Загальні відомості про регіон Західна Європа.

Країни Західної Європи межують з чотирма іншими регіонами Європи: Північною, Південною, Східною та Південно-Східною Європою. Регіон охоплює 11 країн: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Ірландія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, ФРН, Франція, Швейцарія. Економіко-географічне положення країн регіону характеризують:

1. Відносна компактність і межування між собою більшості країн. При цьому природні умови регіону не тільки не створюють перешкод для відносин між країнами, а, навпаки, сприяють їх розвитку. Гірські території давно освоєні й не становлять особистих труднощів для транспортних зв’язків (побудовані чисельні тунелі);

2. Приморське розташування більшості країн. Регіон омивається морями Атлантики (Балтійським, Північним, Ірландським, Середземним) та має безпосередній вихід у відкритий океан. Вихід до Атлантичного океану та його морів створює зручні передумови для торгівлі з усім світом;

3. Центральне положення щодо інших чотирьох регіонів Європи. Територією Західної Європи проходять зв’язки між Північною, Південною, Східною й Південно-Східною.

Всі країни входять до ООН і ЄС; ФРН, Велика Британія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург є членами НАТО.

Природні умови і ресурси. У Західній Європі широко представлені низовини, горбкуваті рівнини і молоді високі гори альпійської складчатості, які утворюють головний вододіл материка. Тут знаходяться невиликі за площею і висотою гори: Центральний Французький масив, Вогези, Шварцвальд, Рейнські Сланцеві гори, Північно-Шотландське нагір’я тощо. Альпи – найвищі гори Європи, довжина їх 1200 км, ширина – 260 км. Гори прорізані долинами, заселені й засвоєні людиною, через перевали прокладено залізниці й автомобільні дороги.

Клімат помірний, частково субтропічний середземноморський (Франція, Монако). Середні температури найхолоднішого місяця становлять -1...+3 С, найтеплішого +18...+20 С.

Надра Західної Європи в минулому мали високий потенціал мінеральної сировини, але внаслідок тривалого промислового освоєння вони значно вичерпані. На регіон припадає понад ¼ запасів кам’яного вугілля в Європі. Великі поклади залізної руди є у Франції, Люксембурзі, поліметали – у ФРН та Ірландії, олово у Великій Британії, боксити та уран у Франції. Дуже багаті запаси магнезіту і графіту у Австрії. Регіон багатий на гідроресурси. На Францію, Австрію та Швейцарію припадає понад 2/5 гідроресурсів країн Європи. Регіон бідний на ліси, які вкривають 22% його території. Значні площі лісів в Австрії (47% території країни).У більшості країн ліси переважно штучні, багато окультурених посадок дерев, які виконують природоохоронні, санітарно-гігієнічні та рекреаційні функції. Агрокліматичні та земельні ресурси сприятливі для ведення сільського господарства. Розорані практично всі придатні землі: від 10% у Швейцарії до 30% у Франції, ФРН і Великій Британії.

Природні рекреаційні ресурси дуже багаті й різноманітні: від Альп, найвищих гір Європи, до найнизинніших у Європі Нідерландів, від субтропічного Середземноморя Франції до прохолодної та вологої Ірландії. Регіон має велику рекреаційно-туристичну зону завдяки надзвичайній порізаності берегової смуги і наявності багатьох бухт, заток, внутрішніх морів, тисяч кілометрів морських пляжів, густої річкової мережі, мозаїчності ландшафтів. Найпривабливішими районами є Лазуровий берег у Франції, Альпи, Тюрингенський ліс у Німеччині тощо.

У країнах регіону багато заповідників, резерватів, національних парків, територій, що охороняється законом. Вони охоплюють великі площі. Наприклад, у Франції всю приморську атлантичну смугу завдовжки 2500 км проголошено заповідною, у Великій Британії – майже 5% її території тощо.

Розмаїття природних умов і ресурсів у різних районах регіону зумовило формування різноманітних видів господарської діяльності, а відповідно і певної спеціалізації.

Країни регіону мають високий рівень розвитку економіки, лише Ірландія помітно відстає від них. Структура господарства загалом однорідна. Частка промисловості у ВВП країн становить 2/5, питома вага сільського господарства разом з лісовим і рибним знизилася до 5%. Частка послуг щорічно зростає. Західна Європа не поступається США та Японії за технологічним рівнем базових галузей промисловості (металургії та металопереробки, машинобудування), а в хімічній промисловості є лідером (насамперед завдяки ФРН). Але вона ще відстає від цих країну таких новітніх галузях, як мікроелектроніка, робототехніка, біотехнології, оптична електроніка тощо. Регіональний експорт високотехнологічної продукції розвивається переважно за рахунок Німеччини. Країни регіону загалом відстають від США та Японії і за показниками продуктивності праці, хоча в останні 10-15 років цей розрив вдалося скоротити на 3-5%. Західна Європа забезпечена, навіть у надлишку, висококваліфікованою робочою силою та грошовими капіталами. Є потужним фінансовим центром світу, де зосереджено 60 із 200 найбільших за активами банків.

