Вимоги до підготовки та проведення психологічної бесіди. Протокол бесіди.

Типові помилки консультативної бесіди;

o не встановлено необхідний психологічний контакт, що заважає створенню сприятливого для бесіди клімату;

o передчасний перехід до вирішення проблеми без достатнього вивчення її суті;

o авторитарність стосовно співрозмовника, нав'язування йому власного розуміння проблеми;

o думка співрозмовника не вислуховується або дискредитується;

o тим чи іншим способом створюються перешкоди для роз'яснення співрозмовником своєї точки зору;

o постановка співрозмовнику прямих питань при незрозумілих для нього мотивах необхідності їх постановки.

На нашу думку, бесіда консультанта з клієнтом зовсім не випадковий процес, вона організована за визначеними правилами, дотримання яких, забезпечує її ефективність й цілеспрямованість.

Умовно бесіду консультанта з клієнтом можна розподілити на такі чотири етапи:

1) знайомство з клієнтом і початок бесіди;

2) розпитування клієнта, формулювання й перевірка консультативних гіпотез;

3) корекційний вплив;

4) завершення бесіди.

Початок бесіди. Перше, що необхідно зробити консультантові на початку прийому - це привітно зустріти клієнта, запропонувавши йому зручне для бесіди місце. Успіх бесіди багато в чому залежить від того, наскільки вже з перших хвилин психолог зуміє виявити себе доброзичливим і зацікавленим співрозмовником.

Консультант може продемонструвати свою зацікавленість і доброзичливість із найперших хвилин зустрічі, піднявшись назустріч клієнтові, а то і, зустрівши його біля дверей кабінету; при необхідності можна допомогти зняти верхній одяг, показати, куди зручніше поставити сумки, а потім запропонувати сісти. Краще, якщо консультант із самого початку підбадьорює клієнта репліками типу: "Проходьте, будь ласка", "Сідайте зручніше" і т. п. Що тут є важливим, у чому починаючий консультант може припуститися помилки?

Не слід занадто метушитися, загравати з клієнтом, із перших хвилин намагатися вступити з ним в активний контакт, пропонувати й обіцяти свою допомогу. Ситуація початку бесіди для людини, що пришли до психолога вперше, дещо дискомфортна, йому необхідно дати час для того щоб адаптуватися.

Безпосередньо перед тим як почати бесіду, краще зробити паузу (не занадто велику - 45-60 секунд, інакше в клієнта може виникнути стан напруженості й розгубленості, але достатню для того, щоб він устиг зібратися з думками).

Дуже важливий момент початку бесіди - знайомство з клієнтом. Клієнт може відмовитися назвати себе, але не запропонувати йому представитися, назвати себе - це означає багато в чому приректи консультацію на невдачу.

Оптимальна позиція консультанта стосовно клієнта - це позиція рівності, одним із проявів якого є рівність імен. Це означає, що краще, якщо психолог представляється так само, як клієнт - на ім'я і по-батькові, просто по імені і т. д. (із цієї рекомендації можуть бути виключення, пов'язані з віком співрозмовника, а також із специфікою умов, у яких проходить консультація).

Важко передбачити, як саме представиться клієнт, тому краще, якщо консультант дасть йому змогу назвати себе першим, використовуючи репліку типу: "Давайте познайомимося, як мені вас називати?". Після того як клієнт назве себе, психолог, орієнтуючись на його форму уявлення, зможе назвати себе відповідним чином.

Наступний крок, із якого необхідно почати, - це перейти безпосередньо до процесу консультування. Природно припустити, що спочатку необхідно, щоб клієнт розповів про себе і свої проблеми. Цей крок настільки логічний, що часто клієнти самі починають розповідь про себе без спеціального запрошення, іноді настільки кваплячись, що забувають представитися. У такій ситуації краще зупинити співрозмовника і запропонувати спочатку познайомитися, хоча б для того, щоб він трохи відступив від плану заготовленої заздалегідь розповіді, і більше налаштувався на спільну роботу з консультантом, а не на власний монолог.

Із самого початку бесіди варто не забувати про те, що консультативний вплив - це насамперед вплив через слово: одне неточне формулювання або репліка - і клієнт надовго може бути вибитий з колії, образитися на консультанта, замкнутися, відчути себе непевно й самотньо. І тоді психологові доведеться витратити багато часу на виправлення ситуації й відновлення контакту.

 

 

Діагностика інтелекту.

