити спостерігати за їх поведінкою; знайомити дітей з зовнішніми особливостями та деякими повадками кішки; виховувати бережливе ставлення до тварин.

Хід гри:

- Діти, погляньте, яке чудове кошеня прийшов до нас погуляти з нами (показую нову гарну іграшку-кошеня). Розгляньте його, торкніться до нього, погладьте. Подивиться, яка у кошеня кругла голова, невеличкі трикутні вушка, круглі очі, стирчать вуса, є хвіст та чотири лапи.

- Це дуже красиве іграшкове кошеня. З ним можна погратися. Давайте «нагодуємо» кошеня, покатаємо на машині чи в колясці та покладемо його спати. Говоримо киці: «Ми з тобою погралися, а тепер сідай поруч з дітьми, зараз до нас прийде жива киця і ми будемо за ній спостерігати.»

- Діти, подивиться, це кішка. Її звуть Мурка. Погляньте, що вона робить? Як себе поводить? Куди пішла? Куди стрибнула? Що вона нюхає? На що дивиться?

- Мурка у нас в гостях. Це місце для неї нове, незнайоме, тому вона поводиться невпевнено, обережно. Ми не повинні їй заважати, нехай зі всіма вона знайомиться, заспокоїться. Звертаюсь до іграшкового кошеня: « Ну що, цікаво на живу кицю дивитися?»

- Беру на руки кішку, заспокоюю та розповідаю дітям, що у киці на лапках є подушечки(показую дітям), це щоб вона могла непомітно підкрадатися, а гострі загнуті кігті , щоб вона змогла залізти на дерево, міцно тримати здобич та захищатися. Кішка ховає кігті, щоб вони не грюкали по підлозі. Якщо ви заплющити очі, а я відпущу Мурку на підлогу, то ви не почуєте, як вона буде ступати по підлозі.

- Звертаюсь до іграшкового кошеня: «Покажи свої лапи! Де у тебе подушечки та кігті? Дивиться, діти, у нього їх нема. Це іграшкове кошеня, у нього просто м’які лапки». Як гратися з іграшковою кицею, ви знаєте. З живою кішкою так грати не можна. З нею треба поводитись обережно. Давайте подивимось, чи захоче Мурка з нами грати (діти спостерігають за діями кішки). А зараз, діти, ви можете пограти з іграшковим кошеня або спостерігати за кішкою Муркою.

«Порівняти іграшкову ялинку з живою»

Дидактична ціль: З’ясувати з дітьми, чим відрізняється жива ялинка від іграшкової, виховувати бережне відношення до хвойних дерев, бажання зберегти їх ростучими на ділянці та в близькому оточенні, у лісі.

Хід гри:

- У другій половині грудня до нас в групу прийшла на заняття штучна ялинка, прикрашена зірочкою, бурулькою чи сонечком. Від ім’я ялинки кажу: «Діти, хто я? Подивиться, яка я гарненька!». Діти роздивляються ялинку. Потім я пропоную піти на вулицю на прогулянку та взяти з собою ялинку, порівняти її з ялинками на нашій ділянці.

- Діти, подивиться уважно, чим відрізняється іграшкова ялинка від живої? Вислухав відповіді дітей, розповідаю: «Ялинка висока, у неї багато гілок, товстий стовбур. А наша ялинка маленька, з тоненьким стовбуром. Ялинка на ділянці жива, вона росте багато років. Як ви вважаєте, діти, ялинка росте взимку? Звичайно, ні. Взимку холодно, земля мерзла, нема води, мало світу, день короткий, а ніч довга. В таких умовах дерев’я рости не можуть. Коли ж ялинка почне рости? Вірно, навесні та влітку. Це ялинка жива, а наша – штучна. Вона може вирости? Звичайно, ж ні».

- А як ви, діти, вважаєте, чи можна образити живу ялинку? Після відповідей дітей, розповідаю: «Ялинку може образити сильний вітер

( обламати гілочки, зламати, вирвати з корінням). Сонце може висушити

голки, якщо влітку довго нема дощу. Після сильного снігопаду на гілках ялинки лежать важкі шапки снігу, які можуть її зламати. Ялинку можуть скривдити люди. Під Новий рік її зрубають, але свято можна зробити і з штучною ялинкою. А ми можемо потурбуватися о нашій старій ялинці? Якщо ми не будемо ламати гілки та шкрябати стовбур. Зараз ми підгребемо до її стовбура багато снігу, щоб вона не змерзла».

Діти беруть лопати і роблять кучугур біля стовбура ялинки.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.136.29 (0.066 с.)