Населення. У Західній Європі спостерігається тенденція «старіння» нації, що виявляється в зниженні природного приросту населення та подовженні тривалості життя. У статевій структурі переважають жінки. Більшість Народів розмовляє мовами індоєвропейської сім'ї, що охоплює такі основні мовні групи: германську (західна підгрупа — німці, англійці, голландці, фламандці, австрійці, швейцарці і північна підгрупа — норвежці, шведи, ісландці, данці), романську (італійці, французи, іспанці, португальці), грецьку (греки). Найбільше міських жителів — у Великій Британії та Німеччині (до 90%), найменше — у Португалії (50%). У Західній Європі утворилися великі міські агломерації — Паризька, Лондонська, Рейнсько-Рурська та мегалополіси — Паризький, Південноанглійський. Проте нині відбувається відтік міських жителів до найближчих приміських селищ, що зумовлено погіршенням екологічного стану великих міст, масовою автомобілізацією, скупченням великої кількості населення в центральних районах міст, бажанням мати власний будинок. У Західній Європі населення сповідує здебільшого християнську релігію: у Південній Європі переважає католицизм, у Північній — протестантство, а в Середній Європі співвідношення католиків і протестантів є майже однаковим.

Господарство. У міжнародному поділі праці країни Західної Європи посідають провідні місця за обсягами промислового і сільськогосподарського виробництва, експорту, запасами золота і валюти, розвитком міжнародного туризму. Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія є власне серцевиною економічної могутності регіону. Серед них найбільш динамічно розвивається Німеччина. Чималий економічний потенціал також мають Нідерланди, Швеція,Іспанія. Високого рівня розвитку досягли галузі промисловості, які в більшості країн регіону розвиваються завдяки наявності висококваліфікованих науково-технічних трудових ресурсів.

паливно-енергетичний комплекс базується на власних запасах вугілля у Німеччині, Великій Британії, Франції, нафти й газу — на шельфі Північного моря. Найбільшу кількість електроенергії виробляють ТЕС. На річках Скандинавії, Альп, Піренеїв працюють великі ГЕС. Західна Європа посідає провідне місце у світі за розвитком атомної енергетики. Багато АЕС побудовано у Франції, Великій Британії, Німеччині, Швеції, Бельгії. В Ісландії електроенергетика використовує геотермальні джерела.

Машинобудування є основою промисловості країн Західної Європи. На нього припадають третина продукції, що виробляється в регіоні, та дві третини його експорту. Розвиток галузі ґрунтується на висококваліфікованих трудових ресурсах, добре розвинутих науковій базі та інфраструктурі. Тому значні центри галузі розміщено у великих містах Німеччини, Великої Британії, Нідерландів. Західна Європа—один з найбільших виробників та експортерів верстатів, продукції електротехніки, електроніки, транспортного машинобудування. Такі підприємства, як «Рено» (Франція), «Фольксваген» (ФРН), «Фіат» (Італія), «Брітіш лейленд» (Велика Британія), «Вольво» (Швеція) відомі в усьому світі.

Чорна металургія розвинута у країнах, що мають власну сировину, -Німеччині, Великій Британії, Франції, Іспанії, Бельгії. За обсягами виплавки сталі Західна Європа посідає 1-ше місце в світі. Центрами цього виробництва є промислові райони Рур (Німеччина) і Лотарингія (Франція). В останні роки географія чорної металургії змістилася до морських портів, куди надходить імпортна залізна руда (Бремену в Німеччині, Торонто в Італії, Дюнкерк у Франції).

 

Кольорова металургія представлена виплавкою алюмінію та міді. Алюміній виплавляють у країнах, що мають сировину (боксити), — Франції, Італії, Греції та у країнах з розвинутою електроенергетикою у Норвегії, Австрії, Німеччині, Швейцарії. Виробництво міді зосереджено у Німеччині, Франції, Італії, Великій Британії, Бельгії.

Хімічна промисловість Західної Європи на cучасному етапі орієнтується переважно як на власні нафтопродукти та газ, так і на привізні, а також на кам'яне й буре вугілля, калійну і кам'яну солі. Найбільші центри нафтохімічної промисловості розташовані там, де відбувається нафтопереробка: у гирлах річок Темзи, Ельби, Рони, Сени, Рейну. Виробництво окремих видів продукції закріпилося за певними країнами регіону: пластмаси та фарби виробляють у Німеччині, хімічні добрива та соду — у Бельгії, синтетичний каучук — у Франції, фармацевтичні вироби — у Швейцарії, продукцію лісохімії - у Швеції та Норвегії.

Лісова та деревообробна промисловість зосереджена на півночі Західної Європи, зокрема у Швеції, Фінляндії.

Легка промисловість нині переміщується з відомих світових центрів текстильного та шкіряно-взуттєвого виробництва, що сформувалися у Великій Британії, Франції, Бельгії, до регіонів, де є притік дешевої робочої сили. Так, Італія за якістю пошиття взуття поступається у світі лише Китаю, а Португалія стала найбільшим виробником швейної продукції в Європі. Італія, крім того, — провідний виробник вовняних волокон і тканин. Найбільшу кількість хутрових виробів виготовляють у Німеччині, Греції; найкращі вироби з кришталю та скла — у Чехії, Німеччині, Великій Британії.