Тест КОТ (Краткий ориентировочный тест), относится к категории тестов умственных способностей (IQ). Тесты IQ свидетельствуют об общем уровне интеллектуального развития индивида. КОТ предназначен для определения интегрального показателя “общие способности” и предусматривает диагностику следующих критериев оценки интеллекта:• Способность обобщения и анализа материала.• Гибкость мышления.• Инертность мышления, переключаемость.• Эмоциональные компоненты мышления, отвлекаемость.• Скорость и точность восприятия, распределение и концентрация внимания.• Употребление языка, грамотность.• Выбор оптимальной стратегии, ориентировка.• Пространственное воображение

Основным показателем теста, позволяющим дать интегральную оценку интеллекта, является количество правильных ответов, данных за 15 минут (стандартное время выполнения теста). Результат испытуемого следует сравнить с имеющимися данными по соответствующим возрастным и профессиональным группам (как уже отмечалось, русскоязычных популяционных норма для КОТ пока нет).

Целесообразно выделение следующих типов заданий, которые ориентированы преимущественно на выявление одного из факторов в структуре интеллекта.

1. Значение слов и фраз (20 заданий, возможно выделение заданий со словами и с фразами) - вербальный фактор

2. Математические последовательности (4 задания) - числовой фактор, низкий уровень сложности.

3. Математические задачи (13 заданий) - числовой фактор, средний и высокий уровень сложности.

4. Логические задачи (4 задания) ближе всего к общему интеллекту (по Спирмену), причем представленный заданиями относительно высокого уровня сложности.5. Пространственные задачи (4 задания) - пространственно-символической фактор.6. Осведомленность (3 задания).7. Внимание (2 задания).

Школьный тест умственного развития предназначен для диагностики умственного развития подростков - учащихся 6-8 классов (это соответствует 7-9-м классам в современном исчислении).

ШТУР состоит из 6 субтестов, каждый из которых может включать от 15 до 25 однородных заданий.

Тест ШТУР является групповым. Время, отведенное на выполнение каждого субтеста, ограничено и является вполне достаточным для всех учащихся. Тест разработан в двух параллельных формах А и Б.

Авторами ШТУР являются К.М.Гуревич, М.К.Акимова, Е.М.Борисова, В.Г.Зархин, В.Т.Козлова, Г.П.Логинова. Шкала Векслера — тест для измерения интеллекта, разработанный на основании исследований интеллекта правонарушителей в Белвью им была создана „Шкала Векслера – Белвью“ (второе издание — 1946 г.). В 1949 г. эта шкала была кардинально переработана и издана как „Шкала Векслера для измерения интеллекта у детей“, предназначенная для диагностики интеллекта детей от 5 до 15 лет. В 1955 г. была создана „Шкала Векслера для измерения интеллекта у взрослых“, предназначенная для возрастов от 16 до 75 лет. Для того, чтобы максимально устранить влияние уровня школьного образования, в этих тестах вместе с вербальными тестами были использованы тесты „действия“ и невербальные тесты.

Тест прогрессивных матриц (Raven Progressive Matrices) разработан в 1936 г. в Англии Дж. Равеном (совместно с Л. Пенроузом). Предназначен для измерения фактора общего интеллекта (фактора g по Спирмену).

Состоит из 5 серий по 12 заданий:

— серии A (взаимосвязи в матрице, состоящей из единого изображения);

— серии B (аналогия между парами фигур матрицы);

— серии C (прогрессивные изменения в фигурах матрицы по вертикали и горизонтали);

— серии D (перегруппировка фигур матрицы);

— серии E (разложение фигур матрицы на составные элементы).

В каждой серии подобраны однотипные задания, выстроенные по все более возрастающей сложности.

Каждая из 60 матриц черно–белого варианта теста представляет собой геометрическое изображение с отсутствующим фрагментом, который необходимо выбрать из 6–8 предложенных вариантов.

Время проведения теста не ограничено и в среднем занимает 30 мин. В тестировании могут участвовать испытуемые от 8 до 65 лет. [19, c. 267]

Тест структуры интеллекта Амтхауэра - тест интеллекта. Предназначен для измерения уровня интеллектуального развития лиц в возрасте от 13 до 61 года. Предложен Р. Амтхауэром в 1953 г. Тест состоит из девяти субтестов, каждый из которых направлен на измерение различных функций интеллекта (во всех группах заданий, за исключением IV-VI субтестов, используются задачи закрытого типа).

Всего в тесте. обследуемому предлагается 176 заданий. Общее время обследования (без подготовительных процедур и инструктажа испытуемых) - 90 мин.

При создании теста Р. Амтхауэр исходил из концепции, рассматривающей интеллект как специализированную подструктуру в целостной структуре личности. Этот конструкт понимается им как структурированная целостность психических способностей, проявляющихся в различных формах деятельности. В интеллекте обнаруживается наличие определенных "центров тяжести" - речевого, счетно-математического интеллекта, пространственных представлений, функций памяти и др. Р. Амтхауэр (1953) отмечал тесную связь интеллекта с другими компонентами личности, ее волевой и эмоциональной сферами, потребностями и интересами. [14, c. 238]

 

Діагностика волі.