Сільське господарство має в основному сприятливі природні умови для розвитку. Відповідно до них у країнах Європи виділяють 3 типи ведення сільського господарства. Північноєвропейський тип характерний для Норвегії, Швеції, Великої Британії, Ісландії. Там переважає інтенсивний характер ведення господарства. Розводять велику рогату худобу (молочний напрям), а землеробство спрямоване на обслуговування тваринництва (вирощування кормових культур). Серед зернових переважають посіви ячменю та жита. Рибальство — галузь спеціалізації Норвегії, Ісландії. Країни середньоєвропейського типу (Німеччина,Франція, Швейцарія та інші) спеціалізуються на розведенні великої рогатої худоби м'ясного та м'ясо-молочного напрямів. Тут добре розвинуто також свинарство, вівчарство й птахівництво. Рослинництво спрямоване на забезпечення населення продуктами харчування, а твар Транспорт у країнах Західної Європи добре розвинутий. За рівнем розвитку мережі транспортних шляхів регіон посідає одне з перших місць у світі. Це сприяє зміцненню економічних і культурних зв'язків. Невеликі відстані між країнами зумовлюють poзвиток автомобільного транспорту, яким перевозять не лише пасажирів, а й різноманітні вантажі. Річковим транспортомперевозять вантажі по річках Рейну, Дунаю, Майну, які планується з'єднати каналами в єдину транспортну мережу. Важливе значення для здійснення внутрішніх і міжнародних перевезень мають морські порти (Роттердам, Гамбург, Лондон та ін.), що розташовані в гирлах-естуаріях річок і фактично перетворилися на портово-промислові комплекси з переробки імпортної сировини. Значного розвитку набув трубопровідний і повітряний транспорт. Розширюється мережа залізничних колій, призначених для швидкісних поїздів, що курсують Європою.инництва — кормами.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Між групами країн встановилися тісні торговельно-економічні відносини. Наприклад, країни ЄС утворили єдиний економічний простір з вільним переміщенням капіталу, товарів, технологій, робочої сили. Велике значення для економіки багатьох країн має розвиток міжнародного туризму. До найбільш привабливих туристичних держав належать: Іспанія, Франція, Італія, а також Велика Британія, Німеччина, Австрія, Греція та ін. А в таких карликових країнах, як Монако, Сан-Маріно, Андорра туризм давно став основним джерелом прибутків.

Рекреація і туризм. Значні природно-рекреаційні ресурси, багато міст з історичними, архітектурними пам’ятками, художніми цінностями й іншими визначними пам’ятками приваблюють у Західну Європу щорічно 140 млн. туристів, які забезпечують країнам регіону понад 81 млрд. дол. Прибутку. Лідирують за кількістю туристів: Франція (1-ше місце у світі, 60 млн туристів), Велика Британія (5-те місце, 19,3 млн туристів).

Основними туристичними об’єктами в регіоні є: Альпи (рекреація, зимові види спорту в Швейцарії та Франції); морські курорти узбережжя Франції; зони відпочинку в Арденнах (Бельгія, Люксембург) і Піренеях (Франція), долинах Рейну, Мозеля; озера в Німеччині; численні джерела цілющих вод (Німеччина, Франція); культурні центри світового значення, в яких розташовані найвідоміші музеї (Британський, Національна галерея і Галерея Тейт у Великій Британії), картинні галереї (Будинок Рембрандта в Амстердамі), концертні зали (Шекспірівський і Ковент-Гарден в Англії); королівські палаци, замки, історичні памятки; реліквії Реформації в Німеччині, бібліотеки й університети (Британська бібліотека, Оксфордський і Кембриджський університети у Великій Британії); ландшафні парки.

У Німеччині протягом багатьох десятиліть проводять традиційні торгові ярмарки в Ганновері, Франкфурті-на-Майні, Лейпцізі.

У країнах Західної Європи до списку культурної спадщини ЮНЕСКО внесено 110 обєктів: в Австрії – 8, у Бельгії – 8, у Великій Британії – 24, в Ірландії – 2, у Люксембурзі – 1, у Нідерландах – 7, у Німеччині – 27, у Франції – 28, у Швейцарії – 5.

Найвідоміші центри туризму: Лондон, Віндзор, Единбург, Кардіфф (Велика Британія); Відень, Зальцбург (Австрія); Амстердам, Гаага, Делфт, Лейден (Нідерланди); Потсдам, Берлін, Лейпціг, Кельн, Трір, Дрезден, Лорш, Брюлі, Гослар (Німеччина); Париж, Ніцца, Канн, Тулуза, Лурд, Гренобль (Франція); Женева, Давос, Санкт-Моріц, Берн (Швейцарія).

Західна Європа є найпопулярнішим туристичним регіоном світу. Туристів приваблюють як різноманітна природа, так і наявність багатьох історико-культурних й історико-архітектурних об’єктів. Розвинута інфраструктура, значною мірою спільна історія об’єднують країни регіону в єдиний туристичний центр Європи.